Ухвала

від 23.01.2017 по справі 826/22055/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 січня 2017 року м. Київ К/800/32824/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі №826/22055/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АДПРО до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст.20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст.213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АДПРО до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 28.11.2016 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі №826/22055/15 , а касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з недотриманням скаржником вимог частини п'ятої статті 213 цього Кодексу, зокрема, до касаційної скарги не було додано документу про сплату судового збору, та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 03.01.2017.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 скаржником направлено до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків, в якій податковим органом повторно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано аналогічними підстави вказаними відповідачем при поданні касаційної скарги.

Разом з тим, розглянувши вказане клопотання суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Згідно частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Оскільки, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не виконано вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2016, зокрема, документу про сплату судового збору не надано, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И Л А :

1 . Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі №826/22055/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі №826/22055/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АДПРО до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

3. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна