Справа № 760/710/17
Провадження № 1-кс/760/749/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарях: Горбач О.М., Піддубняк І.О., за участю детектива Національного антикорупційного бюро України Скубака Е.О., власника майна ОСОБА_2 та його представника - адвоката Ровенського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скубака Е.О. про арешт майна, що належить директору та засновнику ТОВ Фінансист і Ко ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №52016000000000407 від 01 листопада 2016 року за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368, ч.3 ст. 212 КК України,
в с т а н о в и в :
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скубака Е.О. про арешт майна у кримінальному провадженні №52016000000000407 від 01 листопада 2016 року за ч.4 ст. 368, ч.3 ст. 212 КК України.
В обґрунтування клопотання детектив посилався на те, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №52016000000000407 від 01 листопада 2016 року за ч.4 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування, зокрема, встановлено, що старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Павленко О.В. за попередньою змовою із адвокатом Боженком О.І. та іншими невстановленими слідством службовими особами прокуратури Київської області одержали від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у сумі 50 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 26.12.2016 року становить 1 313 338 гривень, за зміну йому підозри або обвинувачення у кримінальному провадженні № 42016110000000448 від 06.09.2016 року.
Як зазначив детектив, 26.12.2016 року Боженок О.І. отримав від ОСОБА_7 50 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 26.12.2016 становить 1 313 338 гривень.
Під час досудового розслідування також було встановлено, що частина предмету неправомірної вигоди могла бути передана в пункти обміну валют, розташовані у м. Києві.
В ході досудового розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва 10 січня 2017 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, що використовується ОСОБА_2 для здійснення господарської діяльності ТОВ Фінансист і Ко , під час якого виявлено та вилучено кошти, речі та документи.
11 січня 2017 року до ЄРДР за №52017000000000035 було внесено відомості за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі з боку службових осіб ТОВ Фінансова компанія Європошта , ТОВ ДСД Фінанс , ТОВ Фінод , ТОВ Фінансит і Ко та ОСОБА_2 за ч.3 ст. 212 КК України.
12 січня 2017 року кримінальне провадження №52017000000000035 за ч.3 ст. 212 КК України об'єднано з кримінальним провадженням №52016000000000407 від 01 листопада 2016 року за ч.4 ст. 368 КК України.
Грошові кошти, вилучені під час обшуку, постановою детектива від 12 січня 2017 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52016000000000407.
Детектив, посилаючись на те, що вилучені грошові кошти, документи та матеріальні цінності, підлягають арешту з метою забезпечення можливого судового рішення в частині конфіскації майна, передбаченого санкцією ст. 368 КК України, а також спеціальної конфіскації відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, та збереження речових доказів, просив накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку майно.
Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання про накладення арешту, просив його задовольнити.
ОСОБА_8 та його представник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність поданого клопотання.
Заслухавши детектива, власника майна та його представника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом з тим, частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається з даних протоколу обшуку від 10 січня 2017 року, майно, на яке детектив просить накласти арешт, було вилучене 10 січня 2017 року о 23.22 годині.
Разом з тим, клопотання про арешт майна детективом подано 13 січня 2017 року до канцелярії Солом'янського районного суду м. Києва в робочий час, тобто з порушеннями встановлено ч.5 ст. 171 КПК України строку.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-173, 324, 236 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скубака Е.О. про арешт майна, що належить директору та засновнику ТОВ Фінансист і Ко ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №52016000000000407 від 01 листопада 2016 року за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368, ч.3 ст. 212 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Оголошення повного тексту ухвали - 01 лютого 2017 року о 09 годині 20 хвилин.
Слідчий суддя Л.І. Кізюн
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2017 |
Оприлюднено | 07.02.2017 |
Номер документу | 64495793 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Кізюн Л. І.
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Кізюн Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні