Рішення

від 23.01.2017 по справі 920/1065/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2017 Справа № 920/1065/16

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка, Сумська область,

до відповідача Гнилицької сільської ради, с. Гнилиця, Охтирський район, Сумська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Охтирка, Сумська область,

про визнання незаконним та скасування рішення,

Головуючий суддя Жерьобкіна Є.А.

Суддя Костенко Л.А.

Суддя Соп'яненко О.Ю.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_4 (угода про надання правових послуг б/н від 07.10.2016);

Від відповідача - Шевченко Р.В. (довіреність б/н від 08.11.2016), Дерев'янко Н.М. (довіреність б/н від 14.11.2016);

Від третьої особи - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 16-ї сесії 6-го скликання Гнилицької сільської ради від 27.09.2016 про передачу гідроспоруд НОМЕР_4 в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 та про відмову у передачі НОМЕР_7 в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 10173 від 14.11.2016), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

17.11.2016 відповідач подав клопотання (вх. № 10326 від 17.11.2016), в якому просить суд припинити провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду у господарських судах.

05.12.2016 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 11065 від 05.12.2016) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

05.12.2016 позивач подав клопотання (вх. № 10997 від 05.12.2016) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в обґрунтування позовних вимог.

05.12.2016 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 10998 від 05.12.2016) в обґрунтування своєї позиції по справі з урахуванням позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву.

20.12.2016 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 11679 від 20.12.2016) в обґрунтування позовних вимог.

26.12.2016 позивач подав лист (вх. № 11887 від 26.12.2016) про долучення до матеріалів справи копії дозволу на спеціальне водокористування УКР 0731 СУМ від 08.08.2016, копій наказів про примусове виконання рішення у справі № 910/17271/16 на підтвердження набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

10.01.2017 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 162 від 10.01.2017), в якому вказує, що реєстрація права власності на гідроспоруди НОМЕР_4 проведена відповідно до діючого законодавства про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, жодних заперечень щодо вказаної реєстрації з боку позивача не було.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області на виконання ухвали господарського суду від 10.01.2017 подало копію довідки серія та номер 05-04-02662.8, видану Фондом 30.06.2016, а також копію листа ФДМУ від 22.06.2016 № 10-15-11748.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, письмових пояснень щодо своєї позиції по справі не подала, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом надсилання ухвали суду за місцезнаходженням фізичної особи - підприємця.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення 16-ї сесії 6-го скликання Гнилицької сільської ради від 27.09.2016, посилаючись на те, що гідроспоруди НОМЕР_4 знаходяться на земельних ділянках з водними об'єктами, які позивач орендує згідно з договорами оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом від 25.06.2011 та від 10.11.2010, що укладені між позивачем та Охтирською районною державною адміністрацією. Згідно з умовами вказаних договорів обов'язковим для сторін є те, щоб у користуванні орендаря, як користувача земельної ділянки та водного об'єкту, перебували і гідроспоруди. Позивач неодноразово звертався до відповідача з питання передачі гідроспоруд в оренду, однак відповідач не розглянувши звернення позивача, згідно з оскаржуваним рішенням передав гідроспоруди НОМЕР_4 в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У п. 17 постанови вказано, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, котрі виникають у сфері господарювання щодо організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності, характеризуються особливим суб'єктним складом, поєднанням організаційних і майнових елементів, значним ступенем регулювання як з боку держави, так і суб'єктів цих відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Господарського кодексу України господарськими визнаються відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Господарським відносинам притаманні наступні ознаки: сфера виникнення - господарські системи будь-якого рівня; урегульованість цих відносин за допомогою господарсько-правових норм; особливий суб'єктний склад (обов'язковим учасником цих відносин є суб'єкти господарювання - індивідуальні підприємці та/або господарські організації, в певних випадках суб'єкти організаційно/управлінсько-господарських повноважень (органи державної влади: господарські та функціональні міністерства/відомства; органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією; господарські об'єднання; холдингові компанії, засновники та власники майна суб'єктів господарювання); крім того, участь у цих відносинах також беруть (можуть брати) споживачі, громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ч. і ст. 2 ГК України); об'єктом господарських правовідносин є майно у формі речей і безтілесного майна/нематеріальних активів (у тому числі об'єктів права інтелектуальної та права промислової власності), необхідне для організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності; зміст - суб'єктивні права та обов'язки суб'єктів господарювання й суб'єктів організаційно-господарських повноважень та інших учасників господарського життя, визначені нормативно-правовими актами (господарським законодавством) та іншими правовими документами (договорами, зокрема), а також реальні дії зазначених осіб щодо реалізації цих прав та обов'язків, спрямовані на безпосереднє здійснення господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, падання послуг) та/або організація/ управління такою діяльністю.

Виходячи з викладеного, оскільки позов подано на захист права позивача на оренду гідроспоруд, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню в господарських судах України, тому підстави для припинення провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 25 червня 2011 року між позивачем та Охтирською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом, за умовами якого згідно з актом приймання - передачі земельної ділянки від 25.06.2011 (а.с. 162, том 1) позивачу передано в оренду земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 14,3844 га (угіддя - сільськогосподарські землі, всього - 4, 4611 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя, з них пасовища - 4, 4611 га; забудовані землі, всього 0,0808 га, у тому числі під гідротехнічними спорудами - 0, 0808 га; води, всього - 9,8425 га, у тому числі ставки - 9,8425 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) із земель запасу за межами населених пунктів на території Гнилицької сільської ради Охтирського району Сумської області.

10.11.2010 між позивачем та Охтирською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом, за умовами якого згідно з актом приймання - передачі земельної ділянки від 10.11.2010 (а.с. 138, том 1) позивачу передано в оренду земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 18,8293 га (угіддя - сільськогосподарські землі, всього - 7,7608 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя, з них пасовища - 7,7608 га; води, всього - 11,0685 га, у тому числі ставки - 11,0685 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) із земель запасу за межами населених пунктів на території Гнилицької сільської ради Охтирського району Сумської області.

За умовами п. 3.1. договорів оренди від 25.06.2011 та від 10.11.2010, земельні ділянки з розташованими на ній водними об'єктами та гідроспорудами передаються в оренду для риборозведення.

Пунктом 5.1. договорів визначено обов'язок орендодавця передати орендарю в оренду земельну ділянку з розташованими на ній водним об'єктом та гідроспорудами.

Відповідно до п. 3.3. договорів, надання у користування на умовах оренди гідротехнічних споруд вирішується шляхом укладення окремого договору відповідно до законодавства про оренду нерухомого майна. Невід'ємною частиною цього договору є акт про експертну оцінку гідроспоруд.

Згідно з довідкою Гнилицької сільської ради від 12.08.2008 № 244-02-20, виданої позивачу, на території сільської ради знаходяться дві дамби, але на балансі в сільраді останні не стоять.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово заявою від 19.02.2016, листом від 22.02.2016, листом від 23.02.2016, заявою від 13.05.2016, листом від 09.08.2016, від 29.08.2016 звертався до відповідача з приводу надання в оренду (укладення договору) гідроспоруд з посиланням на те, що останні знаходяться на орендованих позивачем земельних ділянках з водними об'єктами за договорами від 10.11.2010 та від 25.06.2011.

Листом від 26.02.2016 за № 02-15/3/З/3/44 відповідач повідомив позивача (відповідь на заяви від 23.02.2016 та від 22.02.2016), про прийняття 19.02.2016 Гнилицькою сільською радою Охтирського району Сумської області рішення Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна , а саме гідроспоруд НОМЕР_4, яке було оприлюднене в засобах масової інформації, міськрайонній газеті Прапор Перемоги від 25.02.2016 № 8. В подальшому сільська рада звернеться до реєстраційної служби районного управління юстиції із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Після подання заяви про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі (гідроспоруди) сільська рада має намір звернутися до суду з заявою про визнання гідроспоруди безхазяйною, тільки після дотримання всіх процедур та за позитивним рішенням суду сільрада прийме рішення про взяття гідроспоруд на баланс та матиме право надавати їх в оренду (а.с. 34, том 1).

Листом від 24.05.2016 за № 02-15/5/З/5/160 відповідач повідомив позивача (відповідь на заяву від 13.05.2016), що питання надання в оренду гідроспоруд потребує додаткового вивчення та проведення робіт щодо вчинення правомірних дій та постановки їх на бухгалтерський облік сільської ради. Цим же листом відповідач звернувся з проханням до позивача надати докази продовження договору оренди від 10.11.2010 та зазначив, що позивача буде додаткового повідомлено при взятті на баланс гідроспоруд НОМЕР_4.

Листом від 18.08.2016 № 02-15/5/7/З/250 на звернення позивача від 13.05.2016 та від 09.08.2016 Гнилицька сільрада повідомила позивача про наступне: рішенням 13-ї сесії 6-го скликання від 04.08.2016 прийнято у комунальну власність с. Гнилиця об'єкти нерухомого майна (гідроспоруди НОМЕР_4), право власності на вищезгадане майно визначено відповідно до чинного законодавства; питання про надання в оренду ФОП ОСОБА_1 гідроспоруд було розглянуто на засіданні 13-ї сесії 6-го скликання від 04.08.2016. За результатами розгляду даного питання депутати сільської ради відмовили позивачу в оренді гідроспоруди НОМЕР_5 що відображено у протоколі; рішенням 13-ї сесії 6-го скликання від 04.08.2016 затверджено порядок надання та передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади.

Відповідач також повідомляє позивача про ненадання останнім документів, які підтверджують, що ФОП ОСОБА_7 є орендарем ставка НОМЕР_6 загальною площею 18,8293 га, в тому числі поновленого договору оренди водного об'єкта, договору оренди земельної ділянки, дозволу на спеціальне водокористування, тому сільрада не має підстав вважати ФОП ОСОБА_1 орендарем ставка НОМЕР_6.

З урахуванням викладеного, відповідач звернувся з проханням до позивача надати належним чином завірені копії відповідних документів, в яких буде зазначено, що позивач є орендарем ставка НОМЕР_6.

Листом від 03.10.2016 № 02-15/8/З/299 відповідач повідомив позивача (на звернення від 05.09.2016), що рішенням 16-ї сесії 6-го скликання від 27.09.2016 гідроспоруди НОМЕР_4 були передані в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, як єдиній особі, яка у визначений термін подала документи на оренду гідроспоруд.

Статтями 32, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Гідротехнічна споруда є об'єктом нерухомого майна, адже є об'єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни призначення. Отже, право власності на неї має бути зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи, зокрема інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 190-191, 194-195, том 1), вбачається, що 26.07.2016 проведено держану реєстрацію права власності (форма власності - комунальна) Гнилицької сільської ради Охтирського району на гідроспоруди НОМЕР_4. Підстава виникнення права власності: довідка серія та номер 05-04-02662.8, видана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області, довідка з БТІ, серія та номер: 109, видана 19.07.2016 КП Охтирської міської ради Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт , рішення Гнилицької сільської ради Охтирського району Сумської області від 19.02.2016.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна об'єктами оренди за цим Законом є в тому числі нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Частиною 2 статті 2 Закону "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Таким чином, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" передбачена певна процедура надання в оренду об'єктів нерухомості державної та комунальної власності, якої повинні дотримуватись у своїй діяльності органи місцевого самоврядування.

Рішенням Гнилицької сільської ради 3-ї сесії 6-го скликання від 04.08.2016 затверджено Порядок передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади с. Гнилиця.

Відповідно до розділу 2 Порядку, визначено наступний порядок укладення договору оренди окремого індивідуально визначеного майна, нерухомого майна та іншого майна.

Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з зазначеним у цьому Порядку переліком орендодавцеві.

Орендодавець розглядає подані йому матеріали щодо оренди окремого індивідуально визначеного чи нерухомого майна протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів приймає рішення щодо можливості укладення договору оренди або відмову. При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції відповідного органу місцевого самоврядування.

У разі, якщо орендодавець визнав за можливе передати майно в оренду, він протягом 15 днів після дати реєстрації заяви про оренду окремого індивідуально визначеного чи нерухомого майна розміщує на інформаційних стендах сільської ради оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди .

Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо: прийнято рішення про приватизацію або перед приватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування; орендодавець прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою; інші підстави, передбачені нормативними актами та чинним законодавством (п. 2.1.- п. 2.6. Порядку).

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо надання в оренду гідроспоруд НОМЕР_4.

Питання про надання в оренду ФОП ОСОБА_1 гідроспоруд, як вказує відповідач, було розглянуто на засіданні 13-ї сесії 6-го скликання від 04.08.2016. За результатами розгляду даного питання депутати сільської ради відмовили позивачу в оренді гідроспоруди НОМЕР_5 що відображено у протоколі від 04.08.2016.

Разом з цим зі змісту вказаного протоколу (а.с. 75) вбачається, що по питанню надання в оренду ФОП ОСОБА_1 об'єкту нерухомого майна (НОМЕР_7) депутати сільської ради запропонували відмовити ФОП ОСОБА_1 в оренді НОМЕР_7 у зв'язку з тим, що неодноразово надходили звернення громадян стосовно неналежного користування водним об'єктом та неналежним користуванням гідроспорудами. Питання надання в оренду НОМЕР_7 повторно винести на розгляд сесії після отримання від Департаменту екології природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Сумської обласної державної адміністрації результатів від 14.07.2016 та в разі виявлених порушень тільки після їх усунення. Голосували: за - 0, проти - 8, утрималися - 0. Рішення не прийнято .

Останнє звернення позивача про надання в оренду гідроспоруд НОМЕР_4 датоване 29.08.2016, отримане відповідачем 04.09.2016, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42,43, том 1).

Однак відповіді на вказане звернення відповідачем у встановлений законодавством строк та порядку не надано.

Таким чином, в порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та затвердженого Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади с. Гнилиця, Гнилицькою сільською радою не розглянуто звернень позивача щодо оренди гідроспоруд НОМЕР_4.

Разом з цим, 11.08.2016 сільрадою оголошено про конкурс на право оренди нерухомого майна (гідроспоруд НОМЕР_4), що належать до комунальної власності територіальної громади с. Гнилиця. Оголошення від 11.08.2016 містить умови конкурсу (серед умов в тому числі вказані наступні: використання об'єкта за цільовим призначенням; відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна, а саме: плата за користування земельною ділянкою ), вимоги щодо надання документів для участі у конкурсі для претендентів; дату проведення конкурсу 20.09.2016.

Однак, виходячи з аналізу положень ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а також Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади с. Гнилиця, конкурс на право оренди оголошується у разі надходження двох і більше заяв від фізичних та юридичних осіб, які бажають укласти договір оренди.

При цьому оголошенню конкурсу передує розміщення в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмова в укладенні договору оренди і повідомлення про це заявника; прийняття заяв про оренду відповідного майна; ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди.

Вказані дії передбачені як Законом, так і затвердженим сільрадою Порядком, відповідачем не вчинені, підстави для оголошення конкурсу не вказані.

Згідно з протоколом засідання конкурсної комісії з питань оренди нерухомого майна (гідроспоруд НОМЕР_4) від 20.09.2016, комісією вирішено конкурс не проводити у зв'язку з тим, що 05.09.2016 на конкурс надійшли матеріали тільки від ФОП ОСОБА_3, а також рекомендувати голові розглянути питання про надання в оренду єдиному претенденту ФОП ОСОБА_3 в оренду нерухомого майна (гідроспоруд НОМЕР_4).

Згідно з рішенням 16-ї сесії 6-го скликання від 27.09.2016 Про надання в оренду комунального майна надано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 гідроспоруду НОМЕР_5 та гідроспоруду НОМЕР_6 без проведення конкурсу, як єдиному заявнику, який у визначений термін подав заяву про оренду об'єктів, строком на 15 років.

Разом з цим, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що на момент проведення конкурсу про право на оренду та прийняття оспорюваного рішення відповідачем не було в порушення вимог закону розглянуто заяви позивача про надання в оренду гідроспоруд НОМЕР_4. Відповідачу було достеменно відомо про волевиявлення позивача орендувати гідроспоруди НОМЕР_4 (заява позивача про надання в оренду гідроспоруд НОМЕР_4 датована 29.08.2016, отримане відповідачем 04.09.2016, а.с. 42,43, том 1).

Згідно зі ст.3 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: п.1) поверхневі води: зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

За приписами ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Статтею 59 Земельного кодексу України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Законом України Про аквакультуру визначено принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - це об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Статтею 14 Закону України Про аквакультури визначено особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об'єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Зокрема частинами 1, 2, 3 вказаної статті передбачено, що рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства. Об'єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. Плата за користування на умовах оренди рибогосподарською технологічною водоймою складається з орендної плати за використання земельних ділянок та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму.

Частиною 3 ст. 51 Водного кодексу України також передбачено, що водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України №420 від 29.05.2013 затверджено типовий договір оренди водних об'єктів, згідно з умовами якого орендодавцем виступає орган виконавчої влади або місцевого самоврядування, а об'єктом оренди є вода водного об'єкта, в т.ч. рибогосподарської технологічної водойми та земельна ділянка під водним об'єктом. Одночасно з об'єктом оренди можуть бути передані гідротехнічні споруди. Рибогосподарська технологічна водойма надається в оренду з урахуванням вимог Закону України "Про аквакультуру".

Згідно зі ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 Водного кодексу України).

Системний аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - це є інженерні споруди, які призначені для управління водними ресурсами, тобто їх неможливо відокремити від рибогосподарської технологічної водойми (ставка), тобто водного об'єкту, а тому, відповідно до ст.14 Закону України "Про аквакультуру", передача їх в оренду можлива одночасно при передачі в оренду рибогосподарської технологічної водойми із дотриманням вищевказаних положень цього Закону, Водного кодексу України, Земельного кодексу України.

Разом з цим, в порушення вимог Закону України Про аквакультуру , Водного кодексу України, Земельного кодексу України, відповідачем передано гідроспоруди НОМЕР_4 третій особі, яка фактично не може використовувати орендоване майно за цільовим призначенням.

Зокрема, судом встановлено, що позивач є орендарем земельних ділянок з розташованими на ній водними об'єкти на підставі діючих договір оренди, укладених між позивачем та Охтирською районною державною адміністрацією від 25.06.2011 та від 10.11.2010, позивачу передано в оренду земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 14,3844 га (угіддя - сільськогосподарські землі, всього - 4, 4611 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя, з них пасовища - 4, 4611 га; забудовані землі, всього 0,0808 га, у тому числі під гідротехнічними спорудами - 0, 0808 га; води, всього - 9,8425 га, у тому числі ставки - 9,8425 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) із земель запасу за межами населених пунктів на території Гнилицької сільської ради Охтирського району Сумської області, а також земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 18,8293 га (угіддя - сільськогосподарські землі, всього - 7,7608 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя, з них пасовища - 7,7608 га; води, всього - 11,0685 га, у тому числі ставки - 11,0685 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) із земель запасу за межами населених пунктів на території Гнилицької сільської ради Охтирського району Сумської області.

На вказаних земельних ділянках, що орендуються позивачем, розміщені гідроспоруди, що підтверджується наданою позивачем землевпорядною документацією (а.с. 121-166, том 1), довідкою Гнилицької сільської ради від 12.08.2008 № 244-02-20, довідкою Відділу земельних ресурсів у Охтирському районі Сумської області від 21.07.2008 № 1124. Даний факт також підтверджують сторони.

Договір від 25.06.2011 згідно з п. 6.1. укладено на 10 років, який набирає юридичної сили з моменту його державної реєстрації (договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Охтирському районі Сумської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис 25.07.2011 за № 59203000400).

Договір від 10.11.2010 згідно з п. 6.1. укладено на 5 років, який набирає юридичної сили з моменту його державної реєстрації (договір зареєстровано у Охтирському районному реєстраційному відділі ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис 10.11.2010 за № 0410615022). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.11.2016 у справі № 910/17271/16 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди поновленим та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили 16 грудня 2016 року, визнано поновленим на той самий строк, а саме на 5 (п'ять) років, Договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом від 10.11.2010, укладений між Охтирською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, зобов'язано Сумську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо укладення із Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом від 10.11.2010 року, укладеного між Охтирською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За умовами п. 3.1. договорів оренди від 25.06.2011 та від 10.11.2010, земельні ділянки з розташованими на ній водними об'єктами та гідроспорудами передаються в оренду для риборозведення.

Таким чином, земельні ділянки разом з водними об'єктами, на яких розміщені гідроспоруди знаходяться в оренді у позивача на підставі діючих договорів оренди, за якими позивач в тому числі сплачує орендну плату, 08.08.2016 саме позивачу видано дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0731 СУМ згідно з яким ціль водокористування - використання ставків для риборозведення, адреса об'єкту водокористування: 2 ставки розташовані на землях Гнилицької сільської ради Охтирського району Сумської області, термін дії дозволу - 08.08.2019.

Доказів протилежного відповідачем не подано.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України" частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

З цього випливає, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Тобто, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

Таким чином, до суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.

Прийняттям оскаржуваного рішення щодо передачі гідроспоруд НОМЕР_4 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, Гнилицькою сільською радою створено перешкоди позивачу у користуванні орендованими на законних підставах земельними ділянками з розташованими на них водними об'єктами та гідроспорудами за цільовим призначенням, а саме для риборозведення, позбавлено позивача права щодо укладення окремих договорів оренди гідротехнічних споруд, яким наділений позивач виходячи з умов договорів від 25.06.2011 та від 10.11.2010 та положень Закону України Про аквакультуру , дозволу на спеціальне водокористування УКР 0731 СУМ від 08.08.2016, та відповідно того, на що розраховував позивач при укладенні вказаних договорів, зокрема оренди гідротехнічних споруд, земельні ділянка під якими передані позивачу в оренду.

Своїми діями Гнилицька сільська рада позбавила позивача законних сподівань на реалізацію права щодо оренди гідротехнічних споруд НОМЕР_4, яким наділений позивач виходячи з умов договорів оренди земельних ділянок з розташованими на ній водними об'єктами від 25.06.2011 та від 10.11.2010, приписів Закону України Про аквакультуру , Водного кодексу України, Земельного кодексу України.

При укладенні договорів оренди земельних ділянок з розташованими на ній водними об'єктами від 25.06.2011 та від 10.11.2010, виходячи з умов останніх, позивач мав право законного очікування отримання в оренду гідроспоруд, і вказане було важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, визначені відповідними договорами оренди, мету отримання в оренду земельних ділянок - риборозведення.

При цьому суд враховує, що до оформлення Гнилицькою сільською радою права власності на гідроспоруди, позивач був позбавлений можливості укласти відповідні договори оренди гідроспоруд, оскільки гідроспоруди були безхазяйними (лист Охтирської РДА від 24.03.2016 № 01-15/12-30/3-89, від 07.04.2016 № 01-2/3/792).

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога прозоріший спосіб . Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси .

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном . При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1.

Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Європейський суд розширено тлумачить поняття "майна", зокрема майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можуть вважатися законні сподівання (рішення Європейського суду з прав людини від 1 червня 2006 року у справі Федоренко проти України , від 24 липня 2003 року у справі Стретч проти Сполученого Королівства ).

З урахуванням викладених обставин, оскільки рішення 16-ї сесії 6-го скликання Гнилицької сільської ради від 27.09.2016 про передачу гідроспоруд НОМЕР_4 в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 прийнято з порушенням вимог ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади с. Гнилиця, затвердженого рішенням Гнилицької сільської ради 3-ї сесії 6-го скликання від 04.08.2016, в порушення вимог ст. ст. 1, 14 Закону України Про аквакультуру , ст. ст. 48, 49, 51 Водного кодексу України, ст. 58, ст. 59 Земельного кодексу України, відповідачем передано гідроспоруди НОМЕР_4 третій особі, яка фактично не може використовувати орендоване майно за цільовим призначенням, так як земельні ділянки разом з водними об'єктами, на яких розміщені гідроспоруди, знаходяться в оренді у позивача на підставі діючих договорів, відповідно прийняттям оскаржуваного рішення Гнилицькою сільською радою створено перешкоди позивачу у користуванні орендованими на законних підставах земельними ділянками з розташованими на них водними об'єктами та гідроспорудами за цільовим призначенням, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання незаконним та скасування рішення 16-ї сесії 6-го скликання Гнилицької сільської ради від 27.09.2016 про передачу гідроспоруд НОМЕР_4 в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 16-ї сесії 6-го скликання Гнилицької сільської ради (вул. Механізаторська, будинок 1, село Гнилиця, Охтирський район, Сумська область, 42735, код ЄДРПОУ 23046654) від 27.09.2016 про надання в оренду комунального майна, а саме гідроспоруд НОМЕР_4 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2).

3. Стягнути з Гнилицької сільської ради (вул. Механізаторська, будинок 1, село Гнилиця, Охтирський район, Сумська область, 42735, код ЄДРПОУ 23046654) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_3) 1378 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.01.2017

Головуючий суддя Є.А. Жерьобкіна

Суддя Л.А. Костенко

Суддя О.Ю. Соп'яненко