Справа № 307/2100/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 січня 2017 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Кондора Р.Ю. і ОСОБА_1
при секретарі: Терпай С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду від 03 жовтня 2016 року за позовом ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої пенсії, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (надалі - ОСОБА_3) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 у серпні 2016 р.
Просило стягнути з відповідача на свою користь незаконно отриману пенсію у сумі 49 481 грн.
На обґрунтування зазначало, що 13.07.2012 р. ОСОБА_2 було призначено пенсію по втраті годувальника (ОСОБА_4І.). Однак, за наслідками проведення зустрічних перевірок щодо встановлення стажу роботи ОСОБА_4 (акт № 34 від 05.02.2016 р.) встановлено, що довідка про членство в колгоспі № 47 від 17.07.2002 р., довідка про заробіток для обчислення пенсії № 7 від 06.07.2012 р. і трудова книжка АХ № 701842 , які були видані СГВК АПФ Калини на ім'я ОСОБА_4 за періоди роботи з червня 1992 р. по листопад 1994 р., не відповідають дійсності, тобто є недостовірними та містять завідомо неправдиві відомості.
Протоколом № 13 від 17.02.2016 р. ОСОБА_2 припинено виплату пенсії по втраті годувальника, а відповідно до рішення ОСОБА_3 № 141 від 13.04.2016 р. сума переплати за період часу з 27.05.2012 р. по 31.01.2016 р. складає 49481 грн., яка підлягає відшкодуванню за правилами цивільного судочинства.
Рішенням Тячівського районного суду від 03 жовтня 2016 р. позов задоволено.
ОСОБА_2 просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. Указує, що належними та допустимими доказами позивачем не доведено факт зловживання з її боку, а на момент подачі документів для призначення пенсій по втраті годувальника претензій з боку службових осіб ОСОБА_3 не виникало (а.с.51-52).
У письмових запереченнях ОСОБА_3 не визнало апеляційної скарги як безпідставної і просить залишити рішення суду без змін (а.с.69-70).
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 при подачі недостовірних документів про стаж годувальника була допущена недобросовісність, а тому на підставі ст. 1212 ЦК України одержана нею сума пенсії підлягає поверненню.
Колегія суддів не погоджується із цим висновком через його невідповідність обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Так, правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законами України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і Про пенсійне забезпечення .
Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений ст. 50 Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , згідно з частиною 1 якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
За приписами частини 1 ст. 103 Закону Про пенсійне забезпечення суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
У разі припинення виплати пенсії до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку (частина 4 ст. 103 Закону Про пенсійне забезпечення ).
Аналіз наведених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Установлено, що 13.07.2012 р. ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_2 від 04.07.2012 р. призначило їй пенсію по втраті годувальника в сумі 1288.80 грн. При цьому ОСОБА_2 були надані довідки сільськогосподарського виробничого кооперативу Агропромислова фірма Калини № 47 від 17.07.2002 р., № 7 від 06.07.2012 р. і трудова книжка померлого годувальника - ОСОБА_4 (а.с.4-7).
ОСОБА_3 № 34 від 05.02.2016 р. Про результати зустрічної перевірки щодо встановлення стажу роботи гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період роботи з червня 1992 р. по листопад 1994 р. встановлена розбіжність між довідкою № 47 від 17.07.2002 р. і первинними документами: у книгах обліку праці та книгах по оплаті праці гр. ОСОБА_4 за 1994 р. відсутній (а.с.8). У зв'язку з цим ОСОБА_3 припинило виплату ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника (протокол № 13 від 17.02.2016 р.), а рішенням № 141 від 13.04.2016 р. визначило суму переплати, яка склала 49481 грн. (а.с.10-12).
За правилами ст. 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналогічною вимогою ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничого кооперативу Агропромислова фірма Калини не зверталося.
За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача, застосовуватись мають положення ст. 1215 цього Кодексу, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене в ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню лише в разі наявності цих фактів (постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.07.2014 р. у справі N 6-91цс14 та від 22.01.2014 р. у справі № 6-151цс13).
Яких-небудь зловживань з боку ОСОБА_2 при поданні документів для призначення пенсії не вбачається. Доказів у підтвердження факту зловживань ОСОБА_3 не надало та в позовній заяві на це взагалі не посилається. Доводи останньої зводяться лише до факту виявленої у 2016 р. недостовірності даних у документах, які були видані СГВК АПФ Калини .
Висновок суду першої інстанції про недобросовісність ОСОБА_2 ґрунтується на припущеннях, оскільки жодних доказів у підтвердження цього факту немає і сам позивач свою вимогу цим не обґрунтовував.
Отже, позаяк ОСОБА_3 не надано доказів про вчинення саме ОСОБА_2 зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати їй сум пенсії, то ухвалене в справі рішення суду належить скасувати як незаконне та необґрунтоване, а в задоволенні позову - відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст. 1215 ЦК України, Законами України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і Про пенсійне забезпечення , ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 303 ч.1, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3-4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
в и р і ш и л а :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
2. Рішення Тячівського районного суду від 03 жовтня 2016 року скасувати.
3. У позові ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області відмовити.
4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2017 |
Оприлюднено | 07.02.2017 |
Номер документу | 64480346 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Журавель Валентина Іванівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Журавель Валентина Іванівна
Цивільне
Апеляційний суд Закарпатської області
Куштан Б. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні