4/75
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" квітня 2007 р.Справа № 4/75
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 75
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний млин” м.Запоріжжя
до товариства з обмеженою відповідальністю “ККС” м.Кіровоград
про стягнення 4995 грн. 46 коп.
Представники сторін :
від позивача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи позивач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України.
від відповідача: Пузирьова О.Д.- директор.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 4995 грн. 46 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю “ККС”.
Відповідачем заперечення на позовні вимоги до суду не направлені, ухвалу суду про представлення до суду документів відповідач не виконав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача , проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі домовленості про поставку продуктів харчування (соняшнику смаженого фасованого) на виконання умов якої позивач (постачальник) в період з травня 2006 року по жовтень 2006 року поставив відповідачу товар на загальну суму 11184 грн. 48 коп. Отримавши поставлений товар згідно до довіреностей ЯКМ №153410 від 14.06.2006 року та ЯКМ №153448 від 17.10.2006 року через повноважного представника Пузирьову О.Д. відповідач розпорядився товаром на свій розсуд, однак оплату провів лише частково, сплативши позивачу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок 6189 грн. 02 коп., а заборгованість в розмірі 4995 грн. 46 коп. залишилась не погашеною.
Враховуючи, що сторонами не було визначено строк проведення оплати, позивач у відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України 11.01.2007 року за №11/1-2 направив відповідачу претензію щодо проведення оплати поставленого товару та погашення заборгованості, яка відповідачем залишена без задоволення та реагування.
Відповідач не виконав вимогу суду згідно до ухвали від 19.03.2007 року, пояснення або можливі заперечення до суду не надав. В судовому засіданні надав усні пояснення про те, що заборгованість виникла через те, що частину з поставленого позивачем товару було повернуто реалізаторами відповідачу через невідповідність вимогам по якості. Товар в даний час перебуває на складі відповідача і термін його придатності до реалізації закінчився. Доказів про вжиття заходів для повернення неякісного товару позивачу відповідач надати не може, оскільки питання про повернення товару вирішувалось усно через торгових представників.
Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за поставлений відповідачу і не оплачений ним товар в розмірі 4995 грн. 46 коп. Такий висновок господарський суд зробив на підставі наступного.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписом ст.265 Господарського кодексу України до правовідносин поставки, які не врегульовані цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 54 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняв поставлений позивачем товар та не вжив заходів для повернення товару позивачу.
Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в видатковій накладних (а.с. 21).
На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання товару про ціну з ПДВ.
Позивач передав майно повністю в кількості, передбаченій умовами домовленості, а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідач вимоги позивача в частині заборгованості в розмірі 4995 грн. 46 коп. визнав, але доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється факт отримання товару.
Норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар.
Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг в розмірі 4995 грн. 46 коп. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 4995 грн. 46 коп. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
При проведенні звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2006 року відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 4995 грн. 46 коп. та підписав акт звірки без будь-яких заперечень чи зауважень (а.с. 32).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 34,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ККС” м. Кіровоград вул. Аерофлотська 28-а р/р 26008035310302 в АКІБ "Укрсиббанк" МФО 351005, ІПН 328927111235 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний млин” м.Запоріжжя вул. Хортицьке шосе 16 (поштова адреса 69009 м. Запоріжжя вул. Теплична 5) р/р 26001025891001 в АБ "ТАС - Бизнесбанк", МФО 313537, код 33527882 заборгованість за отриманий товар в розмірі 4995 грн. 46 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 642938 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні