Рішення

від 30.01.2017 по справі 904/10379/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2017 Справа № 904/10379/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КЛАСТЕР", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинна компанія України", м. Дніпро

про стягнення суми боргу

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № б/н від 15.11.2016

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "КЛАСТЕР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинна компанія України" про стягнення 111464 грн. основної заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1/9/15 від 01.09.2015 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 05.12.2016.

05.12.2016 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.12.2016 розгляд справи відкладено на 19.12.2016.

19.12.2016 представник відповідача надав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів оплати товару за спірним договором.

19.12.2016 від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 19.12.2016 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 30.01.2017 та зобов'язано сторони надати до суду докази поставки товару за договором купівлі-продажу № 1/9/15 від 01.09.2015 та докази оплати.

21.12.2016 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт, в межах суми боргу, на грошові кошти відповідача, що знаходять на рахунку № 26000010010288, МФО 307770, який знаходиться а ПАТ "Акцент-Банк".

21.12.2016 від позивача надійшли додаткові пояснення, якими він просить суд залучити до матеріалів справи копії первинної документації за спірним договором.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 30.01.2017 не забезпечив, витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.12.2016 (арк. с. 68).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Кластер (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сировинна компанія України (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1/9/15 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити товар в асортименті, у кількості, у строки, зазначені у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору, умови поставки товару зазначаються у специфікаціях до цього договору.

Умови и строки оплати відображені у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 5.2 договору).

На виконання умов договору, позивач 21.09.2016, 27.09.2016 та 06.10.2016 поставив, а відповідач, на підставі довіреностей (арк. с. 16, 18, 20, 22), прийняв товар на загальну суму 239704 грн., що підтверджується видатковими накладними № 61 від 21.09.2016 на суму 39240 грн., № 62 від 21.09.2016 на суму 89000 грн., № 63 від 27.09.2016 на суму 89000 грн., № 65 від 06.10.2016 на суму 22464 грн., підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 15, 17, 19, 21).

Також, позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату вищевказаної суми (арк. с. 11-14).

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 128240 грн., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку (арк. с. 23).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 111464 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими видатковими накладними та не надано доказів повної його оплати на суму 111464 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 111464 грн.

Господарський суд критично оцінює надані відповідачем докази оплати основного боргу за спірним договором у повному обсязі, оскільки дана інформація викладена відповідачем у таблиця, яка створена та зведена самим відповідачем (арк. с. 60), а тому є його внутрішнім документом, який не підтверджено жодним первинним бухгалтерським документом (банківською випискою, платіжними дорученнями тощо).

Також, судом не прийняті до уваги надані відповідачем копії платіжних доручень (арк. с. 61-65), оскільки останні свідчать про сплату відповідачем товару поставленого у період 01.07.2016-01.08.2016, тоді як спірними є поставки, які здійснені 21.09.2016, 27.09.2016 та 06.1.02016.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви позивача про забезпечення позову, та в якій позивач просить суд накласти арешт, в межах суми боргу, на грошові кошти відповідача, що знаходять на рахунку № 26000010010288, МФО 307770, який знаходиться а ПАТ "Акцент-Банк", суд зазначає наступне.

В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач на своєму офіційному сайті розпродає соєвий протеїновий ізолят SOYPRO 900E, який ТОВ "Сировинна компанія України" отримало від ТОВ "НВП "Кластер".

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суд України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 визначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що позивачем до даної заяви не надано доказів в обґрунтування обставин, викладених у даній заяві. А саме, факт розпродавання відповідачем соєвого протеїнового ізоляту SOYPRO 900E, який ТОВ "Сировинна компанія України" отримало від ТОВ "НВП "Кластер", на яке позивач посилається як на підставу здійснення заходів забезпечення позову, не свідчить про намагання відповідача уникнути виконання рішення суду у даній справі, оскільки позовні вимоги позивача мають майновий характер, а саме стягнення суми грошових коштів.

З огляду на вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1671, 97 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сировинна компанія України (49034, м. Дніпро, вул. Білостоцького, 98, офіс № 10; ідентифікаційний код 38754542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Кластер" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Січеславська, 13-а/34; ідентифікаційний код 30395029) основний борг у розмірі 111464 грн. та 1671, 97 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.02.2017

Суддя ОСОБА_2