Рішення

від 02.02.2017 по справі 907/841/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.2017 Справа № 907/841/16

За позовом Державного підприємства "Перечинське лісове господарство", с. Сімер, Перечинського району

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення суми 23 065,91 грн.

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

Представники:

Позивача - Буря В.В., довіреність №571 від 15.11.16;

Відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Перечинське лісове господарство", с. Сімер Перечинського району заявило позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення суми 23 065,91 грн. грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що згідно договору купівлі - продажу лісоматеріалів від 27.08.2015 року №211, укладеного між Державним підприємством "Перечинське лісове господарство" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, позивачем впродовж 2015 року відпущено, а відповідачем прийнято лісоматеріали на загальну суму 38 603,32 грн., що підтверджується узгодженими підприємцем товарно - транспортними накладними. Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість на загальну суму 15 035,28 грн. Зважаючи на те, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошових зобов'язань, відповідно до умов договору та положень закону заявником проведено нарахування штрафних санкцій, і просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 23 065,91 грн., в тому числі 15 035,28 грн. заборгованості за поставлені лісоматеріали, 4 932,54 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 671,01 грн. трьох відсотків річних та 2 427,08 грн. інфляційних втрат.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача подав письмову заяву в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позовні вимоги уточнив та зменшив, з огляду на проведення перерахунку заявленої до стягнення суми, і просить стягнути з відповідача суму 21 336,43 грн. , в т. ч. 15 035,28 грн. основного боргу за відпущену лісопродукцію, 3 397,38 грн. пені за прострочення платежу, нараховану за період з 05.09.15 по 05.03.16, а також суми 2 329,13 грн. втрат від інфляції та 574,64 грн. 3% річних за період з 05.09.15 по 12.12.16. Решту позовних вимог просить суд не розглядати. За таких обставин, суд розглядає зменшені (уточнені) позовні вимоги. При цьому, уповноважений представник позивача заявлені (зменшені) позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на вирішення спору по суті з огляду на повторну неявку відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи на адресу, вказану позивачем та підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 23.12.2016 року та 18.01.2017 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відповідною відміткою органу зв'язку про вручення), проте відповідач своїми процесуальними правами не скористався - у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, письмових пояснень чи будь-якої правової позиції по суті спору та заявлених вимог не подав, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомляв, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача

суд встановив:

27 серпня 2015 року між Державним підприємством "Перечинське лісове господарство" (продавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі -продажу №211 лісоматеріалів, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати та передати, а Покупець - прийняти та провести оплату товару відповідно до умов цього Договору (а.с. 13-14).

Пунктом 3.2.1. передбачено, що покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, що визначені даним договором. Згідно п. 1.2. договору сторони обумовили, що Покупець проводить попередню оплату за продукцію на протязі 3-х банківських днів з моменту повідомлення про готовність поставки. При поставці товару на суму, що перевищує передоплату, заборгованість повинна бути погашена Покупцем на протязі 5-ти банківських днів.

На виконання умов Договору впродовж 2015 року позивач відпустив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 38 603,32 грн., що достовірно підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими відповідачем товарно-транспортними накладними про отримання товару: ТТН серія ЗКА №591332 від 29.08.15 на суму 15 035,28 грн., ТТН серія ЗКА №591355 від 01.09.15 на суму 14 063,26 грн. та ТТН серія ЗКА № 591366 від 03.09.15 на суму 9 504,78 грн.(а.с. 15-17). Проте, за даними позивача, які відповідачем в установленому порядку належними та допустимими доказами не спростовано, свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар підприємець ОСОБА_1 виконав лише частково, провівши оплату тільки за отриманий товар згідно ТТН від 01.09.15 та від 03.09.15 (платіжні доручення №19_А8021/4 від 08.10.15 на суму 14 063,26 грн. та №22_ВС032/2 від 12.11.15 на суму 9 504,78 грн., а. с. 18-19). Зважаючи на це та на наявну заборгованість в сумі 15 035,28 грн. позивач звертався до відповідача з претензією 576 від 15.11.2016 року, якою повідомив останнього про наявність заборгованості та заявив вимогу щодо її оплати, однак відповідач на вказану вимогу належним чином не відреагував - борг повністю не погасив (а.с. 21).

Таким чином, заявлена до стягнення сума заборгованості за відпущений товар становить 15 035,28 грн. належним чином доведена матеріалами справи, договором, узгодженими сторонами товарно-транспортними накладними, наявними доказами часткової оплати та довідкою позивача про стан заборгованості на час вирішення спору судом, відповідачем в установленому порядку не спростована та не заперечена.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України (ст. 526 Цивільного кодексу України) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. (ст. 692 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, заявлені вимоги про стягнення основного боргу належним чином доведені матеріалами справи, обумовлені положеннями ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми 15 035,28 грн. основного боргу.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань, покликаючись на умови договору та положення ст. 625 ЦК України, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 397,38 грн. пені за прострочення платежу (заявлений період нарахування з 05.09.15 по 05.03.16), а також суми 2 329,13 грн. втрат від інфляції та 574,64 грн. 3% річних (заявлений період нарахування з 05.09.15 по 12.12.16).

Відповідно до п 4.1. Договору за прострочення платежу покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу та сплачує борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання).

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані з урахуванням положень ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , обумовлені договором, відповідачем в установленому порядку не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які покликається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені (зменшені) позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача задоволених вимог і становлять 1 378 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ід. номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Перечинське лісове господарство", 89203, с. Сімер, вул. Будівельників, 7, Перечинського району (код ЄДРПОУ 22114603) суму 21 336 (Двадцять одна тисяча триста тридцять шість) грн. 43 коп., а також суму 1 378 (Одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2017року.

Суддя В.Кривка