Ухвала

від 16.01.2017 по справі 815/1807/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

К/800/1521/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 січня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівського РВ ГУМВС України в Одеській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником, всупереч вимог частини 5 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору, а також копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, яке б відповідало вимогам, встановленим чинним процесуальним законодавством.

Так, згідно з положеннями статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

В свою чергу, визначення поняття судового рішення та копії судового рішення, міститься також у абзацах 6 і 9 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740.

Судовим рішенням, у розумінні вищезазначених норм Порядку, є вирок, рішення, постанова, ухвала, окрема ухвала (постанова) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах.

Копією судового рішення на паперовому носії є документ, виготовлений в апараті суду з використанням або без використання комп'ютерної техніки, інформація в якому викладена у формі текстових даних та зафіксована на папері.

Отже, чинне законодавство України розрізняє поняття судове рішення та копія судового рішення і наділяє їх конкретним змістом.

Водночас, правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах встановлює, а порядок роботи з документами регламентує Інструкція з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 (далі - Інструкція).

За приписами пунктів 6.6.19, 6.6.18, абзацу 2 пункту 6.8.9 помічник судді або особа, яка його заміщує, здійснює оформлення копій судових рішень для надіслання сторонам у справі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Копії рішень повинні бути засвідчені написом З оригіналом згідно із зазначенням найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища. Підпис помічника судді або особи, яка його заміщує, яким засвідчується копія документа, скріплюється номерною печаткою, закріпленою за відповідним помічником судді таким чином, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони, як правило, повинні бути прошнуровані нитками через три проколювання голкою та на зворотному боці останнього аркуша скріплені підписом відповідальної особи апарату суду і печаткою із зазначенням кількості зшитих аркушів, посади, прізвища, імені, по батькові відповідного працівника апарату суду.

Надання саме таких копій оскаржуваних рішень і вимагає частина 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому скаржнику необхідно надати копії судових рішень, про скасування яких ставиться питання у скарзі, які за формою відповідають вимогам наведених правових норм процесуального законодавства.

Також, скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення касаційного розгляду справи.

Так, за змістом частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне правило закріплене і у статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір , в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору (далі - Закони №№ 3674-VI, 484-VІІІ відповідно).

У даному випадку, вказані скаржником обставини у клопотанні не свідчать про наявність підстав для його задоволення і відстрочення сплати судового збору до закінчення касаційного перегляду.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору (далі - Закон № 484-VІІІ).

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI Про судовий збір , в редакції Закону № 484-VІІІ (далі - Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, позивач - фізична особа звернулась до суду з цим адміністративним позовом у 2016 році після набрання чинності Законом № 484-VІІІ.

Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень.

В свою чергу, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, станом на момент звернення з цим позовом до суду першої інстанції, становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 гривень.

Водночас, у відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позовна заява містила 4 вимоги немайнового характеру, а відтак судовий збір належало сплачувати за кожну з них, тобто загалом у розмірі 2204,80 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і змісту вимог позовної заяви, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 2645,76 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно оплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги законодавством та надати до суду документ про сплату такого, а також копії оскаржуваних судових рішень, які б відповідали вищевказаним вимогам і копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з вимог статей 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 3 лютого 2017 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Мойсюк