Рішення

від 30.01.2017 по справі 922/5788/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р.Справа № 922/5788/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторгстрой", м. Харків до Rising Trade Sp. Z O.O., Krakow, Polska про стягнення 9485,04 польських злотих, що станом на дату подання позову еквівалентно 55804,86 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 16.01.2017;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторгстрой" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Rising Trade Sp. Z O.O. про стягнення суми боргу у розмірі 7608,32 польських злотих, пені у розмірі 1826,00 польських злотих, 3% річних у розмірі 50,72 польських злотих, що разом становить 9485,04 польських злотих. Також позивачем до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 1218,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені контрактом №250315 від 25.03.2015 щодо своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 7608,32 польських злотих та за прострочення оплати товару відповідно до п.3.3 контракту відповідачу нараховано пеню у розмірі 1826,00 польських злотих та 3% річних у розмірі 50,72 польських злотих за період з 07.08.2015 по 26.10.2015.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, а саме із умов розділу 10 контракту № 250315 від 25 березня 2015 року в редакції додаткової угоди № 1 від 30 березня 2015 року, сторони погодили, що будь-який спір, який виникає за цим контрактом або пов'язаний з ним, підлягає передачі до розгляду та вирішення в господарський суд Харківської області, Україна. Сторони домовилися, що в процесі розгляду та вирішення спору буде застосовуватися господарське процесуальне законодавство України. Мова судового розгляду - Українська. Правом регулюючим даний контракт, є матеріальне право України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26 січня 2016 року о 10:00 годині. Керуючись Конвенцією "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних і комерційних справах" від 15.11.1965 року, суд визначив 29 липня 2016 року як термін, достатній для розгляду даної справи.

На виконання вищенаведеної ухвали судом направлено до компетентного органу Польщі судове доручення про надання правової допомоги про вручення копії позовної заяви № 10/3 юр. від 26.10.2015 року та ухвали господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року про порушення провадження у справі № 922/5788/15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 січня 2016 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 січня 2016 року розгляд справи відкладено на 11 травня 2016 року о 10:00 год. Провадження у даній справі зупинено у зв'язку із необхідністю звернення до компетентного органу Польщі з судовим дорученням про надання правової допомоги про вручення копії ухвали господарського суду Харківської області від 26 січня 2016 року про поновлення провадження у справі та копії ухвали господарського суду Харківської області від 26 січня 2016 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 травня 2016 року провадження у справі № 922/5788/15 поновлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 травня 2016 року розгляд справи відкладено на 18 липня 2016 року о 10:00 год. Провадження у даній справі зупинено у зв'язку із необхідністю звернення до компетентного органу Польщі з судовим дорученням про надання правової допомоги про вручення копії ухвали господарського суду Харківської області від 11 травня 2016 року про поновлення провадження у справі та копії ухвали господарського суду Харківської області від 11 травня 2016 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2016 року продовжено строк розгляду справи на шість місяців до 29.01.2017, розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2016 року о 11:30 год. Провадження у даній справі зупинено у зв'язку із необхідністю звернення до компетентного органу Польщі з судовим дорученням про надання правової допомоги про вручення копії ухвали господарського суду Харківської області від 18 липня 2016 року про поновлення провадження у справі та копії ухвали господарського суду Харківської області від 18 липня 2016 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 30 січня 2017 року о 10:30 год. Провадження у даній справі зупинено у зв'язку із необхідністю звернення до компетентного органу Польщі з судовим дорученням про надання правової допомоги про вручення копії ухвали господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року про поновлення провадження у справі та копії ухвали господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 січня 2017 року провадження у справі № 922/5788/15 поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підтвердження про виконання судового доручення про вручення ухвали суду через уповноважену особу відповідача ОСОБА_2.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторгстрой" (надалі -Продавець) та Rising Trade Sp. Z O.O. (надалі -Покупець) був укладений контракт № 250315 (надалі - Контракт).

Відповідно до п.1.1. Контракту Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити наступний Товар: пиломатеріали, іменовані надалі Товар, на умовах, обумовлених в даному Контракті.

Ціна Товару обмовляється в усній формі і встановлюється в інвойсах. Ціна на товари відповідно до умов DAP. Загальна сума контракту становить суму виписаних рахунків-фактур в злотих, з можливістю пролонгації контракту і збільшення загальної суми контракту, що буде зафіксовано в доповненнях до даного контракту за погодженням обох сторін. Кількість і асортимент Товару зазначено, в підсумку-фактурі на кожну поставку (п.п. 2.1, 2.2. 2.3, 2.4 Контракту).

Оплата здійснюється після розвантаження, на протязі 2-3 днів. Оплата здійснюється банківським переказом на зазначений в даному Контракті розрахунковий рахунок. При затримці оплати за поставлений товар більш, ніж на 30 календарних днів Продавець сплачує штраф у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу. Валюта платежу - польські злоті (п.п. 3.1, 3.2. 3.3, 3.4 Контракту).

Відповідно до п.4.1. Контракту Продавець поставляє Покупцю Товар кількості, зазначеній в п.2.3 даного контракту.

Поставка Товару Покупцеві здійснюється автомобільним транспортом Продавця на умовах DAP, на умовах Інкотермс-2010. Поставка товару супроводжується наступними документами: інвойс (рахунок - фактура); товаротранспортна накладна (CMR); вантажна митна декларація (п.п. 5.1., 5.3. Контракту).

Контракт набуває чинності з моменту його підписання і дійсний до 31 січня 2016р. з подальшою його пролонгацією (п.11.1. Контракту).

На виконання умов контракту позивач здійснив поставку та передав у власність відповідачу на умовах FCA (ОСОБА_1) товар (пиломатеріали) на загальну суму 7608,32 польських злотих, що підтверджується: міжнародною товарно - транспортною накладною (CMR) А №118282, вантажною митною декларацією №205070001/2015/011137, відповідно до якої товар поставлено 03.08.2015 та інвойсом №10 від 15.06.2015 на суму 7608,32 польських злотих.

Втім відповідач, в порушення прийнятих зобов'язань (п. 3.1 Контракту), оплату отриманого товару як протягом 2-3 днів так і на час звернення позивача із позовом до суду не сплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 7608,32 Польських злотих, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно п.п. 10.1, 10.2 Контракту (в редакції додаткової угоди від 30 березня 2015 року), любий спір, який виник з даного контракту або в зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд та кінцеве вирішення в господарський суд Харківської області (м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8 під'їзд). Сторони погодились з тим, що в процесі розгляду та вирішенню спору буде застосовуватися господарсько-процесуальне законодавство України. Мова судового розгляду - українська. Правом, яке регулює даний контракт є матеріальне право України. З огляду на викладене, до змісту правовідносин, які виникають із вказаного контракту, підлягає застосуванню матеріальне та процесуальне право України, а спір, відповідно до пункту 10.1 контракту підлягає розгляду в господарському суді Харківської області.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 7608,32 польських злотих, що станом на дату подання позову (26.10.2015) еквівалентно 44763,25 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі 1826,00 польських злотих та 3% річних у сумі 50,72 польських злотих, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з того, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, а тому пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню виплати передбачені ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 02.07.2014 у справі №6-79цс14.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок пені та 3% річних в іноземній валюті, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, а тому позов в частині стягнення пені в сумі 1826,00 польських злотих та 3% річних у сумі 50,72 польських злотих не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 977,01 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. ст. 5, 32, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 627, 628, 655, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69,п.п. 1.1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 128 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 7608,32 Польських злотих.

Стягнути з Rising Trade Sp. Z O.O. (ul Gesia, nr 8, luk. 201, miejsc, Krakow, kod 31-535, poczta Krakow, kraj Polska, NIP НОМЕР_1, Region 123223667, KRS НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторгстрой" (61052, м. Харків, вул. Мала - Панасівська, 4/7, код ЄДРПОУ 39187830) основну суму заборгованості у розмірі 7608,32 Польських злотих та витрати по сплаті судового збору в сумі 977,01 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову в сумі 1876,72 Польських злотих відмовити.

Повне рішення складено 02.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3