Рішення

від 28.07.2010 по справі 18/171/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.10 Справа № 18/171/10

Суддя Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Оленівка)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71311, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, с. Велика Знам'янка, вул. Карла Маркса, 179)

про стягнення 49 599,58 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 02/11 від 02.11.2009 р., паспорт серія АЕ 956652 від 12.12.1997 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.06.2010 року звернувся позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» з позовною заявою до відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 49 599,58 грн., а саме: 47 170 грн. основного боргу, 2 119,42 грн. пені та 310,16 грн. 3 % річних, на підставі договору поставки № 71-МПЗ від 03.12.2009 р., ст.ст. 526, 530, 549, 550, 692 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Ухвалою суду від 18.06.2010 року порушено провадження у справі № 18/171/10, судове засідання призначено на 08.07.2010 р. Ухвалою суду від 08.07.2010 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 28.07.2010 р., у судовому засіданні 28.07.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути із відповідача 49 599,58 грн.; надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.07.2010 р. розгляд справи був закінчений, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином. Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду у справі № 18/171/10 були направлені на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у позові і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2010 р. серії АД № 862246. Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» (надалі -постачальник, позивач) та приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі -покупець, відповідач) уклали договір поставки № 71-МПЗ (надалі договір).

Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплатити на умовах даного договору. Найменування товару: м'ясо свинини на кості, в полутушах, у шкірі, із задньої ніжки, охолоджене; субпродукти свинні І та ІІ категорії. Ціна та асортимент товару, яке підлягає поставці, визначається сторонами при кожній поставки шляхом підписання відповідної специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору, ціна на товар визначається сторонами та зазначається у специфікаціях на поставку товару, а також у товаротранспортних накладних.

Сторони у договорі визначили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом п'яти днів з моменту поставки партії товару. Оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку або накладних, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника або готівковим розрахунком із оформленням документів відповідно із вимогами діючого законодавства (п.п. 5.1., 5.5. договору).

Даний договір вступає у законну силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010 р. (п. 8.1. договору поставки).

Згідно накладної № 4/799 від 11.03.2010 р. відповідач прийняв товар від позивача товар на суму 47170 грн., однак, в порушення умов договору поставки № 71-МПЗ від 03.12.2009 р., не сплатив його вартість протягом п'яти днів з моменту поставки партії товару.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 47 170 грн. основного боргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму...

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором належним чином та не сплатив вартість отриманого товару, то вимога позивача про стягнення з відповідача 47170 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути із відповідача 2119,42 грн. пені за період часу з 17.03.2010 р. по 04.06.2010 р. та 310,16 грн. 3 % річних за період часу з 17.03.2010 р. по 04.06.2010 р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони в п. 6.1. договору обумовили, що за несвоєчасну або не повну оплату поставленого товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого товару, яка діяла на момент прстрочки за кожен день заборгованості.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 2 119,42 грн. за період часу з 17.03.2010 р. по 04.06.2010 р. є вірним, а вимога про стягнення із відповідача цієї суми, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в Інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Вимога позивача про стягнення із відповідача 310,16 грн. 3 % річних за період часу з 17.03.2010 р. по 04.06.2010 р. також підлягає задоволенню.

Таким чином, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду документальних доказів, які б спростували позицію позивача.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71311, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, с. Велика Знам'янка, вул. Карла Маркса, 179, ІПН НОМЕР_1, розрахункові рахунки невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» (51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Оленівка, код ЄДРПОУ 25522107, р/р 26009300003302 в АКБ «Форум» м. Дніпропетровська, МФО 306878) 47 170 (сорок сім тисяч сто сімдесят) грн. основного боргу, 2 119 (дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 42 коп. пені, 310 (триста десять) грн. 16 коп. 3 % річних, 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ .

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 30.07.2010 р.