Рішення

від 24.01.2017 по справі 910/21545/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017Справа №910/21545/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент

До: 1. Публічного акціонерного товариства Укрінком

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фізична особа ОСОБА_3

Про витребування майна та скасування записів

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Забіяка А.Г. - по дов., Бондар Д.В. - по дов.

Від відповідача-1: Єлманова В.А. - по дов.

Від відповідача-2: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Укрінком (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал (далі - відповідач-2) про:

- витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал майнового комплексу загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі його в розпорядження позивачу;

- відновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом скасування реєстрації переходу права власності на це майно до відповідачів (запис на право власності № 9785750 від 25.05.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.16. порушено провадження у справі № 910/21545/16 та призначено її до розгляду на 13.12.16.

Крім того, 28.07.16. позивачем через відділ діловодства суду на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

13.12.16. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

Відповідач-2 в судове засідання 13.12.16. не з'явився.

В судовому засіданні 13.12.16. позивачем було підтримано подану ним 13.12.16. заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент просить суд:

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал майнового комплексу загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі його в розпорядження позивачу;

- відновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом скасування реєстрації переходу права власності на це майно до відповідачів (запис на право власності № 9785750 від 25.05.15.;

- скасування запису про іпотеку № 17738886 та запису про обтяження № 17739005 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведені 30.11.16. державні реєстрації іпотеки та заборони на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (2687580000).

Вказану заяву судом розцінено як заяву про зміну предмету позову та прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 13.12.16. відповідачем-1 було подано клопотання про направлення даної справи за підсудністю, в задоволенні якого судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.16. змінено найменування відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал на Товариство з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт та оголошено в судовому засіданні перерву до 13.12.16. о 12:30 год.

13.12.16. від відповідача-1 через відділ діловодства суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому Публічне акціонерне товариство Укрінком проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.16. задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/21545/16.

В судовому засіданні 13.12.16. відповідачем-1 підтримано подане ним 13.12.16. через відділ діловодства суду клопотання про залучення до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу ОСОБА_3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.16. залучено до участі в справі № 910/21545/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізичну особу ОСОБА_3, розгляд справи відкладено на 12.01.17.

21.12.16. позивачем через відділ діловодства суду було подано заяву про уточнення позовних вимог , відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент просить суд:

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі його в розпорядження позивачу;

- відновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2687580000), шляхом скасування реєстрації переходу права власності на це майно до відповідачів (запис про право власності № 9785750 від 25.05.15., запис про право власності № 16801651 від 07.10.16.).;

- скасування запису про іпотеку № 17738886 та запису про обтяження № 17739005 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведені 30.11.16. державні реєстрації іпотеки та заборони на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2687580000).

Судом встановлено, що матеріально-правова вимога викладена у позові та підстави позову залишились незмінними, а тому розгляд справи здійснюється щодо вимог заявлених у позові (в редакції заяви про зміну предмету позову від 13.12.16.) з урахуванням уточнень до позовної заяви.

Відповідач-2 та третя особа в судове засідання 12.01.17. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 13.12.16. не виконали, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене вище в сукупності та з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, судом ухвалою від 12.01.2017р. відкладено розгляд справи на 24.01.2017р.

13.01.2017р. до Господарського суду міста Києва надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю Ерідон ТЕХ .

16.01.2017р. до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Ерідон ТЕХ .

24.01.2017р. представником позивача через відділ діловодства суду подано заперечення на відзив.

24.01.2017р. представником відповідача 1 було подано заяву про відвід судді Ващенко Т.М. від розгляду справи №910/21545/15 та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 24.01.2017р. судом було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Укрінком про відвід Ващенко Т.М. від розгляду справи №910/21545/15.

У судовому засіданні 24.01.2017р. судом також було розглянуто клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи. Ухвалою віл 24.01.2017р. в задоволенні означеного клопотання судом було відмовлено.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 24.01.2017р. представниками позивача було підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог надав заперечення та просив суд відмовити в їх задоволення.

Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання 24.01.2017р. не з'явились, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

З приводу неявки вказаних учасників судового процесу у судове засідання господарський суд зауважує наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Аналогічними правами наділено у відповідності до ст.27 Господарського процесуального кодексу України третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У ст.69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010р., Смірнова проти України від 08.11.2005р., Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Суд зауважує, що справа №910/21545/16 розглядається з 24.11.2016р., а отже, подальше відкладання розгляду спору може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача, а також приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач 2 та третя особа в процесі розгляду справи так і не скористалась всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.01.2017р. на підставі приписів ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу норм п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Статтею 1 Протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом його витребування на користь держави. Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV Про міжнародні договори України застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України, п.2 ч.1 ст.3, ст.321 Цивільного кодексу України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За приписами ч.ч.1-4 ст.41 Конституції України, ст.321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (п.5 Постанови №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Застосовуючи положення статті 387 Цивільного кодексу України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Аналогічну позицію наведено у Постанові №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов (ст.54 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, враховуючи викладені вище норми матеріального та процесуального права при зверненні до суду з розглядуваним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент повинно бути доведено належними та допустимими доказами факт правомірного набуття відповідного майнового права, а також обставини щодо знаходження без відповідної правової підстави всупереч волі власника майна у відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням від 03.08.2016р. Господарського суду міста Києва по справі №910/7579/16, яке залишено без змін постановою від 21.11.2016р. Київського апеляційного господарського суду, визнано недійсним з моменту укладення договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк , та посвідчений 25.05.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., зареєстрований в реєстрі за № 426. Проте, незважаючи на наведене судове рішення відповідачем 1 було незаконно передано майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт ). Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про неправомірне вибуття спірного об'єкта нерухомого майна з власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та є достатньою підставою для витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт майнового комплексу загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі його в розпорядження позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.657 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору) визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч.ч.1, 3, 4 ст.334 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріли справи, 28.04.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Концерн ФРЕШ АП (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, відповідно до п.1 якого продавець передає нерухоме майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти нерухоме майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

У п.5 договору від 28.04.2009р. вказано, що відчужуваним за цим договором нерухомим майном є майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зі змісту п.4 укладеного між Відкритим акціонерним товариством Концерн ФРЕШ АП та Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент договору вбачається, що об'єкт нерухомого майна має загальну площе 4447,80 кв.м, а його балансова вартість складає 2 823 129,70 грн.

Продаж комплексу за домовленістю сторін вчиняється сторонами за 2 850 000 грн., які покупець повинен сплатити протягом шести місяців після укладання цього договору за правом дострокової сплати ціни договору (п.4 договору від 28.04.2009р.).

За умовами п.9 договору від 28.04.2009р. покупець набуває права власності на комплекс з моменту державної реєстрації цього права в органах БТІ.

Вказаний правочин було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М. 28.04.2009р. та зареєстровано в реєстрі за №407.

06.05.2009р. Відкритим акціонерним товариством Концерн ФРЕШ АП та Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент шляхом укладання договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу від 28.04.2009р. було досягнуто згоди щодо викладення в нових редакціях п.п.2, 9 договору.

Зокрема, сторонами погоджено, що покупець набуває права власності на комплекс з моменту державної реєстрації цього договору. Сторони також домовились, що покупець має право зареєструвати цей договір купівлі-продажу в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна до моменту повної оплати ціни комплексу покупцем згідно п.5 цього договору.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір від 28.04.2009р. купівлі-продажу майнового комплексу як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у Відкритого акціонерного товариства Концерн ФРЕШ АП та позивача взаємних цивільних прав та обов'язків.

З представленого до матеріалів справи витягу №27627529 від 13.10.2010р. про державну реєстрацію прав вбачається, що Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації було зареєстровано майнові права (право власності) Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент на майновий комплекс площею 4447,80 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, з наведеного вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент на підставі договору-купівлі продажу було отримано у власність майновий комплекс площею 4447,80 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/7579/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр Сігма до Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент , Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк про визнання недійсними договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк , а саме: договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.05.2015р., Договір застави майнових прав від 21.05.2015р., Договір про задоволення вимог заставодержателя від 25.05.2015р., а також з вимогою про скасування запису №9785750 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену 25.05.2015р. державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2687580000).

Рішенням від 03.08.2016р. Господарського суду міста Києва по справі №910/7579/16, яке залишено без змін постановою від 21.11.2016р. Київського апеляційного господарського суду, визнано недійсним з моменту укладення договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк , та посвідчений 25.05.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., зареєстрований в реєстрі за № 426.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Аналогічну позицію щодо преюдиціальної дії рішень суду наведено у п.2.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013р. по справі №5020-660/2012 та від 06.03.2014р. по справі №910/11595/13.

Отже, рішення від 03.08.2016р. Господарського суду міста Києва по справі №910/7579/16, яке залишено без змін постановою від 21.11.2016р. Київського апеляційного господарського суду, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти, повторного доведення не потребують.

У рішенні від 03.08.2016р. Господарського суду міста Києва по справі №910/7579/16 судом встановлено, що 27 грудня 2010 р. між Акціонерним товариством Український інноваційний банк , правонаступником якого у відповідності до п.1.3 статуту, зареєстрованого 22.06.2012р. є Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк , було укладено кредитний договір № 4727, у відповідності до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в розмірі 15 000 000,00 грн. на термін до 25 грудня 2015 року включно.

Додатковою угодою №1 від 18.05.2011р. сторонами були внесені зміни до кредитного договору, у відповідності до яких розмір кредиту складає 30 000 000,00 грн., граничним терміном повернення кредиту визначено 25 грудня 2015 року включно зі сплатою процентів в розмірі 25% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк було укладено і з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №4727 від 27.12.2010р. передає в наступну іпотеку майновий комплекс, загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно із п. 2.1 іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є: майновий комплекс, загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого 28 квітня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М., за реєстровим № 638 з наступними змінами і доповненнями.

Опис предмета іпотеки: літера В - адмінкорпус, площею 195,00 кв. м.; літера Г - будівля дільниці поліруючих матеріалів, площею 622,30 кв. м.; літера Ж - склад готової продукції, площею 420,80 кв. м.; літера Р - матеріальний склад, площею 448,30 кв. м.; літера Т - склад ЛЗР, площею 185,00 кв. м.; літера А - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 805,00 кв. м.; літера Б - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 832,40 кв. м.; літера Л - їдальня ІНФОРМАЦІЯ_1 , площею 76,50 кв. м.; літера Д - механічна майстерня, площею 84,60 кв. м.; літера С - павільйон ІНФОРМАЦІЯ_2 , площею 160,80 кв. м.; літера М - павільйон ІНФОРМАЦІЯ_2 , площею 170,10 кв. м.; арочна споруда,площею 447,00 кв. м.

Договором про внесення змін і доповнень №1 до іпотечного договору сторонами викладено в новій редакції п. 1.1 іпотечного договору, згідно з якою у зв'язку з укладеннями додаткової угоди №1 від 18.05.2011р. до кредитного договору, змінено розмір кредиту, який складає 30 000 000,00 грн.

Договором про внесення змін і доповнень №2 до іпотечного договору сторонами викладено в новій редакції п. 1.2 та п. 2.2 іпотечного договору, згідно із якими предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: майновий комплекс, загальною площею 8477,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2011 року № 6/136. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано 21.07.2011р. в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна реєстраційним № 31753035.

Опис предмета іпотеки: літера А - нежитловий будинок, площею 858,40 кв. м.; літера Б - нежитловий будинок, площею 1447,6 кв. м.; літера В - нежитловий будинок, площею 341,8 кв. м.; літера Г - нежитловий будинок, площею 521,70 кв. м.; літера Д - нежитловий будинок, площею 83,9 кв. м.; літера Ж - нежитловий будинок, площею 598,6 кв. м.; літера З - нежитловий будинок, площею 976,5 кв. м.; літера Р - нежитловий будинок, площею 762,1 кв. м.; літера Х - нежитловий будинок, площею 174,7 кв. м.; літера Ш - нежитловий будинок, площею 665,9 кв. м.; літера Ф - нежитловий будинок, площею 211,9 кв. м.; літера Ч - нежитловий будинок, площею 533,8 кв. м.; літера Ц - нежитловий будинок, площею 1300,1 кв.м.

Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить - 57 488 683,00 грн. (п. 2.2).

Інші додаткові угоди, або договори про внесення змін до Іпотечного договору, за якими б змінювався предмет іпотеки, його опис і вартість, в матеріалах справи відсутні.

25 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент і Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчений 25.05.2015р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., та зареєстрований в реєстрі за № 426

У відповідності до п. 1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя за цим договором іпотекодавець (відповідач-1) зобов'язався передати, а іпотекодержатель (відповідач-2), зобов'язався прийняти у власність за вартістю і на умовах, визначених цим договором, належні іпотекодавцю на праві приватної власності об'єкт нерухомості, а саме: майновий комплекс, загальною площею 4447,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із п. 1.1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя майновий комплекс, загальною площею 4447,8 кв.м. складається з наступних будівель і споруд: літера В - адмінкорпус, загальною площею 195,00 кв. м.; літера Г - будівля дільниці поліруючих матеріалів, площею 622,30 кв. м.; літера Ж - склад готової продукції, площею 420,80 кв. м.; літера Р - матеріальний склад, площею 448,30 кв. м.; літера Т - склад ЛЗР, площею 185,00 кв. м.; літера А - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 805,00 кв. м.; літера Б - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 832,40 кв. м.; літера Л - їдальня ІНФОРМАЦІЯ_1 , площею 76,50 кв. м.; літера Д - механічна майстерня, площею 84,60 кв. м.; літера С - павільйон ІНФОРМАЦІЯ_2 , площею 160,80 кв. м.; літера М - павільйон ІНФОРМАЦІЯ_2 , площею 170,10 кв. м.; арочна споруда, площею 447,00 кв. м.

Є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору за № 3611, посвідченого 27 грудня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та додаткових угод до нього, укладених між іпотекодавцем і іпотекодержателем.

Згідно із п. 1.1.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя об'єкт нерухомості передається у власність іпотекодержателя в рахунок часткового виконання ним, як боржником, зобов'язань перед іпотекодержателем за Кредитним договором № 4727 від 27.12.2010р.

25.05.2015р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., на підставі вказаного вище договору про задоволення вимог іпотекодержателя, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 9785750 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням від 03.08.2016р. Господарського суду міста Києва по справі №910/7579/16, яке залишено без змін постановою від 21.11.2016р. Київського апеляційного господарського суду, в тому числі, визнано недійсним з моменту укладення договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк та посвідчений 25.05.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., зареєстрований в реєстрі за № 426; скасовано запис № 9785750 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену 25.05.2015р. державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2687580000).

З представлених суду документів вбачається, що 06.10.2016р. наглядовою радою Публічного акціонерного товариства Укрінком прийнято рішення, яке оформлене протоколом №3, про: участь товариства у Товаристві з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал ; визначення порядку формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал ; визначення порядку передачі нерухомого майна товариства, а саме майнового комплексу загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в якості внеску учасника до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал .

Відповідно представленого суду протоколу №1 від 06.10.2016р. загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал (яке у подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт ) загальними зборами прийнято рішення про: створення Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал ; визначення місця знаходження товариства; формування статутного капіталу відповідача 2 у розмірі 588 235 грн. за рахунок вкладів засновників, в тому числі, вкладу Публічного акціонерного товариства Укрінком , яким вноситься майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого становить частку у розмірі 500 000 грн.; призначення на посаду директора ОСОБА_12; здійснення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал .

Згідно акту від 07.10.2016р. прийому-передачі майна, що вноситься до статуного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал , засновник товариства - Публічне акціонерне товариство Укрінком передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал прийняло в якості внеску до статутного капіталу майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до представленої суду довідки №70747763 від 18.10.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на підставі протоколу №1 від 06.10.2016р. загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал за відповідачем 2 зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

За приписами ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст.236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно із ч.ч.1, 5 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначалось вище, рішенням від 03.08.2016р. Господарського суду міста Києва по справі №910/7579/16, яке залишено без змін постановою від 21.11.2016р. Київського апеляційного господарського суду, в тому числі, визнано недійсним з моменту укладення договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк та посвідчений 25.05.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., зареєстрований в реєстрі за № 426; скасовано запис № 9785750 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену 25.05.2015р. державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2687580000).

Тобто, приймаючи до уваги приписи ст.ст.236, 216 Цивільного кодексу України договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк , не має за собою такого правового наслідку як виникнення у Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк майнових прав на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1, що вказує на незаконність дій останнього щодо розпорядження вказаним майном шляхом передання останнього до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал .

Наразі, судом прийнято до уваги, що відповідно до п.21 Постанови №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав . Спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України).

Тобто, для застосування обраного заявником способу захисту права власності необхідна наявність сукупності наведених у ст.388 Цивільного кодексу України умов.

Судом вже зазначалось, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Гриф Девелопмент Інвестмент та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк , не має за собою такого правового наслідку як виникнення у Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк майнових прав на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на визнання його недійсним у судовому порядку.

Вказані обставини свідчать про те, що фактично відповідач 1 не набув прав власника спірного майна, а отже, не міг здійснювати його відчуження.

Наразі, суд приймає до уваги, що фактичне визнання недійсним договору, на підставі якого спірний об'єкт нерухомого майна вибув з законного володіння позивача, вказує на відсутність волі Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент щодо відчуження майнового комплексу, оскільки волевиявленням у розумінні ст.388 Цивільного кодексу України слід вважати саме вчинення правомірних дій, а не укладання договору, який суперечить приписам чинного законодавства. Правову позицію стосовно того, що визнання недійним договору свідчить про відсутність волі власника на вибуття з його володіння об'єкта наведено у постанові від 23.11.2016р. Верховного Суду України по справі №910/2144/15.

Одночасно, суд вважає за необхідне зауважити, що твердження позивача про те, що фактично відчуження відповідачем 1 спірного об'єкта нерухомого майна шляхом передання останнього до статутного капіталу не є відплатним договором, є юридично неспроможними.

Суд зазначає, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства. Вказану правову позицію наведено у п.24 Постанови №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Аналізуючи обставини щодо обізнаності відповідача 2 щодо отримання у власність спірного об'єкта нерухомого майна від особи, яка не мала права його відчувати, судом, насамперед, враховано, що майновий комплекс було передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Деміївський квартал на стадії утворення товариства.

Відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Статтею 115 Цивільного кодексу України визначено, що господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Якщо рухоме майно передане як вклад до статутного (складеного) капіталу до моменту державної реєстрації юридичної особи (ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України), то право власності цієї юридичної особи на майно виникає не раніше дати такої реєстрації.

Твердження відповідача 1 про те, що спірний об'єкт нерухомого майна було передано відповідачу 2 до моменту його фактичного створення, суд вважає безпідставними, оскільки у відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію відповідача 2 проведено 06.10.2016р., тоді як у відповідності до представлених суду документів (акт приймання-передачі) фактичне передання майнового комплексу загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1, відбулось саме пізніше, а саме 07.10.2016р.

Одночасно, як вказувалось вище, реєстрацію майнових прав відповідача також було проведено 07.10.2016р., що підтверджується інформаційною довідкою №70747763 від 18.10.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт майнового комплексу загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі його в розпорядження позивачу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про: відновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2687580000), шляхом скасування реєстрації переходу права власності на це майно до відповідачів (запис про право власності № 9785750 від 25.05.15., запис про право власності № 16801651 від 07.10.16.).;скасування запису про іпотеку № 17738886 та запису про обтяження № 17739005 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведені 30.11.16. державні реєстрації іпотеки та заборони на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2687580000).

Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 16 встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів. Ними можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В свою чергу, статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, застосовується у тому разі, якщо покладення обов'язку на особу, яка його порушила, припинити дії не відновлює повністю суб'єктивне право, а цього можна досягти вчиненням інших, передбачених законом, заходів. Відновлення становища, яке існувало до порушення, поєднується з припиненням дії, яка порушує право, та може знаходити свій прояв у вимогах про виселення особи з незаконно зайнятого нею приміщення; про усунення перешкод у здійсненні права власності, про повернення власнику його майна із чужого незаконного володіння; про застосування наслідків недійсного правочину, про заборону використання твору без дозволу автора. Цей спосіб захисту не може бути застосований у разі припинення суб'єктивного права особи, яке було порушене. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом України у Листі від 01.07.2014р. Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Статтею 4 вказаного нормативно-правого акту передбачено, що державній реєстрації прав підлягають, в тому числі, право власності; іпотека; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки №75414264 від 10.12.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на теперішній час запис про право власності позивача на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відсутній, проте, всупереч волі власника до реєстру включено запис про іпотеку № 17738886 та запису про обтяження № 17739005 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведені 30.11.16. державні реєстрації іпотеки та заборони на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2687580000).

Отже, з метою захисту та відновлення прав Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент , як власника майнового комплексу загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, керуючись позицією Верховного Суду України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині відновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2687580000), шляхом скасування реєстрації переходу права власності на це майно до відповідачів (запис про право власності № 9785750 від 25.05.15., запис про право власності № 16801651 від 07.10.16.). та скасування запису про іпотеку № 17738886 та запису про обтяження № 17739005 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведені 30.11.16. державні реєстрації іпотеки та заборони на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2687580000).

Всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів у рівних долях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрпопавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 5, ЄДРПОУ 40881095) майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент (03189, м.Київ, вул..Академіка Вільямса буд.6, корпус Д, офіс 43, ЄДРПОУ 36377178) шляхом передачі його в розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент .

3. Відновити в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент (03189, м.Київ, вул. Академіка Вільямса буд.6, корпус Д, офіс 43, ЄДРПОУ 36377178) на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом скасування реєстрації переходу права власності до Публічного акціонерного товариства Укрінком (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.3-А, ЄДРПОУ 05839888) на це майно (запис на право власності № 9785750 від 25.05.15.).

4. Скасувати запис про іпотеку № 17738886 та запис про обтяження № 17739005 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведені 30.11.16. державні реєстрації іпотеки та заборони на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (2687580000).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ремакс Істейт (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрпопавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 5, ЄДРПОУ 40881095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент (03189, м.Київ, вул. Академіка Вільямса буд.6, корпус Д, офіс 43, ЄДРПОУ 36377178) судовий збір в сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрінком (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.3-А, ЄДРПОУ 05839888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гриф девелопмент інвестмент (03189, м.Київ, вул.Академіка Вільямса буд.6, корпус Д, офіс 43, ЄДРПОУ 36377178) судовий збір в сумі 2067 грн. (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.01.2017р.

Суддя Т.М.Ващенко