КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/1432/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
У Х В А Л А
Іменем України
31 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.,
при секретарі Кривді В .І .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМТ-Бізнес до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю АМТ-Бізнес , звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2015 року №№0002082205, 0002032205, 0002022205.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 27.04.2015 року №717 та направлень від 27.04.2015 року №№2256, 2257, ДПІ у Дніпровському р-н ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АМТ-Бізнес по взаємовідносинах з ТОВ Лакшері Інвест (код ЄДРПОУ - 39197717), ТОВ АРКОНА ЛІДЕР (код ЄДРПОУ - 39238978), ТОВ ПРОТЕШИ ЛТД (код ЄДРПОУ - 39238810), ТОВ ОІЛСПЕЦЕКСПОРТ (код ЄДРПОУ - 39246879), ТОВ МАРКЕТІНГЄТАЛ ЛТД (код ЄДРПОУ - 39247427), ТОВ ЕЄКО ТРЕЙН (код ЄДРПОУ - 39207206), ТОВ АВАНТ МАРКЕТИНГ (код ЄДРПОУ - 39308290), ТОВ ТЕХІНТЕРПОЄТАЧ (код ЄДРПОУ - 39247385), ТОВ АЛІЄТАР ПРОДЖЕКТ (код ЄДРПОУ - 39398735), ТОВ ММЦ (код ЄДРПОУ - 39015302) за період 01.07.2014 по 30.11.2014 року.
У висновку Акту перевірки від 14.05.2015 року №641/26-53-22-05-21/31172669 відповідачем встановлено порушення позивачем норм Податкового законодавства, а саме: п.200.4, п.200.1 ст.200, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період 01.07.2014 р. по 30.11.2014 р. на загальну суму 801 697,00 грн., а саме за серпень 2014 року - 76 922,00 грн., за вересень 2014 року - 355 244,00 грн., за листопад 2014 року - 369531,00 грн.; пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.7 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на прибуток підприємств на загальну суму 139 808,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 673 430,00 грн.
Так, на підставі даного Акту, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №0002082205 від 16.06.2015 р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 139 808,00 грн.; №0002032205 від 16.06.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних у розмірі 673 806,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 539 045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 134 761,00 грн.; №0002022205 від 16.06.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 815 475,00 грн. у тому числі та основним платежем у розмірі 652380,00 грн. таза штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 163095,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а винесені податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №№0002082205, 0002032205, 0002022205 є неправомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (№996-ХІV ), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV ).
З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.07.2014 по 30.11.2014 року ТОВ АМТ - Бізнес мав господарські правовідносини з ТОВ Лакшері Інвест (код ЄДРПОУ - 39197717), ТОВ АРКОНА ЛІДЕР (код ЄДРПОУ - 39238978), ТОВ ПРОТЕШИ ЛТД (код ЄДРПОУ - 39238810), ТОВ ОІЛЄПЕЦЕКСПОРТ (код ЄДРПОУ - 39246879), ТОВ МАРКЕТІНГЄТАЛ ЛТД (код ЄДРПОУ - 39247427), ТОВ ЕЄКО ТРЕЙН (код ЄДРПОУ - 39207206), ТОВ АВАНТ МАРКЕТИНГ (код ЄДРПОУ - 39308290), ТОВ ТЕХІНТЕРПОЄТАЧ (код ЄДРПОУ - 39247385), ТОВ АЛІЄТАР ПРОДЖЕКТ (код ЄДРПОУ - 39398735), ТОВ ММЦ (код ЄДРПОУ - 39015302).
На підтвердження вищезазначених господарських відносин позивачем надано ряд документів, таких як: договори куплі-продажу, договори поставки, договори підряду, уточнюючі рахунки, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт та платіжні доручення.
Як встановлено судом першої інстанції, всі надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами. Відповідачем не зазначено жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів та достовірності інформації, відображеної у них.
Натомість, як вбачається з Акту перевірки від 14.05.2015 року №641/26-53-22-05-21/31172669, податковий орган посилається на те, що господарські операції позивача із його контрагентами вчинені з метою проведення та здійснення операцій з надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, та з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, оскільки жоден з контрагентів позивача не знаходиться за основним місцезнаходженням, що підтверджується базою даних ІС-Податковий блок .
При цьому, як встановлено судом першої інстанції, всі контрагенти позивача станом на час існування спірних правовідносин були належним чином зареєстровані як платники ПДВ, а відповідачем, в свою чергу, не надано суду належних доказів скасування реєстрації позивача та/або його контрагентів платником ПДВ.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи. А отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №№0002082205, 0002032205, 0002022205 підлягають до скасування.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС Київської області до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 26 879 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 97 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Я.С. Мамчур
Судді І.Л. Желтобрюх
В.В. Файдюк
Повний текст складено 03.02.2017 р.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Желтобрюх І.Л.
Файдюк В.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2017 |
Оприлюднено | 07.02.2017 |
Номер документу | 64506964 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мамчур Я.С
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні