Рішення

від 01.02.2017 по справі 920/751/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.2017 Справа № 920/751/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Криниця , м. Суми;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми;

про стягнення 24 750 грн. 00 коп.

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: Марченко І.І., довіреність від 15.09.2016;

Від відповідача: не з'явився;

При секретарі судового засідання: Нестеренко О.В.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24 750 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди після припинення договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015 р., а також суд судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Подав суду додаткові письмові пояснення та докази в обґрунтування позиції по справі від 30.01.2017 та від 01.02.2017 р.

Відповідач в письмових поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що приблизно з березня 2016 р. відповідач фактично припинив використання даного приміщення для здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з тим, що в даному нежитловому приміщенні було припинено електропостачання за ініціативою позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд встановив:

01 вересня 2015 року між ТОВ Криниця і ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає на умовах оренди в строкове, платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 120,6 кв.м., для роздрібної торгівлі ювелірними виробами та іншим.

Згідно п. 2.1. Договору передача приміщення проводиться за Актом приймання-передачі, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною Договору.

Відповідач в ступає в термінове платне користування об'єктом оренди на строк, зазначений у Договорі, обчислення якого починається від дати підписання Акту прийому-передачі об'єкта в оренду сторонами.

Факт передачі в оренду відповідачу приміщення підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.09.2015 року /а.с.11/ та не заперечується представниками сторін.

Згідно п. 5.1. Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди на місяць становить 8 250 грн. 00 коп. Орендна плата нараховується щомісяця, відповідач здійснює авансові орендні платежі за об'єкт оренди в розмірі 100% від суми орендної плати на місяць у строк до 5 числа кожного місяця на поточний рахунок позивача (п. 5.3.).

Відповідно до п. 5.4. Договору у випадку дострокового припинення дії Договору розмір орендної плати розраховується за час фактичного використання відповідачем об'єкта оренди на день підписання Акту прийому-передачі.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що строк оренди складає 35 місяців з дати приймання об'єкта оренди за Актом прийому-передачі.

Протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього Договору відповідач сплачує позивачу авансом орендну плату за перший та останній місяці оренди об'єкта оренди, що складає 16 500 грн. 00 коп., при цьому у разі збільшення орендної плати за об'єкт оренди відповідно до п. 5.8. Договору, відповідач здійснює доплату позивачу суми відповідної різниці до сплаченої авансом орендної плати за останній місяць оренди протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного договору про внесення змін і доповнень до даного Договору (п. 5.7.).

Судом встановлено факт виконання відповідачем п. 5.7. Договору обов'язку в частині сплати авансом орендної плати за перший і останній місяці оренди.

Зі змісту п.2.4. Договору вбачається, що в разі припинення Договору об'єкт оренди повертається відповідачем позивачу протягом 2 календарних днів за Актом прийому-передачі, що підписується сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору. Обов'язок по складанню Акту прийому-передачі покладається на Сторону Договору, що передає об'єкт оренди іншій стороні Договору (п. 2.5.).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що Договір був достроково розірваний за рішенням суду, проте відповідач не звільнив орендоване приміщення в передбачений договором термін, у зв'язку з чим просить суд стягнути з нього 24 750 грн. 00 коп. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, нарахованої за квітень 2016 р. і травень 2016 р. (до фактичного повернення приміщення позивачу).

Частиною 3 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судом встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 01.02.2016 р. по справі 920/16/16 за позовом: ТОВ Криниця , м. Суми, до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м. Суми, про розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 р., позов задоволено: розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Криниця та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а також виселено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з займаного нежитлового приміщення по вул. Соборній, 41 у місті Суми з поверненням приміщення належному власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Криниця

Відповідно до ч.3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, враховуючи те, що рішення господарського суду Сумської області у справі №920/16/16 набрало чинності 04.04.2016 р., договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015 р. припинив свою дію саме 04.04.2016 р.

Зі змісту ч. 1 ст. 785 ЦК України вбачається, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що спірне нежитлове приміщення не використовувалось ним протягом березня-травня 2016 р., оскільки в матеріалах справи містяться копії: заяви позивача від 25.04.2016 р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області щодо виселення відповідача зі спірного нежитлового приміщення, постанови старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Новікової Х.М. про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2016 р. ВП №50956081, вимоги позивача від 28.04.2016 про звільнення орендованого приміщення, попередження державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 26.05.2016 №9/784, адресоване відповідачу, про дату та час проведення виконавчий дій щодо виселення з займаного нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, Акту Державного виконавця від 07.06.2016 р. про фактичне звільнення займаного приміщення ФОП ОСОБА_1 з особистим підписом останньої та передачу його позивачу, постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2016, довідки ДВС від 16.09.2016 №9/355, в якій засвідчено дату фактичного звільнення займаного приміщення відповідачем 07.06.2016 р. після проведених виконавчих дій щодо виселення ФОП ОСОБА_1 та засвідчено виконання рішення у справі №920/16/16 в повному обсязі.

Таким чином, судом вставлено факт безпідставного користування нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1, з боку ФОП ОСОБА_1 після припинення дії договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015 р., а саме в період з 04.04.2016 р. (дата припинення дії договору оренди) по 07.06.2016 р. (дата фактичного звільнення нежитлового приміщення відповідачем).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи те, що судом встановлено факти неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного звільнення орендованого приміщення після припинення дії договору оренди та безпідставного користування орендованим майном в період з 04.04.2016 р. по 07.06.2016 р., суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 24 750 грн. 00 коп. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за квітень і травень 2016 р. (із врахуванням оплати відповідачем орендної плати за останній місяць оренди в розмірі 8 250 грн. 00 коп. на виконання вимог п. 5.7. Договору).

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Криниця (40000, м. Суми, вул. Соборна, 41, код 21112430) 24 750 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди, 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 06.02.2017 року

Суддя О.В. Коваленко