Рішення

від 24.01.2017 по справі 274/4218/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/4218/16-ц Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія 23 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. про розірвання договорів оренди землі, стягнення невиплаченої орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року,

встановила:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з даним позовом, в якому просили розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 2,2683 га розташованої на території Буряківської сільської ради, Бердичівського району, Житомирської області (кадастровий номер 1820880300:05:000:0041), укладений 05.07.2005 між ОСОБА_5 та ТОВ А.Т.К. , який зареєстрований 01.09.2005 за № 040520400012, з урахуванням додаткової угоди до договору оренди землі, укладеної 16.06.2006 між тими самими сторонами, зареєстрованої 22.05.2007 за № 040720400066, та договір оренди земельної ділянки, площею 2,0973 га, яка розташована на території вказаної сільської ради (кадастровий номер 1820880300:02:000:0534), укладений 08.01.2008 між ОСОБА_5 та ТОВ А.Т.К. , зареєстрований 21.02.2008 за № 040820400021. Крім того, стягнути з ТОВ А.Т.К. на їх користь невиплачену орендну плату, пеню, три проценти річних нарахувань та інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 14 липня 2015 року їм, належить на праві спільної часткової власності, кожному по 1/2 частки земельної ділянки площею 2,0973 га на території Буряківської сільської ради, Бердичівського району, Житомирської області, кадастровий номер 1820880300:02:000:0534, року та по 1/2 частки земельної ділянки площею 2,2683 га на території вказаної сільської ради, кадастровий номер 1820880300:05:000:0041, які належали спадкодавцю - ОСОБА_5 на підставі державних актів на право власності на землю від 07 жовтня 2003 року.

Їм стало відомо, що 05.07.2005 між ОСОБА_5 та ТОВ А.Т.К. було укладено договір оренди землі, та 16.06.2006, додаткову угоду до договору, згідно з яким, він передав в оренду належну йому земельну ділянку, загальною площею 2,27 га, загальним строком на 15 років, на умовах сплати щороку орендної плати до 31 грудня поточного року, в розмірі 3-6 % від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням коефіцієнта індексації, а також договір оренди від 08.01.2008, згідно з яким ОСОБА_5 передав в оренду цьому товариству належну йому земельну ділянку загальною площею 2,0973 га, строком на 15 років, на умовах сплати щороку орендної плати до 31 грудня поточного року, в розмірі 3-6 % від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням коефіцієнта індексації.

Після смерті ОСОБА_5 ТОВ А.Т.К. в порушення умов договору не сплатило їм орендну плату.

Відповідно до п. 42.1 договору оренди землі, за прострочення сплати Орендарем орендної плати передбачено пеню у розмірі 0,01 % від простроченої суми за весь час прострочення.

У зв'язку з порушенням обов'язку сплати орендної плати, ТОВ А.Т.К. зобов'язане сплатити кожному пеню, три проценти річних нарахувань та інфляційні втрати. ТОВ А.Т.К. не здійснювало належних заходів щодо нарахування і сплати орендної плати, не направляло повідомлень на адресу орендодавців про необхідність явки та отримання орендної плати, не було відкрито депозитного рахунку у нотаріуса, на який би перераховувалась спірна орендна плата.

Оскільки станом на 03 серпня 2016 року ТОВ А.Т.К. не сплатило орендну плату на користь позивачів як спадкоємців, до яких перейшло право власності на земельні ділянки, такі договори оренди землі підлягають розірванню в порядку пунктів 38, 39, 40 договорів оренди.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин справи. Суд дійшов помилкового висновку про те, що підстав для розірвання договорів оренди не вбачається. Суд не звернув увагу, що відповідач в порушення вимог ст. 613, 614 ЦК України та умов договорів не вживав ніяких заходів для здійснення виплати орендної плати. Посилання товариства на ту обставину, що позивачі не повідомили про перехід до них прав орендодавця, є безпідставним, оскільки після звернення до суду було сплачено заборгованість по орендній платі за два роки за відсутності правових документів, які підтверджують право власності позивачів на об'єкти оренди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права...

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що товариство допустило несплату орендної плати через невиконання позивачами обов'язку повідомити орендаря про набуття ними права власності на земельні ділянки, які є об'єктом оренди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 14 липня 2015 року державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_5, позивачі набули права власності в 1/2 частці кожен на земельну ділянку, площею 2,0973 га, розташовану на території Буряківської сільської ради, кадастровий номер 1820880300:02:000:0534 ( а.с. 35) та на земельну ділянку, площею 2,2683 га, розташовану на території вказаної сільської ради, кадастровий номер 1820880300:05:000:0041, ( а.с. 38). Зазначені земельні ділянки були надані для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до договору оренди землі від 05 липня 2005 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ „А.Т.К. та додаткової угоди до договору від 16 червня 2006 року, земельна ділянка площею 2, 2683 передана в оренду товариству строком на 15 років. Орендна плата за договором складає 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі.

Зазначеним договором передбачено сплату орендарем на користь орендодавця пені у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 13.3. Договору). Пунктом 12.3. Договору передбачено його розірвання за рішенням суду внаслідок невиконання його умов другою стороною ( а.с. 79-84).

Згідно укладеного 08 січня 2008 року договору оренди землі між ОСОБА_5 та ТОВ „А.Т.К., земельна ділянка, площею 2,0973 га також була передана в оренду товариству строком на 15 років. Орендна плата складає 3 % від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 75-78).

Відповідно до пункту 38 цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, внаслідок невиконання його умов договір може бути розірвано сторонами. Вказаним договором оренди передбачено сплату орендарем на користь орендодавця пені у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 42.1 Договору).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України , підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі (далі Закон) передбачено, що під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).

Згідно приписів частини 1 статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі) (частина 2 статті 148-1 ЗК України).

Відповідно до частини 4 статті 34 Закону перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відтак, позивачі за вищевказаними договорами оренди землі набули прав орендодавців та, відповідно, права на своєчасне отримання орендної плати від відповідача.

За умовами договорів оренди землі від 05 липня 2005 року (пункт 12.4) та 08 січня 2008 року (пункт 40.1) сторони договору погоджуються, що дострокове розірвання договору за ініціативи орендодавця допускається у випадку несплати орендарем орендної плати протягом 6 місяців з дня закінчення строку платежу.

В обох правочинах передбачено внесення орендарем орендної плати до 31 грудня, шляхом виплати орендодавцю у грошовій формі, а саме готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за вказаними ним реквізитами (п.4.6 договору від 05 липня 2005 року та відповідно п.11 договору від 08 січня 2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно частини 1 статті 141 ЗК України , підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як убачається із копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 І-ТП № 246998, ОСОБА_5 помер 17 жовтня 2014 року (а.с. 12).

Після настання його смерті і переходу права власності на орендовані земельні ділянки до позивачів, орендна плата товариством протягом двох років не сплачувалася, що носить систематичний характер і є істотним порушенням умов договору що виконання його зобовязань. Як убачається із копій платіжних відомостей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали заборгованість по орендній платі за вказаний період лише 23 вересня 2016 року, тобто після звернення позивачів до суду за захистом свого порушеного права (а.с. 71,72).

Положення статті 614 ЦК України передбачають, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Судом не встановлено доказів вжиття необхідних заходів товариством для виплати орендної плати. Зокрема, доказів її нарахування за вказаний період, направлення повідомлень орендарю щодо її отримання, тощо.

Також відсутні у матеріалах справи докази, які свідчать про наявність у позивачів на момент оформлення спадщини після померлого ОСОБА_5 відомостей про перебування спірних земельних ділянок в оренді у відповідача для повідомлення останнього у встановлений Законом строк про набуття ними права власності на вказані земельні ділянки. З пояснень представника позивача убачається, що така інформація ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стала відома лише у 2016 році, що підтверджується повідомленнями позивачів про дострокове розірвання договорів оренди землі у зв'язку із несплатою орендної плати, які були направлені на адресу відповідача (а.с. 27-28). Доказів у спростування вказаних обставин представником ТОВ А.Т.К. суду не надано. Судом першої інстанції вказані обставини не були взяті до уваги при ухваленні рішення.

Враховуючи, що законодавцем встановлено імперативний обов'язок орендаря щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі відповідного договору та правові наслідки невиконання такого обов'язку, колегія суддів дійшла висновку, що наявні правові підстави для розірвання вказаних правочинів у зв'язку із неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків та вимог Закону.

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

З огляду вище зазначених норм матеріального права, п. 13.3. Договору оренди землі від 05 липня 2005 року, п. 42.1 Договору оренди землі від 08 січня 2008 року, встановлених доказів у справі та згідно наданого представником позивачів розрахунку, який не спростований іншою стороною, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають стягненню із відповідача 70 грн. 38 коп. пені, три проценти річних нарахувань у розмірі 57 грн. 69 коп., та 161 грн. 24 коп. інфляційних втрат, а всього кожному по 289 грн. 31 коп. у зв'язку із порушенням виконання зобов'язань за договорами оренди землі.

В частині стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками позовні вимоги задоволенню не підлягають із тих підстав, що на момент ухвалення судового рішення вказана заборгованість відповідачем погашена.

Таким чином, судом першої інстанції при розгляді справи не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого було ухвалено рішення, яке не грунтується на вимогах закону та не відповідає обставинам справи, а тому це рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України із ТОВ А.Т.К. на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати пов'язані із сплатою судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року скасувати і ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Розірвати договір оренди землі, укладений 05 липня 2005 року між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К. на земельну ділянку, площею 2,2683 га на території Буряківської сільської ради, Бердичівського району, Житомирської області, кадастровий номер 1820880300:05:000:0041, який зареєстрований 01 вересня 2005 року за № 040520400013, з урахуванням додаткової угоди до договору оренди землі, укладеної 16 червня 2006 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К. , зареєстрованої 22 травня 2007 року за № 040720400066.

Розірвати договір оренди землі, укладений 08 січня 2008 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К. на земельну ділянку, площею 2,0973 га на території Буряківської сільської ради, Бердичівського району, Житомирської області, кадастровий номер 1820880300:02:000:0534, який зареєстрований 21 лютого 2008 року за № 040820400021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. (код ЄДРПОУ 32826820) на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 70 грн. 38 коп., три проценти річних нарахувань у розмірі 57 грн. 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 161 грн. 24 коп., а всього 289 грн. 31 коп. та 2315 грн. 04 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. (код ЄДРПОУ 32826820) на користь ОСОБА_3 пеню у розмірі 70 грн. 38 коп., три проценти річних нарахувань у розмірі 57 грн. 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 161 грн. 24 коп. а всього 289 грн. 31 коп. та 1102 грн. 40 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді: