Рішення

від 23.04.2007 по справі 2/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" квітня 2007 р.Справа №  2/82

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/82

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім", м.Дніпропетровськ   

до відповідача: селянського (фермерського) господарства "Калина-М", смт.Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області     

про стягнення 11817,80 грн.  

Представники:

від позивача - Мірошник В.А. , довіреність № 425/1  від 01.08.05 ;

від відповідача – участі не брав,  про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" подано позов до селянського (фермерського) господарства "Калина-М" про стягнення 11817,80 грн.,  з яких 8960,01грн. основного боргу, 1196,87 грн. пені, 357,17 грн. - 3 % річних та 1303,75 грн. інфляційних збитків.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" та селянським (фермерським) господарством "Калина-М" укладено договір поставки № 16/05/05-С2 від 16.05.2005р.

Згідно п.1.1 договору постачальник ( ТОВ "Агрофармахім") зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець (СФГ "Калина-М") зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.3. договору розрахунок за товари, що поставляються в відповідності до договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 01.09.2005 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору передано відповідачеві товар, згідно специфікації до договору № 16/05/05-С2 від 16.05.2005р., видаткової накладної № АФ – 0001283 від 17.05.20005р. на суму 10960,01 грн. та довіреності серії ЯИИ № 922693 від 17.05.2005р.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в строк визначений п.3.3 договору – до 01.09.2005р. за отриманий товар не розрахувався, проте у відповідності до виписки банку від 01.11.2005р. сплатив 2000 грн. Таким чином на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 8960,01грн.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 8660,01 грн. боргу за отриманий товар обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Сторони в п. 5.3. договору погодили у випадку прострочення здійснення оплати за поставлену партію товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% нараховану на суму несвоєчасно перерахованих коштів, за кожен день прострочення.  

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 02.09.2005р. по 02.05.2006р. на суму 81196,87 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України п озовна давність в один рік  застосовується, зокрема, до  вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 1 статті 230  Господарського кодексу України зазначено, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Позов про стягнення пені за період з 02.09.2005р. по 01.03.2006р. на суму 1014,88 грн. пред'явлено 02.03.2007р. тобто після спливу річного строку позовної давності з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 1014,88 грн. пені задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Позивна вимога про стягнення пені період з 02.03.2006р. по 02.05.2006р. на суму 288,87 грн. підтверджуються обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 357,17 грн.  за період з 02.11.2005р. по 01.03.2007р. та  1303,75 грн.  інфляційних витрат за період з листопада 2005 року по січень 2007 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 357,17 грн. за період з 02.11.2005р. по 01.03.2007р. та  1303,75 грн.  інфляційних витрат за період з листопада 2005 року по січень 2007 року підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 525, 526, 546, 549, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України,  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Калина-М", вул. Пушкіна, 131, смт.Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області ( р/р 260013094244 в Ощадбанку № 3070, МФО 323806, код 30862652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім", пров. Білостоцького, 12а, м.Дніпропетровськ ( р/р 26007050400021 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 24984320) боргу в розмірі 8960,01 грн., пені в розмірі 288,87 грн., інфляційні збитки в розмірі 1303,75 грн., 3% річних в розмірі 357,17 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 109,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,93 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1014,88 грн. пені, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя