Рішення

від 23.01.2017 по справі 752/11208/15-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11208/15-ц

Провадження № 2/752/1627/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді Мирошниченко О.В.,

при секретарі Мархотко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР про розірвання договору, стягнення грошових коштів за договором, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду з позовом до ТОВ Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР , в якому просив:розірвати Договір № 19/14 про надання юридичних та консультаційних послуг від 19 грудня 2014 року, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 380і0696) повернути ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_2) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) збитки в розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) пеню в розмірі 32 400 (тридцять дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) 3% річних в розмірі 60 (шістдесят) гривень 82 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) інфляційні втрати в розмірі 1620 (тисяча шістсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги, просив:

Розірвати Договір № 19/14 про надання юридичних та консультаційних послуг від 19 грудня 2014 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код СДРПОУ 38010696) повернути ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код СДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) збитки в розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код СДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) пеню в розмірі 72 900 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) 3% річних в розмірі 171 гривень 78 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агенство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) інфляційні втрати в розмірі 2 090 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 грудня 2014 року між ТОВ МІЖНАРОДНЕ АГЕНСТВО БІЗНЕС-БЕЗПЕКИ СВР (далі - Виконавець) та ОСОБА_1, укладено Договір № 19/14 про надання юридичних та консультаційних послуг (далі - Договір від 19.12.2014 року).

Відповідно до Договору від 19.12.2014 року Виконавець зобов'язався надати ОСОБА_1 послуги в галузі цивільного права, проводити збір матеріалів на мою користь, з приводу отримання моїх коштів та коштів моїх родичів, що знаходяться на депозитних рахунках в ПАТ Дельта Банк .

Відповідно до п. 3.2 Договору від 19.12.2014 року ОСОБА_1 сплатив Виконавцю 10 000,00 грн.

Однак, Виконавець не надав йому жодної послуги за Договором від 19.12.2014 року.

Крім того, відповідно до постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 Про віднесення ПАТ ДЕЛЬТА БАНК до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від

02.03.2015 року № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ДЕЛЬТА БАНК , згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ ДЕЛЬТА БАНК , код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.

Таким чином, з 02 березня 2015 року на думку позивача ОСОБА_1 не може бути виконано умови Договору від 19.12.2014 року щодо надання Виконавцем будь-яких послуг з приводу повернення йому та його родичам грошових коштів, що знаходяться на депозитних рахунках в ПАТ Дельта Банк .

Тому, 01 квітня 2015 року було припинено дію довіреностей, які були оформлені на підставі Договору від 19.12.2014 року, та 06 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Виконавця із заявою щодо розірвання Договору від 19.12.2015 року (далі - Заява від 06.04.2015 року).

Відповідно до Заяви від 06.04.2015 року позивач ОСОБА_3 повідомив про необхідність розірвати Договір від 19.12.2014 року, оскільки запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк є істотною зміною зобов'язань.

До Заяви від 06.04.2015 року було додано проект Договору №1 про розірвання Договору № 19/14 про надання юридичних та консультаційних послуг від 19 грудня 2014 року (далі - Проект Договору) .

Відповідно до п. 1 Проекту Договору Договір від 19.12.2014 року мав бути розірваний 06 квітня 2014 року.

Відповідно до п. 2 Проекту Договору Виконавець зобов'язаний якнайшвидше виконати усі зобов'язання, які Виконавець має на умовах законодавства України, Договору від 19.12.2014 року та даного Договору у зв'язку з розірванням Договору від 19.12.2014 року, в тому числі Виконавець зобов'язаний:

- не пізніше 30 квітня 2015 року сплатити ОСОБА_1 в гривнях грошову суму в розмірі 10 000.00 грн., які я сплатив Виконавцю згідно з п. 3.2 Договору від 19.12.2014 року;

- 21 квітня 2015 року або в більш пізню встановлену мною дату за власний рахунок Виконавець зобов'язаний повернути безоплатно позивачу ОСОБА_1 усі документи, які Виконавець отримав від ОСОБА_1 за Договором від 19.12.2014 року.

27 квітня 2015 року ОСОБА_1 на електронну адресу АДРЕСА_1 лист з електронної адреси АДРЕСА_2 отримав відповіддю Виконавця на Заяву від 06.04.2015 року (далі - Лист від 27.04.2015 року ).

Відповідно до Листа від 27.04.2015 року Виконавець повідомив, що Виконавець пропонує внести зміни у п. 2.1. Проекту Договору та викласти вказаний пункт у наступній редакції: Не пізніше 11 травня 2015 року сплатити Замовнику в гривнях частину грошової суми яку Замовник сплатив Виконавцю згідно з п. 3.2. договору, в розмірі 4000 грн. .

Тому, 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавця із відповіддю на Лист від 30.04.2015 року (далі - Лист від 30.04.2015 року) .

Відповідно до Листа від 30.04.2015 року ОСОБА_1 просив в найкоротші строки надати повну та достовірну інформацію те, які саме послуги йому було надано, скільки часу було потрачено на вказані послуги, хто саме мені їх надавав (адвокат чи юрист), скільки коштує година таких послуг та чим визначена вартість наданих послуг, чи були сплачені податки, а також прошу вжити заходи для того, щоб мені повернуто усю суму, яку я сплатив за Договором від 19.12.2014 року.

Однак, станом на 19.06.2015 року Виконавець не розірвав зі ним Договір від 19.12.2014 року та не повернув усю суму, яку ОСОБА_1 сплатив за Договором від 19.12.2014 року, проте дане зобов'язання виконане не було, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_3 змушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - ТОВ Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР в судове засідання не з'явився, повідомлявся в установленим законом порядку.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку позивача, який у заяві не заперечував про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В судовому засіданні встановлено, що 19.12.2014 р. ТОВ МІЖНАРОДНЕ АГЕНСТВО БІЗНЕС-БЕЗПЕКИ СВР (далі - Виконавець) та ОСОБА_1, укладено Договір № 19/14 про надання юридичних та консультаційних послуг.

Відповідно до Договору від 19.12.2014 року Виконавець зобов'язався надати ОСОБА_1 послуги в галузі цивільного права, проводити збір матеріалів на мою користь, з приводу отримання моїх коштів та коштів моїх родичів, що знаходяться на депозитних рахунках в ПАТ Дельта Банк .

Відповідно до п. 3.2 Договору від 19.12.2014 року ОСОБА_1 сплатив Виконавцю 10 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено між сторонами виникли правовідносини, з надання послуг.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 Про віднесення ПАТ ДЕЛЬТА БАНК до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ДЕЛЬТА БАНК , згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ ДЕЛЬТА БАНК , код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.

01 квітня 2015 року було припинено дію довіреностей, які були оформлені на підставі Договору від 19.12.2014 року, та 06 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавця із заявою щодо розірвання Договору від 19.12.2015 року.

До Заяви від 06.04.2015 року було додано проект Договору №1 про розірвання Договору № 19/14 про надання юридичних та консультаційних послуг від 19 грудня 2014 року (далі - Проект Договору) 1 .

Відповідно до п. 1 Проекту Договору Договір від 19.12.2014 року мав бути розірваний 06 квітня 2014 року.

Відповідно до п. 2 Проекту Договору Виконавець зобов'язаний якнайшвидше виконати усі зобов'язання, які Виконавець має на умовах законодавства України, Договору від 19.12.2014 року та даного Договору у зв'язку з розірванням Договору від 19.12.2014 року, в тому числі Виконавець зобов'язаний:

*не пізніше 30 квітня 2015 року сплатити мені в гривнях грошову суму в розмірі 10 000.00 грн., які я сплатив Виконавцю згідно з п. 3.2 Договору від 19.12.2014 року;

* 21 квітня 2015 року або в більш пізню встановлену мною дату за власний рахунок Виконавець зобов'язаний повернути безоплатно мені усі документи, які Виконавець отримав від мені за Договором від 19.12.2014 року.

27 квітня 2015 року я на мою електронну адресу АДРЕСА_1 лист з електронної адреси АДРЕСА_2 в якому містився файл з відповіддю Виконавця на Заяву від 06.04.2015 року (далі - Лист від 27.04.2015 року 2 ).

Відповідно до Листа від 27.04.2015 року Виконавець повідомив, що Виконавець пропонує внести зміни у п. 2.1. Проекту Договору та викласти вказаний пункт у наступній редакції: Не пізніше 11 травня 2015 року сплатити Замовнику в гривнях частину грошової суми яку Замовник сплатив Виконавцю згідно з п. 3.2. договору, в розмірі 4000 грн. .

30 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавця із відповіддю на Лист від 30.04.2015 року (далі - Лист від 30.04.2015 року).

Відповідно до Листа від 30.04.2015 року ОСОБА_1 просив в найкоротші строки надати повну та достовірну інформацію те, які саме послуги мені було надано, скільки часу було потрачено на вказані послуги, хто саме мені їх надавав (адвокат чи юрист), скільки коштує година таких послуг та чим визначена вартість наданих послуг, чи були сплачені податки, а також прошу вжити заходи для того, щоб і повернуто усю суму, яку сплатив за Договором від 19.12.2014 року.

Однак, станом на 19.06.2015 року Виконавець не розірвав Договір від 19.12.2014 року та не повернув суму за Договором від 19.12.2014 року.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець мас право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. З ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Разом з тим, зобов'язання виконане не було.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту б п.2.2. Договору, Відповідач 1 (Виконавець) зобов'язаний після виконання робіт у 3-х денний термін, надати на підпис Позивачу (Замовнику) Акт здачі-приймання робіт по Договору.

Відповідно до ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представником відповідачів не надано суду належних та допустимих доказів які б вказували на належне виконання умов договору, а також неможливість виконання договору внаслідок непереборної сили.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто таке порушення договору однією зі сторін, повинно тягнути для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

При цьому, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Крім цього, відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Оскільки за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами суд прийшов до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитки в розмірі 1 900 гривень 00 копійок, пеню в розмірі 72 900 гривень 00 копійок, 3% річних у розмірі 171 гривень 78 копійок та інфляційних витрат у розмірі 2 090 гривень 00 копійок.

Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не зазначено в чому полягала моральна шкода, не зазначено характер та обсяг страждань - фізичних, душевних, психічних, не зазначено характер немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, тому вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд залишає без задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір, від сплати якого звільнено позивача.На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 509, 526, 610, 629, 651, 651, 652, 901, 903, 906, 907ЦКУкраїни,ст.ст. 10, 11, 57-60, 64,74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР про розірвання договору, стягнення грошових коштів за договором, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, - задовольнити частково.

Розірвати Договір № 19/14 про надання юридичних та консультаційних послуг від 19 грудня 2014 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 380і0696) повернути ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_2) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) збитки в розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) пеню в розмірі 72 900 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) 3% річних в розмірі 171 гривню 78 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) інфляційні втрати в розмірі 2 090 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне агентство бізнес-безпеки СВР (код ЄДРПОУ 38010696) на користь держави 1 378 гривень 00 коп. судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя