Постанова

від 31.01.2017 по справі 806/1146/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"31" січня 2017 р. Справа № 806/1146/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від відповідача - прд. Захарко Н.В.; від позивача пред-ки: Клинчук І.В.; Лисюк О.В.; Сколозуб П.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" жовтня 2016 р. у справі за позовом Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м.Житомирі до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.10.2016року визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.05.2016 № 0004801303.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м.Житомирі 1378,00грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема вказує, що підставою для винесення спірного рішення слугувала не своєчасна сплата позивачем всієї суми задекларованого зобов'язання з єдиного внеску та сплата позивачем не на належний рахунок.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегією суддів враховано таке.

23.05.2016, Житомирською ОДПІ на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-17 від 08.07.2010 (далі по тексту рішення - Закон №2464-17) прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0004801303 про застосування до позивача штрафу у розмірі 29095,60грн та нарахування пені в сумі 17425,26грн (а.с. 23).

З розрахунку доданого відповідачем до оскаржуваного рішення (а.с. 43) вбачається, що застосований до позивача штраф та пеня визначена за порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2015 року та січень, лютий, березень 2016року.

Відповідно до статті 4 та 7 Закону №2464-17 позивач є платником єдиного внеску, який нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульований статтею 9 обумовленого Закону. Так, названою правовою нормою закріплено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону №2464-17, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відтак, граничним строком сплати єдиного внеску за базовий звітний період є 20 число наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пояснень представників сторін та наявних у справі доказів з 15 вересня 2015 року були змінені номери бюджетних рахунків, відкриті в ГУ ДКС України в Житомирській області для зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: номер рахунку для перерахування внесків, нарахованих на суми грошового забезпечення військовослужбовців, був змінений на номер рахунку 37191202010625, а номер рахунку для зарахування єдиних внесків, нарахованих позивачем на суми винагороди працівникам за цивільно-правовими договорами, починаючи з 15.09.2015 на номер рахунку 37192201010625.

У зв'язку зі змінами даних рахунків, позивач з вересня 2015 року по лютий 2016 року, помилково перерахував єдиний внесок, нараховані на суми грошового забезпечення військовослужбовців, на рахунок № 37192201010625. Вказані обставини підтверджуються платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 17-21).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся 27.04.2016рокудо відповідача з відповідною заявою про зарахування коштів на необхідний рахунок (а.с.22).

Згідно частини десятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені, обов'язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов'язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.

Оскільки позивачем фактично сплачено єдиний внесок на рахунок, який використовується для сплати єдиного внеску, але за іншим кодом бюджетної класифікації, то вказане не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Законом строк.

Відповідно до позиції висловленої Верховним Судом України у постановах від 16.06.2015 у справі №21-377а15 та від 02.12.2015року справа №826/6059/13-а, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений статтею 9 Закону, кваліфікується як дія, хоча й помилкова. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у контролюючого органу не було правових підстав для нарахування штрафних санкцій та пені внаслідок перерахування позивачем сум єдиного внеску на інший рахунок який також використовується для сплати єдиного внеску, але за іншим кодом бюджетної класифікації.

Водночас, із наявних у справі доказів ( звітів позивача про суми нарахованого єдиного внеску, який підлягає сплаті до бюджету, платіжних доручень про перерахування єдиного внеску, акту звірки розрахунків, наданого суду апеляційної інстанції) вбачається, що окрім зазначених обставин причиною для винесення оскаржуваного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій є також сплата позивачем задекларованого єдиного внеску не у повному обсязі, а зокрема:

1. Згідно поданого позивачем звіту за квітень 2015 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 26453,36 грн. Згідно платіжних доручень № 146, 150, 151, 155 від 16.04.2015року позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок лише у розмірі 25785, 92грн. Решта суми задекларованого позивачем грошового зобов'язання з єдиного податку за вказаний період у розмірі 404, 05грн (на яку відповідачем нарахована пеню у розмірі 20% за несвоєчасну сплату) сплачено позивачем з порушенням строку на один день.

Відтак, відповідачем правомірно нарахований штраф у розмірі 20%, що складає 80,81грн та пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від суми несвоєчасного перерахованого єдиного внеску, що складає 0,4грн за квітень 2015року.

2. Згідно поданого позивачем звіту за серпень 2015 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 38034,74 грн. Відповідно до наданих суду платіжних доручень та акту звірки розрахунків (а.с. 224-226) позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок лише у розмірі 30530,74. Решта суми задекларованого позивачем грошового зобов'язання з єдиного податку за вказаний період у розмірі 7504грн сплачено позивачем з порушенням строку на 179 днів.

За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджується правомірність нарахування позивачу штрафу лише у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску за серпень 2015року (7504грн), що складає 1500,80грн та пені у розмірі 1343,22грн (7504грн грн. х0,1% х 179 дня).

3. Згідно поданого позивачем звіту за вересень 2015 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 26250,58грн. За даними акту звірки розрахунків (а.с.224-226) та платіжних доручень позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок лише у розмірі 23173,72. Решта суми задекларованого позивачем грошового зобов'язання з єдиного податку за вказаний період у розмірі 3076,86 грн сплачено позивачем з порушенням строку на 153дня.

За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджується правомірність нарахування позивачу штрафу у лише розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску за вересень 2015року ( 3076,86 грн), що складає 615,37грн та пені у розмірі 470,76грн. (3076,86 грн х0,1% х 153 дня).

4. Згідно поданого позивачем звіту за жовтень 2015 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 24398,08грн. За даними акту звірки розрахунків (а.с. 224-226) та платіжних доручень позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок лише у розмірі 20917,05. Решта суми задекларованого позивачем грошового зобов'язання з єдиного податку за вказаний період у розмірі 3481,03грн сплачено позивачем з порушенням строку на 174дня.

За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджується правомірність нарахування позивачу штрафу лише у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску за жовтень 2015року (3481,03грн), що складає 696,21грн та пені у розмірі 605,70грн (3481,03грнх 01,1%х174дня).

5. Згідно поданого позивачем звіту за грудень 2015 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 39626,82грн. За даними акту звірки розрахунків (а.с. 224-226) та платіжних доручень позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок лише у розмірі 36624,69грн. Решта суми задекларованого позивачем грошового зобов'язання з єдиного внеску за вказаний період у розмірі 3002,13грн сплачено позивачем з порушенням строку на 112дня.

За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджується правомірність нарахування позивачу штрафу у лише розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску за грудень 2015року (3002,13грн), що складає 600,43грн та пені у розмірі 336,24грн (3002,13грн х0,1%х 112дня).

6. Згідно поданого позивачем звіту за січень 2016 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 8483,46грн. За даними акту звірки розрахунків (а.с. 224-226) та платіжних доручень позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок лише у розмірі 8409,03грн . Решта суми задекларованого позивачем грошового зобов'язання з єдиного податку за вказаний період у розмірі 74,43грн сплачено позивачем з порушенням строку на 80днів.

За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджується правомірність нарахування позивачу штрафу лише у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску за січень 2016року (74,43грн), що складає 14,89грн та пені у розмірі 5,96грн (74,43грн х 0,1% х80днів).

7. Згідно поданого позивачем звіту за лютий 2016 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 17154,26грн. За даними акту звірки розрахунків (а.с.224-226) та платіжних доручень позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок у розмірі 17154,33грн. Відтак, за обумовлений період єдиний внесок сплачено в повному обсязі, а відтак відповідачем безпідставно застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3430,85 та пені у розмірі 892,02грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску за обумовлений період.

8. Згідно поданого позивачем звіту за березень 2016 року єдиний внесок підлягав сплаті у розмірі 17436,42грн. За даними акту звірки розрахунків (а.с. 224-226) та платіжних доручень позивачем сплачено у встановлені законом строки єдиний внесок у розмірі 17436,42грн. Відтак, за обумовлений період єдиний внесок сплачено в повному обсязі, а відтак відповідачем безпідставно застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 3487,28 та пені у розмірі 383,60грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску за обумовлений період.

Враховуючи викладене, наявними у справі доказами підтверджується правомірність застосування до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 3508,50грн (80.80+1500,80+615,37+696,21+600,43+14,89) та пені на суму 2 762,28грн (0,4+ 1343,22+470,76+605,70+336,24+5,96).

Натомість оскаржуваним рішенням до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 29095,60грн та нарахування пені в сумі 17425,26грн.

Відтак, з урахуванням викладених судом обставин, оскаржуваним рішенням відповідач протиправно визначив позивачу штраф у розмірі 25587,10грн. (29095,60грн-3508,50грн) та пеню у розмірі 14 662, 98грн. (17425,26- 2 762,28грн).

Всі викладені судом обставини підтверджуються звітами позивача за обумовлені звітні періоди, даними інформаційної системи органу доходів і зборів про нараховані та сплачені суми єдиного внеску, платіжними дорученнями, актом звірки розрахунків (складеним представниками позивача та відповідача), наданим на вимогу суду апеляційної інстанції та поясненнями сторін.

Стосовно доводів позивача щодо наявності підстав для скасування спірного рішення через недотримання відповідачем положень ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо необхідності попереднього погодження на прийняття відповідного рішення про застосування санкцій від органу територіального органу пенсійного фонду, то колегія суддів оцінює зазначені доводи критично, оскільки необхідність отримання попереднього погодження органу пенсійного фонду (на прийняття такого рішення) за своєю правовою суттю було спрямоване на недопущення безпідставного застосування санкцій до платників у перехідний період передачі функції з обліку надходжень єдиного внеску від органів пенсійного фонду до органу доходів та зборів. І облік надходжень внесків у такий перехідний період одночасно здійснювався як органами пенсійного фонду так і органами доходів і зборів. У період 2015-2016рр облік надходжень єдиного внеску від платників здійснюється виключно органом доходів та зборів. В ході розгляду справи позивач не надав доказів сплати єдиного внеску у повному обсязі.

Водночас, колегією суддів враховано, що у період 2015-2016років підставою для застосування фінансових санкцій є дані інформаційної системи органу доходів і зборів про нараховані та сплачені суми єдиного внеску. Окрім зазначеного, відсутність відповідного погодження органу пенсійного фонду не спростовує обставин справи щодо порушення позивачем законодавства щодо сплати єдиного внеску у встановлені строки та в повному обсязі. Також колегією суддів враховано, що чинне законодавство не передбачає такого правового наслідку, як скасування рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій до платника у випадку не отримання попереднього погодження на прийняття відповідного рішення про застосування фінансових санкцій органу територіального органу пенсійного фонду.

Відтак, названі доводи позивача не можуть бути підставою для скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій у частині яка стосується несвоєчасно сплаченого внеску.

Що ж до доводів позивача щодо відсутності правових підстав для сплати у повному обсязі (задекларованого ним у звітності) грошового зобов'язання з єдиного внеску, оскільки позивач при визначення розміру задекларованого ним зобов'язання , яке підлягає сплаті до бюджету допустив помилку і нарахував єдиний внесок на суми з яких єдиний внесок не справляється, то колегією такі доводи відхиляються виходячи з такого.

Наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015, N435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за N 460/26905 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 1 розділу IV, названого Порядку звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Розділ V цього ж Порядку передбачає можливість виправлення помилок платниками податку у поданій ним звітності про що подаються уточнені звіти з виправленими показниками.

Відповідно по пояснень представників сторін, позивач не подавав до органу доходів та зборів уточненої звітності з виправленими показниками сум єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету. Відтак, станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, задекларовані позивачем у звітності показники сум єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету є узгодженими та такими, що підлягали сплаті до бюджету у встановлені законом строки та в повному розмірі відповідно до даних, поданої позивачем звітності.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем у вигляді сплати судового збору, присуджуються позивачу відповідно до розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено у розмірі 86,52% від суми всіх вимог, то розмір судового збору присуджується позивачу пропорційно розміру задоволених вимог та становить 1192,25грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" жовтня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м.Житомирі до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 23.05.2016 № 0004801303 у частині визначеного для Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м.Житомирі штрафу у розмірі 25587,10грн. та пені у розмірі 14 662, 98грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області ( м-н Перемоги,2, м. Житомир, Житомирської області, 10014, код ЄДРПОУ 39904577) на користь Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м.Житомирі (код ЄДРПОУ 05396310, провулок 3-й Мануїльського, буд 5а), судовий збір у розмірі 1192,25грн. (одна тисяча сто дев'яносто гривень 25коп).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м.Житомирі провулок 3-й Мануїльського, 5-А,м.Житомир,10014

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,