Ухвала

від 24.01.2017 по справі 825/1955/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1955/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Млибор до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства Млибор до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 21169217,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПАТ Млибор , зобов'язано Чернігівську ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПАТ Млибор за грудень 2014 року у сумі 21169217,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що триває процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 08 квітня 2015 року №0004991501 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ, а також заявлена сума до відшкодування досліджується в рамках кримінального провадження, що і є основною причиною відмови у відшкодуванні заявленої суми та ненаданні висновку до органів казначейства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 січня 2015 року позивачем до ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області подано податкову декларацію з ПДВ за звітний (податковий) період грудень 2014 року та, зокрема, додаток 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) , згідно якої заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку суму у розмірі 21169217,00 грн.

Відповідно до квитанції №2 податкову декларацію ПАТ Млибор за грудень 2014 року разом із додатками було прийнято ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області 19 січня 2015 року о 13:59:41 та зареєстровано за №9078312032.

08 квітня 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 №0004991501, згідно якого ПАТ Млибор зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 21169217,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі №825/1916/15-а за позовом ПАТ Млибор до ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 08 квітня 2015 року №0004991501. За наслідками апеляційного оскарження вказаного судового рішення ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області повернуто апелянту.

За таких обставин, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі №825/1916/15-а набрала законної сили 21 грудня 2015 року в силу вимог ст.254 КАС України.

Відповідно до акту від 05 лютого 2016 року №410-20/182, складеного за наслідками звіряння розрахунків між ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області та ПАТ Млибор , підтверджено наявність невідшкодованого позивачу податку на додану вартість, позитивне сальдо розрахунків на 01 лютого 2016 року становить 21169217,00 грн.

За наслідком звернення позивача до податкового органу із листами від 05 лютого 2016 року №МБ01-06-128 та від 26 липня 2016 року №МБ01-06-545 щодо відсутності фактичних дій по відшкодуванню податку на додану вартість ПАТ Млибор в сумі 21169217,00 грн., листом ГУ ДФС у Чернігівській області від 26 серпня 2016 року №2696/10/25-01-12-01-09 позивача повідомлено про подання 06 липня 2016 року апеляційної скарги на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі №825/1916/15-а та наявності кримінального провадження за даним фактом порушення податкового законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №825/1916/15-а відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у м.Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року.

Висновок щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування відповідачем до органів казначейства не надавався, сума ПДВ у розмірі 21169217,00 грн. не відшкодовувалась.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ Млибор про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 21169217,00 грн. та зобов'язання скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПАТ Млибор за грудень 2014 року у сумі 21169217,00 грн., оскільки позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, а відповідач не вчинив дій, спрямованих на перерахування бюджетної заборгованості.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків та відповідно до п.200.1 вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 ст.200 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.13 ст.200 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.15 ст.200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.

Пунктами 6, 7 вказаного Порядку передбачено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:

трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.9 вищезазначеного Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на оскарження в касаційному порядку ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №825/1916/15-а про відмову у відкритті апеляційного провадження, разом з тим, подання касаційної скарги на ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження не спростовує факту набрання постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року законної сили, а обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін, у відповідності до ч.2 ст.255 КАС України.

Крім того, в силу п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому посилання апелянта на оскарження в касаційному порядку постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року є безпідставним.

При цьому, посилання апелянта на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3205270000000025, як основну причину відмови у відшкодуванні заявленої суми, є безпідставним та не узгоджується з вимогами чинного законодавства, враховуючи, що в силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та правомірність і достовірність розрахунку заявленої ним до відшкодування суми підтверджено постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі №825/1916/15-а, яка набрала законної сили, позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, натомість, відповідачем всупереч вимогам ст.200 ПК України не вчинено дій, спрямованих на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності відповідача та необхідності зобов'язання останнього скласти та подати до органу Державного казначейства України висновок про суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПАТ Млибор за грудень 2014 року у сумі 21169217,00 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 січня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.