Постанова

від 26.01.2017 по справі 910/19997/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа№ 910/19997/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Колеснік М.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 (суддя Марченко О.В.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/19997/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тяжмаш-Комплекс"

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" відмовлено у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві у справі №910/19997/14.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного Господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/19997/14 та прийняти нову, якою скаргу задовольнити.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл судової справи, апеляційна скарга була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою суду від 13.01.2017 апелянту відновлено строк для подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 26.01.2017.

Представник відповідача та позивача в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, наявними в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, встановивши, що наявні матеріали справи є достатніми для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, вони не були позбавлені можливості, у випадку необхідності, подати додаткові письмові пояснення, заперечення щодо поданої апеляційної скарги, зважаючи на визначені нормами чинного ГПК України строки для розгляду апеляційних скарг на ухвалу суду, вирішив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, встановивши наступне:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тяжмаш-Комплекс 34983,47 грн. передплати за договором від 29.01.2014 №ДГ-000001.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2015 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 34983,47 грн. передплати та 1827 грн. судового збору.

27.02.2015 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

09.03.2015 позивач (стягувач) звернувся до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві та просив скасувати постанову державного виконавця від 29.01.2016 про відмову у відкриті виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 31.10.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" відмовлено у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд мотивував її тим, що стягувач до ВДВС подав заяву про відкриття виконавчого провадження, яка підписана директором об`єднання, а доказів таких повноважень останнього не надав, а тому державним виконавцем правомірно було винесено постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження.

Проте, колегія суддів не погоджується із такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (в редакції, чинній станом на момент оспорюваної дії).

Згідно із ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

29.01.2016 до ВДВС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі №910/19997/14.

Вказана заява від стягувача була підписана директором товариства ОСОБА_2

Постановою від 29.01.2016 ВП № 49991310 ВДВС відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання вказаного наказу суду із зазначенням того, що відповідно до положень Інструкції з організації примусового виконання рішень повноваження представників сторін мають бути посвідчені для юридичних осіб довіреністю, що посвідчують право представництва такої особи, документом про призначення керівником тощо.

Згідно із частинами першою і другою статті 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частиною першою статті 9 Закону встановлено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.

Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:

а) документи, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;

б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.

Дійсно до заяви стягувача ТОВ"Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст", що підписана директором товариства ОСОБА_2 не було долучено наказу про призначення його директором чи довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де було б зазначено керівника стягувача станом на час звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження.

В той же час, колегія суддів зазначає, що ЗУ Про виконавче провадження , в редакції, що діяла станом на дату звернення стягувача із заявою до ВДВС, а саме ст. 26 визначено підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається із зазначеної норми закону, ним не передбачено такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як не подання доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала заяву про відкриття виконавчого провадження.

Посилання як державного виконавця в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження так і місцевого суду на п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження є неправомірним, з огляду на те, що вказаним пунктом визначено наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, в даному випадку мова йдеться зокрема про ЗУ Про виконавче провадження .

Зазначення державним виконавцем та місцевим судом про положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (в редакції, що діяла станом на 29.01.2016), відповідно до п. 2.11 якої повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами:

а) довіреністю фізичної особи;

б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо), не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки: по-перше, вказана інструкція не є законом, а є підзаконним нормативним актом, що носить характер роз`яснення щодо вчинення державними виконавцями дій в процесі організації примусового виконання рішень, в той час як ЗУ про виконавче провадження зазначає, що підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження можуть бути передбачені лише законом; по-друге, навіть якщо брати до уваги положення інструкції, то в ній не зазначено, що відсутність доказів на підтвердження повноважень представника юридичною особи є підставою винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

До того ж колегія суддів зазначає, що заява про відкриття виконавчого провадження, що була подана стягувачем, підписана директором товариства, а не представником за довіреністю, а отже державний виконавець не був позбавлений можливості самостійно перевірити інформацію щодо повноважень особи, що підписала заяву про відкриття виконавчого провадження на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua), що є у вільному доступі.

Крім того, відповідно до ст. 9 ЗУ Про виконавче провадження участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Згідно із ч. 2 ст. 10 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, що діяла станом на винесення поставно про відмову у відкритті виконавчого провадження) зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З урахуванням зазначеного, державний виконавець мав змогу витребувати у позивача (стягувача) докази повноважень керівника підприємства як то: довідку з ЄДРПОУ, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де було б зазначено керівника стягувача станом на час звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження чи документи, що посвідчують посадове чи службове становище ОСОБА_2 До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду.

В той же час, державним виконавцем не було вчинено зазначених вище дій, що не заборонені чинними нормами законодавства України в галузі виконання рішень судів, а отже передчасно та безпідставно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

При цьому, статтями 6 та 11 згаданого Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частинами першою і другою статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було визначено, що відсутність доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву про відкриття виконавчого провадження є підставою для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, а отже оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 по справі № 910/19997/14 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 по справі № 910/19997/14 - скасувати.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві - задовольнити.

Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.01.2016 - скасувати.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві прийняти наказ Господарського суду міста Києва № 910/19997/14 від 27.02.2015 до виконання.

Матеріали справи № 910/19997/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов