Постанова

від 26.01.2017 по справі 906/937/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа № 906/937/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Філіпова Т.Л.

суддів Бучинська Г.Б.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" (м.Київ) на рішення господарського суду Житомирської області від 07.11.16 р.

у справі № 906/937/16 (суддя Тимошенко О. М. )

позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" (м.Київ)

відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_2

про стягнення 37 266,15 грн

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3,керівника

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з"явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07 листопада 2016 року у справі № 906/937/16(суддя Тимошенко О.М.) в задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_2, про стягнення 37266,15 грн. відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався приписами ч.1п.5 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та прийшов до висновку, що належним способом захисту порушеного права може бути: оскарження постанови державного виконавця від 14.09.15р. про закінчення виконавчого провадження; звернення до суду про роз'яснення рішення суду від 15.01.15р. в частині ідентифікації присудженого майна. Крім того, спір вирішено, про що постановлене рішення від 15.01.2015р., а тому відсутні підстави для задоволення позову про відшкодування збитків.

Не погодившись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що відсутні підстави вважати, що позивач мав/має звернутись до суду за роз"ясненням рішення по справі №906/1448/14, в частині ідентифікації присудженого майна, оскільки звернення за роз"ясненям щодо інших індивідуальних ознак майна зумовить зміну рішення та внесення до нього нових даних, а цього господарський суд не вправі робити.

Також , апелянт вважає , що відсутні підстави для оскарження постанови державного виконавця від 14.09.15р. про закінчення виконавчого провадження з огляду на те, що такою підставою були одночасно акт та Заява стягувача/позивача про відмову та причини відмови від запропонованого для стягнення боржником/відповідачем.

На думку апелянта, оскільки під час виконавчих дій було зафіксовано та прийнято факти одночасної наявності присудженого майна з одночасною відсутністю іншого майна (знищеного), вважає, що норма, яка була застосована державним виконавцем (п.5 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» .) для закриття виконавчого провадження вірна та відсутні підстави для її оскарження .

Вважає, що позов про стягнення збитків у вигляді вартості майна, є вірним способом захисту порушеного права, а рішення від 07.11.2016р. у вказаній справі підлягає скасуванню, оскільки є необґрунтованим. Зокрема, суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, було недоведено обставини, що мали значення для справи, а також, невідповідність висновкам, викладеним у рішенні суду, обставинам справи.

Просить рішення господарського суду Житомирської області від 07.11.2016 р.по справі № 906/937/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СВІТС ЛЕНД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Трейд» про стягнення завданих збитків у вигляді вартості майна у розмірі 37266,15 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" зазначив, що позивач в процесі виконання наказу відмовився приймати запропоноване майно, посилаючись на те, що це майно не передавалося ним відповідачу, а частина запропонованого відповідачем обладнання не придатна до використання за первісною метою, про що зазначив у заяві від 10 вересня 2015р.

В свою чергу, державний виконавець 10.09.2015р. склав акт, в якому зазначив, що стягувач відмовився від прийняття майна, яке зазначене в наказі №906/1448/14 від 30.04.15р.

Вважає, що належним способом захисту порушеного права може бути оскарження постанови державного виконавця від 14.09.15р. про закінчення виконавчого провадження; звернення до суду про роз"яснення рішення суду від 15.01.15р. в частині ідентифікації присудженого майна.

Крім того, зауважує, що рішення суду від 07.11.2016 року відповідає вимогам ст. 84 ГПК України, ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016р., державний виконавець Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких зазначає, що 19.05.2015 року до відділу ДВС на виконання надійшов наказ № 906/1448/14 від 30.04.2015 року, виданий господарським судом Житомирської області, згідно якого: ТОВ «Маркет-Трейд» повинне повернути ТОВ «Світс-Ленд» за актом прийманням-передачі торгівельне обладнання в кількості 57 одиниць у справному стані з врахуванням нормального фізичного зносу.

Вказує, що ним була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 47587422), копія якої було направлена сторонам виконавчого провадження.

21.05.2015р. до відділу ДВС надійшов лист з ТОВ «Маркет-Трейд» про отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якому було вказано, що підприємство готове до виконання рішення суду в повному обсязі і з даного приводу проводиться інвентаризація та підготовка до передачі вказаного в рішенні суду обладнання.

07.09.2015 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем знаходження ТОВ «Маркет-Трейд» для перевірки наявності обладнання, яке необхідно передати, а саме за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3 та встановлено наявність майна та відповідність його розмірам , вказаним в виконавчому документі. .

Так, 10.09.2015 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою м. Житомир, вул. Домбровського, 3 для проведення вище вказаних виконавчих дій, під час яких були присутні представник ТОВ «Маркет-Трейд» ОСОБА_4 та директор ТОВ «Світс-Ленд» ОСОБА_3 В ході проведення виконавчих дій директор ТОВ «Світс-Ленд» відмовився приймати обладнання, вказане у виконавчому документі, про що було складено відповідний акт у присутності понятих та за підписами представника боржника та стягувача.

Зазначає, що директором ТОВ «Світс-Ленд» було подано заяву від 10.09.2015 року про відмову в отриманні обладнання, вказаного в наказі №906/1448/14 від 30.04.2015 року, оскільки дане обладнання, яке знаходилось у боржника ТОВ «Маркет-Трейд» не відповідає матеріальним характеристикам.

Третя особа наголосила, що ні у виконавчому документі, ні в заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження не було зазначено, з якого саме матеріалу має бути обладнання, яке необхідно передати. Крім того, наголосила, що у пред'явлених директором «Світс-Ленд» на його вимогу підтверджуючих документах, не було вказано з якого матеріалу було виготовлено вище вказане обладнання, окрім назв та розмірів, які відповідали на момент проведення виконавчих дій розмірам, вказаним у виконавчому документі.

У зв"язку наведеним, відповідно до п.5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.09.2015 року у зв'язку з відмовою стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення.

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній . Просив рішення господарського суду Житомирської області від 07.11.2016 р. у справі №906/937/16 скасувати повністю. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СВІТС ЛЕНД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Трейд» про стягнення завданих збитків у вигляді вартості майна у розмірі 37266,15 грн.

В судовому засіданні 20 грудня 2016 року представник відповідача з вимогами апеляційної скарги не погоджується , вважає рішення суду законним і просить його залишити без змін.

В подальшому, від відповідача засобами електронного зв"язку надійшло клопотання ( вх. 2173/17 від 26.01.2017р.), згідно якого він просив розгляд справи проводити без його участі . Вказав, що відповідач повністю підтримує заперечення на апеляційну скаргу.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» ) від 07.07.1989).

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет -Трейд" та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016р., державний виконавець Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_2 надав копію виконавчого провадження № 295/9 , наказ № 906/1448/14 від 30.04.2015р., яка оглянута в судовому засіданні 26.01.2017р. ( копія долучена до матеріалів справи).

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника апелянта, представника відповідача, надані ним в судовому засіданні 20 грудня 2016 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду , мотивуючи його тим, що 19.05.2015р. Богунським ВДВС Житомирського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо повернення ТОВ "Маркет-Трейд" на користь позивача - ТОВ "Світс Ленд" торгівельного обладнання на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 15.01.15р. по справі №906/1448/14 та відповідного наказу №906/1448/14 від 30.04.15р.

14.09.15р. державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Постанова державного виконавця прийнята на підставі заяви стягувача (ТОВ "Світс Ленд") від 10.09.15р., в якій зазначено про відмову прийняти запропоноване майно у зв'язку з його частковою невідповідністю та непридатністю до використання та на підставі акта державного виконавця від 10.09.15р. про відмову стягувача від прийняття майна. Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем - ТОВ "Маркет-Трейд" рішення суду від 15.01.15р. щодо повернення майна позивачу завдано збитки, які полягають у вартості цього майна

Просить стягнути з відповідача на свою користь завдані збиткі в розмірі 37 266,15 грн.

В свою чергу, матеріали справи містять рішення господарського суду Житомирської області від 15.01.2015р. у справі № 906/1448/14 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет -Трейд" про розірвання договору найму ( оренди) обладнання та вчинення певних дій , яким :

Позов задоволено. Розірвано договір найму (оренди) обладнання №020/12 від 01.01.2012р., укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд".

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, код ЄДРПОУ 32121992) повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світе Ленд" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, код ЄДРПОУ 30491141) за актом приимання-передачі торгівельне обладнання в кількості 57 одиниць, а саме: стійку напільну під шоколад - 4 одиниці; стелаж пристінний (2350x1000x600) - 21 одиницю, вітрину кондитерську (500x500x1250 прямокутну) - 10 одиниць, вітрину кондитерську '-(500x500x1250 радіусну) - 5 одиниць, вітрину кондитерську (1000x500x1250) - 17 Одиниць, у справному стані з врахуванням нормального фізичного зносу. Загальна початкова вартість обладнання на день укладення договору -01.01.2012 згідно додатку №1 до договору №020/12 становила 74532,29грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд"(10003, м.Житомир, вул. Домбровського, 3, код ЄДРПОУ 32121992) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, код ЄДРПОУ 30491141) - 3045,00грн. сплаченого судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення суду був виданий наказ від 30.04.2015р. № 906/1448/14 ( а.с.11).

В подальшому, 19.05.2015р. державний виконавець Богунського відділу Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_2 виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного наказу суду .

Листом від 21.05.2015р. ТОВ «Маркет-Трейд» повідомило державного виконавця про те, що з метою виконання рішення суду в повному обсязі, підприємство підготувало повернення обладнання, вказане в рішенні суду , а саме торгівельне обладнання в кількості 57 одиниць, а саме: стійку напільну під шоколад-4 одиниці, стелаж пристінний(2350хЮ00х6000-21 одиницю, вітрину кондитерську(500х500х12: прямокутну)-10 одиниць, вітрину кондитерську (500x500x1250 радіусну-5 одиниць вітрину кондитерську (1000x500x12500-17 одиниць. При цьому у листі зазначив, що дане обладнання передається у справному стані з урахуванням нормального фізичного стану.

Сторони погодили дату передачі обладнання і у визначений день, а саме 10.09.2015 р. за вказаною адресою з'явились представник ТОВ «Світс- Ленд» (Орендодавець), представник ТОВ «Маркет-Трейд» (ОСОБА_1) та державний виконавець Юрчук Ю.В.

Як вбачається з акту Державного виконавця Юрчука Ю.В. від 10.09.15 р., в присутності понятих представники орендодавця відмовились від приймання майна, яке зазначено в наказі від 30.04.15 р., про що подав заяву ( а.с. 15). Вказаний акт складався в присутності представників сторін, в тому числі Орендодавця, про що свідчить підпис директора орендодавця. Зауважень та заперечень від орендодавця до акту не надійшло. В подальшому, 14.09.15 р. державний виконавець Юрчук Ю.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5. ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", в описовій частині якої було зазначено, що стягувач відмовився від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу.

При цьому, колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять доказів оскарження стягувачем постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 14.09.2015р.

Як встановлено матеріалами справи, стягувач відмовився прийняти майно, яке визначено у виконавчому документі, разом з тим звернувся з позовом до суду про стягнення збитків з ТзОВ Маркет-Трейд .

З огляду на зазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено вище, 14.09.2015р. державний виконавець, керуючись п.5 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №906/1448/14 від 30.04.15р. Мотивуючи постанову, державний виконавець зазначив, що "згідно акту державного виконавця та письмової заяви, стягувач відмовився від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі".

У відповідності до п.5 ч.1ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) (в редакції, що діяла на час проведення виконавчих дій) виконавче провадження підлягає закінченню у разі письмової відмови стягувана від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі.

Вказана норма передбачає дві підстави закінчення виконавчого провадження : відмова стягувача та знищення речі, в свою чергу державний виконавець у своїй постанові від 14.09.2015р. навів , що підставою для закінчення виконавчого провадження є відмовою стягувача від одержання майна.

Покликання апелянта на те, що стягнення збитків у вигляді вартості майна ,яке він відмовився отримувати під час виконання наказу суду , є вірним способом захисту порушеного права, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на таке.

За нормами ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У ч. 3 ст. 216 Господарського кодексу України, зокрема, передбачено, що господарсько -правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Згідно із ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 22 Цивільного кодексу України, також, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У частині 1 ст. 225 Господарського кодексу України зазначено про те, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, що регулюють таку категорію відповідальності , як збитки, колегія суддів приходить до висновку, що збитки можуть стягуватися при наявності усіх складових, визначених ч.2 ст. 623 ЦК України.

Разом з тим, заявлені вимоги суперечать наведеним вище нормам права та позивачем під час розгляду справи по суті не доведено, що дії чи бездіяльність відповідача спричинили йому збитки , оскільки саме позивач в процесі виконання рішення господарського суду Житомирської області з власної волі відмовився від отримання майна , яке визначено у рішенні господарського суду Житомирської області від 15.01.2015р.

Доводи апелянта про те, що йому було запропоновано під час виконавчих дій інше майно , яке не відповідає матеріальним характеристикам того майна , яке він здав в оренду, не приймаються до уваги,оскільки в наказі,якій перебував ви виконанні було чітко зазначено майно, яке необхідно було відповідно до рішення суду повернути ТзОВ "Маркет -Трейд". Крім того, ні у виконавчому документі, ні в заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження не було зазначено, з якого саме матеріалу має бути обладнання, яке необхідно передати.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 15.01.2015 р. та постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

За таких обставин, доводи апелянта не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеним,оскільки судом не встановлено наявності усіх елементів цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду відповідальності як збиткі.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відзначити таке.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Аналіз позову свідчить про те, що фактично він представляє собою вимогу про стягнення збитків у спосіб, який визначений позивачем, при цьому не враховуючи чинне рішення господарського суду Житомирської області від 15.01.2015р.

Ця вимога заявлена без посилання на неможливість виконання рішення суду в порядку, визначеному законодавством України, в тому числі Законом України "Про виконавче провадження ", в силу чого є безпідставною.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про стягнення збитків.

Доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у оскаржуваному рішенні.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв»язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 07 листопада 2016 року у справі № 906/937/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світс Ленд" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.