Постанова

від 25.11.2010 по справі 2а-5562/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5562/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

< Список >

25 листопада 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Крук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова справу за адміністративним позовом суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

02.11.2010 року позивач, суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1В.), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому просить визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010 року № 0004121720/0 на суму 27887,60 грн.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010 року №0004121720/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010 року № 0004121720/0 на суму 27887,60 грн. винесено ДПІ у м. Чернігові з порушенням норм чинного законодавства України та у відсутності порушень податкового законодавства з боку позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні посилаючись на наступне. Працівниками ДПІ у м. Чернігові у ОСОБА_2 проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складено акт, яким встановлено порушення Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та Закону України Про податок на додану вартість . На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення 20 жовтня 2010 року № 0004121720/0, яке відповідач вважає таким, що винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України. Крім того, згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ТОВ „АКВАМАРИН-ЛТД" (код ЄДРПОУ 36125765, м. Київ) має 9 стан, а саме направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Отже, позовні вимоги, на думку відповідача, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.05.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 846192 (а.с.16) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100021850.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами проведення перевірки, працівниками ДПІ у м. Чернігові складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 15.10.2010 року № 1382/17-219/НОМЕР_1, в якому, зокрема встановлені наступні порушення: …п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п. 7.2; п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7; п.п. 7.4.1 п. 7.4; п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 20931,00 грн., в т.ч. у травні 2009 року на 29,00 грн., у чер вні 2009 року на 323,00 грн., у травні 2010 року. на 216,00 грн., у червні 2010 року на 6865,00 грн., у липні 2010 року на 8421,00 грн., у серпні 2010 року на 5025,00 грн. та у вересні 2010 року на 52,00 грн .

На підставі вищевказаного акту перевірки керівником ДПІ у м. Чернігові було винесено повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010 року № 0004121720/0 на суму 27887,60 грн., з яких: за основним платежем - 20931,00грн., за штрафними санкціями - 6956,60грн.

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення було посилання відповідача на той факт, що податковий кредит з податку на додану вартість, задекларований покупцем товарів (робіт, послуг) - ФОП ОСОБА_1 не підтверджується податковими зобов'язаннями продавця цього товару за травень-серпень 2010 року. Також позивачем двічі включено до податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних товарів та послуг, згідно податкових накладних, у наступних періодах:

- в травні 2009 року ТОВ INTER CARS UKRAINE (податкова накладна № 5423/2 від 21.04.2009 року, ПДВ - 28,84 грн.), яка вже була включена до податкового кредиту в квітні 2009 року;

- в червні 2009 року ТОВ Принц (фіскальний чек № 7759 від 16.04.2009 року, ПДВ 233,13 грн.), ТОВ ТД Контин - Галичина (фіскальний чек № 0680 від 09.04.2009 року, ПДВ 89,67 грн.), які вже були включені до податкового кредиту в квітні 2009 року.

ТОВ Аквамарин-ЛТД (код ЄДРПОУ 36125765), з яким мав взаємовідносини позивач, на момент перевірки та здійснення господарських операцій зареєстровано платником податку на додану вартість, про що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону Україні Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 року платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, щ© підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відсутність платника податку за місцезнаходженням не може бути єдиною підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції, та висновку про неправомірність включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у межах такої операції.

Судом встановлено, що податкові накладні № 2508 від 23.08.2010 року, № 1846 від 27.07.2010 року, № 1759 від 22.07.2010 року, №1362 від 15.06.2010 року, № 1280 від 01.06.2010 року, № 1139 від 19.05.2010 року(а.с.18-23) відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону Україні Про податок на додану вартість , контрагент позивача - ТОВ АКВАМАРИН-ЛТД був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів.

Посилання відповідача, що податковий кредит з податку на додану вартість, задекларований покупцем товарів - ФОП ОСОБА_1, не підтверджується податковими зобов'язаннями продавця - ТОВ АКВАМАРИН-ЛТД , суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст.10 Закону України Про податок на додану вартість та ст. 1 і 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 року № 2181, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, позивачем проведена оплата за придбаний товар з ТОВ АКВАМАРИН-ЛТД відповідно до платіжних доручень № 25 від 19.07.2010 року, № 39 від 28.09.2010 року, № 40 від 28.09.2010 року, № 43 від 07.10.2010 року (а.с.59-62) та видаткових накладних № 1139 від 19.05.2010 року, № 1362 від 15.06.2010 року, № 1280 від 01.06.2010 року, № 2508 від 23.08.2010 року, № 1846 від 27.07.2010 року, № 1759 від 22.07.2010 року (а.с.63-68).

Отже, податковий орган не врахував, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення регламентований п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача на формування податкового кредиту.

Посилання відповідача на порушення позивачем п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , а саме на те, що позивачем двічі включено до податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних товарів та послуг, згідно податкових накладних, у наступних періодах:- в травні 2009 року ТОВ INTER CARS UKRAINE (податкова накладна № 5423/2 від 21.04.2009 року, ПДВ - 28,84 грн.), яка вже була включена до податкового кредиту в квітні 2009 року; - в червні 2009 року ТОВ Принц (фіскальний чек № 7759 від 16.04.2009 року, ПДВ 233,13 грн.), ТОВ ТД Контин - Галичина (фіскальний чек № 0680 від 09.04.2009 року, ПДВ 89,67 грн.), які вже були включені до податкового кредиту в квітні 2009 року. (а.с. 71), судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Так, з наданих позивачем в судовому засіданні податкових декларацій № 57728 від 06.05.2009 року, № 72748 від 10.06.2009 року та № 90492 від 14.07.2009 року (а.с.79-88) не вбачається порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , що також не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4,. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість при формуванні податкового кредиту, у податкового органу були відсутні підстави для висновку про відсутність у позивача права на податковий кредит.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем безпідставно без дотримання принципів, визначених ст.2 КАС України, прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010 року № 0004121720/0 на суму 27887,60 грн.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2010року № 0004121720/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Соломко І.І.