Постанова

від 30.01.2017 по справі 5004/674/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

30 січня 2017 року Справа № 5004/674/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

заявник - пред-ка ОСОБА_1 (пост.дов. б/№ від 05.12.2016 р.)

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Ковельський автодор"

на ухвалу господарського суду Волинської області від 19.12.2016 р.

у справі № 5004/674/12

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" від 05.12.2016р. б/н (вхід. №01-74/52/16 від 08.12.2016 р.) про заміну сторони виконавчого провадження № 35478779 (зведене виконавче провадження № 41392281) - товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" (первісний стягувач) на товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" (новий стягувач) по справі №5004/674/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"

до дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Ковельський автодор"

про стягнення 335324,95 грн. (заміна сторони виконавчого провадження)

в с т а н о в и в :

Відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 19.12.2016 р. у справі № 5004/674/12 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником та замінено стягувача товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" по виконанню ухвали господарського суду Волинської області від 12.07.2012 р. у виконавчому провадженні № 35478779 (зведене виконавче провадження № 41392281), що перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.12.2016 р. у справі № 5004/674/12 та відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник доводить, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена та посилається у зв'язку з цим на постанову Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі № 923/945/13.

Вважає також, що питання заміни сторони правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому ст.25 ГПК України.

Крім того, посилаючись на норми п.11 ч.1 ст.4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг і постанову Верховного суду України від 13.04.2016 р. у справі № 3-238гс16 скаржник зазначає, що фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ, проте товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" не є фінансовою установою.

Вважає також, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував відсутності доказів реальності такої господарської операції, оскільки відсутні докази передачі будь-яких документів на підтвердження законності договорів. Вважає, що неналежне оформлення договорів відступлення права вимоги, невиконання вимог ст. 517 Цивільного кодексу України та не передача оригіналів всіх документів свідчить про те, що сторони при укладанні договорів відступлення права вимоги не мали на меті настання реальних наслідків.

Зазначає, що відповідно до п. 10.4 договорів поставки № 07/05 - 09/08 від 07.05.2009 р. та № 29/06-10/04 від 29.06.2010 р. передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони. Проте, укладення договору та відступлення права вимоги товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" здійснено всупереч договорам поставки - без згоди дочірнього підприємства Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України . Вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, оскільки не було враховано наявність обмежень у договорах поставки та порушення порядку заміни кредитора у зобов'язанні, що призвело до неправильного вирішення спору.

Вважає, що факт передачі і отримання вимог за вказаними договорами не доведений, оскільки перший кредитор не підтвердив належне йому право вимоги до моменту передачі остаточному кредитору.

Заявник товариство з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга відповідача дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Ковельський автодор" є необґрунтованою і не підлягає задоволенню. Звертає увагу суду, що договір про відступлення права вимоги б/№ від 31.10.2016 р. та договір про відступлення права вимоги № 31/10-03 від 31.10.2016 р. не визнано недійсними та не розірвано у встановленому порядку. Посилаючись на постанову Верховного суду України від 20.05.2015 р. у справі № 5016/1284/2012(5/45) зазначає, що доводи про нікчемність правочинів, на підставі яких кредитор здійснив відступлення права вимоги, мають бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні.

Доводить безпідставність тверджень скаржника зазначивши, що відповідно до умов договору від 31.10.2016 р. б/№ товариство з обмеженою відповідальністю Кліносол Трейдінг Компані є клієнтом, а товариство з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг - фактором, оскільки придбає право вимоги у встановленому договором порядку. Підтвердженням того, що товариство з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг являється фінансовою установою є свідоцтво серії ФК №277 від 14.04.2011 р. та виписка з Державного реєстру фінансових установ.

Не погоджуючись з твердженнями скаржника щодо необхідності отримання його згоди на укладення договорів відступлення права вимоги та відсутності причин для виконання зобов'язань перед новим кредитором з огляду на ненадання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні заявник зазначає, що сторони у договорі відступлення права вимоги від 31.10.2016 р. б/№ погодили право нового кредитора відступати право вимоги за договорами поставки третім особам без обмежень та в силу норм ст.ст. 1080, 1083 Цивільного кодексу України згода боржника на укладення договорів відступлення не вимагалася. Звертає увагу суду, що на адресу скаржника було направлено повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 03/10 від 31.10.2016 р. до якого на підтвердження переходу права вимоги за договорами поставки до товариства з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери долучено договір відступлення права вимоги від 31.10.2016 р. № 31/10-03.

Посилаючись на ст.25 ГПК України, ст.1, ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження заявник пояснює, що товариство з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери , як новий кредитор та зацікавлена особа мало правові підстави вимагати від боржника виконання зобов`язань за договорами поставки.

Враховуючи вищевикладене, заявник просить апеляційну скаргу відповідача дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.12.2016 р. у справі № 5004/674/12 залишити без змін.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" не забезпечив участь представника у судовому засіданні, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Відповідач/скаржник дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не забезпечив участь представника у судовому засіданні.

Представник заявника в судовому засіданні пояснив, що договори відступлення права вимоги б/№ від 31.10.2016 р. та № 31/10-03 від 31.10.2016 р. не визнані недійсними та не розірвані у встановленому порядку, тоді як нормами ст.204 ЦК України встановлена презумпція правочину. Мирова угода, затверджена судом, залишається невиконаною у повному обсязі.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення позивача та відповідача про час і місце розгляду справи /а.с.96, 101 у т.2/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника товариство з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги чи позицією іншої сторони і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.07.2012 р. у справі № 5004/674/12 затверджено мирову угоду, укладену 12.07.2012 р. товариством з обмеженою відповідальністю Кліносол Трейдінг Компані та дочірнім підприємством Волинський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі філії Ковельський автодор .

За умовами мирової угоди відповідач визнає, що сума основного боргу перед позивачем на момент укладення цієї мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в позовній заяві і становить 9253,38 грн. (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят три гривні, тридцять вісім копійок) за договором поставки № 07/05-09/08 від 07.05.2009 р. та 100537,92 грн. (сто тисяч п'ятсот тридцять сім гривень, дев'яносто дві копійки) за договором поставки № 29/06-10/04 від 29.06.2010 р., що разом складає 109791,30 грн. (надалі - "основний борг"). Відповідач зобов'язується та гарантує сплатити на користь позивача суму основного боргу у розмірі 109791,30 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, вказаний нижче у цій мировій угоді, за наступним графіком погашення: до 12 серпня 2012 року відповідач погасить 36 597,10 грн.; до 12 вересня 2012 року відповідач погасить 36597,10 грн.; до 12 жовтня 2012 року відповідач погасить 36597,10 грн. Позивач відмовляється від позовних вимог щодо стягнення грошових сум з відповідача, сплата яких не передбачена цією мировою угодою, в тому числі неустойки, суми інфляційного збільшення заборгованості та трьох процентів річних". Провадження у справі припинено /а.с.151-152 у т.1/.

Додатковою ухвалою від 25.09.2012 р. Господарський суд Волинської області доповнив резолютивну частину ухвали у справі № 5004/674/12 від 12.07.2012 р. пунктом 4 наступного змісту: Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"(01042, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 34048050) з державного бюджету міста Луцька судовий збір в сумі 3 224,78 грн., сплачений по .платіжному дорученню № 1532 від 31.05.2012 р. згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи) /а.с. 11 у т.2/.

29.11.2012 р. Відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду Волинської області у справі № 5004/674/12 від 12.07.2012 р. про затвердження мирової угоди (ВП № 35478779) /а.с.38 у т.2/.

11.03.2014 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області прийнята постанова про приєднання виконавчого провадження № 35478779 до зведеного виконавчого провадження №41392281, яке веде Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області /а.с. 39 у т.2/.

Ухвала Господарського суду Волинської області від 12.07.2012 р. у справі № 5004/674/12 залишається невиконаною в повному обсязі, заборгованість за договором поставки № 07/05-09/08 від 07.05.2009 р. та договором поставки № 29/06-10/04 від 29.06.2010 р. дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Ковельський автодор" не погашена. Суду не надані докази на підтвердження виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.07.2012 р. у справі № 5004/674/12.

08.12.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери звернулось до Господарського суду Волинської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої просить замінити стягувача товариство з обмеженою відповідальністю Клінсол Трейдінг Компані у виконавчому провадженні № 35478779 (зведене виконавче провадження № 41392281), відкритого на підставі постанови Відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 29.11.2012 р. на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери /а.с. 20-22 у т.2/.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.10.2016 р. товариством з обмеженою відповідальністю Кліносол Трейдінг Компані /первісний кредитор та товариством з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг /новий кредитор укладений договір про відступлення права вимоги у порядку ст.ст. 1077 - 1086 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов цього договору /а.с. 23-26 у т.2/ до товариства з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг після сплати відшкодування за відступлення права вимоги (у строк до 07.11.2016 р.) перейшло право вимоги виконання дочірнім підприємством Волинський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компаній Автомобільні дороги України в особі філії Ковельський автодор грошових зобов'язань, зокрема - за договором поставки № 07/05-09/08 від 07.05.2009 р. та договором поставки № 29/06-10/04 від 29.06.2010 р.(п.1.1.).

Відповідно до п.2.3. договір про відступлення права вимоги з моменту переходу до нового кредитора всіх прав у відношенні до боржника, новий кредитор має право розпоряджатись цими правами на власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги за договорами поставки без будь - яких погоджень.

Згідно з п. 5.3. договору після підписання договору новий кредитор набуває усіх прав як процесуального правонаступника первісного кредитора за будь-якими та всіма цивільними, господарськими спорами між первісним кредитором і боржником або по відношенню до особи боржника та/або третіми особами, що випливають з переданих прав вимоги за договорами поставки, які знаходяться на стадії судового розгляду або виконавчого провадження, у відповідності до чинного законодавства України.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до ст.ст.1080, 1083 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Отже, при укладанні договору відступлення права вимоги товариством з обмеженою відповідальністю Кліносол Трейдінг Компані /первісний кредитор та товариством з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг /новий кредитор передбачили право нового кредитора відступати право вимоги за договором поставки третім особам без погоджень відповідно до умов п.2.3 договору відступлення права вимоги.

31.10.2016 р. товариством з обмеженою відповідальністю Кліносол Трейдінг Компані /первісний кредитор та товариством з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг /новий кредитор підписаний акт приймання-передачі документів, відповідно до якого передані оригінали документів, зокрема: договір поставки № 07/05-09/08 від 07.05.2009 р. та договір поставки № 29/06-10/04 від 29.06.2010 р./а.с. 29-31 у т.2/.

Акт приймання - передачі підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Розрахунки за договором відступлення права вимоги б/№ від 31.10.2016 р. відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю Кліносол Трейдінг Компані відступило товариству з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг право грошової вимоги за договорами поставки № 07/05-09/08 від 07.05.2009 р. та № 29/06-10/04 від 29.06.2010 р., здійсненні у повному обсязі, що підтверджується листом від 01.12.2016 р. № 14145/100 та платіжним дорученням від 31.10.2016 р. № 488 /а.с. 36-37 у т.2/.

31.10.2016 р. товариством з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг та товариством з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери укладений договір відступлення права вимоги № 31/10-03. Згідно з умовами п.1.1 договору до товариства з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери перейшло право вимоги виконання дочірнім підприємством Волинський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компаній Автомобільні дороги України в особі філії Ковельський автодор грошових зобов'язань, зокрема: за договором поставки № 07/05-09/08 від 07.05.2009 р. та договором поставки № 29/06-10/04 від 29.06.2010 /а.с.32-33 у т.2/.

Відповідно до п.2.3. договір про відступлення права вимоги з моменту переходу до нового кредитора всіх прав у відношенні до боржника, новий кредитор має право розпоряджатись цими правами на власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги за договорами поставки без будь-яких погоджень.

Згідно з п.5.3. договору після його підписання новий кредитор набуває усіх прав як процесуального правонаступника первісного кредитора за будь-якими та всіма цивільними, господарськими спорами між первісним кредитором і боржником або по відношенню до особи боржника та/або третіми особами, що випливають з переданих прав вимоги за договорами поставки, які знаходяться на стадії судового розгляду або виконавчого провадження у відповідності до чинного законодавства України.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Вищезазначені договори відступлення права вимоги в судовому порядку не оспорювались і не були визнані судом недійсними.

Колегією суддів встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 31.10.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери направило на адресу боржника - дочірнього підприємства Волинський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компаній Автомобільні дороги України повідомлення вих. № 03/10 про відступлення права вимоги, що підтверджується описом вкладень у цінний лист та фіскальним чеком. В повідомленні про відступлення права вимоги від 31.10.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери повідомило, що являється новим кредитором та просить, в подальшому виконання зобов`язань за договорами поставки № 07/05-09/08 від 07.05.2009 р. та № 29/06-10/04 від 29.06.2010 р. здійснювати на користь товариства з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери /а.с.34-35 у т.2/.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява товариства з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні відповідно до ст.25 ГПК України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 121 - 4 ГПК УКраїни у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Господарський суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, в тому числі й на стадії виконання судового рішення. Новий наказ при цьому не видається.

Відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відповідності до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання.

З урахуванням наведених норм колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суди першої інстанцій про наявність правових підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні - стягувача товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" згідно зі ст.25 ГПК України.

Наведена позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 19.08.2014 р. у справі № 923/945/13.

Верховний Суд України відповідно до постанови від 19.08.2014 р. у справі № 923/945/13 зазначає, що чинним законодавством не передбачена уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладання цивільно-правової угоди без заміни кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Щодо посилання скаржника на нікчемність правочинів, на підставі яких товариством з обмеженою відповідальністю Кліносол Трейдінг Компані /первісний кредитор відступлено право вимоги товариству з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг /новий кредитор, а товариством з обмеженою відповідальністю Юбіпартнер Факторинг в свою чергу відступлено право вимоги товариству з обмеженою відповідальністю Правова група Побережнюк і партнери , колегія суддів зазначає, що такі обставини повинні бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, за результатами якого відповідне зобов'язання може бути визнано припиненим, недійсним тощо. Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, не мають цивільно-правового характеру.

Нормами статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначені договори відступлення права вимоги станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій недійсними в судовому порядку не визнавалися, в матеріалах справи відстунє будь-яке рішення щодо встановлення судом їх недійсності. Договори не є нікчемні, оскільки їх недійсність не встановлена законом, як це передбачено частиною 2 статті 215 ЦК України.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Волинської області від 19.12.2016 р. у справі № 5004/674/12 про заміну стягувача у виконавчому провадженні відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах законодавства і немає підстав для її скасування чи зміни за ст.104 ГПК України. Доводи скаржника не спростовують висновків суду по суті спору і не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.25, 49, 99, 101, 103-106, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Ковельський автодор" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.12.2016 р. у справ № 5004/674/12 залишити без змін.

Матеріали справи № 5004/674/12 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.