Постанова

від 25.01.2017 по справі 917/607/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2017 р. Справа № 917/607/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 13.05.16р.;

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 28/08/15 від 28.08.2015 року); ОСОБА_3 (довіреність б/н від 08.07.2016 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2474П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2016р. у справі №917/607/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", м. Кременчук, Полтавська обл.,

до Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит", м. Кременчук, Полтавська обл.,

про стягнення 62903,97грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.08.2016р. у справі №917/607/16 (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "ПТК "Візит" на користь ТОВ "Житлорембудсервіс" суму основного боргу за період з 15.04.2013р. по 31.05.2016р. у розмірі 34195,50грн.; інфляційні втрати у розмірі 16204,39грн.; 3% річних у сумі 1561,67грн.; пеню у розмірі 454,08грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1148,23грн. В іншій частині у задоволені позову відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2016р. у справі №917/607/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.10.2016р.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.10584 від 19.10.2016 р.)., в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2016р. у цій справі залишити без змін

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р. відкладено розгляд справи на 10.11.2016р.; запропоновано сторонам надати додаткові пояснення щодо питань, які виникли в судовому засіданні з документальним та нормативним обґрунтуванням викладених доводів.

Відповідач надав пояснення у справі (вх.№10992 від 31.10.2016р.), в яких посилається, зокрема на те, що житлово-комунальні послуги не могли бути надані ПП "ПТК "Візит" в період з 26.11.2013р. по 04.08.2014р. через відсутність його правоздатності та дієздатності, а в подальшому внаслідок переходу права власності на об'єкт до іншої особи. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що протягом розрахункових періодів відповідачу своєчасно та в повному обсязі надавались позивачем первинні документі на підтвердження здійснення зазначених ним господарських операцій.

09.11.2016р. до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" (вх. №11337 від 09.11.2016р.), в яких, зокрема, зазначено, що відповідач не звертався до позивача з пропозицією про зміну чи розірвання спірного договору, у зв'язку з чим доводи апелянта щодо ненадання йому житлово-комунальних послуг протягом розрахункового періоду у зв'язку із визнанням судами не чинними його установчих документів або у зв'язку з переходом права власності на об'єкт до іншої особи, на думку позивача, є безпідставними. Також позивач вказує на те, що юридичну особу - ПП "ПТК "Візит" зареєстровано 27.06.1995р. та до теперішнього часу відсутні записи про її припинення або скасування державної реєстрації; вважає доводи апелянта про ненадання позивачем якісних житлово-комунальних послуг необґрунтованими, оскільки скарги (заяви, акти-претензії) від відповідача щодо якісних та кількісних показників послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не надходили.

10.11.2016р. від Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" надійшло клопотання про призначення судово-бухгалтерської (економічної) експертизи (вх.11359), поставивши на вирішення експерта наступне питання:

- чим документально підтверджуються факти проведення господарських операцій з надання житлово-комунальних послуг між ТОВ "Житлорембудсервіс" на ПП "ПТК Візит" в період часу з 15.04.2013р. до 30.04.2016р. та які документи свідчать про прийняття цих послуг ПП "ПТК "Візит". Відповідач просить проведення експертизи доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4, надавши експертам для дослідження матеріали справи №917/607/16.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначає про наявність сумніву щодо надання житлово-комунальних послуг через відсутність у матеріалах справи необхідних фактичних даних бухгалтерського обліку господарських операцій з надання відповідних житлово-комунальних послуг та прийняття їх відповідачем, у зв'язку з чим, на його думку, існує необхідність у використанні спеціальних знань для доведення або спростування викладених позивачем обставин.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 10.11.2016р. оголошено перерву до 14.11.2016р. для надання можливості позивачу запропонувати питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2016р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Камишевої Л.М. для розгляду даної справи визначено інший склад колегії суддів: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Пелипенко Н.М., суддя Тихий П.В.

Від позивача (вх.№11426 від 14.11.2016р.) надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи, в яких він просить відмовити у його задоволенні. Зокрема, позивач зазначає, що відповідачем не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки і чому таку перевірку не може здійснити апеляційний господарський суд. Також, позивач вказує, що ні законодавством України, ні договором, укладеним між сторонами не передбачено складання первинних бухгалтерських документів щодо яких відповідач просить призначити і провести судову експертизу. Таким чином, позивач вважає, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які документи, що свідчать про прийняття останнім послуг, передбачених договором.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р., з огляду на зміну складу колегії суддів та забезпечення участі представників сторін для надання пояснень у справі розгляд справи відкладено на 14.12.2016р.

Ухвалою суду від 14.12.2016 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11.01.2017 року, сторонам запропоновано надати: Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс": письмові пояснення з приводу того, якими доказами, наявними в матеріалах справи підтверджується факт надання та отримання послуг за договором №УБ/12/02/10-1Ц від 10.02.2012р. (із посиланням на аркуші справи). Приватному підприємству "Приватна телекомпанія "Візит": акти щодо надання послуг згідно договору №УБ/12/02/10-1/Ц, складання яких передбачене наказом №6/1 від 15.04.2013р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2017 року, у зв'язку із відпусткою судді-доповідача ОСОБА_5, для розгляду справи №917/607/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Тихого П.В., судді Россолова В.В., судді Пелипенко Н.М.

10.01.2017 року позивачем надано пояснення (вх.№169) на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2016 року.

11.01.2017 року представником відповідача надано для долучення до матеріалів справи додаткові докази (вх.№236).

Представником позивача надано до матеріалів справи довідку щодо інформації по будинкам від 10.01.2017 року №17571 (вх.№237).

11.01.2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.01.2017 року 12:30 год.

19.01.2017 року від представників відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№572).

Розглянувши в судовому засіданні 23.01.2017 року клопотання представників відповідача про призначення судової експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного:

Як визначено статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В клопотанні про призначення експертизи представники відповідача просять поставити на вирішення експерта наступне питання: чим документально підтверджуються факти проведення господарських операцій з надання житлово-комунальних послуг між ТОВ "Житлорембудсервіс" на ПП "ПТК Візит" в період часу з 15.04.2013р. до 30.04.2016р. та які документи свідчать про прийняття цих послуг ПП "ПТК "Візит".

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку призначення судової експертизи є необґрунтованим та недоцільним, оскільки питання, яке пропонує відповідач на вирішення експерта по своїй суті є правовим та відноситься до компетенції суду, оскільки зводиться до правової оцінки доказів, наявних у матеріалах справи, що є неприпустимим у відповідності до вимог Закону України Про судову експертизу .

В судовому засіданні представники відповідача просили апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Приватна телерадіокомпанія "Візит" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" мають між собою договірні відносини, які витікають з договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 10.02.2012р. № УБ/12/02/10-1/Ц (далі - Договір).

Даний договір був укладений за рішенням господарського суду Полтавської області від 27.03.2013р. у справі № 18/637/12 (т.1, а.с.13-14). Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

Ухвалою від 23.06.2016р. по справі №18/637/12 судом було виправлено описку у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах рішення від 27.03.2013р. зазначивши правильну назву відповідача "Приватне підприємство "Приватна телерадіокомпанія "Візит"(т.6, а.с. 98).

Згідно до п. 1.1. Договору, його предметом є забезпечення управителем надання послуг з утримання будників і споруд та прибудинкових територій у будинку №8 по бульвару Пушкіна в м. Кременчуці, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом, відповідно до загальної площі приміщення 647,10 м.кв., в строки та на умовах, передбачених ним.

Даний договір укладений на невизначений строк і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не було письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 7 Договору).

Сторонами суду не надано доказів про його розірвання або договорів (додаткових угод) про внесення будь-яких змін.

Згідно до п. 1.4. Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на момент його укладення складає 936,48 грн.

Так, у відповідності до Додатку 3 до Договору № УБ/12/02/10-1/Ц від 10.02.2012р., визначено вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг по приміщенню за адресою: бульвар Пушкіна, б.8 у м. Кременчуці, а саме:

1. Прибирання прибудинкової території - 0,3404грн/кв.м.;

2. Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації - 0,586грн/ кв.м.;

3. Дератизація - 0,016 грн/кв.м.;

4. Дезінфекція - 0,032 грн/кв.м.;

5. Обслуговування димовентиляційних каналів - 0,0368 грн./ кв.м.;

6. Поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території - 0,2933 грн/кв.м.;

7. Підготовка житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період - 0,0048грн./кв.м.;

8. Освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води - 0,1379 грн/кв.м.

Місцевий господарський суд зазначив, що позивач в зв'язку з тим, що при розгляді даної справи було встановлено фактичну площу займаного відповідачем приміщення (630,10м.кв.) здійснив корегування розрахунку суми заборгованості за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № УБ/12/02/10-1/Ц від 10.02.2012р.

Загальний результат розрахунку тарифу приміщення за адресою: бульвар Пушкіна, б.8 у м. Кременчуці, становить - 1,4472 *630,1= 911,88 грн. у т.ч. ПДВ.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше останнього числа поточного місяця (п.п. 2.1 Договору).

Позивач у позові зазначає, що протягом дії Договору позивач свої обов'язки виконує належним чином. Однак, відповідач свої обов'язки в частині своєчасної оплати не виконує. Вказане призвело до виникнення заборгованості за період з 15.04.2013р. по 30.04.2016р., яка становить 34 195,50грн.

Відповідно до п.п. 2.4 Договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 34 195,50грн. основного боргу.

Крім того, на підставі п.п.2.4 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 16 204,39грн. втрат від інфляції за період з квітня 2013р. по квітень 2016р. включно; 1561,67грн. 3% річних за період з 15.05.2013р. по 31.05.2016р.; 10 942,56грн. пені за кожний місяць, а саме: з 01.05.2015р. по 31.05.2015р. з01.06.2015р. по 30.062015р., з 01.07.2015р. по 31.07.2015р., з 01.08.2015р. по 31.08.2015р., з 01.09.2015р. по 30.09.2015р., з 01.10.2015р. по 31.10.2015р., з 01.11.2015р. по 30.11.2015р., з 01.12.2015р. по 31.12.2015р., з 01.01.2016р. по 31.01.2016р., з 01.02.2016р. по 28.02.2016р., з 01.03.2016р. по 31.03.2016р., з 01.04.2016р. по 30.04.2016р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо надання відповідачу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України не сплатив вартість отриманих результатів послуг. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 34195,50грн. За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 34195,50грн. основного боргу, а також інфляційних втрат у розмірі 16204,39грн.; 3% річних у сумі 1561,67грн.; пені у розмірі 454,08грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.ст. 901, 902, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З аналізу даних норм вбачається, що однією із особливостей договору про надання послуг є обов'язок виконавця надати послугу особисто, оскільки зважаючи на його правову природу, споживання послуги можливе лише при прямому контакті споживача з виконавцем. Разом з тим зобов'язання по наданню послуг не набувають особисто-довірительного характеру, оскільки у відносинах замовника і виконавця відсутній будь-який особистий зв'язок. Головне полягає в тому, що замовника цікавить не послуга як така, а послуга, що надається конкретним фахівцем. Під обов'язком "надати послугу особисто" слід розуміти виконання відповідного договору без жодних посередників, тобто будь-яка фізична чи юридична особа зобов'язана виконати договір особисто відповідно до його умов та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - звичаям ділового обороту або іншим умовам, що звичайно ставляться.

Колегія суддів зазначає, що в частині 2 статті 902 ЦК України зазначаються умови, за якими можливе перекладання виконання договору про надання послуг на третю особу. Стаття 903 не зазначає випадки, за яких можливо це зробити. І тільки за умови, якщо в договорі прямо передбачена можливість покладення виконання та третю особу, то таке покладення стане можливе.

Позивач своїй позовній заяві посилається на тем що ним в період з 16.04.2013 року по 31.03.2016 року своєчасно та в повному обсязі надавались відповідачу послуги, передбачені умовами договору. Місцевий господарський суд визнав цей факт встановленим.

Проте, висновки суду першої інстанції щодо виконання позивачем своїх зобов'язань за договором перед відповідачем не підтверджені належними та допустимими доказами.

Проте, матеріали справи не містять доказів щодо надання позивачем або прийняття відповідачем таких послуг, зокрема відсутні будь-які докази на те, що фактичні виконавці послуг, або безпосередньо ТОВ Житлорембудсервіс будь-коли надавали ПП ПТК Візит документальне підтвердження надання житлово-комунальних послуг з зазначенням їх характеру, обсягів та часу проведення.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вимоги до обов'язкових реквізитів первинного документу викладені у ч.2 ст.9 Закону, згідно яких первинні документи повинні мати:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дані вимоги Закону узгоджуються та уточнюються у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 .

В ст.1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Як вже було зазначено вище, між сторонами існували правовідносини з надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.

Отже, обставини щодо надання та отримання послуг, можуть підтверджуватися первинними документами в розумінні вищезазначених положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , складеними при виконанні господарської операції.

В матеріалах справи не має жодного доказу на те, що протягом розрахункових періодів приватному підприємству Приватна телекомпанія Візит своєчасно та в повному обсязі позивачем надавалися первинні документи на підтвердження здійснення зазначених ним господарських операцій. Позивач також не надав суду доказів і про направлення відповідачу актів виконаних робіт за кожних період надання послуг.

Крім того, зі спірного договору не вбачається, що він містить умову щодо виконання договору про надання послуг третьою особою, як це передбачено статтею 903 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем не доведено факту надання послуг, тож у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати за них.

Колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем до матеріалів справи договори підряду та акти здачі-приймання виконаних робіт, укладені між позивачем та різними організаціями, а також звіти позивача перед Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, оскільки вони не підтверджують факту надання позивачем відповідачу послуг відповідно до умов договору.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, а висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог не відповідають обставинам справи.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга -задоволенню.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2, 3 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.08.2016р. у справі №917/607/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", вул. Пролетарська, 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 35868968) на користь Харківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика" (61001, м. Харків, вул. Єнакієвська, 16, код ЄДРПОУ 01417268) 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.01.2017 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Россолов В.В.