Ухвала

від 26.01.2017 по справі 813/2089/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 р. № 876/9174/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства "Бізнес-Ойл" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2016 року позивач - Приватне підприємство "Бізнес-Ойл" звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області, яким просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.04.2016 №0001031401, від 14.04.2016 №0001041401, якими ГУ ДФС у Львівській області ПП "Бізнес-Ойл" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем подадок на прибуток у сумі 710 998, 00 грн (за основним платежем - 568 798, 00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 142 200, 00 грн), а також за платежем податок на додану вартість у сумі 240 293,00 грн (за основним платежем - 192 234, 00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 059, 00 грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході документальної планової виїзної перевірки ПП Бізнес-Ойл податковим органом зроблено необґрунтовані висновки. При цьому позивач, зокрема, вказав, що ним правомірно надавались послуги зі зберігання нафтопродуктів на користь контрагентів, проводилось нарахування податкових зобов язань із наданих послуг. Крім того, правомірно здійснювалось погашення боргу на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного його контрагентом з третьою особою новим кредитором.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.04.2016 №0001031401. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.04.2016 №0001041401.

Постанова мотивована тим, що позивачем належним чином на виконання умов договору надавались послуги зі зберігання нафтопродуктів, в тому числі впродовж березня-квітня 2013 року. Також суд дійшов висновку, що позивачем не отримувалось жодних безповоротних фінансових допомог ні від ПП "Топаз ЛТД", ні від ТзОВ "ТД "Укрнафтопром" на підставі укладеного цими особами договору відступлення права вимоги (цесії) від 17.10.2013 № 5 УНП, а тому відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток за даними операціями. Крім того, оскільки податковим органом не встановлено факту використання позивачем отриманого на зберігання товару, належним чином не встановлено виду (дизпаливо чи бензин) та вартості цього товару, висновки податкового органу в частині безпідставного заниження позивачем валового доходу є передчасними та необґрунтованими.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з 04 березня 2016 року по 25 березня 2016 року Головним управлінням ДФС у Львівській області було проведено документальну виїзну планову перевірку ПП Бізнес-Ойл (код ЄДРПОУ 37205605) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період діяльності з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.14.1.13, п.п.14.1.36, п.п.14.1.56, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14; п.44.1 ст.44; п.135.1, п.135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135; п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 568 798 грн, в тому числі за 2013 рік - на суму 518 318 грн, за 2014 рік - на суму 50 480 грн; п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14; ст.185; п.187.1 ст. 187; п.п. 192.1.1 п.192.1. ст.192; п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 192 234 грн, в тому числі за березень 2013 року - на суму 105 491 грн, за квітень 2013 року - на суму 77 077 грн, за вересень 2014 року - на суму 9 666 грн, про що складено акт від 01.04.2016 № 50/13-01-14-01/37205605.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 14.04.2016 №0001031401, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 240 293, 00 грн (за основним платежем - 192 234, 00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 059, 00 грн), від 14.04.2016 №0001041401, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 710 998, 00 грн (за основним платежем - 568798,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 142 200, 00 грн).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, ПП Бізнес-Ойл звернулося до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 01.12.2012 між Приватним підприємством "Бізнес-Ойл" (за договором Зберігач) та Приватним підприємством "ВД-Транс" (за договором Поклажодавець) укладено договір зберігання нафтопродуктів № 36, за умовами якого (п.1.1.) Зберігач у порядку та на умовах, визначених договором, зобов язувався за плату зберігати нафтопродукти, передані йому Поклажодавцем, і повернути їх в схоронності.

Пункктом 1.3. договору вказано місце зберігання: смт.Куликів, вул.Шевченка, 73, Нафтобаза ПП "Бізнес-Ойл".

Згідно з пунктами 2.1. та 2.2. договору строк зберігання однієї поставки товару становить до одного місяця. Строк зберігання може бути змінений за згодою сторін, про що складається додатковий договір. Строк дії договору з 01.12.2012 по 31.12.2013. Зберігач вправі змінити строк дії Договору, попередивши про це Поклажодавця за місяць.

Факт і дата прийняття Зберігачем товару, а також факт і дата його повернення Поклажодавцем фіксується актами, які сторони зобов'язані підписувати у відповідний день. Сторона, яка підписала відповідний акт, визнає цим, що товар, який, відповідно, передається на зберігання або повертається, відповідає усім вимогами, які вона до нього ставила за договором (п. 2.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору сторонами погоджено, що плата за договором складається з витрат Зберігача на зберігання товару та оплати за послуги його зберігання (винагорода). Розмір винагороди становить 200,00 грн з урахуванням податку на додану вартість за одну тонну переданих на зберігання нафтопродуктів.

Згідно з пунктом 3.2. договору розрахунки проводяться нафтопродуктами, не пізніше 25 числа кожного, наступного за звітним, місяця, у якому здійснювалось зберігання незалежно від кількості календарних днів, впродовж яких фактично здійснювалось зберігання. У випадку, якщо винагорода сплачується у грошовій (безготівковій) формі, вона вноситься із врахуванням її індексації, визначеної Зберігачем, про що останній повідомляє Поклажодавця не пізніше, як за сім календарних днів до граничного строку оплати винагороди, визначеного цим пунктом договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунки між Зберігачем та Поклажодавцем проводяться на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт, оформлених належним чином.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, ПП "ВД-Транс" у період з січня 2013 року по грудень 2013 року включно передав, а позивач прийняв на зберігання нафтопродукти у кількості 468153,2 кг, що підтверджується долученими до матеріалів справи Актами надання послуг від 31.01.2013 №13 на суму 11600,00 грн; від 28.02.2013 №38 на суму 11000,00 грн; від 31.03.2013 № 70 на суму 9932,77 грн; від 30.04.2013 № 99 на суму 8989,94 грн; від 31.05.2013 № 139 на суму 9518,88 грн; від 30.06.2013 № 78 на суму 6154,27 грн; від 31.07.2013 № 211 на суму 4213,86 грн; від 30.09.2013 № 260 на суму 12861,00 грн; від 31.10.2013 № 289 на суму 6834,22 грн; від 29.11.2013 № 317 на суму 6160,52 грн; від 31.12.2013 №341 на суму 6365,89 грн. Вказані акти надання послуг підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб сторін договору.

На суму наданих послуг зі зберігання позивачем виписано податкові накладні та сформовано податкові зобов язання з податку на додану вартість.

Окрім того, приймання позивачем на зберігання нафтопродуктів за договором також підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання нафтопродуктів за кількістю від 04.01.2013 №1/1; від 10.01.2013 № 1/2; від 14.01.2013 № 1/3; від 15.01.2013 № 1/4; від 16.01.2013 № 1/5; від 17.01.2013 № 1/6; від 13.02.2013 № 7/1; від 19.02.2013 № 8/1; від 20.02.2013 № 8/2; від 22.02.2013 № 8/3; від 25.02.2013 № 10/1; від 28.02.2013 № 10/2; від 07.03.2013 № 11/1; від 27.03.2013 № 15/1; від 22.04.2013 № 19/1; від 29.04.2013 № 20/1; від 30.04.2013 № 22/1; від 03.05.2013 № 22/2; від 13.05.2013 № 23/1; від 30.05.2013 № 29/1; від 03.06.2013 № 30/2; від 14.06.2013 № 36/2; від 09.07.2013 № 43/1; від 26.07.213 № 47/1; від 02.09.2013 № 55/1; від 13.09.2013 № 59/1; від 30.09.2013 № 31/1; від 01.10.2013 б/н; від 11.10.2013 б/н; від 29.10.2013 б/н; від 29.11.2013 № 73/2; від 09.12.2013 № 73/1, а видача зі зберігання також актами прийому-передачі з відповідального зберігання нафтопродуктів на базі та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів від 05.01.2013 №0/; від 10.01.2013 №0/; від 31.01.2013 №0/; від 08.02.2013 №0/; від 11.02.2013 №0/; від 15.02.2013 №0/; від 25.02.2013 №0/; від 01.03.2013 №0/; від 04.03.2013 №0/; 11.03.2013 №0/; від 12.03.2013 №0/; від 19.03.2013 №0/; від 22.03.2013 №0/; від 25.03.2013 №0/; від 05.04.2013 №0/65, №0/65/1 та №0/65/2; від 10.04.2013 №0/69/1, №0/69/2; від 15.04.2013 року №0/74/1 та №0/74/2; від 22.04.2013 №0/86/1 та №0/86/2; від 26.04.2013 №0/94/1; від 29.04.2013 №0/95/1 та №0/95/2; від 03.05.2013 0/96 та №0/96/2; від 08.05.2013 №0/106/1, №0/106/2 та 0/106/3; від 14.05.2013 №0/115/1; від 17.05.2013 №0/122/1 та №0/122/2; від 21.05.2013 №0/126/1 та №0/126/2; від 27.05.2013 №0/133/1 та №0/133/2; від 30.05.2013 №0/138/1; від 04.06.2013 №0/141/1, №0/141/2 та №0/141/3; 07.06.2013 року №0/149/1; від 13.06.2013 №0/153/1 та №0/153/2; від 20.06.2013 №0/170/1; від 27.06.2013 №0/181/1 та №0/181/2; від 05.07.2013 №0/186/1 та №0/186/2; від 08.07.2013 №0/189/1; від 10.07.2013 року №0/192/1 та №0/192/2; від 18.07.2013 №0/203/1; від 22.07.2013 №0/209/1; від 26.07.2013 №0/221/1, №0/221/2 та №0/221/3; від 29.07.2013 №0/221/2; від 06.09.2013 №0/282/1, №0/283/1, №0/284/1; від 07.09.2013 №0/284/2; від 16.09.2016 №0/293/1; від 24.09.2013 №0/300/1; від 01.10.2013 №0/309/1, №0/310/1, №0/310/2 та №0/310/3; від 07.10.2013 року №0/314-, №0/314-1 та №0/314/1; від 09.10.213 №0/314/, №0/314/2; від 19.10.2013 №0/324/1; від 07.11.2013 №0/346/1 та №0/346/2; від 11.11.2013 №0/349/1; від 13.11.2013 №0/356/1 та №0/356/2; від 02.12.2013 №0/371/1 та №0/371/2; від 04.12.2013 №0/372/1 та №0/372/2; від 05.12.2013 №0/374/1; від 10.12.2013 №0/378/1; від 11.12.2013 №0/379/1; від 16.12.2013 №0/382/1 та №0/382/2; від 24.12.2013 №0/388/1 та №0/388/2; від 31.01.2014 №0/22/1, №0/22/2, №0/22/3, №0/22/4, №0/22/5, №0/22/6.

Оплата за надані послуги зі зберігання нафтопродуктів проведена ПП "ВД-Транс" частково, сума заборгованості перед позивачем становить 88397,24 грн (у матеріалах справи наявні копії виписок з банківських рахунків позивача, відповідні довідки позивача, оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 023, а також бухгалтерська довідка позивача).

З метою стягнення вказаної суми боргу з ПП "ВД-Транс", позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду Львівської області, який рішенням від 25 жовтня 2016 року у справі № 914/2231/16 вирішив стягнути з ПП "ВД-Транс" на користь ПП "Бізнес-Ойл" 88397,24 грн. суми основного боргу, 13047,00 грн. п'яти відсотків річних, 77691,72 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну оплату винагороди за зберігання товару.

Однак, згідно висновків ГУ ДФС у Львівській області у березні-квітні 2013 року ПП Бізнес-Ойл фактично здійснено реалізацію дизпалива на користь ПП "ВД-Транс" у кількості 102 898 кг, а не повернення цього дизпалива зі зберігання. Підставою для таких висновків є зазначення у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів за березень-квітень 2013 року маркування дизпалива Л-0,05-62 . Відповідно, податковим органом донараховано позивачу податкові зобов язання з податку на прибуток та податок на додану вартість з суми "реалізованого" дизпалива у розмірі 912 840 грн. При цьому вартість ніби-то "реалізованого" дизпалива розрахована за ціною придбання позивачем дизпалива від інших контрагентів-постачальників за ціною 8, 87131 грн. без ПДВ.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що вказані висновки податкового органу не слід брати до уваги, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, зокрема товарно-транспортними накладними від 04.03.2013 року №0/; від 05.04.2013 №0/65/1; від 10.04.2013 №0/69/1, №0/69/2; від 15.04.2013 №0/74/1 та №0/74/2; від 22.04.2013 №0/86/1 та №0/86/2; від 26.04.2013 №0/94/1; від 29.04.2013 №0/95/1 та №0/95/2 , у яких зазначено найменування нафтопродукту, що повертається зі зберігання, - "Дизпаливо". Також у актах надання послуг, актах прийому-передачі з відповідального зберігання нафтопродуктів на базі сторонами зафіксовано, що проводиться видача зі зберігання наступних нафтопродуктів - "Дизпаливо".

Так, у розумінні частини першої статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на балансі позивача числиться нафтобаза, на якій відбувалось зберігання нафтопродуктів, за адресою смт. Куликів, вул. Шевченка, 73. Крім того у власності позивача є також ділянка для обслуговування нафтобази, цистерни, двигуни та інше обладнання, що використовуються у діяльності позивача, пов'язаної зі зберіганням нафтопродуктів.

Факт співпраці позивача з ПП ВД-Транс щодо надання останньому послуг зі зберігання нафтопродуктів підтверджується показами допитаного у судовому засіданні заступника директора ПП Бізнес-Ойл ОСОБА_2, зі свідчень якого судом встановлено відсутність спорів між сторонами щодо кількості та якості виданого дизпалива.

Факт підписання договору, актів приймання нафтопродуктів за кількістю, актів надання послуг, актів прийому-передачі з відповідального зберігання, відсутності заперечень ПП "ВД-Транс" як проти самого факту отримання та повернення товару, його невідповідності кількісним або якісним характеристикам, які визначено сторонами у договорі та актах, так і щодо існування у ПП "ВД-Транс" зобов'язання з оплати послуг Зберігача за договором свідчить про належне виконання позивачем умов договору №36 зберігання нафтопродуктів від 01.12.2012 наданих ПП "ВД-Транс" послуг зі зберігання нафтопродуктів, в тому числі впродовж березня-квітня 2013 року.

При цьому судом не встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з вартості наданих ПП "ВД-Транс" послуг зі зберігання нафтопродуктів впродовж березня-квітня 2013 року, які позивачем сформовано самостійно та задекларовано у відповідних податкових деклараціях.

Водночас рішенням господарського суду Львівської області від 25.10.2016 року у справі № 914/2231/16 надано висновок щодо здійснення сторонами договору операцій зі зберігання нафтопродуктів, а не їх продажу (поставки).

А відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції також встановлено та не заперечується податковим органом, що на підставі укладеного 14.02.2011 між позивачем та ПП "Топаз ЛТД" договору поставки нафтопродуктів №020711 у ПП "Бізнес-Ойл", видаткових накладних про поставку нафтопродуктів згідно цього договору, станом на 16.10.2013 існувала заборгованість перед ПП "Топаз ЛТД" у сумі 719694,73 грн. Існування даної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами, довідкою позивача про суму кредиторської заборгованості перед ПП "Топаз ЛТД", оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.

Листом від 17.10.2013 № б/н ПП "Топаз ЛТД" повідомлено ПП "Бізнес-Ойл" про відступлення права вимоги за договором від 14.02.2011 № 020711 у сумі 719 694, 73 грн на користь нового кредитора ТзОВ "Торговий дім "Укрнафтопром" (код ЄДРПОУ 36483424) згідно Договору відступлення права вимоги (цесії) від 17.10.2013 №5 УНП.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено перелік підстав заміни кредитора у зобов'язанні. Так, в силу ч. 1 цієї статті кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК).

Таким чином, у позивача виникла заборгованість перед ТзОВ "ТД "Укрнафтопром" у сумі 719 694,73 грн, яка станом на день проведення перевірки погашена частково у сумі 547 160, 80 грн та становить 172 533, 93 грн.

Наданими позивачем копіями відповідних платіжних доручень, виписками з банківського рахунку, довідкою про суму кредиторської заборгованості позивача перед ТзОВ "ТД "Укрнафтопром" та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 підтверджується факт оплати грошових коштів на користь нового кредитора ТзОВ "ТД "Укрнафтопром".

Проте, у зв язку з відсутністю акту прийому-передачі документів, які підтверджують право вимоги до боржника, податковий орган дійшов висновку що до ТзОВ "ТД "Укрнафтопром" не перейшло право вимоги до ПП Бізнес-Ойл на суму 719 694, 73 грн.

Однак, як вірно зазначено судом, договором відступлення права вимоги (цесії) від 17.10.2013 №5 УНП та нормами Цивільного кодексу не встановлено імперативного обов'язку щодо оформлення акту прийому-передачі документів, що підтверджують право вимог до боржника та передачі такого акту самому боржнику.

Водночас ПП "Бізнес-Ойл" належним чином був повідомлений про уступку права вимоги у сумі 719 694, 73 грн на користь нового кредитора ТзОВ "ТД "Укрнафтопром", що підтверджується договором відступлення права вимоги та листом ПП Топаз ЛТД з повідомленням про уступку права вимоги.

Таким чином, оскільки позивачем не отримувалось жодних безповоротних фінансових допомог ні від ПП "Топаз ЛТД", ні від ТзОВ "ТД "Укрнафтопром" на підставі укладеного цими особами договору відступлення права вимоги (цесії) від 17.10.2013 № 5 УНП, у податкового органу не було підстав для донарахування позивачу податкових зобов язань з податку на прибуток за даними операціями.

Слід зазначити, що висновки податкового органу про безоплатне отримання позивачем у власність товарів від ТзОВ"Актив ХХІ" та ПП "Топаз ЛТД" на підставі договорів зберігання від 01.10.2010 № 31/04 та від 12.01.2011 № 3/01 є безпідставними, враховуючи таке.

Так, при проведенні перевірки ГУ ДФС у Львівській області встановлено, що на зберіганні у ПП "Бізнес-Ойл" наявні нафтопродукти у загальній кількості 15 567 кг, отримані від ТзОВ "Актив ХХІ" та ПП "Топаз ЛТД" для їх зберігання згідно укладених договорів. Вказані нафтопродукти обліковуються на позабалансовому рахунку позивача 023, про що представлено оборотно-сальдові відомості.

Відповідно до ст.ст. 936, 938 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Статтею 942 ЦК Українит передбачено обов'язок зберігача вживати всіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання (ч. 1, 3 ст. 946 ЦК України).

Факт наявності у ПП "Бізнес-Ойл" на зберіганні нафтопродуктів, отриманих від ТзОВ "Актив ХХІ" та ПП "Топаз ЛТД", не оспорюється податковим органом, а також підтверджується показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_2 та довідками ПП "Бізнес-Ойл" щодо залишків товарів контрагентів на відповідальному зберіганні.

Висновок про безоплатне отримання ПП Бізнес-Ойл у власність дизпалива спростовується наданими позивачем доказами, згідно яких на зберіганні перебуває бензин А-92, отриманий від ТзОВ "Актив ХХІ". При цьому вказана податковим органом ціна придбання дизпалива відповідає ціні придбання дизпалива від інших контрагентів-постачальників.

Таким чином, податковим органом не доведено використання позивачем переданих йому на зберігання нафтопродуктів, належним чином не встановлено виду (дизпаливо чи бензин) та вартості цього товару, а тому висновки податкового органу в частині безпідставного заниження позивачем валового доходу є передчасними та необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 813/2089/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 31.01.2017.