Рішення

від 31.01.2017 по справі 924/353/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2017 р.Справа № 924/353/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська сільська рада

до публічного акціонерного товариства "Хмельницьке сортнасіннєовоч" м. Хмельницький

про стягнення 30971,81 грн., з яких: 14200,00 грн. - основний борг, 710,00 грн. - штраф, 14465,81 грн. - інфляційні втрати, 1596,00 грн. - 3% річних.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №1 від 10.05.2016р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27730,98 грн., з яких: 14200,00 грн. - основна заборгованість; 710,00 грн. - штраф; 11545,68 грн. - інфляційні втрати; 1275,30 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 12.05.2016р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим предметом розгляду спору є стягнення 27725,94 грн., з яких: 14200,00 грн. - основний борг, 710,00 грн. - штраф, 1274,17 грн. - 3% річних, 11541,77 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору безпроцентної позики від 16.08.2012р.

Вказує, що згідно умов даного договору відповідачу було передано у власність грошові кошти у розмірі 14700,00 грн. (17.08.2012р. - 3500,00 грн., 12.09.2012р. - 5100,00 грн., 09.10.2012р. - 6100,00 грн.), які останній зобов'язався повернути 16.04.2013р.

Позивач повідомляє, що станом на 14.04.2016р. позика повернута в сумі 500,00 грн. - 18.03.2013р. Таким чином, вказує, що сума боргу становить 14200,00 грн.

Також у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за договором, позивачем нараховано штраф, інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою суду від 08.06.2016р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення господарським судом Хмельницької області справи №924/476/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницьке Сортнасіннєовоч" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" про визнання договору безвідсоткової позики від 16.08.2012р. недійсним.

Ухвалою суду від 12.01.2017р. у зв'язку із вирішенням справи №924/476/16 провадження у справі №924/353/16 було поновлено.

Ухвалою від 17.01.2017р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим у зв'язку з чим предметом розгляду спору стало стягнення 30986,00 грн., з яких: 14200,00 грн. - основний борг, 710,00 грн. - штраф, 14480,00 грн. - інфляційні втрати, 1596,00 грн. - 3% річних.

До початку судового засідання представником позивача подано заяву від 30.12.2016р. про зменшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, в якій посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить стягнути 14465,81 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги просить залишити без змін.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення позовних вимог приймається судом. Таким чином, предметом розгляду спору є стягнення 30971,81 грн., з яких: 14200,00 грн. - основний борг, 710,00 грн. - штраф, 14465,81 грн. - інфляційні втрати, 1596,00 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Також в додаткових поясненнях від 30.01.2017р. позивач повідомляє, що 05.02.2013р. відповідачу була надана позика в сумі 1000,00 грн. згідно договору безпроцентної позики від 05.02.2013р., яким встановлено строк погашення 05.04.2013р. Враховуючи, що в призначені платежу (18.03.2013р. було сплачено 1500,00 грн.) не було вказано за яким договором здійснюється погашення, керуючись роз'ясненнями Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, наданих листом №06-10/10-1215 від 29.10.2004р. позивач спрямував погашення спочатку по договору від 05.02.2013р. в розмірі 1000,00 грн. (строк 05.04.2013р.), решту коштів в сумі 500,00 грн. - на погашення по договору від 16.08.2012р. (строк 16.04.2013р.).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмових пояснень не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції від 18.01.2017р.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено :

16.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" (позикодавець) та публічним акціонерним товариством "Хмельницьке Сортнасіннєовоч" (позичальник) укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, передає у власність позичальнику грошові кошти (надалі іменується „позика» ), а позичальник зобов'язується повернути позику позикодавцеві у визначений цим договором строк (п. 1 договору).

Пунктом 2 договору визначено, що позика надається позичальнику на безпроцентній основі.

Відповідно до п. 3 договору позикою за цим договором є грошові кошти у розмірі 14700,00 грн.

Термін повернення позики позичальником є 16.04.2013р. (п. 4 договору).

Передбачений в п. 4 договору термін може бути змінений у бік збільшення за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 5 договору).

Згідно з п. 6 договору позика повертається шляхом передачі в касу позикодавця або перерахування на рахунок позикодавця суми позики, а також за згодою сторін, в повному розмірі або частково, в товарній формі.

Пунктом 8 договору передбачено, що при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 5% від неповерненої суми позики. При простроченні повернення позики (її частини) позичальник додатково до штрафу передбаченого договором сплачує відсотки в розмірі 24% річних виходячи з неповерненої суми за весь час прострочення. При цьому, позичальник зобов'язаний повернути суму позики (її неповернену частину у разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 9 договору).

Договір набирає чинності з моменту надання суми позики позикодавцем позичальникові і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором (п. 12 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 14700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи, зокрема: 17.08.2012р. - 3500,00 грн., 12.09.2012р. - 5100,00 грн., 09.10.2012р. - 6100,00 грн.

Також 05.02.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" (позикодавець) та публічним акціонерним товариством "Хмельницьке Сортнасіннєовоч" (позичальник) укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. (позика), а позичальник зобов'язується повернути позику позикодавцеві 05.04.2013р. (п. 1, 3, 4 договору).

Відповідачем 18.03.2013р. було перераховано на рахунок позивача 1500,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 18.03.2013р. В призначенні платежу вказано: „Повернення поворотної фіндопомоги згідно договору» .

Як вбачається із додаткових пояснень від 30.01.2017р., враховуючи, що в призначені платежу (18.03.2013р. було сплачено 1500,00 грн.) не було вказано за яким договором здійснюється погашення, позивач спрямував погашення спочатку по договору від 05.02.2013р. в розмірі 1000,00 грн. (строк 05.04.2013р.), решту коштів в сумі 500,00 грн. - на погашення по договору від 16.08.2012р. (строк 16.04.2013р.).

Рішенням господарського суду Хмельницької області справи від 31.10.2016р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду було відмовлено у позові публічного акціонерного товариства "Хмельницьке Сортнасіннєовоч", м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд", Розсошанська сільська рада Хмельницької області про визнання договору безвідсоткової позики від 16.08.2012р. недійсним.

Позивач посилаючись на те, що зобов'язання за договором безпроцентної позики відповідачем в повному обсязі не виконанні, звернувся до суду з позовом про стягнення 30971,81 грн., з яких: 14200,00 грн. - основний борг, 710,00 грн. - штраф, 14465,81 грн. індекс інфляції, 1596,00 грн. - 3% річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" (позикодавець) та публічним акціонерним товариством "Хмельницьке Сортнасіннєовоч" (позичальник) укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 14700,00 грн. (надалі -„позика» ), а позичальник зобов'язується повернути позику позикодавцеві у визначений цим договором строк (п. 1 договору).

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Судом встановлено, що на виконання умов договору безпроцентної позики позивачем було перераховано відповідачу 14700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи, зокрема: 17.08.2012р. - 3500,00 грн., 12.09.2012р. - 5100,00 грн., 09.10.2012р. - 6100,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4 договору безпроцентної позики від 16.08.2012р. передбачено, що термін повернення позики позичальником є 16.04.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 18.03.2013р. було перераховано на рахунок позивача 1500,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 18.03.2013р. В призначенні платежу вказано: „Повернення поворотної фіндопомоги згідно договору» .

Згідно пояснень позивача, враховуючи наявність заборгованості у відповідача за договором безпроцентної позики від 05.02.2013р. згідно умов якого термін повернення позики настає раніше, грошові кошти в розмірі 1500,00 грн., які надійшли від відповідача були зараховані наступним чином: 1000,00 грн. - за договором від 05.02.2013р. та 500,00 грн. - за договором від 16.08.2016р.

Судом враховується, що між сторонами існували інші договірні відносини у зв'язку з укладення договору безпроцентної позики від 05.02.2013р., відповідно до умов якого позивач надав відповідачу позику в розмірі 1000,00 грн. Згідно з п. 4 договору від 05.02.2013р. термін повернення позики відповідачем є 05.04.2013р.

Відповідно до роз'яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, наданих листом № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 р., питання віднесення платежу до того чи іншого періоду має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості і хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

З огляду на зазначене, позивачем правомірно зараховані кошти, які сплачені відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на дострокове погашення позики в розмірі 1000,00 грн. за договором від 05.02.2013р., строк повернення за яким встановлено раніше (05.04.2013р.) та 500,00 грн. - на дострокове погашення позики за договором від 16.08.2012р., термін повернення за яким визначено 16.04.2013р.

Таким чином, заборгованість за договором безпроцентної позики від 16.08.2012р. складає 14200,00 грн. (14700,00 - 500,00 = 14200,00).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань щодо оплати одержаного товару належним чином не виконав, у ПАТ "Хмельницьке сортнасіннєовоч" утворилася заборгованість в розмірі 14200,00 грн., що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Тому вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 14200,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, інфляційні втрати та три проценти річних підлягають сплаті божником за весь період прострочення грошового зобов'язання.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається із розрахунку позивачем нараховано 3% річних в розмірі 1596,00 грн. за період з 16.04.2013р. по 16.01.2017р.

Враховуючи, що відповідно до п. 4 договору безпроцентної позики від 16.08.2012р. терміном повернення позики є 16.04.2013р., нарахування 3% річних повинно здійснюватися з 17.04.2013р. Разом з тим, здійснення позивачем нарахування 3% річних з 16.04.2013р. не вплинуло на розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 3.1. вказаної постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013р. інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Як слідує із розрахунку позивачем вірно здійснено нарахуванння інфляційних втрат в розмірі 14465,81 грн. за період з травня 2013р. по грудень 2016р. із суми заборгованості 14200,00 грн. Таким чином, заявлена до стягнення сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 710,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із п. 8 договору сторони погодили, що покупець при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 5% від неповерненої суми позики.

Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення 710,00 грн. штрафу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в сумі 30971,81 грн., з яких: 14200,00 грн. - основний борг, 710,00 грн. - штраф, 14465,81 грн. - інфляційні втрати, 1596,00 грн. - 3% річних є правомірними, підтверджені наявними у справі доказами, ґрунтуються на приписах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, , 12, 13, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська сільська рада до публічного акціонерного товариства "Хмельницьке сортнасіннєовоч" м. Хмельницький про стягнення 30971,81 грн., з яких: 14200,00 грн. - основний борг, 710,00 грн. - штраф, 14465,81 грн. - інфляційні втрати, 1596,00 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Хмельницьке сортнасіннєовоч" (м. Хмельницький, вул. Кирпоноса, 15, код ЄДРПОУ 00489018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" (Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська сільська рада, Комплекс будівель і споруд №1, код ЄДРПОУ 37915548) 14200,00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті гривень 00 коп.) основного боргу, 710,00 грн. (сімсот десять гривень 00 коп.) штрафу, 1596,00 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість гривень 00 коп.) 3% річних, 14465,81 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 81 коп.) інфляційних втрат, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 31.01.2017 р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-Голд" (31362, Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська сільська рада, Комплекс будівель і споруд №1). 3 - відповідачу, публічне акціонерне товариство "Хмельницьке сортнасіннєовоч" (29000, м.Хмельницький, вул. Кирпоноса,15) простим.