Ухвала

від 25.01.2017 по справі 910/13970/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.01.2017 Справа № 910/13970/16 За позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Оптімум"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ"

про стягнення заборгованості

Суддя Літвінова М.Є.

За участю представників сторін:

від позивача: Феленко С.О. за довіреністю № 6 від 28.07.2016 р.;

Цицак П.Б. за довіреністю від 01.09.2016 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

вільний слухач: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Оптімум" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" (далі - відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 заборгованості за Договором постачання товару № 2015/26/1 від 31.08.2015 р. в сумі 4 437 854, 57 грн., стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно заборгованості в сумі 5 000, 00 грн. за Договором поруки № 2 від 20.07.2016 р.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми боргу в розмірі 4 442 854, 57 грн., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Оптімум" в банківських установах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2016 р. було порушено провадження у справі № 910/13970/16, її розгляд призначено на 22.08.2016 р.

19.08.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи та заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача-1 4 437 584, 57 грн. основного боргу та 31 767, 52 грн. 3% річних, а також стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 основний борг в сумі 5 000, 00 грн.

В судовому засіданні 22.08.2016 р. представники позивача підтримали подану 19.08.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 22.08.2016 р. судом відмовлено у прийнятті до розгляду поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки викладена в ній вимога про стягнення 3% річних є іншою вимогою, а не збільшенням розміру позовних вимог, і не була заявлена при подачі позову до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2016 р. судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми боргу в розмірі 4 442 854, 57 грн., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Оптімум" в банківських установах, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 07.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 21.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2016 р. було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Оптімум" на підставі ст. ст. 60, 62 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2016 р. в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду справи № 910/13970/16 на 15 днів, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 10.10.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 24.10.2016 р.

12.10.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов запит Київського апеляційного господарського суду № 09-16/4476/16 від 10.10.2016 р. про витребування матеріалів справи № 910/13970/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2016 року, в порядку статті 79 ГПК України, провадження у справі № 910/13970/16 було зупинено до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 р. ухвалу місцевого господарського суду від 09.09.2016 р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2016 року в порядку статті 79 ГПК України, провадження у справі № 910/13970/16 поновлено, розгляд справи призначено на 28.11.2016 року.

11.11.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов запит Київського апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи № 910/13970/16 до Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду № 910/13970/16 від 26.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 р. на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 910/13970/16 до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції. Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2016 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2016 р. у справі № 910/13970/16 залишено без змін, матеріали справи № 910/13970/16 повернуті до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2017 р. поновлено провадження у справі № 910/13970/16, її розгляд призначено на 25.01.2017 р.

Представник відповідача-1 в судове засідання 25.01.2017 р. не з'явився, проте через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача-2 в судове засідання 25.01.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представники позивача в судовому засіданні 25.01.2017 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, заперечили проти задоволення поданого відповідачем-1 клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши думку представників позивача щодо поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд вирішив залишити його без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , відповідно до якого господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи те, що до поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не надано жодних доказів в підтвердження неможливості направити в судове засідання іншого представника, суд залишає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи без задоволення.

Разом з цим, в судовому засіданні 25.01.2017 р., суд дійшов висновку про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5, виходячи з наступного.

Частинами 1-3 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Відповідно до пункту 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. (пункт 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що виконуючи умови Договору № 2015/26/1 від 31.08.2015 р. він поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 5 283 160, 00 грн., в тому числі за видатковими накладними № 151 від 14.04.2016 р. на суму 19 213, 52 грн., № 174 від 28.04.2016 р. на суму 34 000, 32 грн., № 146 від 07.04.2016 р. на суму 58 659, 82 грн., № 145 від 07.04.2016 р. на суму 445 619, 60 грн., № 162 від 19.04.2016 р. на суму 87 600, 00 грн.

Відповідач-1, у свою чергу, факт отримання від позивача товару за вищевказаними видатковими накладними категорично заперечує.

У письмових поясненнях від 21.06.2016 р. позивач зазначає, що з метою поставки відповідачу-1 товару ним було укладено Договір № 2016/6 від 20.01.2016 р. з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, який у листі від 01.09.2016 р. повідомив, що товар був ним поставлений за товарно-транспортними накладними № 37 від 28.04.2016 р., № 36 від 19.04.2016 р., № 35 від 14.04.2016 р., № 34 від 07.04.2016 р. та отриманий представником відповідача-1 в повному обсязі разом із супровідними документами.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних № 37 від 28.04.2016 р., № 36 від 19.04.2016 р., № 35 від 14.04.2016 р., № 34 від 07.04.2016 р. вбачається, що в них відсутні відомості про отримання товару представником відповідача-1.

Натомість, в силу п. 4.1. Договору № 2016/6 від 20.01.2016 р. на ФОП ОСОБА_5 покладено відповідальність за схоронність вантажу під час транспортування з моменту його завантаження.

За таких обставин, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 як перевізника товару за спірними видатковими накладними, суд вважає за необхідне залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне витребувати у Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області необхідні для подальшого розгляду справи докази, які мають значення для правильного вирішення спору, що виник між сторонами.

Так, згідно зі статтею 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (стаття 38 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в ході підготовки справи до розгляду в необхідних випадках витребує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Так, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, неявку повноважних представників відповідачів в судове засідання, та необхідність витребувати додаткові докази у справі, з метою встановлення створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 27, 65, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на 22.02.17 р. о 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 44-Б, зал судових засідань № 2.

2. На підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3. Витребувати у Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (50006, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 16; код ЄДРПОУ 39738998):

- податкову звітність, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервіс-Оптімум (код ЄДРПОУ 39037373) на виконання зобов'язань за Договором постачання товару № 2015/26/1 від 31.08.2015 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервіс-Оптімум (код ЄДРПОУ 39037373) та Приватним підприємством Полтавський ливарно-механічний завод (код ЄДРПОУ 31495420);

- належним чином завірені копії Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які подані до декларацій з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервіс-Оптімум (код ЄДРПОУ 39037373) за звітний період з 31.08.2015 р. по 25.01.2017 р. з податковими накладними, складеними на виконання зобов'язань за Договором постачання товару № 2015/26/1 від 31.08.2015 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервіс-Оптімум (код ЄДРПОУ 39037373) та Приватним підприємством Полтавський ливарно-механічний завод (код ЄДРПОУ 31495420).

4. Позивачу надати суду:

- видаткові накладні № л000000414 від 05.10.2015 р. на суму 94 028, 87 грн., № л000000416 від 06.10.2015 р. на суму 213, 70 грн., № л000000423 від 08.10.2015 р. на суму 27 600, 00 грн., № л000000424 від 08.10.2015 р. на суму 12 494, 63 грн., № л000000425 від 08.10.2015 р. на суму 606, 38 грн., № л000000435 від 16.10.2015 р. на суму 160 565, 16 грн.

- докази направлення третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами;

- оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

5. Відповідачу-1 надати суду:

- податкову звітність, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервіс-Оптімум (код ЄДРПОУ 39037373) на виконання зобов'язань за Договором постачання товару № 2015/26/1 від 31.08.2015 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремсервіс-Оптімум (код ЄДРПОУ 39037373) та Приватним підприємством Полтавський ливарно-механічний завод (код ЄДРПОУ 31495420);

6. Третій особі надати суду:

- письмові пояснення щодо поставки товару за товарно-транспортними накладними № 37 від 28.04.2016 р., № 36 від 19.04.2016 р., № 35 від 14.04.2016 р., № 34 від 07.04.2016 р.;

- письмові пояснення щодо заявленого позову із наданням підтверджуючи доказів.

7. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.

8. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

9. Учасникам судового процесу завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

10. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.

11. Попередити учасників судового процесу, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

12. Попередити позивача про передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.

13. Учасникам судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.

Суддя М.Є. Літвінова