Постанова

від 30.01.2017 по справі 914/2441/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа № 914/2441/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача (скаржника) - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 , б/н від 28 грудня 2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2016 року (підписане 12.12.2016 року), суддя Блавацька-Калінська О.М.

у справі №914/2441/16

за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 , с. Новий Яр Яворівського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 підприємство Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , м. Львів

про стягнення 100 438,03 грн. (97 432,77 грн. - з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)

в с т а н о в и в :

19 вересня 2016 року керівник Львівської місцевої прокуратури №2 звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 про стягнення з останнього 100 438,03 грн., з яких: 60 964,38 грн. - заборгованість по орендній платі за договором №161 від 26 листопада 2013 року, 33 377,21 грн. - пеня та 6096,44 грн. - штраф.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вих.№05/10-3586вих-16 від 08 листопада 2016 року) перший заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №2 просив суд стягнути з ТзОВ Фенікс 555 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 97 432,77 грн., з яких: 59 314,59 грн. - заборгованість по орендній платі за договором №161 від 26 листопада 2013 року, 32 186,72 грн. - пеня та 5931,46 грн. - штраф (арк. справи 74).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2016 року по справі №914/2441/16 позов задоволено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим що, матеріалами справи підтверджується відсутність оплати відповідачем орендних платежів перед державним бюджетом із врахуванням індексації за період з вересня по грудень 2015 року за договором №161 від 26 листопада 2013 року на суму 59 314,59 грн. При цьому, суд взяв до уваги наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі майна від 26.12.2015 року, згідно з яким відповідач повернув орендоване майно балансоутримавачу та який підписаний обома сторонами, які його склали. Поряд з тим, суд встановив, що з матеріалів справи №914/3501/15, а саме розрахунку позовних вимог вбачається, що орендна плата за договором №161 від 26 листопада 2013 року в розмірі 117 121,89 грн. нарахована та присуджена до стягнення з відповідача за період лютий - серпень 2015 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2016 року по справі №914/2441/16 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що орендоване приміщення починаючи з 25 листопада 2015 року відповідачем вже не використовувалось, оскільки, фактично припинилась підприємницька діяльність орендаря, у зв'язку з чим, відповідач звертався до орендодавця з вимогою прийняти орендоване приміщення. Однак, лише 11 лютого 2016 року орендодавець скерував уповноваженого представника для прийняття приміщення та складення акту. Також апелянт наголошує, що рішенням Господарського суду Львівської області від 09 грудня 2015 року по справі №914/3501/15 розірвано договір оренди №161 від 26 листопада 2013 року, вирішено виселити ТзОВ Фенікс 555 з орендованого приміщення та зобов'язано останнього повернути балансоутримавачу за актом приймання-передачі орендоване нерухоме майно; поряд з цим, присуджено до стягнення з ТзОВ Фенікс 555 на користь РВ ФДМУ по Львівській області 117 121,89 грн. - заборгованості по орендній платі за договором №161 від 26 листопада 2013 року станом на 14 вересня 2015 року. Крім того, скаржник зазначає про рішення Господарського суду Львівської області від 14 червня 2016 року по справі №914/1214/16, яким присуджено до стягнення з ТзОВ Фенікс 555 на користь ДП Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , серед іншого, заборгованість по орендній платі в розмірі 47 988,65 грн. по договору оренди №161 від 26 листопада 2013 року за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року. Відтак, відповідач вважає, що вимоги прокурора є безпідставними та необґрунтованими.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№14-11-00610 від 25.01.2017 року). Зокрема, зазначали, що рішенням Господарського суду Львівської області від 14 червня 2016 року по справі №914/1214/16 присуджено до стягнення з ТзОВ Фенікс 555 заборгованість по орендній платі на користь балансоутримувача - ДП Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , а не РВ ФДМУ по Львівській області, яке є орендодавцем за договором. Поряд з тим, наголошували, що в матеріалах справи знаходиться акт приймання-передачі від 26 грудня 2015 року, який підтверджує повернення відповідачем орендованого майна балансоутримувачу.

Представники відповідача (скаржника) та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення копії ухвали суду від 16 січня 2017 року (арк. арк. справи 105, 107, 108). Слід зазначити, що ухвала суду надсилалась на юридичну адресу відповідача: 81050, Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр, 42, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2016 року, який міститься у матеріалах справи (арк. справи 36). Також, суд надсилав копію ухвали від 16 січня 2017 року і представнику скаржника на адресу, зазначену в апеляційній скарзі: 79000, м. Львів, вул. Щурата, 5/39.

Оскільки явка представників відповідача та третьої особи не визнавалась обов'язковою, зважаючи на належне повідомлення останніх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (в тексті договору - орендодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №161, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 388,9 кв. м, які розміщені на першому та другому поверхах будівлі за адресою: м. Львів, вул. Уманська, 25, та перебуває на балансі Державного підприємства Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (в тексті договору - балансоутримувач).

Згідно з п.1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення: 29,8 кв. м - офісу (приміщення 3а); 359,1 кв. м - майстерні, що здійснює ремонт автомобілів.

У п.3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата, визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995 року, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2013 року 10095,41 грн.

Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м. Львова; 30% - на рахунок балансоутримувача.

Поряд з тим, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7 Договору).

Відповідно до п.3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно з п.10.1 Договору останній укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 26 листопада 2013 року по 23 листопада 2016 року включно.

Орендоване нерухоме майно передано орендарю за актом приймання-передачі №161 від 26 листопада 2013 року.

Крім того, колегією суддів також встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 12 травня 2015 року по справі №914/866/15 задоволено позов прокурора Яворівського району Львівської області, заявлений в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по Львівській області до ТзОВ Фенікс 555 : присуджено до стягнення з останнього на користь РВ ФДМ України по Львівській області 81144,27 грн. - орендної плати за договором №161 від 26.11.2013 року за період: грудень 2013 року по січень 2015 року, 8230,68 грн. - пені та 8114,43 грн. - штрафу.

Вказане рішення набрало законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалось.

В подальшому, рішенням Господарського суду Львівської області від 09 грудня 2015 року по справі №914/3501/15 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до ТзОВ Фенікс-555 задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з останнього на користь позивача 117121,89 грн. - заборгованості по орендній платі за договором №161 від 26.11.2013 року за період: з лютого 2015 року по серпень 2015 року (включно), 46499,20 грн. - пені та 11712,19 грн. - штрафу. Поряд з тим, суд вирішив розірвати договір оренди нерухомого майна №161 від 26.11.2013 року, виселити ТзОВ Фенікс 555 з орендованих приміщень та зобов'язати останнє повернути орендоване приміщення балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Зазначене рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

26 грудня 2015 року орендарем та балансоутримувачем підписано акт приймання-передачі нерухомого державного майна, загальною площею 388,9 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Уманська, 25.

З наведеного акту вбачається, що орендоване майно повернуто балансоутримувачу саме 26 грудня 2015 року.

Поряд з тим, колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 14 червня 2016 року по справі №914/1214/16 задоволено позов ДП Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою до ТзОВ Фенікс 555 : присуджено до стягнення з останнього на користь позивача 47988,65 грн. - основної заборгованості з орендної плати за договором №161 від 26.11.2013 року за період: з вересня 2015 року по лютий 2016 року, 11524,56 грн. - відшкодування витрат балансоутримувача за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26.11.2013 року, 7796,41 грн. - пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 4798,90 грн. - штрафу та 1793,77 грн. - пені за несвоєчасну сплату витрат на утримання орендованого майна.

ТзОВ Фенікс 555 оскаржило вказане рішення у апеляційному порядку, однак, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2016 року скаржнику відмовлено у відновленні пропущеного строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.

Відтак, рішення Господарського суду Львівської області від 14 червня 2016 року по справі №914/1214/16 набрало законної сили та є чинним.

У вересні 2016 року керівник Львівської місцевої прокуратури №2 звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області з даним позовом до ТзОВ Фенікс 555 про стягнення з останнього на користь позивача 97 432,77 грн., з яких: 59 314,59 грн. - заборгованість по орендній платі за договором №161 від 26 листопада 2013 року за період з вересня 2015 року по 26 грудня 2015 року, 32 186,72 грн. - пеня та 5931,46 грн. - штраф (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Так, у відповідності з ч.ч.1, 3 ст.23 ЗУ Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у суспільних відносинах.

Беручи до уваги, що в даному випадку Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області є стороною договору оренди №161 від 26.11.2013 року (орендодавець), а у відповідності до п.3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м. Львова; 30% - на рахунок балансоутримувача, колегія суддів вважає, що прокурор підставно звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Львівській області, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.283 ГК України).

Відповідно до ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст.286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 26 грудня 2015 року, підписаного орендарем та балансоутримувачем орендоване майно повернуто балансоутримувачу 26 грудня 2015 року.

Поряд з тим, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано наявність у останнього станом на момент звернення до суду з даним позовом заборгованості по орендній платі за договором №161 від 26 листопада 2013 року в розмірі 59 314,59 грн., а саме: за період з вересня 2015 року по 26 грудня 2015 року.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про безпідставність вимог зважаючи на рішення Господарського суду Львівської області від 14 червня 2016 року по справі №914/1214/16, яким присуджено до стягнення з ТзОВ Фенікс 555 на користь ДП Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , серед іншого, заборгованість по орендній платі в розмірі 47 988,65 грн. по договору оренди №161 від 26 листопада 2013 року за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року, оскільки вказаним рішення присуджено до стягнення серед іншого заборгованість по орендній платі, однак, на користь балансоутримувача - ДП Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , а не орендодавця - РВ ФДМУ по Львівській області.

Як зазначалось вище, сторони в договорі погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м. Львова; 30% - на рахунок балансоутримувача (п.3.6 Договору).

Щодо рішення Господарського суду Львівської області від 09 грудня 2015 року по справі №914/3501/15, то останнім, серед іншого, присуджено до стягнення з ТзОВ Фенікс 555 на користь РВ ФДМУ по Львівській області заборгованість по орендній платі за договором №161 від 26.11.2013 року за період: з лютого 2015 року по серпень 2015 року (включно).

Відтак, вимоги прокурора щодо стягнення з ТзОВ Фенікс 555 на користь РВ ФДМУ по Львівській області заборгованості по орендній платі за період з вересня 2015 року по 26 грудня 2016 року є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім того, згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, у п.п.3.7, 3.8 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. А у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Зважаючи на наведене, за несвоєчасну сплату орендної плати та невиконання обов'язку щодо сплати орендної плати більше ніж три місяці, з урахуванням положень п.п.3.7, 3.8 Договору, відповідачу правомірно нараховано 32 186,72 грн. - пені та 5931,46 грн. - штрафу.

Будь-які докази сплати відповідачем орендної плати в матеріалах справи відсутні. Поряд з тим, такі докази не долучено і до матеріалів апеляційної скарги.

Наявність у ТзОВ Фенікс 555 перед РВ ФДМУ по Львівській області заборгованості в розмірі 97 432,77 грн., з яких: 59 314,59 грн. - заборгованість по орендній платі за договором №161 від 26 листопада 2013 року, 32 186,72 грн. - пеня та 5931,46 грн. - штраф підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем протилежного не доведено.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову керівника Львівської місцевої прокуратури №2, заявленого в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 про стягнення з останнього на користь позивача 97 432,77 грн., з яких: 59 314,59 грн. - заборгованість по орендній платі за договором №161 від 26 листопада 2013 року за період з вересня 2015 року по 26 грудня 2015 року, 32 186,72 грн. - пені та 5 931,46 грн. - штрафу.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2016 року по справі №914/2441/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/2441/16 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 01.02.2017 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_5