Рішення

від 22.12.2016 по справі 310/5292/16-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5292/16-ц

2/310/2854/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма Росія , товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Щедрий лан про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ПСП агрофірма Росія , ТОВ агрофірма Щедрий лан про стягнення грошових коштів у якому зазначила, що 08.03.2005 року померла ОСОБА_2, яка залишила заповіт на її ім'я на все належне спадкодавцю майно. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 10,0912 га, які розташовані на території Осипенківської сільської ради КСП ім. Чапаєва, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0171 площею 2,1312 га; земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0172 площею 5,0790 га; земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0173 площею 2,8810 га.

20.01.2016 року вона прийняла спадщину, яка відкрилась 08.03.2005 року після смерті ОСОБА_2, до якої входили земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 10,0912 га вартістю 120 564,93 грн. та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Зареєструвала право власності на зазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі ст. ст. 1268 ч.5, 1218, 1225 ч.1 ЦК України земельні ділянки площею 10,091 га, прийняті нею як спадщина після смерті ОСОБА_2 належать їй з 08.03.2005 року.

Після оформлення прийняття спадщини вона дізналась, що прийнятими нею земельними ділянками в період 2005 по 2011 рік користувалась ПСП Агрофірма Росія .

У 2012 році ПСП Агрофірма Росія , без погодження з нею та без визначеного законом права передала належні їй земельні ділянки площею 10,091 га в користування TOB агрофірма Щедрий лан . Яка користувалась ними в період з 2012 по 2015 рік.

Дані підприємства здійснювали користування земельними ділянками без належного оформлення договору оренди, тобто, без належних на то правових підстав та без сплати будь якої компенсації.

Виходячи з того, що речові права відповідачів на земельну ділянку не реєструвалися, то вони не набули права ними користуватися, а використовували земельну ділянку площею 10,091 га без достатніх правових підстав. Враховуючи зазначене до спірних правовідносин мають бути застосовані положення статті 1212, 1214 ЦК України.

Самовільно використовуючи належні їй земельної ділянки ПСП Агрофірма Росія та TOB агрофірма Щедрий лан отримали незаконний дохід від незаконного користування земельною ділянкою, мінімальний розмір якого, визначається розміром несплаченої орендної плати, яку вона мала би отримати при належному укладенні договору.

Указом Президента України N 92 від 02.02.2002 року Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3,0 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Грошова оцінка належних їй земельних ділянок, які знаходились у користуванні TOB агрофірма Щедрий лан та ПСП агрофірма Росія станом на 01.01.2015 року становить 343 291,23 грн., а саме: земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0171 площею 2,1312 га - 74 934,22 грн.; земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0172 площею 5,0790 га - 171 598,03 грн.; земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0173 площею 2,8810 га - 96 758,98 грн.

Відповідно до коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, загальний розмір грошової оцінки належної їй земельної ділянки становив: 2005 рік - 147 765,20 грн.; 2006 рік - 152 936,99 грн.; 2007 рік - 157 219,22 грн.; 2008 рік - 181 116,54 грн.; 2009 рік - 191 802,42 грн.; 2010 рік - 191 802,42 грн.; 2011 рік - 191 802,42 грн.; 2012 рік - 191 802,42 грн.; 2013 рік - 191 802,42 грн.; 2014 рік - 239 561,22 грн.; 2015 рік - 343 291,23 грн.

Приймаючи до розрахунку незаконне користування земельною ділянкою за період 2005-2011 роки ( 7 років) та визначений Указом Президента мінімальний річний розмір орендної плати 3% від грошової оцінки землі, ПСП агрофірма Росія за безпідставне користування належними їй земельними ділянками зобов'язано в якості відшкодування одержаних доходів виплатити 36 433,36 грн.: за 2005 р. -147 765,20 грн. х 3% = 4432,96 грн.; за 2006 р. -152 936,99 грн. х 3% = 4588,11 грн.; за 2007 р. -157 219,22 грн. х 3% = 4716,58 грн.; за 2008 р. -181116,54 грн. х 3% = 5433,50 грн.; за 2009 р. -191 802,42 грн. х 3% = 5754,07 грн.; за 2010 р. - 191 802,42 грн. х 3% = 5754,07 грн.; за 2011 р. -191 802,42 грн. х 3% = 5754,07 грн.

Приймаючи до розрахунку незаконне користування земельною ділянкою за період 2012-2015 роки (4 роки) та визначений Указом Президента мінімальний річний розмір орендної плати 3% від грошової оцінки землі, TOB Агрофірма Щедрий лан за безпідставне користування належними їй земельними ділянками зобов'язано в якості відшкодування одержаних доходів виплатити їй 28 993,72 грн.: за 2012 р. - 191 802,42 грн. х 3% = 5754,07 грн.; за 2013 р. -191 802,42 грн. х 3% = 5754,07 грн.; за 2014 р. - 239 561,22 грн. х 3% = 71886,84 грн.; за 2015 р. - 343 291,23 грн. х 3% = 10298,74 грн.

Вона звернулась до ПСП агрофірма Росія та TOB агрофірма Щедрий лан з письмовими вимогами про виплату їй безпідставно отриманих доходів від незаконного користування земельною ділянкою площею 10,091 га, але відповіді не отримала.

Враховуючи умисне ухилення відповідачів від виконання обов'язків просила стягнути з ПСП агрофірма Росія на її користь доходи від незаконного користування земельною ділянкою в сумі 36 433,36 грн. Стягнути з TOB агрофірма Щедрий лан на її користь доходи від незаконного користування земельною ділянкою сумі 28 993,72 грн. Судові витрати покласти на відповідачів пропорційно заявленому позову.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась її представник ОСОБА_3 просив розглянути справу в її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити. Пояснив суду, що позивач отримала свідоцтво про право власності на земельні ділянки в порядку спадкування 20.01.2016 року і заявила вимоги до відповідачів про виплату їй грошових коштів у січні 2016 року. Зазначив, що доказів, які підтверджують таке звернення до січня 2016 року надати не може.

Представник ПСП агрофірма Росія ОСОБА_4 у письмових запереченнях та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив суду, що 04.09.1999 року між ПСП агрофірма Росія та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,079 га строком на 10 років. Договір був нотаріально посвідчений та проведена його державна реєстрація зі строком дії договору до 05.10.2009 року. Крім того, 04.09.1999 року між ПСП агрофірма Росія та ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,012 га строком на десять років. Цей договір також було посвідчено нотаріально та проведено його державну реєстрацію зі строком дії договору до 05.10.2009 року. Таким чином, користування цими земельними ділянками в період дії договорів з 04.09.1999 року по 05.10.2009 року є законним. На протязі дії договорів оренди зазначених земельних ділянок ПСП агрофірма Росія нараховує орендну плату, яка визначена договорами оренди і вона зберігається на особовому рахунку ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і може бути витребувана власником землі при підтвердженні права на них. Власники спірних земельних ділянок померли, а нові власники свої права на ці земельні ділянки не заявили і ПСП агрофірма Росія вони невідомі.

Вважав, що після закінчення договорів оренди, а саме з 05.10.2009 року по теперішній час підприємство правомірно користується зазначеними земельними ділянками, оскільки за законом та договорами вони мають переважне право на поновлення договорів оренди спірних земельних ділянок, а при переході права власності на земельну ділянку від власника до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Також зазначив, що застосування положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України неправомірне, оскільки зміна умов договору, щодо розміру орендної плати можлива лише за згодою сторін, а в розрахунку позивач в односторонньому порядку змінює встановлений договором розмір орендної плати.

Просив застосувати строки позовної давності, оскільки позивач пропустив їх без поважних причин.

Представник ТОВ агрофірма Щедрий лан ОСОБА_6 у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнала і пояснила суду, що у 2012 році внаслідок реорганізації ПСП агрофірма Росія земельні ділянки перейшли в оренду ТОВ агрофірма Щедрий лан . Позивач фактично прийняла спадщину у 2005 році і письмових заперечень щодо користування відповідачами орендованими земельними ділянками не заявляла, тому ПСП агрофірма Росія продовжувало користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Зазначене свідчить про те, що фактично ці договори були схвалені сторонами. Про набуття позивачем право власності на спірні земельні ділянки товариству стало відомо у липні 2016 року з вимоги позивача, до якої не було додано документи, які підтверджують право власності на земельні ділянки. 21.01.2016 року позивач розпорядилася земельними ділянками шляхом укладення договорів оренди землі з ФГ Азов-Агро-Світ строком на 49 років. Посилання на ст.ст. 1212, 1214 ЦК України є безпідставними, оскільки відповідач набув майно в оренду з правових підстав та в спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. Вважала, що позовні вимоги заявлено поза межами строку позовної давності, які просила застосувати.

З'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

На підставі державного акту на право власності на землю І-ЗП №030699 ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 5,079 гектарів, яка розташована ДП №9, пай №240 КСП ім. Чапаєва, Осипенківської сільської ради (а.с.7). 04.09.1999 року між ОСОБА_2 та ПСП агрофірма Росія укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,079 га, розташовану на території ДП №9, пай №240 КСП ім. Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області строком на 10 років (а.с.39-40).

На підставі державного акту на право власності на землю І-ЗП №030705 ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 5,012 гектарів, яка розташована ДП №9,10, пай №246 КСП ім. Чапаєва, Осипенківської сільської ради (а.с.10). 04.09.1999 року між ОСОБА_5 та ПСП агрофірма Росія укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,012 га, розташовану на території ДП №9,19, пай №248 КСП ім. Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області строком на 10 років (а.с.36-38).

Судом встановлено із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також статуту ТОВ агрофірма Щедрий лан , що ТОВ агрофірма Щедрий лан є правонаступником ПСП агрофірма Росія і за актом від 22.02.2012 року зараховано на баланс підприємству майно, права та обов'язки реорганізованого підприємства (а.с.55, 56-60,87-101, 109-115).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 20.01.2016 року, які зареєстровані в реєстрі за №14,16,18 ОСОБА_1 набула право власності в порядку спадкування на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10,0912 га, які розташовані на території: Запорізька область, Бердянський район, Осипенківська сільська рада, КСП ім. Чапаєва, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0171 площею 2,1312 га; земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0172 площею 5,0790 га; земельна ділянка кадастровий номер 2320685500:02:007:0173 площею 2,8810 га (а.с.6,9,12).

Відомості про право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.01.2016 року (а.с.8,11,14).

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 21.01.2016 року уклала договори оренди земельних ділянок площею 2,1312 га та 5,079 га з ФГ Азов-агро-світ (а.с.62-64).

Листом вих. №19 від 07.2016 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ агрофірма Росія Плюс про відшкодування їй отриманих товариством доходів від використання належної їй земельної ділянки (а.с.15), які адресат отримав 22.07.2016 року (а.с.16).

Листом вих. №19 від 07.2016 року ОСОБА_1 звернулась до ПСП агрофірма Росія з вимогою про відшкодування їй отриманих підприємством доходів від використання належної їй земельної ділянки (а.с.15), які адресат отримав 22.07.2016 року (а.с.18).

Листом від 04.08.2016 року ПСП агрофірма Росія повідомила ОСОБА_1 про можливість отримання не одержаної орендної плати, яка належить ОСОБА_2 при документальному підтвердженні її права на орендовану ними земельну ділянку (а.с.41). 15.09.2016 року ОСОБА_1 направила ТОВ агрофірма Росія плюс та ПСП агрофірма Росія вимогу про виплату їй 343 291,23 грн. заборгованості за користування земельними ділянками, які вона отримала в спадщину (а.с.80).

15.09.2016 року ОСОБА_1 направила ПСП агрофірма Росія вимогу про виплату їй заборгованості за користування земельними ділянками, які вона отримала в спадщину (а.с.81).

13.10.2016 року ПСП агрофірма Росія направила листа ОСОБА_1 в якому зазначило, що виплата їй орендної плати не може бути здійснена, оскільки відсутні оригінали документів, які посвідчують її особу та підтверджують право власності на землю. Виплата грошових коштів можлива після відшкодування нею завданих підприємству збитків (а.с.83).

За ст. 1212 ЦК України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Судом встановлено, що ПСП агрофірма Росія , правонаступником якої є ТОВ агрофірма Щедрий лан на підставі договорів оренди від 04.09.1999 року набуло право користування на умовах оренди на десять років земельною ділянкою, що належала ОСОБА_2 загальною площею 5,079 га, розташовану на території ДП №9, пай №240 КСП ім. Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області , а також земельною ділянкою, що належала ОСОБА_5 загальною площею 5,012 га, розташовану на території ДП №9,19, пай №248 КСП ім. Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

Із свідоцтв про право на спадщину за законом видно, що ОСОБА_5 помер 03.09.2002 року, а його спадкоємиця ОСОБА_2, яка оформила після його смерті спадщину померла 08.03.2005 року (а.с.6,9,12).

Таким чином, судом встановлено, що орендодавці ОСОБА_5 та ОСОБА_2 померли до закінчення строку на який було укладено договори оренди належних їм земельних ділянок.

Статтею 93 ч. 6 ЗК України у редакції, яка діяла на момент смерті ОСОБА_5, який помер 03.09.2002 року було передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Діючий на той момент Закон України Про оренду землі не було урегульовано питання подальшого користування земельною ділянкою орендатором у випадку смерті орендодавця.

Разом з тим, п. 2 договору оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_5 від 04.09.1999 року передбачав, що при переході права власності на землю від власника землі до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла і оформила ОСОБА_2 (а.с.9,12), а тому договір оренди земельної ділянки площею 5,012 га, розташовану на території ДП №9,19, пай №248 КСП ім. Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області зберіг свою чинність для спадкоємця, ОСОБА_2, яка прийняла спадщину і оформила її.

08.03.2005 року ОСОБА_2 померла і після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_1, але оформила свої спадкові права тільки 20.01.2016 року (а.с.6,9,12).

Законом України Про оренду землі у редакції, яка діяла на момент смерті ОСОБА_2 не було урегульовано питання подальшого користування земельною ділянкою орендатором у випадку смерті орендодавця.

За ч. 2 ст. 792 ЦК України, який діяв на момент смерті 08.03.2005 року ОСОБА_2 відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Стаття 781 ЦК України передбачала, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Діючою на момент смерті ОСОБА_2 редакцією ЗУ Про оренду землі не було передбачено наслідків, які наступають у випадку смерті орендодавця, але п.2 договору оренди від 04.09.1999 року було визначено, що при переході права власності на землю від власника землі до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 04.09.1999 року між ОСОБА_2 та ПСП агрофірма Росія загальною площею 5,079 га, розташовану на території ДП №9, пай №240 КСП ім. Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області строком на 10 років (а.с.39-40) та договір оренди земельної ділянки від 04.09.1999 року між ОСОБА_5 та ПСП агрофірма Росія загальною площею 5,012 га, розташовану на території ДП №9,19, пай №248 КСП ім. Чапаєва Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області строком на 10 років (а.с.36-38) зберіг свою чинність для нового власника ОСОБА_1.

Відповідно до п. 10 договорів оренди землі від 04.09.1999 року договори набирають чинності після їх підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у Осипенківській сільській раді Бердянського району. Із поміток на зазначених договорах оренди земельних ділянок видно, що вони зареєстровані в Осипенківській сільській раді 05.10.1999 року за №778 та №784 (а.с.36-38,39-40).

Таким чином, користування ПСП агрофірма Росія зазначеними земельними ділянками в період дії договорів з 04.09.1999 року по 05.10.2009 року відповідає вимогам діючого законодавства, а тому її неможливо визнати без достатніх правових підстав.

Згідно пункту 2 договорів оренди земельних ділянок від 04.09.1999 року по закінченню терміну дії договору орендар має право на поновлення договору на новий строк (а.с.36-38,39-40).

Статтею 33 ЗУ Про оренду землі у редакції на момент закінчення дії договорів оренди землі було передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судом встановлено, що після закінчення дії договорів оренди земельних ділянок ПСП агрофірма Росія продовжувала ними користуватися, а позивачем не надано суду доказів направлення ПСП агрофірма Росія на протязі одного місяця після закінчення строку дії договорів оренди письмового листа-повідомлення у якому містились би заперечення проти продовження дії договорів оренди земельних ділянок.

Суд вважає, що за таких обставин дія цих договорів вважається поновленою на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За вказаних обставин відсутні підстави вважати, що відповідачі набули право користування земельними ділянками без достатньої правової підстави.

Крім того, обов'язковою умовою цивільно-правової відповідальності за ст. 1214 ЦК України є та обставина, що винна особа знала або повинна була знати про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Представники відповідачів заперечували проти того, що їм було відомо про смерть орендодавців, а позивач та його представник не надали суду жодного доказу, який підтверджує, що ПСП агрофірма Росія було достовірно відомо про ці обставини.

Стаття 1214 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

Звертаючись з позовом до суду позивач не надав доказів, які підтверджують розмір доходів, які отримали відповідачі або які вони могли отримати від земельних ділянок, якими вони користувалися, а фактично просив стягнути орендну плату за користування земельними ділянками, що в розумінні ст. 1214 ЦК України не є доходом відповідачів. Питання виплати орендної плати виникає з договірних зобов'язань і до них не може бути застосована ст. 1214 ЦК України.

Крім того, способи захисту прав на земельні ділянки визначено ст. 152 ЗК України, яка передбачає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 156 ЗК України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Таким чином, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо належних їм земельних ділянок, у випадках, встановлених ст. 156 ЗК України.

Статтею 157 ч. 3 ЗК України визначено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року визначено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам .

Враховуючи викладене, суд вважає, що правові підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 1212, 1214 ЦК України відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 781,792,1212,1214 ЦК України, ст. 93, 152,156, 157 ЗК України, ст. 33 ЗУ Про оренду землі , Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя