Рішення

від 26.01.2017 по справі 923/1256/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року Справа № 923/1256/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора - керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" м. Херсон

про стягнення 102170,62грн

за участю: прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_1, посвід. 29.12.2015

представників сторін:

від позивача - не прибули

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_2, довір. від 21.03.2016

Прокурор - керівник Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради (позивач) звернуся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (відповідач) про стягнення 102170,62грн неустойки.

Ухвалами від 13.12.2016 та від 10.01.2017 розгляд справи відкладався.

Позивач в засідання суду не прибув, витребуваних судом доказів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому ухвали від 10.01.2017.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

в с т а н о в и в:

Між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (позивач, орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (відповідач, орендар) 25.04.2005 укладено договори:

-№1058 оренди комунального майна - окремо розташованої будівлі літ. Д, загальною площею 53,8 кв. м., за адресою м. Скадовськ, вул. Колгоспна, 1;

-№1057 оренди комунального майна - окремо розташованої будівлі літ. Г, загальною площею 77,3 кв. м., за адресою м. Скадовськ, вул. Колгоспна, 1;

-№1062 оренди комунального майна - окремо розташованої будівлі літ. В, загальною площею 76,1 кв. м., за адресою м. Скадовськ, вул. Колгоспна, 1;

-№1060 оренди комунального майна - окремо розташованої будівлі літ. А, загальною площею 161,40 кв. м., за адресою м. Скадовськ, вул. Колгоспна, 1;

-№1059 оренди комунального майна - окремо розташованої будівлі літ. Б, загальною площею 171,50 кв. м., за адресою м. Скадовськ, вул. Колгоспна, 1.

Відповідно до актів прийому-передачі від 25.04.2005 року, Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" комунальне майно за вищеназваними договорами (окремо розташовані будівлі літ. А, Б, В, Г, Д).

Згідно з п.п. 11.1 названих вище договорів строк їх дії закінчувався 22.04.2006 року. В подальшому, 09.03.2006 року, тобто до закінчення дії договорів №1057-1060,1062 від 25.04.2005, Управління комунальної власності Херсонської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" уклали між собою новий договір №1058 оренди комунального майна - адмінкорпус літ. Д, спальні корпуси літ. А, Б, В, Г за адресою м. Скадовськ, вул. Колгоспна, 1.

Таким чином, новий договір оренди №1058 було укладено до закінчення дії попередніх договорів оренди комунального майна, коли орендоване майно фактично перебувало у користуванні орендаря. Тому оформлення актів приймання-передачі майна спочатку від орендаря до орендодавця, а потім від орендодавця до орендаря в один і той же день носило би формальний характер, а відсутність таких дій ніяким чином не могло вплинути на фактичне перебування майна у орендаря станом на час підписання договору оренди від 09.03.2006 року.

18.06.2010 сторони уклали між собою додаткову угоду до договору оренди комунального майна №1058, якою пролонгували його дію до 18.06.2015 року. Відповідно до п. 11.6 договору №1058 встановлено, що його дія припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 29.09.00 № 232 та від 28.03.03 № 222, і становить 8407,63 грн з ПДВ за рік.

Орендна плата становить 700,64 грн за базовий місяць оренди (січень) і перераховується орендарем згідно рішення міської ради від 29.09.00 № 232 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок не пізніше 1 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції і ПДВ відповідно до чинного законодавства.

Крім того, п. 11.7 договору №1058 у разі припинення договору оренди, орендар, за вказівкою орендодавця, зобов'язаний негайно повернути об'єкт оренди відповідному підприємству (установі) за актом прийому передачі.

Листами №325 від 10.03.2015 та №578-19 від 21.04.2015 Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" про відмову в переукладенні договору №1058 у зв'язку з необхідністю використання вищевказаного майна для власних потреб територіальної громади міста, та зобов'язано повернути об'єкти передані за договором після спливу строку його дії, тобто 18.06.2015 року.

Однак, в порушення умов договору №1058 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" майно міської територіальної громади орендодавцю не повернуло.

Окрім того, рішенням господарського суду Херсонської області у справі №923/246/16 від 09.06.2016 задоволено позовні вимоги Управління комунальної власності Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс", яким зобов'язано відповідача повернути позивачу об'єкт оренди за договором оренди комунального майна міської територіальної громади за №1058 від 09.03.2006 року, а саме: окремо розташовані будівлі; адмінкорпусу літ. "Д", загальною площею 45,4 кв.м., спальних корпусів: "Г", загальною площею 77,3 кв.м., літ "В", загальною площею 76,1 кв.м., літ "А", загальною площею 161,4 кв.м., літ. "Б", загальною площею 171,5 кв.м., за адресою: м.Скадовськ, вул.Колгоспна, 1.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 рішення Господарського суду Херсонської області від 09.06.2016 року у справі № 923/246/16 залишено без змін, однак рішення суду залишається невиконаним.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник), зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Статтею 193 ГК України, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків передбачених законом, не допускається.

Згідно ст. 598 ЦК України встановлено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 11.8 договору №1058, у випадку якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення об'єкта оренди орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом за час прострочення.

Так, відповідно до розрахунку позивача неустойка за час безпідставного користування об'єктом комунальної власності за договором №1058 за період з 19.06.2015 по 31.10.2016 складає 102170,62 грн.

Згідно з п. 10.1, 10.2 договору №1058 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Спори, що виникають у ході виконання договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" обов'язку щодо повернення орендованого комунального майна, у позивача виникло право вимагати від відповідача стягнути неустойку.

Листами №325 від 10.03.2015 та №578-19 від 21.04.2015 Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради було повідомлено ТОВ "Прилад-сервіс" про відмову в переукладенні договору №1058 у зв'язку з необхідністю використання вищевказаного майна для власних потреб територіальної громади міста, та зобов'язано повернути об'єкти передані за договором після спливу строку його дії, тобто 18.06.2015 року. Крім того, відповідача було попереджено, що в разі невиконання обов'язку щодо повернення об'єктів оренди буде нараховано неустойку в розмірі подвійної орендної плати на підставі ст. 785 ЦК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що вимога щодо стягнення суми неустойки не відповідає змісту ст. 232 ГК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Отже, наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у вигляді стягнення 102170,62 грн неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання з повернення об'єкта оренди, оскільки ця неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, право на яку виникає у орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем та підлягає стягненню за весь час прострочення обов'язку щодо повернення речі. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею) передбаченою ст. 549 Цивільного кодексу України, оскільки її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі № 910/20246/15, постанові Верховного Суду України від 18.04.2011 у справі № 30/191 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.05.2012 р. № 01-06/735/2012 "Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України".

Не приймаються судом до уваги твердження відповідача про те, що зміст договору оренди не містить таких вказівок як, наприклад, "по день фактичного звільнення орендованого майна та передачі його орендодавцю за актом приймання-передачі", оскільки відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відхиляються також судом посилання відповідача на те, що він не користувався об'єктом оренди з січня 2016 року, а акт приймання-передачі не було складено не з його вини, виходячи з наступного.

Рішеннями Херсонської міської ради № 52 від 12.02.2016 та № 101 від 25.02.2016 проведено заміну балансоутримувача спірного комунального майна, а саме передано з господарського відання міського комунального підприємства (МКП) "Гарантія" в оперативне управління Херсонського Центру позашкільної роботи міської ради основні засоби оздоровчого табору ім. І. Голубця по пров. Нічика,9 та пансіонату "Енергія" по вул.Колгоспній, 1 у місті Скадовську Херсонської області та затверджено "міську програму оздоровлення та відпочинку дітей м. Херсона на період 2016 - 2020 років", одним із заходів якої передбачено вчинення дій щодо передачі майна оздоровчого табору ім. І.Голубця і пансіонату "Енергія" у м. Скадовську в господарське відання Херсонському центру позашкільної роботи Херсонської міської ради, з метою організації оздоровлення та відпочинку дітей шкільного віку м. Херсона.

Самі по собі рішення міської ради жодним чином не підтверджують факту припинення користування ТОВ "Прилад-Сервіс" спірним комунальним майном. Водночас, саме неповернення ТОВ "Прилад-Сервіс" об'єктів, переданих за договором оренди, призвело до неналежного виконання у 2016 році міської програми оздоровлення та відпочинку дітей м. Херсона на період 2016 - 2020 років та стало підставою для звернення управління комунальної власності Херсонської міської ради до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про повернення майна.

Крім того, зміна балансоутримувача майна не змінює обов'язку відповідача повернути об'єкт оренди позивачу, оскільки саме він є орендодавцем за договором оренди № 1058 від 09.03.2006.

Листами №325 від 10.03.2015 та №578-19 від 21.04.2015 управлінням комунальної власності Херсонської міської ради було повідомлено ТОВ "Прилад-Сервіс" про відмову в переукладенні договору №1058 у зв'язку з необхідністю використання вищевказаного майна для власних потреб територіальної громади міста, та зобов'язано повернути об'єкти передані за договором після спливу строку його дії, тобто 18.06.2015. Однак, в порушення умов договору товариством майно міської територіальної громади Орендодавцю не повернуто.

Окрім того, факт користування ТОВ "Прилад-Сервіс" спірним комунальним майном без належних правових підстав підтверджено рішенням господарського суду Херсонської області від 09.06.2016 у справі № 923/246/16, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016.

Посилання відповідача на те, що листами він повідомив позивача про неможливість повернення майна у зв'язку з проведенням третіми особами робіт на об'єкті, не звільняє відповідача від обов'язку повернути об'єкт оренди позивачу і не доводить відсутність його вини у неповерненні майна. До того ж, відповідачем не надано до відзиву копій зазначених листів.

Відповідачем не надано доказів того, що він намагався повернути об'єкт оренди позивачу, в той час як матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово направляв відповідачу листи з вимогою повернути об'єкт оренди.

Відхиляються судом посилання відповідача на те, що прокурор не мав права звертатись до суду в особі позивача, оскільки інтереси держави не можна ототожнювати з інтересами територіальної громади, виходячи з наступного.

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована Верховною Радою України в 1997 році Законом України N 452/97-ВР , набрала чинності для України 01.01.1998 ) Держави - члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, врахували, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму та право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами - членами Ради Європи і воно найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні.

У Конституції України місцевому самоврядуванню, як одній з основ демократичного ладу, присвячено спеціальний XI розділ. Не будучи складовою частиною системи державних органів, органи місцевого самоврядування водночас тісно взаємодіють з державними органами і являють собою особливу форму участі громадян в управлінні державними і суспільними справами виключно місцевого значення.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування . В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Таким чином, інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної общини в її територіальних кордонах і держава гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідно до ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Обмеження прав територіальних громад на використання, розпорядження, володіння власним майном, яке йому передано державою є протиправним і таким, що порушує інтереси держави, оскільки такі дії ослаблюють економічну основу не тільки територіальної громади, а в цілому держави.

Із змісту позовної заяви вбачається порушення інтересів держави, а саме -несвоєчасне повернення об'єктів комунальної власності унеможливлює приступити до використання вказаних об'єктів для власних потреб жителів територіальної громади, та реалізації бюджетних програм міської ради на 2016 рік, недоотримання місцевим бюджетом коштів (неустойки в подвійному розмірі пені), що завдає матеріальної шкоди інтересам держави, перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини бюджету, негативно впливає на стан фінансування видатків бюджету.

Крім того, порушення інтересів держави обґрунтовано ст.ст.2,10,16, 28, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 69 Бюджетного кодексу України, а також визначено, що державним інтересом є забезпечення гарантій розвитку та самостійності місцевого самоврядування і його матеріальна достатність.

Як зазначено вище, із норм Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" права територіальної громади як первинної ланки місцевого самоврядування представляє місцева рада, тобто Херсонська міська рада, яка відповідно до ст. 26 цього Закону на своїх пленарних засіданнях вирішує питання комунальної власності, шляхом прийняття рішень, а реалізацію прийнятих рішень радою забезпечує створений нею виконавчий комітет, який також може утворювати свої робочі органи - департаменти, управління, відділи, які виконують свої функції на підставі доручених радою повноважень та обов'язків.

Управління комунальної власності Херсонської міської ради як уповноважений орган у сфері управління комунальною власністю не забезпечило належного захисту майнових прав територіальної громади, в тому числі у судовому порядку, при пред'явленні позовної заяви до ТОВ "Прилад-Сервіс" про повернення об'єктів комунальної власності, переданих за договором, питання щодо стягнення з відповідача неустойки за час безпідставного користування комунальним майном, не порушувалось.

Управління комунальної власності Херсонської міської лише спрямовувало до ТОВ "Прилад-Сервіс" повідомлення про необхідність сплатити неустойку, за час безпідставного користування комунальним майном. Водночас, вказані дії позивача не призвели до поновлення порушених інтересів держави та оплати відповідачем неустойки за час безпідставного користування комунальним майном, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" це і стало підставою для представництва Херсонською місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (м.Херсон пр. Текстильників, 5, код 32725584) на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради (м. Херсон пр. Ушакова 37, код 37465469) 102170,62грн неустойки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (м.Херсон пр. Текстильників, 5, код 32725584) на користь прокуратури Херсонської області (м. Херсон вул. Михайлівська (Петренко) буд. 33, код 04851120, р/р 35210003002291 в ДКСУ м. Київ МФО 820172, призначення платежу: КЕКВ 2800, повернення судового збору) 1532,56 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.01.2017.

Суддя В.П.Ярошенко