Ухвала

від 31.01.2017 по справі 911/1012/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"31" січня 2017 р. Справа №911/1012/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Чорногуза М.Г.

Остапенка О.М.

за участі представників сторін

згідно з протоколом засідання

розглядаючи апеляційні скарги товариства з обмеженою

відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко

Роман і партнери" та ОСОБА_3

на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016

у справі №911/1012/13 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою ліквідатора відкритого акціонерного товариства "СБК-Прогрес"

арбітражного керуючого Дерлюка В.Д.

до ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_3 -

ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК"

про зміну способу і порядку виконання рішення

в межах справи про банкрутство №911/1012/13

відкритого акціонерного товариства "СБК-Прогрес"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1012/13 про банкрутство відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "СБК-Прогрес", постановою Господарського суду Київської області від 29.07.2013 ВАТ "СБК-Прогрес" визнано банкрутом, провадження у справі перебуває в стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Дерлюка В.Д.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у межах справи №911/1012/13 задоволено заяву ліквідатора ВАТ "СБК-Прогрес" арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. б/д (вх. №20065/16) про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом зобов'язання ОСОБА_3 відшкодувати вартість використання земельної ділянки площею 2,719 га з кадастровим номером НОМЕР_1 (за договором міни від 24.11.2012, визнаним недійсним постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 в межах провадження у справі №911/1012/13).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ "СБК-Прогрес" 132571 грн відшкодування вартості земельної ділянки площею 2,719 га, що розташована на території Озерської сільської ради Бородянського району Київської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1.

Не погоджуючись, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ "СБК-Прогрес" відшкодування ринкової вартості ділянки в розмірі 1104035 грн.

Також не погоджуючись, ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13, прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду скарги сформовано колегію у складі головуючого Верховця А.А., суддів Сотнікова С.В., Остапенка О.М. Розглянувши матеріали поданих скарг, судом встановлено достатність матеріалів для порушення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 апеляційні скарги ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" та ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13 було прийнято до провадження, розгляд скарг призначено на 26.12.2016 о 14:30 в судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (зал судових засідань №1).

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016, здійсненому у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) в складі колегії суддів, яку раніше визначено для розгляду справи, у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 апеляційні скарги ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" та ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13 було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 12.12.2016 було призначено на 26.12.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 розгляд апеляційних скарг було відкладено на 10.01.2017 о 12:20 год. в судове засідання у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, зал засідань №1, викликано в засідання нового ліквідатора ВАТ "СБК-Прогрес" - арбітражного керуючого Черненченка Д.А., запропонувавши надати відзив на апеляційні скарги, викликано в засідання повноважних представників сторін.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2017, здійсненої у зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, який не є головуючим (суддею-доповідачем) у справі, для розгляду апеляційних скарг сформовану колегію у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Чорногуза М.Г., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 розгляд апеляційних скарг було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 28.12.2016 було призначено на 10.01.2017.

В засіданні 10.01.2017 встановлено неможливість участі в розгляді справи одного із суддів зі складу колегії, визначеної згідно з результатами автоматичної зміни складу колегії від 10.01.2017, суддею Пантелієнком В.О. подано заяву про самовідвід від участі у справі, мотивовану скасуванням рішення апеляційного господарського суду, раніше прийнято у справі за його участі.

Як встановлено, постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013, якою залишено без змін ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 17.06.2013 у справі №911/1012/13, якою було затверджено реєстр кредиторів боржника, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 заяву про самовідвід від участі у справі №911/1012/13 судді Пантелієнка В.О. задоволено і згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.01.2017, здійсненому у зв'язку з задоволенням заяви, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Чорногуза М.Г., Остапенка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 розгляд апеляційних скарг було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 28.12.2016 було призначено на 10.01.2017, призначено розгляд апеляційних скарг ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" та ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13 на 31.01.2017.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" вказувало на необ'єктивне визначення вартості земельної ділянки, вартість якої згідно з оскарженим рішенням, вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ "СБК-Прогрес", зокрема, 132`571 грн замість 1`104`035 грн, які просить стягнути апелянт, посилаючи на наявність в матеріалах справи копій експертних висновків як 132`571 грн, так і 1`104`035 грн вартості тієї ж самої земельної ділянки.

Наголошено на тому, що вартість у 132`571 грн була визначена згідно з висновком ПП Умань-Земпроект і зазначена в договорів міни, який раніше визнаний недійсним, 1`104`035 грн визначена згідно з висновком ПП СВ Девелопмент , який раніше додавався до матеріалів справи разом з заявою про визнання вказаного договору недійсним, який у т.ч. враховувався судом при прийнятті відповідного рішення, що і іншої грошової оцінки вартості ділянки здійснено не було, а судовим експертом, якому раніше було доручено її проведення, повідомлено про неможливість визначення вартості вказаної ділянки.

За змістом тексту апеляційної скарги зазначено про розуміння покладення в основу мотивів прийнятого рішення про визнання договору міни недійсним висновків про нерівнозначність умов цього договору: можливостей цільового використання, площі і розташування ділянок, фактичної мети договору - виведення майнових активів з власності боржника за нижчими ринкових цінами, ухилення від виконання зобов'язань та погашення кредиторської заборгованості у т.ч. шляхом вчинення спірних і фіктивних правочинів, укладення таких самих договорів з пов'язаними з боржником особами тощо.

З тим, вказуючи, що саме 1`104`035 грн підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ВАТ "СБК-Прогрес" оскільки в матеріалах справи наявний відповідний висновок ПП СВ Девелопмент щодо грошової оцінки вартості ділянки, не зазначено переваги цього висновку перед іншими, висновку який, серед іншого, складений 01.11.2012 і визначає вартість ділянки за курсом Національного банку України станом на дату оцінки - 138`125 дол. США, не наведено і мотиви, з яких заявлено до стягнення 1`104`035 грн, а не 138`125 дол. США, що станом на теперішній час відповідно складе вже 3`745`811,88 грн.

ОСОБА_3, наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, в особі представника, яким подано апеляційну скаргу, зазначала про набуття права власності на ділянку, але здійснення відчуження цього права на користь ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК", залученої до участі у справі за межах провадження у справі про банкрутство як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_3, що з огляду на вчинення відповідного правочину виконання зобов'язання щодо повернення нею майна в ліквідаційну масу не вбачається можливим, але і відшкодування вартості ділянки або ж вартості використання земельної ділянки - як сформульовану заявником позову підставу вимог, не вбачає законним.

За змістом ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежений у правах щодо вирішення спору, розгляду апеляційної скарги і справи по суті, межі яких визначені ст. 101, 103 ГПК України. Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Провадження у справі регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України (ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство). За змістом положень ст. 32, 33, 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з наявних матеріалів, 29.09.2016 до Господарського суду Київської області від ліквідатора ВАТ СБК-Прогрес надійшла заява б/н б/д (вх. №20065/16) про зміну способу і порядку виконання рішення, згідно з якою ліквідатором заявлено вимогу до ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом зобов'язання відшкодувати вартість використання земельної ділянки площею 2,719 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Ухвалою суду від 30.09.2016 вказану заяву було прийнято до розгляду в межах провадження у справі №911/1012/13 про банкрутство ВАТ СБК-Прогрес , залучено ТОВ Гірничодобувна компанія - СБК до участі у справі під час розгляду даної заяви у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_3

24.11.2012 між ВАТ СБК-Прогрес і ОСОБА_3 було укладено договір міни земельних ділянок, згідно п. 1.1. якого сторони здійснили міну (обмін) і передали у власність один одного певні земельні ділянки. ВАТ СБК-Прогрес відчужено земельну ділянку площею 2,719 га, що розташована на території Озерської сільської ради Бородянського району Київської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1. ОСОБА_3 відчужено земельну ділянку площею 1,000 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222755100:00:010:0050.

Згідно договору міни, оціночна вартість земельної ділянки ВАТ СБК-Прогрес становила 132`571,00 грн, ОСОБА_3 - 160`822 грн. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 в межах провадження у справі №911/1012/13 про банкрутство ВАТ СБК-Прогрес за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 05.05.2014 в апеляційному порядку, вказаний договір міни земельних ділянок від 24.11.2012, укладений між банкрутом і фізичною особою, було визнано недійсним.

Судом апеляційної інстанції було призначено судову експертизу щодо визначення ринкової вартості зазначених вище земельних ділянок. Згідно висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 31.03.2015 №12180/14-41 визначити ринкову вартість земельної ділянки ВАТ СБК-Прогрес площею 2,719 га станом на 24.11.2012 експерту не вдалося можливим; ринкова ж вартість земельної ділянки ОСОБА_3 площею 1,000 га станом на 24.11.2012 визначена в сумі 160`000 грн.

Підставою для визнання договору міни недійсним у т.ч. стало те, що судом за умов неможливості визначення ринкової вартості земельної ділянки було встановлено порушення балансу інтересів сторін договору міни, оскільки площа відчужуваної боржником земельної ділянки в 2,7 рази перевищує площу земельної ділянки, яку він придбав за договором міни, що свідчило про виведення майнових активів з власності боржника протягом останнього року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство.

В силу ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за результатами розгляду відповідної заяви і за наявності визначених Законом обставин. Зазначені підстави були встановлені і договір був визнаний недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону про банкрутство, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 було застосовано спеціальні наслідки недійсності правочину в порядку ч. 2 ст. 20 Закону про банкрутство, зобов'язано ВАТ СБК-Прогрес повернути на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222755100:00:010:0050 та зобов'язано ОСОБА_3 повернути на користь ВАТ СБК-Прогрес земельну ділянку площею 2,719 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

Ліквідатор банкрута звертався до ОСОБА_3 із вимогою від 24.03.2016 №02-49/101 про повернення в порядку ст. 20 Закону про банкрутство спірної земельної ділянки на користь ВАТ СБК-Прогрес , однак вказана вимога залишена без реагування. Поряд з цим, з наданої ліквідатором інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що у власності ОСОБА_3 відповідна земельна ділянка, станом на теперішній час, відсутня, відомості щодо нового власника спірної земельної ділянки в реєстрі також відсутні.

Зазначені обставини додатково підтверджені постановою органу ДВС від 14.07.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві, з підстав відсутності у ОСОБА_3 майна, яке вона зобов'язана передати. З тим, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що спірна земельна ділянка площею 2,719 га з кадастровим номером НОМЕР_1 була відчужена ОСОБА_3 на користь ТОВ Гірничодобувна компанія - СБК згідно договору міни від 22.12.2012.

ОСОБА_3 у додаткових поясненнях зазначала, що ліквідатор банкрута безпідставно просив стягнути вартість використання земельної ділянки, оскільки такої правової категорії не передбачено законодавством, і у зв'язку з тим, що за наслідками судової експертизи встановити ринкову вартість спірної земельної ділянки не вбачається за можливе, зазначала про відсутність підстав для застосування наслідку недійсності договору міни в порядку ст. 20 Закону про банкрутство шляхом стягнення на користь боржника ринкової вартості майна.

Суд першої інстанції частково погодився з позицією відповідача відносно неможливості стягнення в порядку ст. 20 Закону про банкрутство вартості використання земельної ділянки, про що зазначав ліквідатор, однак твердження про відсутність підстав для зміни способу виконання рішення шляхом застосування наслідку недійсності договору міни в порядку ст. 20 Закону в формі стягнення на користь боржника ринкової вартості майна визнав необґрунтованим.

Оскільки вбачається неможливість повернення відповідачем майна боржнику в натурі підлягає застосуванню інший спеціальний наслідок - відшкодування вартості майна у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину.

В матеріалах справи містяться різні відомості щодо визначення розміру ринкової вартості земельної ділянки ВАТ СБК-Прогрес площею 2,719 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Згідно висновку ПП Умань-Земпроект вартість земельної ділянки складала 132`571,00 грн, ПП СВ Девелопмент - 1`104`035 грн, при цьому судовим експертом, якому раніше було доручено проведення її оцінки, повідомлено про неможливість визначення вартості ділянки.

Судом першої інстанції враховано, що Київським апеляційним господарським судом під час прийняття рішення про визнання договору міни недійсним не було встановлено, що визначена в договорі міни вартість спірної земельної ділянки згідно висновку ПП Умань-Земпроект (132`571 грн) є заниженою.

З тим, така оцінка вказана безпосередньо в договорі міни, оцінка земельної ділянки була зроблена на замовлення однієї з сторін договору при його укладенні та для цілей зазначеного договору, при цьому вказаний договір визнано недійсним. В той же час, висновок ПП СВ Девелопмент , яким вартість земельної ділянки визначена в розмірі 1`104`035,00 грн, здійснений на замовлення іншої третьої особи.

За висновком судової оціночно-земельної експертизи №12180/14-41 від 31.03.2015 ринкова вартість земельної ділянки площею 1,000 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, в межах згідно з планом передана для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222755100:00:010:0050, станом на 24.11.2012, судовим експертом була визначена в сумі 160`000 грн.

Вказана сума є більшою визнаної обґрунтованою судом першої інстанції 132`571 грн і як вже вказано постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 було встановлено нерівнозначність умови договору міни. Разом з тим, порушуючи питання про перегляд оскарженої ухвали суду першої інстанції, ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" просить задовольнити вимоги та наполягає на стягненні суми ще більшої - 1`104`035,00 грн.

В судовому засіданні 31.01.2017 представники учасників провадження у справі надали суду усні пояснення по суті апеляційних скарг, в яких підтримали викладені раніше доводи. В процесі перегляду оскарженої ухвали в апеляційному порядку, досліджуючи питання реальної вартості відчуженої боржником (банкрутом) земельної ділянки за спірним договором, судом поставлено на обговорення доцільності призначення у справі судової експертизи.

Представники окремих з сторін і у т.ч. ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" заперечували проти призначення експертизи, зазначаючи про відсутність намірів щодо здійснення її оплати. Представники інших сторін вирішення вказаного питання залишили на розсуд суду, обґрунтованих заперечень проти призначення і проведення судової експертизи не надали. Разом з тим, й інших доказів визначення реальної ринкової вартості земельної ділянки, суму якої заявлено до стягнення не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено, ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у ч. 5 і 6 ст. 31 Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Статтею 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як відзначено п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Пунктом 6 постанови наголошено, що за змістом ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Пункт 23 постанови містить такі роз'яснення, що відповідно до ч. 3-4 ст. 15 Закону витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги, що наявні у справі докази ринкової вартості вказаної вище земельної ділянки, відчуженої за спірним договором міни, є взаємно суперечливими, з метою повного та усебічного розгляду апеляційних скарг та перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності призначення судової експертизи у даній справі, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, поклавши судові витрати на ліквідатора ВАТ "СБК-Прогрес".

Керуючись ст. 41, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №911/1012/13 судову експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставити питання визначення ринкової вартості земельної ділянки площею 2,719 га, що розташована на території Озерської сільської ради Бородянського району Київської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером НОМЕР_1.

2. Для проведення експертизи матеріали справи направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Попередити експерта (особу чи осіб), які проводитимуть судову експертизу у справі, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

3. Організацію забезпечення проведення експертизи, витрати по проведенню експертизи тощо покласти на ВАТ "СБК-Прогрес".

4. Зупинити провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери" та ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13 до надходження висновку та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

5. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі та до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Г. Чорногуз

О.М. Остапенко