Ухвала

від 01.02.2017 по справі 812/897/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року справа №812/897/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 812/897/16 за позовом Донецького окружного адміністративного суду до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 23 травня 2016 року № 44, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2016 року Донецький окружний адміністративний суд (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач, Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення від 23 травня 2016 року № 44 (а.с.5-11).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі, визнане протиправним та скасоване рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 травня 2016 року № 44 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.143-147).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що листки непрацездатності, які були видані після 01 грудня 2014 року закладом охорони здоров'я на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду (а.с.165-190).

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, апелянтом в апеляційній скарзі, а позивачем в запереченнях, зазначено про розгляд справи за відсутності їх представників.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється сторонами наступне.

Позивач - Донецький окружний адміністративний суд належить до органу судової влади, який здійснює свої повноваження відповідно до вимог Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів на підставі Положення про Донецький окружний адміністративний суд.

За приписами частини першої статті 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Частиною третьою статті 8 зазначеного Закону визначено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного ОСОБА_2 України та своїм найменуванням.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

18 травня 2016 року за результатами перевірки з питань дотримання позивачем порядку використання страхових коштів Фонду відповідачем складено акт, в якому зазначено про порушення судом порядку оплати допомоги за рахунок коштів Фонду в сумі 8941,56 грн. за листом непрацездатності № 662190 ОСОБА_3 у період амбулаторного лікування з 23 січня 2015 року по 11 лютого 2015 року, виданим комунальною лікувально-профілактичною установою Донецьке обласне клінічне територіально-медичне об'єднання , яка знаходилася за адресою: 83099, м. Донецьк, проспект Ілліча, 14, код ЄДРПОУ 25672019, та не перемістилася з території, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Зазначена сума сплачена на підставі протоколу засідання комісії із соціального страхування від 27 березня 2015 року № 3, фінансування від Фонду отримано 12 березня 2015 року, сплачено застрахованій особі 20 березня 2015 року.

Посадовими особами Позивача акт підписаний із запереченнями, які 25 травня 2016 року надіслані у межах визначеного десятиденного строку на адресу Відповідача та отримані останнім 31 травня 2016 року.

01 червня 2016 року Позивач отримав рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 травня 2016 року № 44 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 13412,34 грн, яке прийнято без врахування доводів суду, викладених у запереченнях.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття Фондом рішення про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 13412,34 грн., яке прийнято у зв'язку з порушенням порядку оплати допомоги за рахунок коштів Фонду, оскільки листок непрацездатності видано Комунальною лікувально-профілактичною установою Донецьке обласне клінічне територіально-медичне об'єднання , яке знаходиться на території проведення антитерористичної операції, що регулюється нормами Конституції України, Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 8 Закону № 1105-XIV виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Частиною третьою статті 8 Закону № 1105-XIV передбачено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного ОСОБА_2 України та своїм найменуванням. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Статтею 9 Закону № 1105-XIV визначено, що основними завданнями і функціями Фонду соціального страхування України та його робочих органів є, зокрема, проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності (пункт 5), здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду (пункт 7).

За змістом пункту шостого частини другої статті 9 Закону № 1105-XIV Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 10 Закону № 1105-XIV Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.

Частиною шостої статті 15 Закону № 1105-XIV передбачено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За змістом частини восьмої статті 15 Закону № 1105-XIV право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають директор виконавчої дирекції Фонду та його заступники, керівники робочих органів Фонду та їх заступники.

Постановою Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 29 затверджено Інструкцію про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження (далі - Інструкція № 29).

Згідно з розділом 1 Постанови від 22.12.2010 року № 29 ця інструкція розроблена відповідно до Законів України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням , Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлює порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок.

Отже, Інструкція № 29 визначає порядок проведення перевірки та прийняття рішення за її наслідками.

Відповідно до пункту 3.13.4. Інструкції № 29 у разі підписання акту перевірки із запереченнями страхувальник подає їх у письмовій формі як додаток до акту перевірки або надсилає до органу Фонду, який проводив перевірку, окремим документом протягом 10 календарних днів з дня підписання акту.

Орган Фонду розглядає інформацію, викладену у запереченнях до акту, і надає на них письмову відповідь, яка надсилається страхувальнику у порядку, визначеному пунктом 4.1 розділу IV цієї Інструкції № 29.

Згідно із пунктом 4.1 розділу 4 Інструкції № 29 за матеріалами акту перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника.

Отже, прийняття рішення можливо уповноваженою особою лише після розгляду акту перевірки та заперечень на нього.

06 червня 2016 року відповідачем були розглянуті заперечення позивача та останньому було направлено відповідне повідомлення про розгляд заперечень від 06 червня 2016 року № 05-07-808, отримане позивачем 15 червня 2016 року за вх. № 10979/1-6 (а.с.13-14, далі -Відповідь № 808).

У відповіді відповідач послався на лист Міністерства охорони здоров'я України від 21 квітня 2015 року за № 3.14-19/637-15/12618, згідно якого не має можливості контролювати якість надання медичної допомоги, у тому числі порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, в медичних закладах, розташованих на тимчасово неконтрольованих територіях, тому листки непрацездатності, які були видані закладами охорони здоров'я на території, де органи державної влади тимчасового не здійснюють свої повноваження після 01 грудня 2014 року, не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.

Системний аналіз пунктів 3.13.4. та 4.1. Інструкції № 29 свідчить про обов'язок відповідача дотримуватись процедури та послідовності прийняття рішення, зокрема приймати рішення за результатами перевірки лише після розгляду заперечень на акт перевірки. В даному випадку відповідачем було прийнято оскаржене рішення до розгляду заперечень по суті.

Позивачем була застосована процедура досудового оскарження рішення, наявність якої в даному випадку має значення для вирішення питання щодо дотримання строків оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що 08 червня 2016 року позивачем на адресу виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направлено скаргу від 07 червня 2016 року № 09-09/846/16 про перегляд рішення від 23 травня 2016 року № 44 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.17), в якій зазначено, що акт перевірки вважається узгодженим, якщо він був підписаний без заперечень або впродовж передбаченого терміну заперечення не надійшли або надіслані з порушенням зазначеного терміну, тоді як Виконавчим відділенням Фонду оскаржуване рішення прийнято без врахування заперечень позивача (а.с.17-19).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку Фондом порушено процедуру прийняття рішення.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на лист Міністерства охорони здоров'я України від 21 квітня 2015 року № 3.14-19/19/637-15/12618, оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом, а лише має роз'яснювальний, інформаційний характер та не встановлює певних правових норм.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям було зобов'язано забезпечити: до 01 грудня 2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Колегія суддів вважає, що комунальна лікувальна - профілактична установа Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання є комунальною організацією, яка у зв'язку з видом своєї діяльності, розташуванням медичного обладнання та лікувальних корпусів, медичного персоналу у разі зміни місцезнаходження не зможе забезпечити провадження своєї діяльності.

Як передбачено ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207 від 15.04.2014 року будь - які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Але, судом першої інстанції зроблений правильний висновок з яким погоджується колегія суддів, що в розумінні статті 3 зазначеного закону визнана тимчасово окупованою територією сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

З огляду на що, колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальна лікувально-профілактична установа Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання (якою видані листки непрацездатності) розташована за адресою: 83099, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Ілліча, 14, тобто не була переміщена і по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території, то це унеможливлює, прийняття листків непрацездатності як підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.

Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхові випадки за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм (частина перша статті 22 Закону № 1105-XIV).

Згідно з частиною другою статті 22 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.

Частиною першою статті 31 Закону № 1105-XIV визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з встановленим в ході планової перевірки порушенням частини першої статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме листок непрацездатності № 662190 з 23 січня 2015 року по 11 лютого 2015 року виданий ОСОБА_3, режим лікування амбулаторний, видано комунальною лікувально-профілактичною установою Донецьке обласне клінічне територіально-медичне об'єднання , яка розташована за адресою: проспект Ілліча, 14, м. Донецьк, 83099, код ЄДРПОУ 25672019 (а.с.66).

Статтею 23 Закону № 1105-XIV визначено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності є вичерпним, жодної з підстав при вирішенні питання щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності не існувало при прийнятті рішення щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності № 662190 з 23 січня 2015 року по 11 лютого 2015 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо оцінки Сертифікату № 3411 про форс - мажорні обставини (обставини не переробної сили), виданому 26.02.2015 року Донецькою торгово - промисловою палатою.

Крім того, частино 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Приморського районного суду м.Маріуполя від 16 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі № 266/2397/16-а була скасована постанова заступника директора Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 29 від 27.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності Голови Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП до стягнення у вигляді штрафу у розмірі 204 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 812/897/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 812/897/16 за позовом Донецького окружного адміністративного суду до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 23 травня 2016 року № 44 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_2