Рішення
від 28.08.2019 по справі 757/35172/15-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35172/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Литвинової І.В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати інформацію про нього, поширену через сторінку Інтернет-порталу новин Цензор.НЕТ (http://censor.net.ua) ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідачем ОСОБА_1 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно: участі ТОВ Ай Ті Фінанс у корупційних схемах, пов`язаних з грошовими операціями на тимчасово окупованих територіях; фінансування тероризму; ухилення від сплати податків, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ТОВ Ай Ті Фінанс на недоторканність ділової репутації, а також зобов`язати ОСОБА_1 у семиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про ТОВ Ай Ті Фінанс аналогічним способом - шляхом поширення через мережу Інтернет, а саме через сторінку Інтернет-порталу новин Цензор .НЕТ (http://censor.net.ua) інформації наступного змісту: СПРОСТУВАННЯ . Я, ОСОБА_1 , спростовую недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року через сторінку Інтернет-порталу новин Цензор. НЕТ ( http://censor.net.ua) у моєму блозі у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо участі ТОВ Ай Ті Фінанс у корупційних схемах, пов`язаних з грошовими операціями на тимчасово окупованій території; фінансуванню тероризму та ухилення від сплати податків. .

Обґрунтовуючи свій позов, стороною позивача вказано, що поширена ОСОБА_1 через сторінку Інтернет-порталу новин Цензор. НЕТ у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 інформація є недостовірною з огляду на те, що автор надає негативну оцінку господарської діяльності позивача, яка псує ділову репутацію останнього, не підтверджуючи при цьому свою позицію доказами.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 січня 2017 року /т. І а. с. 138-142, 163-168/.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року скасовано вищевказані рішення суду першої та апеляційної інстанції, справу передано на новий розгляд до Печерського районного суду м. Києва /т. І а. с. 211-214/.

Сторони у судове засідання, про час, дату і місце проведення якого повідомлялися належним чином, не з`явилися, представників не направили, від представника позивача через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, вимоги, які просить задовольнити, підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи. Інших заяв по суті та з процесуальних питань не надходили до суду.

Згідно з частиною першою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, на початку вересня 2015 року відповідачу при здійсненні депутатської діяльності стало відомо, що слідчим відділом Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 2214101110000234, розпочатому 04 липня 2014 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України (фінансування тероризму) та, зокрема, даним провадженням досліджуються надання протиправних фінансових послуг фізичними особами-підприємцями, які є дилерами ТОВ Ай Ті Фінанс .

Листом СБУ у відповідь на депутатське звернення було зазначено, що в рамках даного досудового розслідування у червні 2015 року було заблоковано роботу електронної платіжної системи 24nonStop , власником якої є ТОВ Ай Ті Фінанс , та відключено від неї понад 250 терміналів, що функціонували на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

05 жовтня 2015 року відповідачем у відповідь на депутатське звернення було отримано лист від Національного банку України з повідомленням про те, що за інформацією, отриманою від ТОВ Ай Ті Фінанс , у відповідь на письмову вимогу НБУ про усунення порушень, мали місце факти здійснення діяльності на тимчасово окупованій території. При цьому, ТОВ Ай Ті Фінанс повідомило про те, що не мало можливості здійснювати контроль за місцезнаходженням програмно-технічних комплексів обслуговування, оскільки не є їх власником.

Позивач зазначав, що ним у зв`язку з прийняттям НБУ постанови від 06 серпня 2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій було відключено від своєї платіжної системи всі ПТКС, за допомогою яких приймаються кошти, що знаходяться на територіях, тимчасово непідконтрольних Україні.

02 жовтня 2015 року відповідачем було направлено депутатське звернення № ДК-013262 до ПрАТ МТС Україна для отримання інформації, оскільки 30 вересня 2015 року о 10 год. 36 хв. за допомогою терміналу самообслуговування у с. Макіївці на 114 кілометрі траси Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь (ТЦ Ашан ) на суму 44 грн було поповнено рахунок мобільного телефону за номером НОМЕР_1 , який використовується для функціонування антикорупційної гарячої лінії МДО Депутатський контроль . На чеку не було зазначено контактного номеру служби підтримки компанії, яка обслуговувала здійснення платежу, та жодних інших реквізитів, за допомогою яких можливо встановити фінансову установу, що здійснювала обслуговування (переказ) коштів через термінал.

27 жовтня 2015 року від ПрАТ МТС Україна отримано відповідь, вх. № 013784, про те, що зарахування коштів відбулось через фінансову компанію ТОВ ГлобалМані .

На сайті ТОВ ГлобалМані (https://globalmoney.ua/ business/svstem/about/) зазначено, що серед учасників Платіжної системи ГлобалМані є ТОВ Ай Ті Фінанс .

Згідно з даними з офіційного сайту платіжної системи 24nonStop (http://24nonStop.com.ua/), її термінали обслуговуються та реєструються ТОВ Ай Ті Фінанс .

ІНФОРМАЦІЯ_2 року на Інтернет-порталі новин Цензор.НЕТ (http:// censor. net.ua) розміщено статтю під назвою: Як бездіяльність Нацбанку допомагає тероризму , у якій розміщено текст наступного змісту: Мені та колегам-депутатам з МДО Депутатський контроль стало відомо про нову корупційну схему, пов`язану з грошовими операціями на тимчасово окупованій території. На жаль, далеко не останню роль у цих оборудках відіграє пасивність Національного банку України.

Йдеться про діяльність такого собі ТОВ Ай Ті Фінанс . Ця компанія через власних дилерів надає фінансові послуги та послуги з переказу грошей через платіжні термінали. Наче нічого страшного - от тільки ці термінали розміщені у Донецьку та на іншій окупованій бойовиками території, де і проводяться фінансові операції.

По суті, це фінансування тероризму, яке веде до розмивання українського суверенітету. Є й інша версія: таким чином компанія всього лише ухиляється від сплати податків, адже звіти до фіскальних органів про діяльність у тому ж Донецьку не подаються.

Та від цього загроза не меншає: якщо окуповані території будуть використовуватися як корупційний офшор, це завдасть великої шкоди українському бюджету, не кажучи вже про стабільність та престиж країни. І знову-таки, користь від цього матимуть бойовики.

Проте за наявною у Депутатського контролю інформацією, Національний банк не проводить перевірку діяльності підприємства! Установі надали усю інформацію та документи - але посадовці не діють. А це породжує сумніви у ретельності нагляду НБУ за фінансовими операціями.

Ідеться не лише про згадане ТОВ Ай Ті Фінанс . У ЗМІ ми нерідко чуємо про все нові канали фінансування терористів, тож імовірно, ця схема - лише верхівка айсберга оборудок з грошима на окупованих територіях. А відсутність реакції головного фінансового органу країни лише додає безсоромним ділкам сміливості у їхніх махінаціях.

Тому закликаю Національний банк України негайно відреагувати на махінації та провести перевірку згаданого підприємства. І не тільки його - потрібно задіяти усі наявні у НБУ ресурси, аби пересвідчитися, що жодна фінансова установа не використовує події на Сході для власного збагачення! У цій справі безвідповідальність та пасивність грають на користь шахраям і терористам! .

Суд вважає, що факт поширення спірної інформації у мережі Інтернет і те, що вона стосується позивача, сумнівів не викликає.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно з частиною першою ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно із частинами першою, другою ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснив судам, що беручи до уваги положення ст. ст. 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої ст. 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії ).

Розміщена відповідачем в Інтернет-мережі інформація містить наступні твердження: … компанія через власних дилерів надає фінансові послуги та послугу з переказу грошей через платіжні термінали. …..ці термінали розміщені у Донецьку та на іншій окупованій бойовиками території де і проводяться фінансові операції. По суті це, фінансування тероризму… . Є й інша версія: таким чином компанія всього лише ухиляється від сплати податків, адже звіти до фіскальних органів про діяльність у тому ж Донецьку не подаються .

Наведене містить твердження про факти щодо виду, місця та характеру (способу) здійснюваної позивачем господарської діяльності (проведення фінансових операцій через платіжні термінали розміщені на окупованій території), що можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсності.

Відповідно до ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Частиною другою ст. 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , роз`яснено, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України, ст. 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, а позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так, беззаперечних доказів здійснення позивачем фінансової діяльності на окупованій території матеріали справи не містять.

Щодо визначення тверджень відповідача про фінансування тероризму та ухилення від сплати податків як оціночних суджень, судом зазначається наступне.

Фінансування тероризму та ухилення від сплати податків становлять склад правопорушень, за вчинення яких чинним законодавствам передбачена кримінальна відповідальність. Разом із тим, будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Визначаючи твердження відповідача про фінансування тероризму та ухилення від сплати податків як узагальнену оцінку дій, що містить оціночні судження, суд враховує, що хоча оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, але в той самий час вони не можуть бути свавільними, безпідставними та мають бути зроблені на підставі хоча б мінімальних фактичних обставин. Інакше відповідні оціночні судження, з огляду на рішення Європейського суду з прав людини, можуть бути кваліфіковані як зловживання свободою слова та відповідно визнані порушенням особистих немайнових права.

Позивачем надано до матеріалів справи, разом з позовною заявою, належні докази, які спростовують вислови відповідача, а саме: щодо ухилення від сплати податків надавались акти звірки позивача з податковим органом, відповідно до яких у позивача відсутня заборгованість перед бюджетом; щодо корупції - відсутні будь-які вироки про притягнення до відповідальності посадових осіб Позивача за вчинення корупційних злочинів; щодо фінансування тероризму, надаємо копію повідомлення ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про закриття кримінального провадження №22014000000000234 від 04 липня 2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку із відсутністю у діянні за яким розпочато кримінальне провадження складу кримінального правопорушення.

Норма частини першої ст. 30 Закону України Про інформацію , яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема ст. 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Оцінюючи доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 здійснював депутатські повноваження і неможливість вважати поширену інформацію як недостовірну, викладену у зверненнях до правоохоронного органу, слід вказати, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб, що сам по собі статус народного депутата не передбачає привілеїв при вирішенні питання про відповідальність (наслідки) за поширення недостовірної інформації; і позивач вимагає спростування інформації, яка була поширена відповідачем не у зверненні до правоохоронного органу, а в мережі Інтернет до отримання відповідей від правоохоронних органів на направлені запити.

Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини сторін, суд вважає доведеними обставини, на які посилався позивач, й законними підстави вважати спірну інформацію, поширену у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно: участі ТОВ Ай Ті Фінанс у корупційних схемах, пов`язаних з грошовими операціями на тимчасово окупованих територіях; фінансування тероризму; ухилення від сплати податків,такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Відтак позов підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову по 1 218 грн з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 28, 32, 34, 55, 61, 68, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 16, 201, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 61, 79, 88, 169, 209, 212-215, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, задовольнити.

Визнати інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс , поширену через сторінку Інтернет-порталу новин Цензор .НЕТ (http://censor.net.ua) ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно: участі ТОВ Ай Ті Фінанс у корупційних схемах, пов`язаних з грошовими операціями на тимчасово окупованих територіях; фінансування тероризму; ухилення від сплати податків, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ТОВ Ай Ті Фінанс на недоторканність ділової репутації.

Зобов`язати ОСОБА_1 у семиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс аналогічним способом - шляхом поширення через мережу Інтернет, а саме через сторінку Інтернет-порталу новин Цензор .НЕТ (http://censor.net.ua) інформації наступного змісту: СПРОСТУВАННЯ. Я, ОСОБА_1 спростовую недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року через сторінку Інтернет-порталу новин Цензор.НЕТ ( http://censor.net.ua) у моєму блозі у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо участі ТОВ Ай Ті Фінанс у корупційних схемах, пов`язаних з грошовими операціями на тимчасово окупованій території; фінансуванню тероризму та ухилення від сплати податків. .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Ай Ті Фінанс (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 36567210, адреса місцезнаходження 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6) судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Литвинова

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення28.08.2019
Оприлюднено24.09.2019
Номер документу84432547
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —757/35172/15-ц

Рішення від 28.08.2019

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

Ухвала від 05.07.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Цокол Л. І.

Ухвала від 06.09.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євграфова Єлизавета Павлівна

Ухвала від 24.05.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євграфова Єлизавета Павлівна

Ухвала від 01.03.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євграфова Єлизавета Павлівна

Ухвала від 17.02.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євграфова Єлизавета Павлівна

Ухвала від 18.01.2017

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Поливач Любов Дмитрівна

Ухвала від 01.12.2016

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Поливач Любов Дмитрівна

Ухвала від 02.12.2016

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Поливач Любов Дмитрівна

Рішення від 14.11.2016

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні