Ухвала

від 01.06.2017 по справі 812/897/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року м. Київ К/800/4942/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.112016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року у справі за позовом Донецького окружного адміністративного суду до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року Донецький окружний адміністративний суд звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 23.05.2016 року № 44.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року позов Донецького окружного адміністративного суду було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.05.2016 року № 44 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У касаційній скарзі Виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Донецьким окружним адміністративним судом подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.2016 року за результатами перевірки з питань дотримання позивачем порядку використання страхових коштів Фонду відповідачем складено акт, в якому зазначено про порушення судом порядку оплати допомоги за рахунок коштів Фонду в сумі 8941,56 грн. за листом непрацездатності № 662190 ОСОБА_2 у період амбулаторного лікування з 23.01.2015 року по 11.02.2015 року, виданим комунальною лікувально-профілактичною установою Донецьке обласне клінічне територіально-медичне об'єднання , яка знаходилася за адресою: 83099, м. Донецьк, проспект Ілліча, 14, код ЄДРПОУ 25672019, та не перемістилася з території, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження. Зазначена сума сплачена на підставі протоколу засідання комісії із соціального страхування від 27.03.2015 року № 3, фінансування від Фонду отримано 12.03.2015 року, сплачено застрахованій особі 20.03.2015 року.

Посадовими особами позивача акт підписаний із запереченнями, які 25.05.2016 року надіслані у межах визначеного десятиденного строку на адресу відповідача та отримані останнім 31 травня 2016 року.

01 червня 2016 року позивач отримав рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 травня 2016 року № 44 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 13412,34 грн., яке прийнято без врахування доводів позивача, викладених у запереченнях. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Статтею 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що основними завданнями і функціями Фонду соціального страхування України та його робочих органів є, зокрема, проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності (пункт 5), здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду (пункт 7).

Пунктом 6 частини 2 статті 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.

Частиною 6 статті 15 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Постановою Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 29 затверджено Інструкцію про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження.

Згідно із розділом 1 Постанови від 22.12.2010 року № 29 ця інструкція розроблена відповідно до Законів України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням , Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлює порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок.

Відповідно до пункту 3.13.4. Інструкції № 29 у разі підписання акту перевірки із запереченнями страхувальник подає їх у письмовій формі як додаток до акту перевірки або надсилає до органу Фонду, який проводив перевірку, окремим документом протягом 10 календарних днів з дня підписання акту.

Орган Фонду розглядає інформацію, викладену у запереченнях до акту, і надає на них письмову відповідь, яка надсилається страхувальнику у порядку, визначеному пунктом 4.1 розділу IV цієї Інструкції № 29.

Згідно із пунктом 4.1 розділу 4 Інструкції № 29 за матеріалами акту перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, прийняття рішення можливо уповноваженою особою лише після розгляду акту перевірки та заперечень на нього.

06 червня 2016 року відповідачем були розглянуті заперечення позивача та останньому було направлено відповідне повідомлення про розгляд заперечень від 06 червня 2016 року № 05-07-808, отримане позивачем 15 червня 2016 року за вх. № 10979/1-6.

У відповіді відповідач послався на лист Міністерства охорони здоров'я України від 21 квітня 2015 року за № 3.14-19/637-15/12618, згідно якого не має можливості контролювати якість надання медичної допомоги, у тому числі порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, в медичних закладах, розташованих на тимчасово неконтрольованих територіях, тому листки непрацездатності, які були видані закладами охорони здоров'я на території, де органи державної влади тимчасового не здійснюють свої повноваження після 01 грудня 2014 року, не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.

Системний аналіз пунктів 3.13.4. та 4.1. Інструкції № 29 свідчить про обов'язок відповідача дотримуватись процедури та послідовності прийняття рішення, зокрема приймати рішення за результатами перевірки лише після розгляду заперечень на акт перевірки.

В даному випадку відповідачем було прийнято оскаржуване рішення до розгляду заперечень по суті.

Позивачем була застосована процедура досудового оскарження рішення, наявність якої в даному випадку має значення для вирішення питання щодо дотримання строків оскарження.

Судами також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.06.2016 року позивачем на адресу виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направлено скаргу від 07.06.2016 року № 09-09/846/16 про перегляд рішення від 23.05.2016 року № 44 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якій зазначено, що акт перевірки вважається узгодженим, якщо він був підписаний без заперечень або впродовж передбаченого терміну заперечення не надійшли або надіслані з порушенням зазначеного терміну, тоді як Виконавчим відділенням Фонду оскаржуване рішення прийнято без врахування заперечень позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у даному випадку Фондом порушено процедуру прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що посилання відповідача на лист Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.2015 року № 3.14-19/19/637-15/12618 є безпідставними, оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом, має інформаційний характер та не встановлює певних правових норм.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям було зобов'язано забезпечити: до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що комунальна лікувальна - профілактична установа Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання є комунальною організацією, яка у зв'язку з видом своєї діяльності, розташуванням медичного обладнання та лікувальних корпусів, медичного персоналу у разі зміни місцезнаходження не зможе забезпечити провадження своєї діяльності.

Відповідно до статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207 від 15.04.2014 року будь - які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що в розумінні статті 3 зазначеного закону визнана тимчасово окупованою територією сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що страхові випадки за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.

Частиною 1 статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з встановленим в ході планової перевірки порушенням частини 1 статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме листок непрацездатності № 662190 з 23 січня 2015 року по 11 лютого 2015 року виданий ОСОБА_2, режим лікування амбулаторний, видано комунальною лікувально-профілактичною установою Донецьке обласне клінічне територіально-медичне об'єднання , яка розташована за адресою: проспект Ілліча, 14, м. Донецьк, 83099, код ЄДРПОУ 25672019.

Статтею 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зазначений перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності є вичерпним, жодної з підстав при вирішенні питання щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності не існувало при прийнятті рішення щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 на підставі листка непрацездатності № 662190 з 23.01.2015 року по 11.02.2015 року.

Крім того, частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 16.11.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року, у справі № 266/2397/16-а була скасована постанова заступника директора Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 27.05.2016 року № 29 про притягнення до адміністративної відповідальності голови Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_3 за частиною 1 статті 165-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення до стягнення у вигляді штрафу у розмірі 204,00 грн. Даною постановою встановлено, що оскаржувана постанова заступника директора Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 27.05.2016 року № 29 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 не відповідає вимогам закону, не містить складу адміністративного правопорушення, винесена щодо особи, яка за посадою не є відповідальною за питання оцінки листків непрацездатності - тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року у справі за позовом Донецького окружного адміністративного суду до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В.Голяшкін

В.Ф. Мороз