Рішення

від 01.02.2017 по справі 199/2362/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1385/17 Справа № 199/2362/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Товариства з обмеженою відповідальністю Автомост , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2014 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , та Товариством з обмеженою відповідальністю АС-Автотрейдер 18.09.2008 року була укладена Генеральна кредитна угода №01/15-20/33 з додатковими угодами, із загальним лімітом заборгованості у сумі 619 200,00 доларів США, 14.01.2009 року укладено наступні кредитні договори: №012/15-20/33/1 на суму 364 380 доларів США; №012/15-20/33/2 на суму 208 390 доларів США; №012/15-20/33/3 на суму 364 380 доларів США; №012/15-20/33/4 на суму 157 249,54 грн.; №012/15-20/33/5 на суму 250 300 грн. З метою забезпечення своїх зобов'язань, що витікають з Генеральної кредитної угоди від 18.09.2008 року № 01/15-20/33 укладеної між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ТОВ АС-Автотрейдер , а також кредитних договорів №012/15-20/33/4, №012/15-20/33/5; №010/42-1/306; №010/42-1/307; №010/42-1/308 та додаткових угод до них, укладено наступні договори поруки: - з ОСОБА_4 21.10.2011р. №12/42-1/014; №12/42-1/017; №12/42-1/020; - з ОСОБА_2 21.10.2011 р. №12/42-1/013; №12/42-1/016; №12/42-1/019; - з ТОВ АВТОМОСТ №12/133-00/438 від 28.10.2010 р.; №12/42-1/015 від 21.10.2011р.; №12/42-1/018 від 21.10.2011 р.; №12/42-1/021 від 21.10.2011 р. 18.09.2013 р. на виконання статті 2.2. договорів поруки на адресу відповідачів за вих. №140-9-1-00/8-707 направлена вимога про добровільне погашення заборгованості, яка отримана відповідачами 21.09.2013 року, однак залишена без задоволення. Оскільки до теперішнього часу на кількаразові вимоги позивача відповідачі заборгованість у повному обсязі не гасять, від виконання своїх зобов'язань ухиляються, тому позивач просив суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомост , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 01/15-20/33 від 18.09.2008 р. у сумі 6 222 288,31 грн., а також судові витрати по справі.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомост (ЄДРПОУ 37148921), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за Генеральною кредитною угодою №01/15-20/33 від 18.09.2008 р. у сумі 6 222 288,31 грн., а саме: заборгованість за кредитним договором №012/15-20/33/4, у сумі 70324,90 грн., з яких 65399,01 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4652,89 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 4273,00 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором №012/15-20/33/5 у сумі 102 448,17 грн., яка складається: 95 169,48 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1060,57 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 6218,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором №010/42-1/306 у сумі 4699827.14 грн., з яких 3 284 220,00 грн. - основна заборгованість за кредитом, 1135598,01 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 234,84 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 2 652,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором №010/42-1/307 у сумі 1 320 212,76 грн., з яких 269 814,32 грн. - основна заборгованість за кредитом; 33 965,83 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 234,84 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 2 652,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором №010/42-1/308 у сумі 29 475,34 грн., з яких 27 296,67 грн. - сума заборгованості за відсотками, 395,18 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 1 783,49 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків, а також судові витрати по справі у сумі 3654,00 гривні, а всього 6 225 942 (шість мільйонів двісті двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) гривні 31 копійка.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на кількаразові вимоги позивача відповідачі заборгованість не гасять, від виконання своїх зобов'язань ухиляються, тому заборгованість підлягає стягненню.

Однак, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , та Товариством з обмеженою відповідальністю АС-Автотрейдер 18.09.2008 року була укладена Генеральна кредитна угода №01/15-20/33 з додатковими угодами із загальним лімітом у сумі 619 200,00 доларів США, 14.01.2009 року укладено наступні кредитні договори, а саме:

· № 012/15-20/33/1 на суму 364 380 доларів США;

· № 012/15-20/33/2 на суму 208 390 доларів США;

· № 012/15-20/33/3 на суму 364 380 доларів США;

· № 012/15-20/33/4 на суму 157 249,54 грн.;

· № 012/15-20/33/5 на суму 250 300 грн.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника було проведено рефінансування поточної заборгованості та в рамках Генеральної угоди № 01/15-20/33 від 18.09.2008 року за кредитними договорами №012/15-20/33/1; №012/15-20/33/2 та №012/15-20/33/3, між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та АС-Автотрейд укладені кредитні договори з додатковими угодами:

№ 010/42-1/306 від 21.10.2011 року в сумі 3 540 241,99 грн. під 16,8% строком до 13.09.2019 року;

№ 010/42-1/307 від 21.10.2011 року в сумі 989 297,29 грн. під 16,8% строком до 13.09.2019 року;

№ 010/42-1/308 від 21.10.2011 року в сумі 123 667,22 грн. 16,55% строком до 13.09.2019 року.

З метою забезпечення своїх зобов'язань, що витікають з Генеральної кредитної угоди від 18.09.2008 року № 01/15-20/33 укладеної між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ТОВ АС-Автотрейдер , а також кредитних договорів №012/15-20/33/4, №012/15-20/33/5; №010/42-1/306; №010/42-1/307; №010/42-1/308 та додаткових угод до них, укладено наступні договори поруки:

- з ОСОБА_4 21.10.2011 р. №12/42-1/014; №12/42-1/017; №12/42-1/020;

- з ОСОБА_2 21.10.2011 р. №12/42-1/013; №12/42-1/016; №12/42-1/019;

- з ТОВ АВТОМОСТ №12/133-00/438 від 28.10.2010 р.; №12/42-1/015 від 21.10.2011р.; №12/42-1/018 від 21.10.2011 р.; №12/42-1/021 від 21.10.2011 р.

Станом на 20.02.2014 року заборгованість за невиконаними зобов'язаннями складає:

- за кредитним договором №012/15-20/33/4 - 70324,90 грн., з яких 65399,01 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4652,89 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом (п.13.4 Кредитного договору); 4273,00 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків (п. 13.4 Кредитного договору);

- заборгованість за Кредитним договором №012/15-20/33/5 - 102 448,17 грн., яка складається: 95 169,48 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1060,57 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом (п. 13.4 Кредитного договору); 6218,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків (п. 13.4 Кредитного договору);

- заборгованість за кредитним договором №010/42-1/306 - 4 699 827.14 грн., яка складається: 3 284 220,00 грн. - основна заборгованість за кредитом; 1 135 598,01 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3 234,84 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом (п. 13.4 Кредитного договору); 2 652,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків (п.13.4 Кредитного договору).

Згідно умов вищезазначених Договорів Поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх окремих забезпечених зобов'язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору №010/42-1/306, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, Кредитор має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокове погашення кредиту Позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх коштів, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафні та інші платежі відповідно до Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.07.2012 р. на адресу відповідачів за вих. № 104-120-1-1-4/488 направлена вимога про добровільне погашення заборгованості (а.с.10 т.2).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вищезазначеними договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цих договорів встановлено, що вони діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитних договорів використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 10.07.2012 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредитів й пов'язаних із ними платежів. Крім того, відповідно до п. 2.2. вказаних вище договорів поруки Поручитель зобов'язаний виконати вимогу Кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за Кредитними договорами протягом не більше 10 календарних днів з моменту її пред'явлення.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-190 цс14.

Позивач звернувся з позовом до поручителів лише у березні 2014 року, не врахувавши, що зі спливом вищезазначеного строку припинилися обов'язки поручителів перед кредитором.

Проте районним судом вищенаведені обставини залишені поза увагою, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке в частині стягнення суми заборгованості з поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до цих поручителів.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомост , суд першої інстанції не врахував положення п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, згідно із якими суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Вирішуючи позовні вимоги до ТОВ Автомост , суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, вирішив спір, що виник між юридичними особами та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-1737цс15.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ТОВ Автомост підлягає скасуванню, а провадження у справі- закриттю, згідно ст.ст.205, 310 ЦПК України.

Також, відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України, доцільно повідомити ПАТ Райффайзен Банк Аваль , що розгляд його позовних вимог до ТОВ Автомост про стягнення заборгованості за кредитним договором віднесено до юрисдикції господарських судів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 310 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2014 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Товариства з обмеженою відповідальністю Автомост про стягнення заборгованості- закрити.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова