Рішення

від 04.04.2007 по справі 4/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "04" квітня 2007 р.Справа №  4/65

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 65

за позовом: Державного підприємства “Вишняківський  спиртовий завод” с.Вишняки  Хорольського району Полтавської області

до відповідача: селянського (фермерського) господарства “Влата ”, с. Павлиш Онуфріївського  району Кіровоградської  області

про стягнення   45971 грн. 80 коп. та розірвання договору

Представники сторін:

від позивача - Чубенко Ж.А. , довіреність № 521  від 29.03.07 ;

від відповідача: участі  не  брали.  Про час  та місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України (вих.№ 1220  від  18.01.2007 р.)   Поштове  відправлення №1389014 про    час та місце  розгляду  справи направлене    відповідачу та вручено 15.03.2007  року  його представнику Томило В.А., який  згідно до довідки  Головного управління  статистики у Кіровоградській  області  значиться  керівником підприємства-відповідача.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з  відповідача  Селянського (фермерського) господарства “Влата ”  заборгованість  за непоставлений товар в розмірі  45971 грн.80  коп. ( з яких 29141 грн. 60 коп. сума  основного боргу та  16830 грн. 20 коп. пені за порушення строку виконання зобов'язання) на користь Державного підприємства “Вишняківський  спиртовий завод” та розірвання  договору  купівлі №83 від 28.12.2005  року. В судовому засіданні  04.04.2007  року  представник  відповідача в порядку ст.22 ГПК України  змінила свої позовні вимоги,  відмовилась від позовних вимог щодо  розірвання  договору  №83 від 28.12.2005 року. 02.04.2007 року до суду надійшло клопотання  позивача про  забезпечення  позову шляхом  накладення  арешту  на майно, що  належить відповідачу в  розмірі  суми позову.

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,

                                             ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору  28.12.2005  року  укладено договір на   купівлю №83 (в  подальшому договір) за  умовами якого   відповідач  зобов'язався     в термін до 31.12.2006 року  поставити   позивачу   1000 тонн жита  врожаю  2006 року по ціні 540 грн. за тонну на загальну суму  540000 грн. враховуючи   ПДВ в сумі  90000 грн. Згідно до п.6.1 договору   оплата за  товар повинна проводитись протягом 5  календарних днів після  надання  продавцем  документів, що посвідчують передачу  товару покупцю, що фактично  є відстрочкою  платежу на 5 календарних днів з моменту  поставки. На  виконання  умов  договору  відповідач   в  вересні  2006  року   поставив  позивачу  335 тонн  жита на   суму  180 937 грн.80 коп., а  позивач згідно до  направлених йому  рахунків  перерахував   відповідачу  210079 грн. 40 коп. та  25.09.2006  року  провів  попередню  оплату  за   товар, який  підлягав   поставці   позивачу, грошові  кошти в  розмірі  41000 грн. Враховуючи  передбачений   п.6.1 договору порядок проведення  розрахунків, відповідач  повинен був передати  в розпорядження  позивача  товар не пізніше  31.12.2006  року. Однак,  останню поставку товару було здійснено 26.092006  року  та  лише  в кількості  21,96 тонни на суму  11858 грн. 40 коп. У зв'язку з невиконанням  відповідачем взятих зобов'язань виникла   заборгованість в  розмірі  29141 грн. 60  коп.

Відповідач позовні  вимоги не заперечив,  своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, документів  про погашення заборгованості до суду не надав. Направлений  відповідачу   позивачем акт  звірки взаєморозрахунків 22.03.2007 року № 484  залишено відповідачем без реагування. На  день розгляду  справи судом  заповнений  відповідачем акт звірки взаєморозрахунків до суду не надходив.

Заслухавши представника   позивача, дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до   часткового   задоволення, з відповідача  підлягає  до  стягнення  29141 грн. 60 коп. суми  основної   заборгованості.

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   отримав   перераховані  грошові кошти позивачем, однак  не виконав умови договору по  поставці   1000 тонн  жита, провівши  поставку  лише   335  тонн в  обумовлений  договором термін та   отримав  право  користуватись  отриманими від позивача  коштами лише в  розмірі   180937  грн. 80 коп.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в  договорі.

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в договорі  та  документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  поставку  передбаченого умовами  договору  товару  та повернути  безпідставно отримані   кошти  на  виконання умов  договору.  Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по поставці   товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 29141 грн. 60 коп.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України.

Проаналізувавши  обґрунтованість позовних вимог про стягнення   пені за  невиконання умов договору по поставці  товару, господарський  суд приходить до переконання, що  позовні вимоги  підлягають до часткового задоволення. Господарський суд вважає  безпідставними вимоги про стягненя пені   на суму  2826 грн.74 коп. нарахованої за  період з 26.09.2006 року  по  31.12.2006 року, оскільки    кінцевий  термін виконання  зобов'язання  відповідачем   встановлено 31.12.2006  року, а   факт  перерахування  коштів в якості  попередньої оплати  позивачем  не    відповідає умовам укладеного договору, кошти  було перераховано без  узгодження  з  відповідачем   умов  щодо  перенесення  строку виконання  зобов'язання, тому   суд  відмовляє в стягнення пені в  розмірі  2826 грн. 74 коп. за  період з  26.09.2006 року по 31.12.2006 року.

Поряд з цим,  господарським судом визнаються  обґрунтованими  та  такими, що підлягають  до задоволення вимоги  щодо стягнення пені в розмірі  14003 грн. 43 коп. за  період з  01.01.2007 року по  08.02.2007 року включно на  підставі  п.7.2 договору. Розрахунок  пені за вказаний  період  проведено  правильно, період за який стягується пеня  перебуває в межах передбаченого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України  6 місячного строку нарахування пені з дня коли  зобов'язання мало бути виконано  та з врахуванням річного строку позовної давності.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача  пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Господарським судом приймається до уваги, що при зверненні до суду  позивачем не було сплачено   державне  мито в розмірі  85 грн. в той час, коли ним було заявлено  поряд з позовом  майнового  характеру, вимоги щодо розірвання   договору, тобто  вимоги немайнового характеру. В  подальшому  позивач відмовився від   позовних вимог немайнового характеру, однак  державне мито в розмірі  85 грн. підлягає до стягнення з позивача.

Господарський суд вважає, що не підлягає до задоволення клопотання  позивача  про вжиття  заходів по забезпеченню позову шляхом   накладення арешту на майно відповідача у  розмірі  суми  позову, оскільки позивачем не  подано будь-яких доказів на обґрунтування  цього клопотання та  про наявність майна у  відповідача. За приписом ст. 66 ГПК  України забезпечення  позову  допускається в  будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може  утруднити чи зробити неможливим виконання рішення  господарського суду. Згідно до ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх  вимог і  заперечень.  

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд, -

                                                В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути з  Селянського (фермерського) господарства “Влата ” с. Павлиш Онуфріївського  району Кіровоградської  області  вул. Перемоги 167 р/р 260083660 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, код 20659936 на користь  Державного підприємства “Вишняківський  спиртовий завод” с.Вишняки  Хорольського району Полтавської області  вул. Заводська  1 р/р 26007172645067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код 00374812  заборгованість за  непоставлений товар в розмірі  43145 грн. 03 коп., з яких 29141 грн. 60 коп. сума  основного боргу  та   14003 коп. 43 грн. пені за несвоєчасне виконання   умов договору; суму сплаченого державного мита в розмірі  516 грн. 45 коп.(  431 грн. 45 коп.+ 85 грн.) та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Наказ  видати.

В решті позовних вимог  відмовити.

Стягнути з  Державного підприємства “Вишняківський  спиртовий завод” с.Вишняки  Хорольського району Полтавської області  вул. Заводська  1 р/р 26007172645067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код 00374812 державне мито в  розмірі  85 грн., яке не було ним сплачене при зверненні до суду в доход державного бюджету УДК у м. Кіровограді ГУДК в Кіровоградській  області, р/р 31218259700002, МФО 823016, код 24145329.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя