Постанова

від 26.01.2017 по справі 910/14618/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа№ 910/14618/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Квятківська Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Трощинський В.М. - представник, дов. б/н від 28.04.2016;

від відповідача: Гавриленко Я.С. - представник, дов. б/н від 28.01.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства „Пульс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016

у справі № 910/14618/16 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Омегастрой"

до Приватного малого підприємства „Пульс"

про стягнення 50 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Омегастрой" з позовом до Приватного малого підприємства „Пульс" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з поворотної фінансової допомоги у розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Рішенням від 20.10.2016 Господарський суд міста Києва позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Омегастрой" задовольнив. Стягнув з Приватного малого підприємства „Пульс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Омегастрой" 50 000 грн. 00 коп. - заборгованості та 1 378 грн. 00 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 по справі №910/14618/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016, апеляційну скаргу ПИП „Пульс" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін у складі колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_7., судді: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.

На підставі припинення повноважень, у зв'язку із звільненням у відставку судді-доповідача ОСОБА_7., було призначено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. (головуючий), Сулім В.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 апеляційну скаргу Приватного малого підприємства „Пульс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/14618/16 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2017 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

У судовому засіданні 26.01.2017 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/14618/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 08.01.2015, у графі: Призначення платежу якого зазначено: Возвратная финансовая помощь согласно письма № 3 от 08.01.2015г. в т.ч. НДС 20% - 8 333,33 грн. .

Згідно із ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 08.01.2015 № 1 відповідачу, прийняття та утримання останнім отриманих від позивача грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 08.01.2015 № 1, свідчить про укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги у спрощений спосіб.

Згідно із п. 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у претензії від 11.07.2016 вимагав від відповідача протягом семи днів сплатити на користь позивача 50 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 22.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02684409 (а.с. 15).

Отже, враховуючи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 50 000,00 грн. до 29.07.2016.

Відповідач претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів повернення позивачу наданої останнім поворотної фінансової допомоги у розмірі 50 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 50 000,00 грн. заборгованості з поворотної фінансової допомоги, є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Слід зазначити, що нормами законодавства не передбачено, що отримувач коштів, у даній справі відповідач, може самостійно змінювати призначення платежу, таким чином, грошові кошти були отримані останнім від позивача саме із призначенням платежу: Возвратная финансовая помощь согласно письма № 3 от 08.01.2015г. в т.ч. НДС 20% - 8 333,33 грн. .

Посилання скаржника на те, що грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. є переплатою за будівельні матеріали, у зв'язку із чим були повернуті позивачем відповідачу, на те, що позивачем відкориговано свої зобов'язань перед фіскальною службою на суму у розмірі 50 000,00 грн., на акт звірки взаєморозрахунків за листопад 2013р.- лютий 2015р. від 16.02.2015 є необґрунтованими та не спростовують отримання грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. з призначенням платежу: Возвратная финансовая помощь согласно письма № 3 от 08.01.2015г. в т.ч. НДС 20% - 8 333,33 грн. .

Крім того, питання про переплату та повернення переплати позивачем відповідачу за будівельні матеріали, не є предметом спору у справі № 910/14618/16.

Посилання відповідача на лист № 08-1 від 08.01.2015 (а.с. 28) в якому відповідач просить вважати вірним призначення платежу у платіжному дорученні № 1 від 08.01.2015 на суму 50 000,00 грн. такого змісту: Повернення помилково перерахованих коштів згідно листа № 3 від 08.01.2015 на суму 50 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 8 333,33 грн. є безпідставним, оскільки зазначений лист не містить підпису особи, яка зазначена його підписантом, крім того, не надано доказів відправлення зазначеного листа як засобами поштового, так і засобами електронного зв'язку.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства „Пульс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/14618/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/14618/16 залишити без змін.

3. Справу № 910/14618/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови складено 01.02.2017.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

С.А. Гончаров