Ухвала

від 18.01.2017 по справі 757/35172/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Головачова Я.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

представника ТОВ Ай Ті Фінанс Стрельнік А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс до ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ Ай Ті Фінанс до ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ Ай Ті Фінанс подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неправильну оцінку доказів, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Справа № 757/35172/15-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/1484/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Т.В.Остапчук Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. Поливач В обґрунтування зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку визнавши висловлювання відповідача щодо діяльності ТОВ Ай Ті Фінанс як свободу вираження думки згідно положень ст. 34 Конституції України та обов'язку народного депутата дбати про благо і добробут українського народу. На думку Товариства, ІНФОРМАЦІЯ_1 народний депутат ОСОБА_2 через сторінку інтернет порталу новин Цензор.НЕТ у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 , поширив саме недостовірну інформацію щодо ТОВ Ай Ті Фінанс , що порушує особисті немайнові права Товариства. Всі твердження, які були розміщені автором в статті спростовуються матеріалами справи.

У судовому засіданні представник ТОВ Ай Ті Фінанс Стрельнік А.Ю. підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь - яких заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України. Неявка цієї особи в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів тих обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог, оскільки, висловлювання відповідача не є недостовірною інформацією, а містять судження та погляди, сформовані в результаті виконання депутатських обов'язків та оцінки отриманої інформації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Ай Ті Фінанс , виходячи з наступного.

Так, за змістом ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. ст. 94, 277 ЦК України, кожному, в тому числі юридичній особі, гарантується право на захист честі, гідності та ділової репутації, а також спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ст. ст. 200, 201 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація, ім'я (найменування), інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

До способів захисту немайнових прав відноситься, зокрема, спростування недостовірної інформації, заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права. Відповідно до ст. ст. 201, 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про інформацію , під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України Про інформацію , реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошеної інформації.

Статтею 26 Закону України Про інформацію джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. При цьому, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності, ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Отже, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

Саттею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними в п.4 постанови Пленуму №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Як зазначено в п.18 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , відповідач повинен довести, що поширена інформація є достовірною, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Європейської Конвенції Про захист прав та основних свобод людини .

Статтею 30 Закону України Про інформацію передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 через сторінку Інтернет порталу новин Цензор.НЕТ (http:// censor.net.ua) у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 поширено інформацію про ТОВ Ай Ті Фінанс щодо участі цього Товариства у корупційних схемах, пов'язаних з грошовими операціями на тимчасово окупованих територіях; розміщення терміналів та ведення незаконної господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях; ухилення від сплати податків. Зазначені відомості позивач вважає неправдивими та такими, що ганьблять його ділову репутацію та порушують особисте немайнове право Товариства.

Судом встановлено, що вказані відомості були розповсюджені народним депутатом України ОСОБА_2.

Так, відповідно до статті 16 Закону України Про статус народного депутата України , народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Як вбачається, ОСОБА_2 з метою виконання депутатських повноважень та перевірки отриманої інформації, неодноразово направляв депутатські звернення до відповідних компетентних органів з метою її перевірки та у разі, виявлення порушень просив вжити відповідні заходи реагування.

Із листа Національного банку України від 05.10.2015 року, наданого у відповідь на депутатське звернення вбачається, що за інформацією, отриманою від ТОВ Ай Ті Фінанс , у відповідь на письмову вимогу НБУ про усунення порушень, мали місце факти здійснення діяльності на тимчасово окупованій території. При цьому, ТОВ Ай Ті Фінанс повідомило про те, що не мало можливості здійснювати контроль за місцезнаходженням програмно-технічних комплексів обслуговування, так як не є їх власником. У зв'язку з прийняттям НБУ постанови №466 від 06.08.2014 року Про призупинення здійснення фінансових операцій Товариство було відключено від своєї платіжної системи всі ПТКС, за допомогою яких приймаються кошти, що знаходяться на територіях, тимчасово непідконтрольних Україні.

Крім того, при здійсненні депутатської діяльності ОСОБА_2 на початку вересня 2015 року стало відомо, що слідчим відділом Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 2214101110000234, розпочатому 04.07.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України (Фінансування тероризму) та, зокрема, даним провадженням досліджуються надання протиправних фінансових послуг фізичними особами-підприємцями, які являються дилерами ТОВ Ай Ті Фінанс .

Листом Служби безпеки України у відповідь на депутатське звернення СБУ було зазначено, що в рамках даного досудового розслідування лише у червні 2015 року було заблоковано роботу електронної платіжної системи 24NONSTOP , власником якої є ТОВ Ай Ті Фінанс , та відключено від неї понад 250 терміналів, що функціонували на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 як народним депутатом, здійснювалися і інші заходи реагування, в межах наданих йому законом повноважень, для перевірки інформації про продовження активної роботи терміналів 24 non-stop , що обслуговуються та реєструються ТОВ Ай Ті Фінанс , на території непідконтрольній Україні Донецької області.

Так, 02.10.2015 року ОСОБА_2 було направлене депутатське звернення № ДК-013262 до ПрАТ МТС Україна для отримання інформації, оскільки 30 вересня 2015 року о 10 год. 36 хв. за допомогою терміналу самообслуговування у селі Макіївка на 114 кілометрі траси Слов'янськ-Донецьк- Маріуполь (ТЦ Ашан ) на суму 44 грн. 00 коп. було поповнено рахунок мобільного телефону за номером НОМЕР_1, який використовується для функціонування антикорупційної гарячої лінії МДО Депутатський контроль . На чеку на дану операцію не було зазначено контактного номеру служби підтримки компанії, яка обслуговувала здійснення платежу, та жодних інших реквізитів, за допомогою яких можливо встановити фінансову установу, що здійснювала обслуговування (переказ) коштів через термінал.

27 жовтня 2015 р. від ПрАТ МТС Україна отримано відповідь вх. № 013784 про те, що зарахування коштів відбулось через фінансову компанію ТОВ Глобал Мані , на сайті якого - https://globalmoney.ua/business/svstem/about/зазначено, що серед учасників платіжної системи ГлобалМані є ТОВ Ай Ті Фінанс .

Згідно даних з офіційного сайту платіжної системи 24NONSTOP - http://24nonstop.com.ua/, її термінали обслуговуються та реєструються ТОВ Ай Ті Фінанс .

У відповідача були підстави вважати, що компанією яка обслуговувала зазначений вище переказ є позивач, а проведення таких операцій загалом може призвести до того, що кошти через термінали, розміщені на непідконтрольній Україні території, будуть спрямовані до незаконних збройних формувань. Оскільки звіти до НБУ та фіскальні органи України про проведені операції на території т.зв. ДНР не подаються, у відповідача виникли підозри щодо ймовірного ухилення від сплати податків.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції (254к/96-ВР ), а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 (008p710-03 ) (справа про поширення відомостей). Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Як вбачається, з метою перевірки зазначених обставин та недопущення негативних наслідків, які можуть вчинити вкрай небезпечний вплив на державу, її безпеку та інтереси, на ім'я Голови Служби безпеки України було направлене відповідне депутатське звернення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 471 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено факту недостовірності поширеної інформації відповідачем через сторінку інтернет порталу новин Цензор.НЕТ у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 . Натомість судом було встановлено, що відповідачем реалізовувались надані йому Конституцією України та Законом України Про статус народного депутата України права і обов'язки, а не поширення недостовірної інформації. Повідомлення, розміщене в засобах масової інформації, було направлене виключно на привернення уваги відповідних державних органів на необхідність перевірки вкрай важливої для національної безпеки інформації з метою пересвідчитися, що жодна фінансова установа не використовує події на Сході для власного збагачення.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Усі доводи апеляційної скарги є аналогічними обґрунтуванню позовних вимог, які були предметом встановлення, ретельної перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено відсутність порушень особистих немайнових прав позивача з боку відповідача, а відтак й законно постановлено рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки відповідач у зазначених поясненнях та заяві викладала свої оціночні судження щодо поведінки позивача та його участі у вихованні та утриманні дітей.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що судом була допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, також слід зазначити, що викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Справу було розглянуто судом першої інстанції на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних доказів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: