Постанова

від 22.12.2016 по справі 804/6756/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 р. Справа № 804/6756/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Черніженко К.Е.,

представника позивача: Федорової Г.В.,

представника відповідача: Головка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за формою Р від 28.09.2016р. №0003052202.

В обґрунтування пред'явленого позову, зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за реальними господарськими операціями з ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Акцент-Трейд . Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, про що свідчать відповідні первинні документи, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Надані до перевірки первинні документи: договори купівлі-продажу, специфікації, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення підтверджують фактичне здійснення господарських операцій мiж позивачем та його контрагентами. При цьому, вищевказані документи складені відповідно до вимог чинного законодавства. Наявність незначних недоліків первинних документів, зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні, при фактичному придбанні платником податку (покупцем) товару та його оприбуткуванні не можуть розглядатися як підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій. Висновки щодо перебування директора контрагентів позивача одночасно посадовою особою у 53 суб'єктів господарювання є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та виконував у контрагентів позивача - ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Акцент-Трейд функції ліквідатора, призначеного на підставі постанов господарського суду Дніпропетровської області, а не був призначений директором в установленому статутами цих Товариств порядку. Також відповідачем при здійсненні перевірки не враховано кваліфікацію розглядуваних операцій, які є операціями купівлі-продажу, а не перевезення, оскільки зі змісту цих операцій вбачається передача товару продавцем покупцю з його оплатою останнім певної грошової суми. Таким чином, предметом господарської операції є продаж товару, як наслідок видаткові накладні є достатнім доказом, що підтверджують факт виконання такої господарської операції як купівля-продаж. До того ж, чинним законодавством України передбачено обов'язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення. Крім того, доводи відповідача про фактичну неможливість контрагентами позивача прийняти товар для зберігання не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Крім того, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач правом на подання заперечень на адміністративний позов не скористався.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення адміністративного позову зазначаючи, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване позивачем рішення є обґрунтованими, а позивачем не надано жодних доказів якими б вони спростовувалися.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ (далі - ТОВ НВП ЕЛАСТ ) (код ЄДРПОУ 33806902) зареєстроване Дніпропетровським міським управлінням юстиції, номер державної реєстрації 12241020000020930, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

На підставі направлення на перевірку від 08.09.2016р. №493/14-01, виданого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідно п.75.1.2 ст.75, п.78.2, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та у зв'язку із отриманням листа №01/09/2016 від 01.09.2016 року від ТОВ НВП ЕЛАСТ (код ЄДРПОУ 33806902) щодо проведення перевірки взаємовідносин контрагентів ТОВ Спецторг-Інвест (код за ЄДРПОУ 39005095), ТОВ Акцент-Трейд (код за ЄДРПОУ 38931335) та ПРАТ ІНГЗК (код за ЄДРПОУ 00190905), ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг (код за ЄДРПОУ 24432974) за березень 2014 року, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Власенко Ольгою Сергіївною було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Еласт з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. щодо проведених фінансово-господарських взаємовідносин з наступними контрагентами-постачальниками: ТОВ Спецторг-Інвест (код за ЄДРПОУ 39005095), ТОВ Акцент-Трейд (код за ЄДРПОУ 38931335) та контрагентами-покупцями: ПРАТ ІНГЗК (код за ЄДРПОУ 00190905), ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг (код за ЄДРПОУ 24432974).

За результатами означеної перевірки складено акт №2762/04-63-14-01/33806902 від 14.09.2016р., яким зафіксовано встановлене перевіркою допущення позивачем порушення приписів п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого останнім безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 1073860,00 грн., у тому числі по періодам: в березні 2014 року на суму 1073860,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд , оскільки проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з цими суб'єктами господарювання, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а, отже, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість. Так, у видаткових накладних, наданих до перевірки, відсутні прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка отримала товарно-матеріальні цінності від підприємств-постачальників, а також відсутні номер та дата довіреності, за якою відбувалось отримання товарно-матеріальних цінностей (аркуш акта 13). Відповідно до інформаційних баз даних встановлено, що директор ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд одночасно є посадовою особою (директором) на 53 суб'єктах господарювання, що вказує на неможливість постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ та формальне складення первинних документів. Також встановлено відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення товару позивачу від ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Акцент-Трейд . До того ж, податкові адреси ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд являються квартирами, розташованими у багатоповерхових будинках, тобто товарно-матеріальні цінності не могли зберігатись за даними адресами та кількість товарно-матеріальних цінностей, визначена у видаткових накладних, повинна бути перевезена вантажним транспортом, але відсутність товарно-транспортних накладних унеможливлює підтвердження факту перевезення товару. Крім того, з аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що придбані позивачем у вищевказаних контрагентів товарно-матеріальні цінності (Резина ИРП-1347, Элеватор ПРФ 25.00.000, Плита ч. Д257862 в асортименті, Футеровка резино-металлическая ч. ТС РМФ 09.65.60.11.00 СБ, Лифтер ПРФ 22.10.00-02 та ін.) ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд з моменту їх реєстрації не придбавалися, у зв'язку із чим не можливо встановити ланцюг придбаних ТОВ НВП ЕЛАСТ товарів.

На підставі акта перевірки №2762/04-63-14-01/33806902 від 14.09.2016р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення рішення форми Р від 28.09.2016р. №0003052202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1610790,00грн., з яких за основним платежем - 1073860,00грн. та за штрафними санкціями - 536930,00грн.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, як покупцем, було укладено два аналогічних договори купівлі-продажу товару з продавцями ТОВ Спецторг-Інвест №2201 від 02.01.2014р. та з ТОВ Акцент-Трейд №020114 від 02.01.2014р.

Відповідно до п.1.1 договорів продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, зазначену в специфікаціях, які є невід'ємною частиною діючого договору.

Згідно з п.3.1 договорів умови оплати - оплата на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п.3.2 договорів умови поставки - по домовленості сторін.

Ціна на продукцію узгоджується сторонами і відображається в специфікаціях відповідно до п.4.1 договорів.

Згідно з п.5.2 договорів перелік товарно-супровідних документів, які надаються продавцем покупцю разом з продукцією: накладна, податкова накладна.

Так, з вищевказаних договорів та специфікацій до них вбачається, що позивачем було придбано наступні товари: Резина ИРП-1347, Элеватор ПРФ 25.00.000, Плита ч. Д257862 в асортименті, Футеровка резиново-металева ч. ТС РМФ 09.65.60.11.00 СБ, Лифтер ПРФ 22.10.00-02.

На підтвердження факту отримання товару за договорами купівлі-продажу №020114 від 02.01.2014 року та №2201 від 02.01.2014 року позивачем було надано до перевірки та долучено до матеріалів справи наступні документи: вищевказані договори купівлі-продажу, специфікації до договору купівлі-продажу № 020114 від 02.01.2014 року № 1 від 02.01.2014 року, № 2 від 01.02.2014 року, № 3 від 01.03.2014 року, податкові накладні № 21 від 03.03.2014 року, № 200 від 27.03.2014 року, № 22 від 04.03.2014 року, № 23 від 05.03.2014 року, № 24 від 06.03.2014 року, № 70 від 10.03.2014 року, № 71 від 11.03.2014 року, № 199 від 26.03.2014 року, № 72 від 12.03.2014 року, 73 від 13.03.2014 року, № 92 від 21.03.2014 року, № 198 від 20.03.2014 року, № 197 від 19.03.2014 року, № 196 від 18.03.2014 року, № 195 від 17.03.2014 року, № 194 від 14.03.2014 року, № 202 від 31.03.2014 року, № 201 від 28.03.2014 року, видаткові накладні № РН-0000867 від 31.03.2014 року, № РН-0000866 від 28.03.2014 року, № РН-0000865 від 27.03.2014 року, № РН-0000864 від 26.03.2014 року, № РН-0000859 від 14.03.2014 року, № РН-0000754 від 13.03.2014 року, № РН-0000753 від 12.03.2014 року, № РН-0000752 від 11.03.2014 року, № РН-0000751 від 10.03.2014 року, № РН-0000601 від 06.03.2014 року, № РН-0000600 від 05.03.2014 року, № РН-0000599 від 04.03.2014 року, № РН-597 від 03.03.2014 року, № РН-0000768 від 21.03.2014 року, № РН-0000863 від 20.03.2014 року, № РН-0000863 від 19.03.2014 року, № РН-0000861 від 18.03.2014 року, № РН-0000860 від 17.03.2014 року та платіжні доручення № 3573 від 09.04.2014 року, № 3576 від 10.04.2014 року, № 3581 від 15.04.2014 року, № 3580 від 15.04.2014 року, № 3582 від 15.04.2014 року, № 3585 від 24.04.2014 року, № 3586 від 24.04.2014 року, № 3604 від 14.05.2014 року, № 3610 від 20.05.2014 року, специфікацію № 1 від 02.01.2014 року до договору купівлі-продажу № 2201 від 02.01.2014 року, видаткові накладні № РН-0000657 від 20.03.2014 року, № РН-0000602 від 07.03.2014 року, № РН-0000658 від 21.03.2014 року, № РН-0000659 від 22.03.2014 року, № РН-0000660 від 24.03.2014 року, № РН-0000660 від 24.03.2014 року, № РН-0000661 від 25.03.2014 року, № РН-0000662 від 26.03.2014 року, № РН-0000496 від 17.03.2014 року, № РН-0000663 від 27.03.2014 року, № РН-0000646 від 04.03.2014 року, № РН-0000647 від 05.03.2014 року, № РН-0000648 від 06.03.2014 року, № РН-0000656 від 19.03.2014 року, № РН-0000655 від 18.03.2014 року, № РН-0000654 від 15.03.2014 року, № РН-0000653 від 14.03.2014 року, № РН-0000652 від 13.03.2014 року, № 0000651 від 12.03.2014 року, № РН-0000650 від 11.03.2014 року, № РН-0000649 від 07.03.2014 року, № РН-0000645 від 03.03.2014 року, № РН-0000644 від 01.03.2014 року, податкові накладні № 416 від 01.03.2014 року, № 417 від 03.03.2014 року, № 418 від 04.03.2014 року, № 420 від 06.03.2014 року, № 419 від 05.03.2014 року, № 423 від 12.03.2014 року, № 422 від 11.03.2014 року, № 421 від 07.03.2014 року, № 425 від 14.03.2014 року, 424 від 13.03.2014 року, № 435 від 27.03.2014 року, № 434 від 26.03.2014 року, № 433 від 25.03.2014 року, № 432 від 24.03.2014 року, № 431 від 22.03.2014 року, № 430 від 21.03.2014 року, № 429 від 20.03.2014 року, № 428 від 19.03.2014 року, № 427 від 18.03.2014 року, № 209 від 17.0.2014 року, № 426 від 15.03.2014 року та платіжні доручення № 3583 від 15.04.2014 року, № 3606 від 16.05.2014 року, № 3605 від 16.05.2014 року, № 3608 від 20.05.2014 року, № 3609 від 20.05.2014 року.

Станом на 31.04.2014р. дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд відсутня.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області вважає зазначені господарські операції нереальними, оскільки до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення товару, а також у видаткових накладних не вказано прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка отримала вантаж та розписалась за його прийняття.

Проте, суд вважає означені доводи відповідача безпідставними, оскільки позивачем було надано первинні документи, необхідні для фактичного встановлення реальності цієї господарської операції. Наявність незначних недоліків первинних документів не є підставою для визнання господарської операції нереальною. У разі підтвердження дійсного виконання операції, недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит. Тим більше, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, та інші первинні документи за правочинами з ТОВ Спецторг-Інвест й ТОВ Акцент-Трейд складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Стосовно відсутності у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товару та шляхових листів суд зазначає, що відсутність у покупця товарно-транспортних накладних на перевезення товару не позбавляє останнього права на податковий кредит у разі наявності у нього відповідних податкових накладних, які, згідно ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, є підставою для виникнення у платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду, якщо вони отримані в ході реального виконання господарської операції. При цьому товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, а законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, представник позивача суду пояснив, що перевезення товарів від ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд здійснювалося силами ТОВ НВП ЕЛАСТ , а саме: автомобілем, що перебував у користуванні позивача за договором оренди, та за допомогою водія-вантажника та водія, які працюють у штаті ТОВ НВП ЕЛАСТ .

На підтвердження наведеного позивачем надано суду нотаріально посвідчений договір оренди автомобіля, укладений 05.12.2008р. між ТОВ НВП ЕЛАСТ та фізичною особою ОСОБА_5, зі строком дії до 04.12.2018р., тобто діючий станом на момент вчинення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, копію якого долучено до матеріалів справи.

За умовами даного договору у розпорядження та користування Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ надано автомобіль марки ЗІЛ 13080, 1983 року випуску, шасі /кузов, рама, коляска/ № НОМЕР_3, тип транспортного засобу - бортовий-С, НОМЕР_4, реєстраційний № НОМЕР_1, зеленого кольору з метою використання: для здійснення перевезень вантажу (п.2 договору).

Факт передачі в оренду вищевказаного автомобіля підтверджується актом приймання-передачі автомобіля від 05.12.2008 року.

Крім того, у І кварталі 2014 року згідно з даними звіту за формою№1-ДФ чисельність працюючих на ТОВ НВП ЕЛАСТ складала 42 особи, серед яких, зокрема, водій - 1 особа та водій-вантажник - 1 особа, про що вказано безпосередньо в самому акті перевірки позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач мав можливість та ресурси самостійно перевозити отриманий від контрагентів товар, що підтверджується реальними доказами та додатково доводить реальність господарських операцій між ТОВ Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ та ТОВ Акцент-Трейд , ТОВ Спецторг-Інвест .

Крім того, судом встановлено, що товар, отриманий від ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд , був належним чином оприбуткований на складі позивача, що підтверджується відповідними записами у регістрах бухгалтерського обліку (оприбуткування на рахунку 201 Виробничі запаси ), а також відповідними лімітно-забірними картками, копії яких долучено до матеріалів справи, та в яких зазначено: дату надходження товару на склад позивача, найменування і кількість товару, а також його номенклатурний номер.

Придбаний у вищевказаних контрагентів товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності для виготовлення власної продукції та її подальшого продажу, що підтверджується відповідним відображенням у бухгалтерському обліку а також наданими ТОВ НВП ЕЛАСТ договорами з контрагентами-покупцями ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , видатковими та податковими накладними до цих договорів, довіреностями, платіжним дорученнями та товарно-транспортними накладними на підтвердження поставки товару на ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , які також надавалися до перевірки позивача та були відображені в акті, складеному за її результатами.

Доводи відповідача про те, що директор ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Спецторг-Інвест ОСОБА_3 одночасно був посадовою особою у 53 суб'єктів господарювання є безпідставними, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та виконував у контрагентів позивача - ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд функції ліквідатора, призначеного на підставі постанов господарського суду Дніпропетровської області, а не був призначений директором в установленому Статутами цих товариств порядку.

При цьому, в якості ліквідатора ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Спецторг-Інвест ОСОБА_3 почав діяти лише з липня 2014 року, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та постановами господарського суду, тоді як взаємовідносини між позивачем та вищевказаними контрагентами відбувалися у березні 2014 року, про що зазначено і в акті перевірки, тобто перед призначенням ОСОБА_3 в якості голови ліквідаційної комісії або ліквідатора у вказаних товариствах. А ТОВ НВП ЕЛАСТ укладало та виконувало договори купівлі-продажу з ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Спецторг-Інвест , коли директорами цих підприємств були ОСОБА_6 (директор ТОВ Акцент-Трейд з жовтня 2012 року до липня 2014 року) та ОСОБА_7 (директор ТОВ Спецторг-Інвест з грудня 2013 року до липня 2014 року).

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Спецторг-Інвест , оскільки правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаного позивачем товару, суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Щодо посилань відповідача на те, що податковими адресами контрагентів позивача є звичайні квартири у багатоповерхових будинках, що унеможливлює зберігання такої кількості товару, яка придбавалась позивачем, в наведених умовах, суд зазначає, що вказані обставини не виключають беззаперечно реальність господарських операцій ТОВ НВП ЕЛАСТ з ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Спецторг-Інвест , оскільки останні могли орендувати складські приміщення, або взагалі виступати посередниками і, не завозячи товар до своїх складських приміщень та не зберігаючи його там, продавати зі складів виробників або попередніх власників товару тощо.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно з інформацією з баз даних ДФС України ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Спецторг-Інвест перебувають в стані 16 (припинено, ліквідовано, закрито), не мають основних засобів та трудових ресурсів, суд зазначає, що як свідчать витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Акцент-Трейд та ТОВ Спецторг-Інвест припинені лише у січні 2015 року, про що в цей реєстр внесено відповідні записи, тобто майже через рік після того, як у березні 2014 року позивач мав взаємовідносини з цими підприємствами.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів позивача з ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд . Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивності господарської діяльності контрагентів позивача, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України .

Водночас, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно з ними і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Виписані ТОВ Спецторг-Інвест та ТОВ Акцент-Трейд податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України , що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов'язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

З огляду на означене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми Р від 28.09.2016 року № 0003052202, а, отже, про його скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 24161,85грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 28.09.2016р. №0003052202.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕЛАСТ судові витрати зі сплати судового збору у сумі 24161,85грн. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят одна гривня 85 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова