Рішення

від 20.01.2017 по справі 420/2073/16-ц

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 20.01.2017

ЄУ № 420/2073/16-ц

Провадження №2/420/58/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Тарасова Д.С.

за участю секретаря Гречаної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг про захист прав споживача та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду з позовом, в якому просить визнати договір Фінансового лізингу №000254 з Додатками від 19.07.2016 року недійсним, стягнути з ТОВ Євролізинг Холдінг сплачені кошти в розмірі 51 000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 липня 2016 року між ним та ТОВ Євролізинг Холдінг було укладено договір Фінансового лізингу № 000254 завірений приватним нотаріусом Кривошеїною І.М., згідно якого предметом лізингу по даному договору є: KIA NEW Sportage. Однак, даний договір не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідно до ЗУ Про захист прав споживачів в договорі наявні несправедливі умови договору фінансового лізингу, у відповідача відсутня відповідна ліцензія на надання послуг з фінансового лізингу, а також відповідач використовує нечесну підприємницьку діяльність.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, про причини неявки суду не повідомив. До суду надійшло заперечення в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач добровільно власноручно підписав Договір та Додатки до нього, де чітко зазначено права та обов'язки сторін, порядок передачі предмета лізингу та платежі, які позивачу необхідно було здійснити для отримання предмета лізингу, а твердження позивача про необізнаність з умовами договору спростовується пунктами Договору про ознайомлення та розуміння Договору та заявою позивача про отримання усіх коректно викладених відповідей від менеджера -консультанта відповідача. Умови договору фінансового лізингу відповідають вимогам чинного законодавства та не містять жодних ознак нечесної підприємницької практики та не є несправедливими в розумінні ЗУ Про захист прав споживачів . Відповідач мав право укладати Договір фінансового лізингу, оскільки стоїть на обліку в Нацкомфінпослуг як юридична особа, яка має право надавати послуги з фінансового лізингу.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За частиною другою статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України Про фінансовий лізинг .

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, може бути визнано недійсним або змінено таке положення, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України Про захист прав споживачів ).

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів , можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону України Про захист прав споживачів є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ Євролізинг Холдінг 19 липня 2016 року було укладено договір фінансового лізингу №000254 (далі - Договір) завірений приватним нотаріусом Кривошеїною І.М., предметом якого є автомобіль KIA, модель - NEW Sportage Ole 16 M\Y, комплектація - Comfort, об'єм двигуна - 1,7, тип палива - турбо дизель, тип КПП - 6МТ, привід - 2WD, рік випуску 2016.

Згідно п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується набути у власність у продавця, визначений у п. 1.2 даного договору предмет лізингу та передати даний предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на умовах визначених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Відповідно до Додатку №1 до цього договору вартість предмету лізингу складає 510 000 грн., платіж за оформлення договору - 51 000 грн., авансовий платіж - 50%, платіж за передачу предмета лізингу - 15 300 грн., відсоткова ставка - 22%, комісія - 5%, щомісячний платіж - 7786,51 грн.

З квитанції 0.0.586763391.1 від 19.07.2016 року вбачається, що позивач сплатив 51 000 грн. призначення платежу за договором фінансового лізингу №000254 від 19.07.2016 року .

Згідно з умовами договору платіж за адміністрування договору - це першочерговий одноразовий платіж, що підлягає сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця за підготовку, перевірку та розгляд документів для укладення договору, пошуку предмета лізингу відповідно до встановлених специфікацій лізингоодержувачем незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. Розмір адміністративного платежу становить погоджений сторонами відсоток від вартості предмета лізингу, який вказується в додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 13.2 Договору розмір платежу за адміністрування договору, погоджений сторонами складає 10% вартості предмета лізингу та вказується в додатку №1 до Договору.

Згідно до п. 4.7, 16.5 Договору лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір у випадку неможливості придбання Предмета лізингу або відмови Продавця здійснити продаж та/або поставку Предмета лізингу та у разі не обрання нового Предмета лізингу лізингоодержувачем протягом трьох місяців з моменту повідомлення лізингоодержувача про таку обставину. У такому випадку Лізингодавець повертає Лізингоодержувачу сплачений ним авансовий платіж або частину авансового платежу за мінусом 20 відсотків, які лізингодавець утримує в якості штрафу за невиконання умов договору платіж адміністрування договору поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 1.4 Договору лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його зміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей, протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.

Згідно ст. 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Таким чином, оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, тому що в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності тощо суперечить положенням статті 808 ЦК України.

Крім того, статтею 16 ЗУ Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

За положеннями цієї статті платіж за адміністрування договору не відноситься до витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. Відповідач не обґрунтував співмірності розміру адміністративного платежу (10 % вартості предмета лізингу) за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору і вартості виконаної послуги, яка в розумінні статті 16 ЗУ Про фінансовий лізинг не вважається лізинговим платежем, а фактично полягає лише у виготовленні типової форми договору.

Згідно пункту 9.7 Договору на чинність цього договору не впливають будь-які обмеження або неможливість користування предметом лізингу внаслідок його часткового пошкодження, або внаслідок юридичних чи технічних або економічних причин, випадків надзвичайних подій чи форс-мажору. В таких випадках зобов'язання лізингоодержувача, в тому числі платіжні зобов'язання, залишаються чинними в повному обсязі.

Відповідно до п. 14.7 Договору лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за даним договором, у випадку перерви в експлуатації предмета лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви. Лізингоодержувач не має права затримувати платежі за даним договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження предмету лізингу.

Пунктом 4 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач (лізингоодержувач) має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, лізингоодержувач звільняється від сплати лізингових платежів за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, п. 9.7, 14.7 Договору не відповідаю нормам ЦК України.

Згідно п. 16.8 Договору за несвоєчасне внесення лізингових платежів лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, крім того лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими коштами в розмірі 3 % річних від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 16.10 Договору лізингодавець має право достроково припинити дію договору та/або звернутися до відповідних органів за захистом своїх прав та/або за стягненням заборгованості у безспірному порядку та/або вимагати повернення предмета лізингу зокрема у випадку якщо лізингоодержувач не сплатив або сплатив не в повному обсязі лізинговий платіж у строк визначений договором і прострочення оплати становить більше 30 днів, а також всі належні до оплати платежі (штрафні санкції, пеню та інші відшкодування, компенсації відповідно до умов договору).

Тобто лізингоодержувач за кожен день повинен сплачувати одразу два штрафи за одне порушення. Крім того, з ним ще й розривають договір, не повертаючи сплачені кошти.

Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, договором не передбачено жодної санкції щодо лізингодавця у разі порушень умов та строків договору, що призводить до дисбалансу договірних відносин.

Відповідно до п. 9.5 Договору будь-які поліпшення, модифікації або зміни предмета лізингу або його з'єднання з будь-якими нерухомими або рухомими об'єктами дозволяються лише на підставі попереднього письмового погодження з лізингодавцем. При наявності відповідної письмової вимоги лізингодавця перед поверненням предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний за власний рахунок відновити його початковий стан з урахуванням нормального зносу. У будь-якому випадку усі невід'ємні поліпшення, модифікації або зміни предмета лізингу, які були зроблені без письмової згоди лізингодавця, стають власністю лізингодавця та підпорядковуватися даному договору, при цьому лізингодавець не зобов'язаний виплачувати лізингоодержувачу жодних компенсацій, а останній не має право на відшкодування цих виплат за рахунок лізингових платежів.

В той же час, п. 9.6 Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний за власний рахунок забезпечити відповідність предмета лізингу всім нормативним вимогам та вносити такі зміни, модифікації та доповнення до предмета лізингу, які можуть час від часу вимагатися будь-яким законом, правилом, розпорядженням нормативним актом або наказом державного органу, виданим в межах його компетенції.

Пунктом 14.11 Договору передбачено, що Лізингодавець має право змінити розмір лізингових платежів або про індексувати їх в залежності від різних факторів:

- зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність лізингодавця та яке потягло за собою зміну вартості предмета лізингу;

- збільшенням та/або зменшенням податків, митних зборів, зборів та інших обов'язкових платежів, які стягуються у зв'язку з укладанням та виконанням Договору, в тому числі з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та/або механізмів, а також які впливають на вартість предмету лізингу, згідно умов договору поставки на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбаний предмет лізингу;

- переоцінки залишкової вартості предмета лізингу, яка спричинена змінами вимог нормативно-правових актів України щодо переоцінки предмета лізингу.

У разі настання будь-якої обставини, яка визначена у даному пункті, лізингодавець повідомляє про це лізингоодержувача відповідним листом та надсилає квитанцію із зміненим лізинговим платежем, який лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом визначеного у квитанції терміну. Всі подальші лізингові платежі лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати у встановлений термін та на рівні встановленої в останній квитанції суми. Лізингодавець має право змінювати розмір лізингових платежів не частіше ніж один раз на квартал.

Пунктами 12.1, 12.2 Договору передбачено, що укладаючи даний Договір сторони погоджуються, що на момент укладання Договору, вартість Предмета лізингу становить суму вказану в Додатку № 1 до Договору. Вказана у Договорі вартість Предмета лізингу може бути змінена у разі зміни вартості предмета лізингу на момент його купівлі. Змінена вартість предмета лізингу у випадку якщо така зміна відбулась, буде відображена у відповідній додатковій угоді до даного договору, який сторони зобов'язані підписати до моменту передачі предмета лізингу.

Пунктом 13.6 Договору передбачено, що у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору з метою виплати лізингоодержувачем Авансового платежу в розмірі не менш, того, який визначений у даному Договорі (у відсотках), від вартості предмета лізингу на момент купівлі предмета лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобов'язаний єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів.

Пунктом 14.11 Договору передбачено, що в період строку дії цього договору розмір лізингової плати може індексуватись в залежності від: переоцінки залишкової вартості предмета лізингу, як спричинена змінами вимог нормативно-правових актів щодо переоцінки предмета лізингу. В зв'язку зі збільшенням митних зборів та інших обов'язкових платежів, які впливають на вартість предмета лізингу, згідно умов договору поставки на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу.

Крім того, відповідно до п. 14.12 Договору дострокове погашення (виконання договору) може відбуватись не раніше ніж через 12 (дванадцять) місяців після підписання акту приймання-передачі предмета лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем. За дострокову сплату лізингових платежів в термін до 12 (дванадцяти) календарних місяців з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу лізингоодержувач сплачує штраф за дострокове погашення у розмірі 10 (десять) відсотків від суми дострокового погашення.

За змістом частини п'ятої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що положення договору фінансового лізингу є несправедливими, якщо містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за дострокове його погашення.

Дослідивши умови договору фінансового лізингу, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний договір містить несправедливі умови, визначені частиною третьою статті 18 Закону України Про захист прав споживачів , а саме: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір зі споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.01.2004 року №21 юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг, а також за наявності зокрема довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг та/або Нацкомфінпослуг.

Згідно довідки про взяття на облік юридичної особи серії ФЛ №546 виданої 18.02.2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, юридичну особу ТОВ Єролізинг Ходлдінг взято на облік як таку, що має право надавати послуги з фінансового лізингу.

Таким чином, у чинність пункту 2.1 Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.01.2004 року №21, відповідач мав право укладати договір фінансового лізингу.

Доводи представника відповідача, що позивач добровільно власноручно підписав Договір та Додатки до нього, де чітко зазначено права та обов'язки сторін, порядок передачі предмета лізингу та платежі, які позивачу необхідно було здійснити для отримання предмета лізингу, суд не приймає до уваги, оскільки згідно частини 1 ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Крім того, доводи представника відповідача стосовно того, що умови договору фінансового лізингу не є несправедливими в розумінні ЗУ Про захист прав споживачів спростовуються вищевикладеним та більш того не відповідають нормам Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у зв'язку із несправедливими умовами спірного Договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, сплачені позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг грошові кошти у розмірі 51000 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У чинність ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 551,21 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 215, 220, 627, 628, 799, 806, 808 ЦК України, ст. ст. 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів , Законом України Про фінансовий лізинг , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг про захист прав споживача та стягнення коштів задовольнити повністю.

Визнати договір Фінансового лізингу №000254 з Додатками від 19.07.2016 року укладений між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг код ЄДРПОУ 39348129 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, сплачені кошти в розмірі 51 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг код ЄДРПОУ 39348129 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,551,21 грн. в рахунок понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: