Ухвала

від 01.02.2017 по справі 809/494/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 876/9707/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Надвірнянської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016р. по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Надвірнянської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.05.2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми "Р" від 23.11.2015 року за №0001981700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 18561,25 грн., з них за основним платежем на суму 14849,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3712,25 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0001991700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 363092,50 грн., з них за основним платежем на суму 290474,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 72618,50 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002001700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 680,00 грн.; форми "В4" від 23.11.2015 року за №0002121700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 34164,00 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002081700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 680,00 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0001971700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 385827,61 грн., з них за основним платежем на суму 308662,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 77165,52 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002071700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 510,00 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002031700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 5240,60 грн., з них за основним платежем на суму 4192,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1048,10 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002041700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 340,00 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002051700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 6441,00 грн., з них за основним платежем на суму 5152,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1288,20 грн.; форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002061700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 340,00 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за №002011700 від 23.11.2015 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 32067,48 грн.. Також відповідачем сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23.11.2015 року за № Ф-0002021700, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 641349,64 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, без врахування вимог пункту 12.3. статті 12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" і в порушення положень Податкового кодексу України, не дотримано встановлених умов та порядку проведення перевірки, а тому протиправно застосовано наслідки такої перевірки у вигляді оскаржуваних рішень контролюючого органу. Господарська діяльність здійснювалась позивачем у відповідності до норм податкового законодавства, що підтверджується первинними документами.

На підставі ст.55 КАС України, судом першої інстанції допущено заміну первинного відповідача ДПІ у м.Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області його правонаступником - Надвірнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016р. позов задоволено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016р. виправлено описку в резолютивній частині постанови щодо суми стягнення судового збору (а.с.24, 25 т.13)

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав неправильного застосування норм права, а саме: п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, абзац другий п.44.7 статті 44, 85.2 ст.85, п.177.2 ст.177, п.187.1 ст.187 п.189.1 ст.189; п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями (надалі - ПК України), п.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » № 2464-ІУ від 08.07.2010 року, та ст.7, ст.9 КАС України.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, які просять залишити без змін рішення суду, представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2000 року ОСОБА_1 зареєстрований Ялтинською міською радою як фізична особа-підприємець та 30.07.2014 року у зв'язку зі зміною місця проживання останнього, пов'язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, ОСОБА_1 взятий на облік як платник податків в контролюючому органі - Державній податковій інспекції у м. Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за новим місцем проживання.

ДПІ у м.Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна планова виїзна перевірка самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 04.11.2015 року за №686/2849100412/17-0, якою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.6. статті 44, пункту 177.2. статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу за 2013 рік в сумі 1448056,86 грн., за 2014 рік в сумі 400213,00 грн., в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі - 308662,09 грн.; пункту 187.1 статті 187, пункту 189.1. статті 189 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі - 74245,00 грн., в результаті чого донараховано ПДВ в сумі - 14849,00 грн.; пункту 44.6. статті 44, пункту 198.6. статті198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 1452370,00 грн., в результаті чого донараховано ПДВ в сумі - 290474,00 грн.; пункту 202.1. статті 202, підпункту 49.18.1. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України в частині неподання звітності по податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень 2014 року; пункту 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині заниження чистого оподатковуваного доходу в сумі -1448056,86 грн., за 2014 рік в сумі - 400213,00 грн., в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок в сумі - 641349,64грн.; пункту 269.1. статті 269, пункту 270.1. статті 270, підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271, пункту 274.1. статті 274 Податкового кодексу України в частині не здійснення декларування та несплати до бюджету податку на землю, в результаті чого донараховано податок на землю в сумі - 9345,30 грн.; пункту 49.2-1 , підпункту 49.18.1. пункту 49 статті 49 Податкового кодексу України в частині неподання звітів про суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за березень, квітень, травень, червень 2014 року; пункту 51.1. статті 51 Податкового кодексу України в частині неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків за І квартал 2014 року; пункту 286.2., пункту 286.4. статті 286 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій по платі за землю за 2013 та 2014 роки; та перевіркою зменшено від'ємний залишок по податку на додану вартість в сумі 34164,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 23.11.2015 року за №0001981700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0001991700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002001700, форми "В4" від 23.11.2015 року за №0002121700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002081700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0001971700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002071700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002031700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002041700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002051700, форми "Р" від 23.11.2015 року за №0002061700, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за №002011700 від 23.11.2015 року, а також вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23.11.2015 року за № Ф-0002021700.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2015 року: за №0001981700, за №0001991700, за №0002001700, за №0002121700, за №0002081700, за №0001971700, за №0002071700, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 002011700 від 23.11.2015 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.11.2015 року за № Ф-0002021700, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року №1207-VII (набрав чинності 27.04.2014 року) (надалі - Закон №1207-VII), цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно статті 3 Закону №1207-VII для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом - ст.13 Закону №1207-VII

Відповідно до Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 року №1636-VII (набрав чинності 27.09.2014 року) (надалі - Закон №1636-VII) спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" створює вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим"), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.

Згідно пункту 1.1, 12.1., пункту 12.2 статті 1, 12 Закону №1636-VII - ВЕЗ "Крим" запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України. В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Завершенням тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата, з якої втрачає чинність Резолюція N 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України або пункт 6 зазначеної Резолюції, який закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані заклади не визнавати жодну зміну статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

Незалежно від положень абзацу першого цього пункту строк тимчасової окупації вважається також завершеним з дати набрання чинності законом України, що припиняє дію Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

В статті 12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який набрав чинності 27.09.2014 року, зазначено, що особливий режим застосовується на час окупації, датою початку окупації є лютий 2014 року.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12.3. статті 12 Закону №1636-VII під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ "Крим" діють з урахуванням того, що загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, статтею 271 Митного кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Правомірність дій позивача також стверджується постановою старшого слідчого з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження від 29.02.2016 року, якою встановлено реальність здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій упродовж 2013-2014 років, які стосуються донарахованих відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в період, що перевірявся податковим органом, позивач здійснював свою підприємницьку діяльність, як на тимчасово окупованій території (з лютого по липень 2014 року), так і на території Івано-Франківської області (з 30.07.2014 року).

Однак, податковим органом під час проведення перевірки жодним чином не розмежовано періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності за вказаною ознакою, та не враховано вимоги Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" під час визначення податкових зобов'язань та зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску. Також не можливо провести частковий розрахунок за вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів вважає, що відповідачем при винесенні зазначених вище оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки), не враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому такі підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Надвірнянської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016р. по справі №809/494/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 03.02.2017р.