Постанова

від 24.01.2017 по справі 805/4003/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р. Справа №805/4003/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год.53хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

секретарі Кудрі В.Г.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник відповідача не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат»

до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року №0000221400 ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року №0000221400/том 1 а.с.4-17/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Волноваською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області 29.08.2016 р. складено акт №2683/05-33-14-00/00191721 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат (код за ЄДРПОУ 00191721) з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Трансімпекс компані (код 40238159), ТОВ Преміум Юкрейн (код 40240917), ТОВ Делайз систем (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941) за січень-червень 2016 року . Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат надав до податкової інспекції заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких податковою інспекцією висновки акту перевірки було залишено без змін. 13 вересня 2016 року податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000221400, яким ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4117486 (чотири мільйони сто сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., з яких: 2 744 991,00 грн. - за податковим зобов'язанням;1 372 495,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що реальність господарських операцій між ПАТ ВАВК та його контрагентами підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, які, в свою чергу, були надані до перевірки, про що свідчить безпосередньо зміст Акту перевірки: договорами, специфікаціями, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, журналом реєстрації довіреностей, документами щодо проведення розрахунків за поставлений постачальниками-контрагентами товар.

Просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 13 вересня 2016 року №0000221400 форми Р , яким ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4117486 (чотири мільйони сто сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., з яких: 2 744 991,00 грн. - за податковим зобов'язанням;1 372 495,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав суд письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат норм чинного законодавства в частині дотримання порядку прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості та якості, а також умови договорів на поставку ТМЦ складені із постачальниками ТОВ Трансімпекс компані , ТОВ Преміум Юкрейн , ТОВ Делайз систем , ТОВ ЛОРДФІЛК у частині приймання товару у відповідності з інструкціями П-6, П-7;- встановлені факти зміни товарної номенклатури, тобто невідповідність товару входу-виходу;- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2744991 грн., у т.ч. у березні 2016 року у сумі 248668 грн., у квітні 2016 року у сумі 1216674 грн., у травні 2016 року у сумі 847361 грн., у червні 2016 року у сумі 432288 грн. у зв'язку із чим просив суд відмовити у задоволенні позову/том 2 аркуш спр.80-83/.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Великоанадольський вогнетривкий комбінат зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00191721 та перебуває на обліку платників податків в Волноваській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Публічне акціонерне товариство Великоанадольський вогнетривкий комбінат здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту затвердженого в новій редакції, затвердженого загальними зборами 26.04.2013р, протоколом №1. Позивач є платником податку на додану вартість/т.1 аркуш спр.18-29/.

Відповідач - Волноваська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Так судом встановлено, що Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат (код за ЄДРПОУ 00191721) з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Трансімпекс компані (код 40238159), ТОВ Преміум Юкрейн (код 40240917), ТОВ Делайз систем (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941) за січень-червень 2016 року.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт №2683/05-33-14-00/00191721 від 29 серпня 2016 року /том 1 аркуш спр.32-43/.

На підставі акту перевірки встановлено порушення податкового законодавства, а саме :

- норм чинного законодавства в частині дотримання порядку прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості та якості, а також умови договорів на поставку ТМЦ складені із постачальниками ТОВ Трансімпекс компані , ТОВ Преміум Юкрейн , ТОВ Делайз систем , ТОВ ЛОРДФІЛК у частині приймання товару у відповідності з інструкціями П-6, П-7;

- встановлені факти зміни товарної номенклатури, тобто невідповідність товару входу-виходу;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2744991 грн., у т.ч. у березні 2016 року у сумі 248668 грн., у квітні 2016 року у сумі 1216674 грн., у травні 2016 року у сумі 847361 грн., у червні 2016 року у сумі 432288 грн./том 1 аркуш спр.43/.

Не погодившись із висновками акту перевірки №2683/05-33-14-00/00191721 від 29 серпня 2016 року, Позивачем було подано заперечення на акт №1374 від 07 вересня 2016 року /том 1 аркуш спр.44-50/.

За результатами розгляду заперечень Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, було складено відповідь на заперечення №8198/05-33-14 від 13.09.2016 року, якою висновки акту перевірки №2683/05-33-14-00/00191721 від 29 серпня 2016 року залишено без змін, а заперечення без задоволення /том 1 аркуш спр.51-53/.

13 вересня 2016 року Волноваською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Донецькій області на підставі висновків акту перевірки №2683/05-33-14-00/00191721 від 29 серпня 2016 року, за порушення ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат п. 198.3 ст198 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення: форми Р №0000221400, яким ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4117486 (чотири мільйони сто сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., з яких: 2 744 991,00 грн. - за податковим зобов'язанням;1 372 495,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1 а.с.54/.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків(пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

На підставі Наказу начальника Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 05 серпня 2016 року №161 відповідно до пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.2 ст.78 Податкового кодексу України, призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат (код за ЄДРПОУ 00191721) з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Трансімпекс компані (код 40238159), ТОВ Преміум Юкрейн (код 40240917), ТОВ Делайз систем (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941) за січень-червень 2016 року.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем норм чинного законодавства в частині дотримання порядку прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості та якості, а також умови договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей складені із постачальниками ТОВ Трансімпекс компані , ТОВ Преміум Юкрейн , ТОВ Делайз систем , ТОВ ЛОРДФІЛК у частині приймання товару у відповідності з інструкціями П-6, П-7;встановлені факти зміни товарної номенклатури, тобто невідповідність товару входу-виходу;п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2744991 грн., у т.ч. у березні 2016 року у сумі 248668 грн., у квітні 2016 року у сумі 1216674 грн., у травні 2016 року у сумі 847361 грн., у червні 2016 року у сумі 432288 грн. /том 1 аркуш спр.43/.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з таких підстав.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат з його контрагентами, мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.191 п.14.1 ст.14 14 Податкового кодексу України зазначено, що постачання товарів це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.231 Кодексу вбачається, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, 04 квітня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ Трансімпекс компані (Поставник) укладено договір поставки №ЮР-144/16. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Поставник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами /том 1 аркуш спр.57-58/.

Згідно умов договору, ТОВ Трансімпекс компані поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності визначені в специфікаціях для використання у виробничому циклі Позивача /том 1 аркуш спр.59-64/.

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Трансімпекс компані за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 3 аркуш спр.80-85/.

На підтвердження виконання договору поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: специфікація за квітень 2016 року №1; прибутковий ордер від 11.04.2016 року №99; видаткова накладна від 11.04.2016 року №31; товарно-транспортна накладна від 11.04.2016 року №31; прибутковий ордер від 12.04.2016 року №100; видаткова накладна від 12.04.2016 року №37; товарно-транспортна накладна від 12.04.2016 року №37; прибутковий ордер від 13.04.2016 року №101; видаткова накладна від 13.04.2016 року №44; товарно-транспортна накладна від 13.04.2016 року №44; прибутковий ордер від 14.04.2016 року №102; видаткова накладна від 14.04.2016 року №49; товарно-транспортна накладна від 14.04.2016 року №49; прибутковий ордер від 15.04.2016 року №103; видаткова накладна від 15.04.2016 року №51; товарно-транспортна накладна від 15.04.2016 року №51; прибутковий ордер від 16.04.2016 року №104; видаткова накладна від 16.04.2016 року №55; товарно-транспортна накладна від 16.04.2016 року №55; прибутковий ордер від 17.04.2016 року №105; видаткова накладна від 17.04.2016 року №56; товарно-транспортна накладна від 17.04.2016 року №56; прибутковий ордер від 18.04.2016 року №106; видаткова накладна від 18.04.2016 року №58; товарно-транспортна накладна від 18.04.2016 року №58; прибутковий ордер від 19.04.2016 року №107; видаткова накладна від 19.04.2016 року №63; товарно-транспортна накладна від 19.04.2016 року №63; прибутковий ордер від 20.04.2016 року №108; видаткова накладна від 20.04.2016 року №67; товарно-транспортна накладна від 20.04.2016 року №67; прибутковий ордер від 21.04.2016 року №109; видаткова накладна від 21.04.2016 року №73; товарно-транспортна накладна від 21.04.2016 року №73; прибутковий ордер від 22.04.2016 року №110; видаткова накладна від 22.04.2016 року №78; товарно-транспортна накладна від 22.04.2016 року №78; прибутковий ордер від 23.04.2016 року №111; видаткова накладна від 23.04.2016 року №80; товарно-транспортна накладна від 23.04.2016 року №80; прибутковий ордер від 24.04.2016 року №112; видаткова накладна від 24.04.2016 року №82; товарно-транспортна накладна від 24.04.2016 року №82; прибутковий ордер від 25.04.2016 року №113; видаткова накладна від 25.04.2016 року №84; товарно-транспортна накладна від 25.04.2016 року №84; прибутковий ордер від 26.04.2016 року №114; видаткова накладна від 26.04.2016 року №88; товарно-транспортна накладна від 26.04.2016 року №88; прибутковий ордер від 27.04.2016 року №115; видаткова накладна від 27.04.2016 року №93; товарно-транспортна накладна від 27.04.2016 року №93; прибутковий ордер від 28.04.2016 року №116; видаткова накладна від 28.04.2016 року №98; товарно-транспортна накладна від 28.04.2016 року №98, податкові накладні, платіжні доручення за період травень-серпень 2016, звіт по банківським випискам за період січень-жовтень 2016 року, сертифікати якості, акти списання отриманих у квітні-червні ТМЦ /том 1 аркуш спр.59-235, том 2 аркуш спр.168-202, том 2 аркуш спр.218-250, том 3 аркуш спр.1-8,9-14,15-38/.

Поставлені ТОВ Трансімпекс компані товарно - матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ Трансімпекс компані видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи /том 2 аркуш спр.215-217/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту квітня-червня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ Трансімпекс компані /том 2 аркуш спр.91-141/.

20 квітня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН (Поставник) укладено договір поставки №ЮР-157/16. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Поставник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами /том 1 а.с.241-242/.

Згідно умов договору, ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації для використання у виробничому циклі Позивача /том 1 аркуш спр.243/.

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 3 аркуш спр.74-79/.

На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: специфікація за квітень 2016 року №1;прибутковий ордер від 27.04.2016 року №118;видаткова накладна від 27.04.2016 року №21;товарно-транспортна накладна від 27.04.2016 року №21;прибутковий ордер від 28.04.2016 року №119;видаткова накладна від 28.04.2016 року №7;товарно-транспортна накладна від 28.04.2016 року №7;прибутковий ордер від 29.04.2016 року №120;видаткова накладна від 29.04.2016 року №8;товарно-транспортна накладна від 29.04.2016 року №8;прибутковий ордер від 29.04.2016 року №121;видаткова накладна від 30.04.2016 року №9;товарно-транспортна накладна від 30.04.2016 року №9, податкові накладні відомість по рахунку 631 Розрахунки з поставниками , звіт по банківській виписці по ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , платіжні доручення, сертифікати якості за квітень 2016 року, акт списання ТМЦ у квітні 2016 року/том 1 аркуш спр.243-250, том 2 аркуш спр.1-14,164-167, том 3 аркуш спр.46-49,50/.

Поставлені ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН ТМЦ використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи /том 2 аркуш спр.215-217/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту квітня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН /том 2 аркуш спр.91-141/.

06 січня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ ЛОРДФІЛК (Поставник) укладено договір поставки №ЮР-59/16. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Поставник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами /том 2 аркуш спр.15-16/.

Згідно умов договору, ТОВ ЛОРДФІЛК у березні 2016 року поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації для використання у виробничому циклі Позивача /том 2 аркуш спр.17/.

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ЛОРДФІЛК за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 3 аркуш спр.86-96/.

На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: специфікації №3 за січень-березень 2016 року; прибутковий ордер від 12.01.2016 року №20; видаткова накладна від 12.01.2016 року №550; товарно-транспортна накладна від 12.01.2016 року; прибутковий ордер від 13.01.2016 року №21; видаткова накладна від 13.01.2016 року №602; товарно-транспортна накладна від 13.01.2016 року №602; прибутковий ордер від 14.01.2016 року №22; видаткова накладна від 14.01.2016 року №650; товарно-транспортна накладна від 14.01.2016 року №650; прибутковий ордер від 17.01.2016 року №36; видаткова накладна від 17.01.2016 року №800; товарно-транспортна накладна від 17.01.2016 року №800; прибутковий ордер від 18.01.2016 року №37; видаткова накладна від 18.01.2016 року №850; товарно-транспортна накладна від 14.01.2016 року №850; прибутковий ордер від 19.01.2016 року №38; видаткова накладна від 19.01.2016 року №900; товарно-транспортна накладна від 19.01.2016 року №900; прибутковий ордер від 20.01.2016 року №39; видаткова накладна від 20.01.2016 року №953; товарно-транспортна накладна від 20.01.2016 року №953; прибутковий ордер від 21.01.2016 року №40; видаткова накладна від 21.01.2016 року №1001; товарно-транспортна накладна від 21.01.2016 року №1001; прибутковий ордер від 22.01.2016 року №41; видаткова накладна від 22.01.2016 року №1050; товарно-транспортна накладна від 22.01.2016 року №1050; прибутковий ордер від 23.01.2016 року №42; видаткова накладна від 23.01.2016 року №1100; товарно-транспортна накладна від 23.01.2016 року №1100; прибутковий ордер від 24.01.2016 року №47; видаткова накладна від 24.01.2016 року №1200; товарно-транспортна накладна від 24.01.2016 року №1200; прибутковий ордер від 25.01.2016 року №54; видаткова накладна від 25.01.2016 року №1253; товарно-транспортна накладна від 25.01.2016 року №1253; прибутковий ордер від 15.02.2016 року №50; видаткова накладна від 15.02.2016 року №701; товарно-транспортна накладна від 15.02.2016 року №701; прибутковий ордер від 14.02.2016 року №49; видаткова накладна від 14.02.2016 року №650; товарно-транспортна накладна від 14.02.2016 року №650; прибутковий ордер від 13.02.2016 року №48; видаткова накладна від 13.02.2016 року №600; товарно-транспортна накладна від 13.02.2016 року №600; прибутковий ордер від 13.03.2016 року №72; видаткова накладна від 13.03.2016 року №600; товарно-транспортна накладна від 13.03.2016 року №600; прибутковий ордер від 14.03.2016 року №74; видаткова накладна від 14.03.2016 року №652; товарно-транспортна накладна від 14.03.2016 року №652; прибутковий ордер від 15.03.2016 року №75; видаткова накладна від 15.03.2016 року №701; товарно-транспортна накладна від 15.03.2016 року №701, звіт по банківським випискам, платіжні доручення, податкові накладні, сертифікати якості, акти списання ТМЦ у березні 2016 року /том 2 аркуш спр.17-32, аркуш спр.143-151, том 3 аркуш спр.56-58,59,60/.

Поставлені ТОВ ЛОРДФІЛК товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ ЛОРДФІЛК видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи /том 2 аркуш спр.215-217/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту березня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ ЛОРДФІЛК /том 2 а.с.91-141/.

05 січня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (Поставник) укладено договір поставки №ЮР-57/16. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Поставник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами /том 2 а.с.33-34/.

Згідно умов договору, ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС у березні 2016 року поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації для використання у виробничому циклі Позивача /том 2 а.с.35/.

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом /том 3 а.с.63-73/.

На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: специфікація за січень 2016 року №1;специфікація за лютий 2016 року №2;специфікація за березень 2016 року №3;прибутковий ордер від 11.01.2016 року №4;видаткова накладна від 11.01.2016 року №501;товарно-транспортна накладна від 11.01.2016 року; прибутковий ордер від 12.01.2016 року від №18;видаткова накладна від 12.01.2016 року № 550; товарно-транспортна накладна від 12.01.2016 року №550; прибутковий ордер від 13.01.2016 року №19; видаткова накладна від 13.01.2016 року №602; товарно-транспортна накладна від 13.01.2016 року №602; приходний ордер від 14.01.2016 рік №23; видаткова накладна від 14.01.2016 року №653; товарно-транспортна накладна від 14.01.2016 року №653; прибутковий ордер від 15.01.2016 року №24; видаткову накладну від 15.01.2016 року №704; товарно-транспортна накладна від 15.01.2016 року №704; прибутковий ордер від 16.01.2016 року №25; видаткова накладна від 16.01.2016 року №750; товарно-транспортна накладна від 16.01.2016 року №750; прибутковий ордер від 17.01.2016 року №26; видаткова накладна від 17.01.2016 року №800; товарно-транспортна накладна від 17.01.2016 року №800; прибутковий ордер від 18.01.2016 року №31; видаткова накладна від 18.01.2016 року №852; товарно-транспортна накладна від 18.01.2016 року №852;прибутковий ордер від 19.01.2016 року №32;видаткова накладна від 19.01.2016 року №900;товарно-транспортна накладна від 19.01.2016 року №900; прибутковий ордер від 20.01.2016 року №33; видаткова накладна від 20.01.2016 року №950; товарно-транспортна накладна від 20.01.2016 №950; прибутковий ордер від 20.01.2016 року №34; видаткова накладна від 20.01.2016 року №1001; товарно-транспортна накладна від 20.01.2016 року №1001; прибутковий ордер від 22.01.2016 року №48; видаткова накладна від 22.01.2016 року №1054; товарно-транспортна накладна від 22.01.2016 року №1054; прибутковий ордер від 22.01.2016 року №49; видаткова накладна від 23.01.2016 року №1100; товарно-транспортна накладна від 23.01.2016 року №1100; прибутковий ордер від 24.01.2016 року №50; видаткова накладна від 24.01.2016 року №1200; товарно-транспортна накладна від 24.01.2016 року №1200; прибутковий ордер від 25.01.2016 року №51; видаткова накладна від 25.01.2016 року №1251; товарно-транспортна накладна від 25.01.2016 року №1251; прибутковий ордер від 26.01.2016 року №52; видаткова накладна від 26.01.2016 року №1301; товарно-транспортна накладна від 26.01.2016 року №1301; прибутковий ордер від 13.02.2016 року №45; видаткова накладна від 13.02.2016 року №600; товарно-транспортна накладна від 13.02.2016 року №600; прибутковий ордер від 14.02.2016 року №46; видаткова накладна від 14.02.2016 року №650; товарно-транспортна накладна від 14.02.2016 року №650; прибутковий ордер від 15.02.2016 року №47; видаткова накладна від 15.02.2016 року №700; товарно-транспортна накладна від 15.02.2016 року №700; прибутковий ордер від 13.03.2016 року №73; видаткова накладна від 13.03.2016 року №600; товарно-транспортна накладна від 13.03.2016 року №600; прибутковий ордер від 15.03.2016 року №76; видаткова накладна від 15.03.2016 року №702; товарно-транспортна накладна від 15.03.2016 року №702; прибутковий ордер від 15.03.2016 року №76; видаткова накладна від 15.03.2016 року №702; товарно-транспортна накладна від 15.03.2016 року №702, платіжні доручення, податкові накладні, сертифікати якості /том 2 аркуш спр.35-46, том 3 аркуш спр.60-62, том 4 аркуш спр.1-31/

Отримані на підставі договору, укладеного з ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи /том 2 аркуш спр.215-217/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту березня-червня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС /том 2 аркуш спр.91-141/.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Так, відповідно до п.44.1 для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договори поставки укладені з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ (код 40238159), ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН (код 40240917), ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941), специфікації, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, сертифікати якості, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти списання ТМЦ, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарської операцій за договорами поставки із ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ (код 40238159), ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН (код 40240917), ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941) відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Позивачем до перевірки надавались всі вищенаведені документі, про що також свідчить зміст Акту перевірки, проте зазначені документи не взяті до уваги при формуванні висновків Акту перевірки.

Як з'ясовано в судовому засіданні у представників позивача, ПАТ ВАВК є виробником продукції, має власні основні засоби (цехи), трудові ресурси, спеціалізується на виробництві і продажу вогнетривких керамічних виробів (шамотних). Підприємство має повний технологічний цикл виробництва, починаючи з добутку сировини, завершуючи випуском готової продукції. До складу технологічного циклу входять каоліновий рудник, цех обертових печей для випалу кускового шамоту, два вогнетривких цеха по виробництву вогнетривких виробів, допоміжні цехи та служби.

Тобто, саме для використання у виробничому процесі придбавалися матеріали у ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК .

Судом з'ясовано, що продукція, що закуповувалась, не належить до основних засобів, отже на неї не заводяться інвентарні картки із зазначенням заводських номерів та паспортів, та була використана ПАТ ВАВК для виробництва власного товару (сировина та запасні частини).

Відсутність певних документів щодо якості товару, його технічних характеристик тощо не може свідчити про нереальність господарських операцій та нівелювати право платника податків на формування податкового кредиту, оскільки таке право у ПАТ ВАВК виникло відповідно до абзацу 2 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Щодо інформації про технічні характеристики, гарантійні зобов'язання, сертифікати відповідності, паспорти якості продукції до поставленого товару слід відмітити, що для Позивача не було суттєвим, оскільки поставлена продукція відповідала вимогам нормативно-технічної документації щодо обладнання підприємства, та повністю забезпечувала дотримання виконання виробничо-технічного процесу під час виготовлення вогнетривкої продукції для кінцевих споживачів. Здебільшого, виготовлення такої продукції здійснюється відповідно до технічних відомостей про виробництво з огляду на наявне обладнання підприємства, через відсутність нормативно регламентованої документації (ГОСТ, ДСТУ, ТУ і т. і.), при цьому поставлений товар повністю задовольняє ПАТ «ВАВК» як за технічними, так і за якісними характеристиками / том 3 а.с.220/.

Зазначені обставини жодним чином не порушують договірних засад із контрагентом, жодних недоліків неналежної якості товару під час його використання у господарській діяльності не було виявлено.

Крім того, суд звертає увагу,що нормативні приписи Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.11.2013 № 1308) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746, відповідно до якого продукція отримана за укладеними договорами , а саме матриці виробу, ознаки матриць виробу, плити кріплення центральної ознаки матриці виробу, плити футеровальні матриці виробу, прес-форми тощо, не підлягала обов'язковій сертифікації.

Відсутність окремих сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції не може мати вплив на формування платником податку податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України, та в тому числі свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій.

Стосовно неповноти заповнення товарно-транспортних документів, за якими товар був отриманий від контрагентів суд зазначає наступне

Відповідно до положень пунктів 5.2 договорів з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК поставка товару здійснювалась за рахунок постачальників.

Товарно-транспортна накладна оформлюється при перевезенні вантажним автомобільним транспортом і є обов'язковим документом для того підприємства, що надає такі послуги.

Відсутність товарно-транспортної накладної або її неналежне оформлення не дає права на відображення сум у податкових витратах відповідних транспортних послуг. Товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначають взаємовідносини по перевезенню вантажів для обліку транспортної роботи. Тобто, в даному випадку, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, враховуючи, що поставка товару здійснювалась контрагентами ПАТ ВАВК , відсутність або неналежне оформлення ними товарно-транспортних накладних не може тягнути собою висновків щодо нереальності господарських операцій та застосування відповідних негативних правових наслідків до позивача.

Враховуючи викладене та наявність у документообігу ПАТ ВАВК наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, за наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання підприємством у конкретних контрагентів товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу (господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці).

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Всі правочини із зазначеними контрагентами ПАТ ВАВК укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, не суперечать закону, їх предметами є речі, що не обмежені в цивільному обороті, а сторони під час здійснення господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ, що зокрема підтверджується даними, розміщеними на офіційному сайті ДФС України Електронний кабінет платника податків : https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/ reestr.jspx

Згідно із ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей, як, зокрема, про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів тощо.

В свою чергу, статтею 10 цього Закону визначено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До того ж, адміністративна та судова практика за даними питаннями виходить з презумпції добросовісності платника, яка підтримує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Тобто, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (чинна назва Реєстру - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Відповідачем не надано відомостей щодо наявності відомостей про скасування свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість підприємств-контрагентів ПАТ ВАВК чи визнання їх недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання відповідних договорів.

Суд звертає увагу на те, що станом на дату укладення і виконання угод з контрагентами, ці суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто вони мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

Окрім того, відповідно до правової позицій Вищого адміністративного суду України, викладеного в ухвалі від 03.05.2012р. по справі № К/9991/11271/12, наявність реєстрації контрагента на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб'єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та позивач, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Крім того, пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі № К-12509/08.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів поставок укладених позивачем із ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК .

Суд звертає увагу,що вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між позивачем-ПАТ ВАВК та ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК . Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню експедиторських послуг за вказаним договором із його господарською діяльністю та фактичне використання їх у власній господарській діяльності.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат оплати вартості придбаних у ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК товарно-матеріальних цінностей із господарською діяльністю ПАТ ВАВК .

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного ( податкового) періоду, визначена згідно з розділом п'ять цього Кодексу.

Згідно вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 201 Податкового Кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктами 201.4, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна складається в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виникнення у Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат права на формування податкового кредиту у березні-червні 2016р., за наслідками господарських операцій з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень-червень 2016 року. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у рішеннях, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02, Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №1991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг знати. Добросовісний платник не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Також, у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Європейський суд з прав людини у п. 38 рішення зазначив: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання .

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковою інспекцією таких доказів не наведено та не представлено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача. Суд зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за зазначеними обставинами, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, в зв'язку з чим, можливо зробити висновок про необґрунтованість завищення відповідачем податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2744991 грн., у т.ч. у березні 2016 року у сумі 248668 грн., у квітні 2016 року у сумі 1216674 грн., у травні 2016 року у сумі 847361 грн., у червні 2016 року у сумі 432288 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що у провадженні СВ ПМ ДПІ у міста Києва перебуває кримінальне провадження №32016050000000056, порушена за фактом скоєння злочину передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України 28.07.2016 року/том 3 а.с.106/.

Як з'ясовано в судовому засіданні у представників позивача при проведені перевірки контролюючий орган не повідомляв про порушене кримінальне провадження, а сама позапланова перевірка призначена на підставі Наказу начальника Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 05 серпня 2016 року №161 відповідно до пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.2 ст.78 Податкового кодексу України про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат (код за ЄДРПОУ 00191721) з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Трансімпекс компані (код 40238159), ТОВ Преміум Юкрейн (код 40240917), ТОВ Делайз систем (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941) за січень-червень 2016 року /том 1 а.с.32/.

Однак, суд звертає увагу, що за відсутності відповідного вироку суду щодо кримінального провадження №32016050000000056 за фактом скоєння злочину передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України та без наведення доказів суперечності відповідних правочинів інтересам держави, суд не бере до уваги зазначену інформацію / том 3 а.с.104-105/.

Також, доказів на підтвердження того, що в кримінальному провадженні №32016050000000056 існує рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем до суду не надано.

У відповідності до практики Верховного суду України позивачем доведено в судовому засіданні зв'язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а фіктивна діяльність позивача навпаки не доведена.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує Публічному акціонерному товариству «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» судові витрати у сумі 61762,30грн.(шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні тридцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року №0000221400 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 13 вересня 2016 року №0000221400 форми Р , яким ПАТ ВАВК збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4117486 (чотири мільйони сто сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., з яких: 2 744 991,00 грн. - за податковим зобов'язанням;1 372 495,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» судові витрати у сумі 61762,30грн.(шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні тридцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 24 січня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 січня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.