Постанова

від 31.01.2017 по справі 921/515/16-г/7

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа № 921/515/16-г/7

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.В. Зварич

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції, довіреність №965-К-О від 05.01.2017);

відповідача (скаржника): ОСОБА_3 (голови ліквідаційної комісії), ОСОБА_4 (довіреність вих.№ 1 від 03.01.2017),

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» , б/н від 18.11.2016 (вх.№01-05/5686/16 від 02.12.2016)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016

у справі: № 921/515/16-г/7

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» , м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальності «Вік-Арт Груп» , м. Бучач Бучацького району Тернопільської області

про зобов'язання визнати грошові вимоги в сумі 98 604,81грн та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі №921/515/16-г/7 апеляційну прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у даній справі задоволено клопотання представника ПАТ КБ «Приватбанк» про його участь в судовому засіданні 17.01.2017 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої покладено на Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 розгляд справи відкладено до 31.01.2017.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ПАТ КБ Приватбанк звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ Вік-Арт Груп в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ Приватбанк станом на 02.06.2016 за договорами:

№ б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок в сумі 56 193,40грн, в т.ч.: 12 000,00грн заборгованість за кредитом, 17 265,59грн заборгованість за відсотками, 4 240,00грн заборгованість по комісії та 22 687,81грн пеня;

№ б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн, в т.ч.: 10 000,00грн заборгованість по кредиту, 15 796,67рн заборгованість за відсотками, 16 614,74грн пеня;

та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Позові вимоги обгрунтовані тим, що 13.12.2011 сторонами був укладений договір банківського обслуговування шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, підписанням якої відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (далі - Умови), які разом із такою заявою в цілому складають договір банківського обслуговування. На виконання умов цього договору позивач відкрив відповідачу поточний рахунок №2600206093057, на якому відповідно до ст. 1069 ЦК України та пунктів 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.6 Умов позивач встановив кредитний ліміт на суму 12 000,00грн, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача. Позивач посилається на п.3.2.1.4 Умов та зазначає, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня кредит вважається простроченим і клієнт сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми боргу. Крім того, згідно з п./п 3.2.1.4.4 Умов клієнт сплачує банку 1-го числа кожного місяця винагороду(комісію) за використання ліміту. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2015 у справі №921/715/15-г/17 були задоволені позовні вимоги ПАТ КБ Приватбанк до ТОВ Вік-Арт Груп про стягнення кредитної заборгованості за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок , однак вказане рішення відповідач не виконав. Станом на 02.06.2016 заборгованість відповідача за договором б/н від 13.12.2011 становить 56 193,40грн, з яких 12 000,00грн заборгованість за кредитом, 17 265,59грн заборгованість за відсотками, 4 240,00грн заборгованість по комісії та 22 687,81грн пеня.

Крім того, після підписання договору клієнту було надано право користуватись послугою Гарантований платіж , що може надаватися або за рахунок власних коштів клієнта, або в кредит. Відповідно до п.3.2.2.1 Умов така послуга надається у формі виконання банком заявки на договірне списання коштів, якою клієнт доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача. Позивач вказує, що відповідач почав користуватись послугою Гарантований платіж шляхом реєстрації заявки №33 від 01.08.2013 на суму 10 000,00грн в системі Internet Banking Приват-24,яка виконана банком. Відповідно до п.3.2.2.2 Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту у строк до 30 днів з дати виконання заявки. Відповідач не погасив кредит, не сплатив процентів, станом на 02.06.2016 заборгованість відповідача за договором б/н від 01.08.2013 (кредит за послугою Гарантовані платежі ) становить 42 411,41грн, з яких: 10 000,00грн заборгованість по кредиту, 15 796,67рн заборгованість за відсотками, 16 614,74грн пеня. Позивач вказує, що з відомостей з ЄДРЮО ФОП йому стало відомо, що відповідач перебуває в стані припинення, у зв'язку з чим відповідно до ст. 105 ЦК України 01.07.2016 він надіслав голові ліквідаційної комісії ТОВ Вік-Арт Груп заяву з кредиторськими вимогами, яка 04.08.2016 повернена у зв'язку з неврученням її адресату. Позивач вважає, що вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед позивачем та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідовується. Посилаючись на ст.ст.105,111,112 ЦК України та 193 ГК України, позивач просив задоволити позов.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/515/16-г/7 (суддя М.С. Стадник) позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача визнати кредиторські вимоги позивача за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок у розмірі 34 411,29грн, з яких 12 000,00грн заборгованість за кредитом, 10 657,59грн заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2 484,00грн заборгованість по комісії за користування кредитом та 9 269,70грн пеня та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1378,00грн судового збору. В частині визнання кредиторських вимог в сумі 21 782,11грн за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн, з яких 10 000,00грн заборгованості за кредитом, 15 796,67грн заборгованості за відсотками, 16 614,74грн пені позов залишено без розгляду.

Рішення суду мотивовано ст. 35, п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, ст. ст. 105, 110, 112 ЦК України, ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , п.4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2015 у справі 921/715/15-г/17, яке набрало законної сили та не виконане станом на момент винесення рішення у даній справі, підтверджено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором б/н від 13.12.2011 в сумі 34 411,29 грн, з яких: 12 000,00 грн заборгованість за кредитом, 10 657,59 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом 2484,00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом та 9 269,70 грн - пені. Ці обставини згідно з ч.3 ст. 35 ГПК України не потребують повторного доведення. Суд встановив, що 10.05.2016 до ЄДРЮОФОП внесено запис про прийняття рішення про припинення ТОВ Вік-Арт Груп , строк звернення з кредиторськими вимогами встановлений до 20.07.2016. Позивач звернувся до відповідача 01.07.2016 із заявою з кредиторськими вимогами, яка йому повернена за закінченням встановленого терміну зберігання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідач ухилився від одержання поштової кореспонденції, чим допустив порушення норм законодавства, а саме не вжив заходів щодо своєчасного виявлення та розгляду заяв кредиторів товариства, зокрема, позивача, внаслідок чого кредиторські вимоги позивача не визнані боржником та не включені до проміжного ліквідаційного балансу суб'єкта господарювання.

Суд залишив позов без розгляду в частині визнання кредиторських вимог на суму 21 782,11 грн за договором б/н від 13.12.2011 за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою "Гарантовані платежі" на суму 42 411,41 грн та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу з тих підстав, що позивач без поважних причин не подав на вимоги суду, викладені в ухвалах від 18.10.2016 та 24.10.2016, документи, без яких неможливо встановити правомірність заявлених сум, а саме: не надав оригінал заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, та розрахунок суми позову із урахуванням періоду стягнення за рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/715/15-г/17 від 20.08.2015, що унеможливлює перевірити на відповідність заявленої до стягнення суми.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині залишення без розгляду частини позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/515/16-г/7 в цій частині скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу всю суму заборгованості, яка заявлялась кредитором у письмовій претензії, а не лише ту, яка була стягнута попереднім судовим рішенням. Вказує, що до позовної заяви позивач додав розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2011, який містить усі необхідні дані для вирішення спору. Посилаючись на встановлений рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/715/15-г/17 від 20.08.2015 факт підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки та надання належним чином засвідченої копії цієї заяви, стверджує, що заперечення відповідача проти підписання такої заяви не спростовують обставин, викладених у судовому рішенні. Позивач зазначає, що підписавши зазначену заяву, відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в цілому, тобто як в частині розділу 3.2.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок , так і в частині розділу 3.2.2 Гарантовані платежі . Апелянт вказує, що для коректного бухгалтерського обліку на банківських рахунках відповідача його заборгованість по кредиту, наданому 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт , обліковується як заборгованість за договором б/н від 13.12.2011, а заборгованість по кредиту за послугою Гарантовані платежі , наданому 01.08.2013, обліковується як заборгованість за договором б/н від 01.08.2013. Відтак вважає, що дослідження судом оригіналів доказів для підтвердження факту укладення сторонами договору не є обов'язковою, оскільки в силу ст. 35 ГПК України ці обставини не підлягають повторному доказуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скаржника, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вказує, що він визнає заборгованість в сумі 34 411,29грн, присуджену до стягнення рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/715/15-г/17 від 20.08.2015. Решту вимог відповідач вважає недоведеними та зазначає, що позивач не подав документи, які б підтвердили причини збільшення суми позову по відношенню до суми, визнаної рішенням суду від 20.08.2015, також не додано ні копій, ні оригіналів договорів, оригіналів заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів з відбитками печатки. Крім того, вказує, що позивачем не подано розрахунку суми заборгованості з розмежуванням сум основної заборгованості, відсотків за користування кредитом, пені із зазначенням суми, на яку вона нарахована, що не проводилися звірка взаєморозрахунків.

27.01.2017 скаржник подав письмові пояснення (вх.№01-04/648/17), в яких вказує, що відповідно до п.3.1.1.76.2 Умов та Правил надання банківських послуг при прийнятті позитивного рішення банку про надання послуги Гарантовані платежі та у разі, якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці, шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Згідно з п.3.1.1.76.4 Умов та Правил надання банківських послуг грошові кошти, розміщені в банку на рахунку 3648, розміщуються на рахунку до дати виконання заявки. Відповідно до п.3.1.1.77 зазначених Умов та Правил у разі настання дати виконання договірного списання суми, зазначеної у заявці, банк перераховує грошові кошти на рахунок одержувача. Позивач вказує, що згідно з випискою по рахунку №36489055100262 в день подачі заявки відповідачем -01.08.2013 банк здійснив перерахування коштів в сумі 10 000,00грн з позичкового рахунку відповідача на рахунок №36489055100262, та в подальшому банк перерахував суму кредитних коштів з рахунку №36489055100262 на рахунок ОСОБА_5 №26003055101237.

Крім того, скаржник здійснив перерахунок заборгованості за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт за період з 16.06.2015 по 02.06.2016, та вказує, що загальна сума заборгованості становить 56 141, 24грн, в т.ч.: 12 000,00грн заборгованість по кредиту, 17 246,92 грн заборгованість по процентах, 4 240,0грн заборгованість по комісії, 22 654,31грн пеня. Відтак просить з урахуванням вказаних письмових пояснень задоволити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 31.01.2017 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, надав усні пояснення, просив рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/515/16-г/7 в частині залишення без розгляду частини позовних вимог скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю з урахуванням поданих 27.01.2017 письмових пояснень.

Представники відповідача підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, надали усні пояснення, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 13.12.2011 ТОВ "Вік-Арт Груп", як клієнтом, та ПАТ КБ "ПриватБанк", як банком, підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно з якою банк відкриває клієнту рахунки №26002060930579 (поточний рахунок) та №26058060913078 (картковий рахунок).

В заяві вказано, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів, у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнтів. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Також вказано, що підписавши цю заяву, клієнт погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитками печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом клієнт приєднується і зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_6, договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку www.privatbank.ua.

Факт укладення ТОВ Вік-Арт Груп та банком договору банківського обслуговування шляхом підписання вказаної заяви від 13.12.2011 встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2015 у справі 921/715/15-г/17, яке набрало законної сили.

Вказаним судовим рішенням позов ПАТ КБ Приватбанк до ТОВ Вік-Арт Груп про стягнення 34 411,29 грн задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь банку:

-12 000,00 грн заборгованості за кредитом;

- 10 657,59 грн заборгованості по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 29.08.2013 по 15.06.2015;

-2 484,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, нарахованої за період з вересня по червень 2015 року;

-9 269,70 грн пені, з якої: 5 348,62 грн пеня, нарахована на суму неповернутого кредиту за період з 02.12.2013 по 15.06.2015; 3 124,93 грн пеня, нарахована на несплачені відсотки за період з 04.09.2013 по 15.06.2015; 796,13 грн пеня, нарахована на суму винагороди (комісію) за період з 04.09.2013 по 15.06.2015.

Суд встановив, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг ТОВ "Вік-Арт Груп" було встановлено кредитний ліміт в розмірі 12 000,00грн з 26.07.2013 на поточний рахунок №26002060930579, МФО 338783, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших). Клієнту надано грошові кошти (кредит) в межах встановленого ліміту на загальну суму 12000,00грн (винесено на прострочку 02.12.2013) . Факт надання відповідачу кредитних коштів, їх використання останнім та виникнення боргу по кредиту в сумі 12 000,00грн підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку№26002060930579 та по рахунку № 20672057065117 по простроченому кредиту ТОВ "Вік-Арт Груп", яке свої зобов'язання виконало частково на суму 99,44грн, сплативши комісію (01.08.2013 - 90,37грн) та відсотки за користування кредитом (28.08.2013 - 7,99грн, 29.08.2013 - 1,08грн).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем , що рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2015 у справі 921/715/15-г/17 не виконане, хоча банк звертався до Бучацького районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 11.09.2015 №921/715/15-г/17, виданого на виконання вказаного рішення суду, і 22.03.2016 Відділом ДВС Бучацького районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50591688 з виконання наказу № 921/715/15-г/17 від 11.09.2015. Однак, постановою від 31.08.2016 наказ Господарського суду Тернопільської області № 921/715/15-г/17 від 11.09.2015 повернено стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 , ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження у зв'язку з відсутністю коштів та майна, на яке може бути звернено стягнення( а.с.69- 71).

Згідно із Заявкою на гарантований платіж №33 від 01.08.2013 ТОВ ВІК-АРТ Груп просило банк перерахувати ОСОБА_5 06.08.2013 на рахунок отримувача №26003055101237 кредитні кошти в сумі 10 000,00грн з призначення платежу оплата товару . Заявка підписана клієнтом 01.08.2013 електронно-цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 (а.с. 42).

Виписками банку по рахунках №36489055100262 та №26002060930579 підтверджено, що 01.08.2013 банк перерахував кошти в сумі 10 000,00грн з позичкового рахунку відповідача №20622055100938 на рахунок №36489055100262 з призначенням платежу виконання ГП №33 від 01.08.2013, оплата за товар , платник ТОВ Вік-Арт Груп , а 06.08.2013 ці кошти переведено на рахунок ОСОБА_5 №26003055101237. З 06.09.2013 кредит в розмірі 10 000,00грн віднесено на прострочку ТОВ Вік-Арт Груп ( рах. №26002060930579) за договором б/н від 01.08.2013 (а.с. 106, 230).

Доказів повернення кредиту, наданого за послугою Гарантований платіж в сумі 10 000,00грн відповідач суду не подав, як і не подав доказів виконання рішення суду від 20.08.2015 у справі 921/715/15-г/17 після повернення органом виконання наказу суду без виконання, виданого на виконання цього рішення.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.10.2016, виданим на запит Господарського суду Тернопільської області, підтверджено, що 10.05.2016 до реєстру внесено запис, що ТОВ Вік-Арт Груп за рішенням засновників перебуває у стані припинення. Засновниками визначений строк до 20.07.2016 для заявлення кредиторами своїх вимог (а. с. 149-154).

01.07.2016 ПАТ КБ Приватбанк надіслало Голові ліквідаційної комісії ТОВ Вік-Арт Груп заяву з кредиторськими вимогами, в якій банк просив визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства заборгованість за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 56 193,40грн та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в розмірі 42 411,41грн ( а.с. 51).

Вказана заява надіслана на адресу відповідача з описом вкладення до цінного листа за номером поштового відправлення №4902713089832( а.с.52).

Згідно з довідкою відділення поштового звязку та відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта поштове відправлення №4902713089832 повернено відправнику 04.08.2016 за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.53, 54).

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скаргам підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 13.12.2011 ТОВ "Вік-Арт Груп", як клієнтом, та ПАТ КБ "ПриватБанк", як банком, підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно з якою банк відкриває клієнту рахунки №26002060930579 (поточний рахунок) та №26058060913078 (картковий рахунок).У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком коштів) банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах встановленого ліміту. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua , які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Підписанням цієї заяви клієнт погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитками печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом клієнт приєднується і зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_6, договорі банківського обслуговування в цілому.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З аналізу названих норм закону та змісту заяви від 13.12.2011 випливає, що укладений сторонами договір банківського обслуговування за своєю правовою природою є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, умови якого визначені шляхом приєднання відповідачем до Умов та Правил надання банківських послуг і ОСОБА_6, встановлених банком ( далі - Умови).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами передбачені такі види кредиту як Кредитний ліміт на поточний рахунок ( п.3.2.1.1) та кредит за послугою Гарантовані платежі ( п.3.2.2).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2015 у справі 921/715/15-г/17, яке набрало законної сили та є чинним, встановлено факт укладення сторонами договору шляхом підписання заяви від 13.12.2011, встановлення відповідачу відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг кредитного ліміту з 26.07.2013 в сумі 12 000,00грн на поточний рахунок №26002060930579, надання кредиту на загальну суму 12000,00грн, який винесено на прострочку 02.12.2013. У звязку з неповернення кредиту та несплатою процентів за користування кредитом і комісії названим рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь банку12 000,00 грн заборгованості за кредитом; 10 657,59 грн заборгованості по відсотках за користування кредитом нарахованих за період з 29.08.2013 по 15.06.2015; 2 484,00 грн заборгованості по комісії, нарахованої за період з вересня по червень 2015 року; 9 269,70 грн пені, з якої 5 348,62 грн пені, нарахованої на суму кредиту за період з 02.12.2013 по 15.06.2015, 3 124,93 грн пені, нарахованої на несплачені відсотки за період з 04.09.2013 по 15.06.2015, 796,13 грн пені, нарахованої на суму винагороди (комісію) за період з 04.09.2013 по 15.06.2015.

В силу ч.3 ст.35 ГПК України названі обставини не потребують повторного доказування.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що рішення суду від 20.08.2015 у справі 921/715/15-г/17 не виконане, кредит, наданий кредит за послугую Кредитний ліміт на поточний рахунок , відповідач не повернув, у зв'язку з чим позивач нарахував за наступний період, який не був предметом розгляду у справі 921/715/15-г/17, а саме за період з 16.06.2015 по 02.06.2016( а.с.48-49, 231-232):

-6589,33грн заборгованості по відсотках за користування кредитом за ставкою 56% річних;

-1 756,00грн заборгованості по комісії( з липня 2015 по червень 2016);

-13384,62грн пені(нарахованої на заборгованість по тілу кредиту, процентах та комісії).

Апеляційний суд вважає, що за період з 16.06.2015 по 02.06.2016 нарахування здійснені у відповідності до Умов, якими ( п/п.3.2.1.4.1.3 п. 3.2.1.4 ) встановлено, що у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня кредит вважається простроченим і клієнт сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми боргу. Сплата комісії (винагороди) за використання ліміту1-го числа кожного місяця передбачена п./п 3.2.1.4.4 Умов. За порушення строків повернення кредиту, сплати процентів та комісії Умовами ( п.3.2.1.5) вставлено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення . При цьому нарахування пені здійснюється упродовж 3-х років від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (п. 3.2.1.5.4).

Отже, за договором б/н від 13.12.2011 загальна сума заборгованості за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок станом на 02.06.2016 становить 56 141, 24грн, з якої: 12 000,00грн заборгованість по кредиту, 17 246,92 (10 657,59 + 6589,33) грн заборгованість по процентах, 4 240,00(2 484,00 + 1756,00) грн заборгованість по комісії, 22 654,32 (9 269,70 + 13384,62)грн пеня.

Матеріалами справи підтверджено, що банк виконав заявку відповідача на гарантований платіж №33 від 01.08.2013 та перерахував 06.08.2013 на рахунок ОСОБА_5 10 000, 00грн кредитних коштів. Заявка підписана ТОВ ВІК-АРТ Груп електронно-цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 01.08.2013, що відповідає Умовам.

Статтею 4 ЗУ Про електронний цифровий підпис встановлено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Згідно з п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис.

Пунктом 3.2.2.2 Умов встановлено, що за послугою Гарантовані платежі датою виконання заявки є дата зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 - 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить 56% річних від суми заборгованості. За порушення строків повернення кредиту, сплати процентів Умовами ( п.3.2.2.10) вставлено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення . При цьому нарахування пені здійснюється упродовж 15-и років від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (п. 3.2.2.10.4).

Згідно з розрахунком позивача( а.с.50) заборгованість відповідача станом на 02.06.2016 за послугою Гарантовані платежі становить 42 411,41грн, в т.ч.: 10 000,00грн заборгованість по кредиту, 15 796,67рн заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 06.08.2013 по 02.06.2016, 16 614,74грн пеня, нарахована з 01.08.2014 по 02.06.2016 на суму заборгованості по кредиту та процентах. Розрахунок проведено у відповідності до Умов.

Доказів повернення кредиту, наданого за послугою Гарантований платіж в сумі 10 000,00грн відповідач суду не подав, як і не подав доказів виконання рішення суду від 20.08.2015 у справі 921/715/15-г/17 після повернення органом виконання наказу суду без виконання, виданого на виконання цього рішення.

Витягом з ЄДРЮО ФОП підтверджено, що з 10.05.2016 за рішенням засновників відповідач перебуває у стані припинення. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до відповідача встановлений до 20.07.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частинами 1, 3 ст. 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до частин 5,6 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з ч. 8 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2016 (в межах встановленого строку для заявлення кредиторських вимог) банк звернувся до голови ліквідаційної комісії відповідача із заявою з кредиторськими вимогами, просив визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства заборгованість за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок на загальну суму 56 193,40грн та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн. Проте, заява позивача була повернена відділенням поштового зв'язку відправнику 04.08.2016 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що неотримання відповідачем заяви позивача свідчить про ухилення відповідача від виявлення кредиторів та розгляду кредиторських вимог позивача.

Частиною 3 ст. 112 ЦК України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

18.08.2016 позивач звернувся до суду першої інстанції, тобто в межах встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України строку, з позовом до відповідача про зобов'язання визнати грошові вимоги в сумі 98 604,81грн ( за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок на загальну суму 56 193,40грн та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн) та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Апеляційний суд вважає правомірним рішення суду в частині задоволення вимог позивача щодо включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача кредиторські вимоги позивача у розмірі заборгованості, присудженої до стягнення рішенням суду у справі 921/715/15-г/17, проте не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду частини позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як роз'яснено в п.3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Підставою залишення без розгляду частини позовних суд вказав неподання позивачем на вимоги суду, викладені в ухвалах від 18.10.2016 та 24.10.2016, оригіналу заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки та розрахунку суми позову із врахуванням періоду стягнення за рішенням Господарського суду Тернопільської області № 921/715/15-г/17 від 20.08.2015.

Однак, до позовної заяви була додана належними чином засвідчена копія заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки( а.с. 14), що відповідає нормам ч. 2 ст. 36 ГПК України, були додані розрахунки заборгованості за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок на загальну суму 56 193,40грн та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн ( а.с. 48-50), в яких вказані суми заборгованості по кожному платежу окремо, періоди їх нарахування, розміри процентів, пені, комісії тощо.

Крім того, факт підписання сторонами заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, оригінал якої витребовував суд, встановлений рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/715/15-г/17 від 20.08.2015.

Апеляційний суд вважає, що з поданого позивачем розрахунку можливо було визначити та встановити правомірність чи неправомірність здійснених позивачем нарахувань за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок на загальну суму 56 193,40грн. Більше того, вимоги за послугою Гарантовані платежі не були предметом спору у справі № 921/715/15-г/17, тобто, період стягнення за рішенням Господарського суду Тернопільської області № 921/715/15-г/17 від 20.08.2015, не впливає на наданий позивачем розрахунок вимог за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі , в той час як і ці вимоги залишені судом першої інстанції без розгляду.

Відтак апеляційний суд погоджується з доводами скаржника, відхиляє як необгрунтовані доводи відповідача та вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо залишення частини позовних вимог без розгляду.

Разом з тим, з урахуванням викладеного вище, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок на загальну суму 56 193,40грн є завищеними, оскільки доданий до позовної заяви розрахунок здійснено позивачем станом на 03.06.2016, в той час як у прохальній частині позовної заяви вимоги заявлені станом на 02.06.2016. Як вказано вище, станом на 02.06.2016 за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок заборгованість становить 56141,24грн, з чим погодився позивач, здійснивши перерахунок ( а.с. 231-232).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що обгрунтованими є вимоги позивача станом на 02.06.2016 за договором б/н від 13.12.2011 на суму 56 141,24грн, з яких: 12 000,00грн заборгованість по кредиту, 17 246,92грн заборгованість по процентах, 4 240,00грн заборгованість по комісії, 22 654,32грн пеня; за договором б/н від 01.08.2013 на суму 42 411,41грн, з яких: 10 000,00грн заборгованості по кредиту, 15 796,67грн заборгованість по відсотках та 16 614,74грн пеня.

Крім того, на думку апеляційного суду, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача визнати його кредиторські вимоги, не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що при вирішенні спору суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не перевірив розрахунки позивача, та дійшов помилкового висновку про залишення позовних вимог позивача в частині визнання кредиторських вимог в сумі 21 782,11грн за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн, з яких 10 000,00грн заборгованості за кредитом, 15 796,67грн заборгованості за відсотками, 16 614,74грн пені без розгляду( п.4 резолютивної частини рішення).

Отже, в цій частині рішення належить скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково та зобов'язати відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги банку за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок в сумі 21 729,95грн та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн. У задоволенні решти вимог відмовити. З відповідача належить стягнути на користь позивача 1377,27 грн судового збору - пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Відтак належить змінити пункти 2 та 3 резолютивної частини рішення.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги на відповідача належить покласти судовий збір, сплачений позивачем при поданні апеляційної скарги, пропорційно до задоволених апеляційних вимог в сумі 1 515,00грн.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/515/16-г/7 в частині залишення без розгляду частини позовних вимог про визнання кредиторських вимог в сумі 21 782,11грн за договором б/н від 13.12.2011 за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок та за договором б/н від 01.08.2013 за послугою Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн, з яких 10 000,00грн заборгованості за кредитом, 15 796,67грн заборгованості за відсотками, 16 614,74грн пені (п. 4 резолютивної частини рішення) скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-Арт Груп" в особі ліквідаційної комісії, ідентифікаційний код 37289292, місцезнаходження 48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Генерала Шухевича, 1, офіс 7, включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк",ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 станом на 02.06.2016 за договором №б/н від 13.12.2011 за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" в сумі 21 729,95грн, з яких 6589,33грн заборгованість по процентах,1 756,00грн заборгованість по комісії, 13 384,62грн пеня; за договором б/н від 01.08.2013 Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн, з яких: 10 000,00грн заборгованість по кредиту, 15 796,67грн заборгованість по відсотках та 16 614,74грн пеня.

В задоволенні решти вимог відмовити.

2. Змінити пункти 2, 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 у справі №921/515/16-г/7, виклавши їх у наступній редакції:

Пункт 2. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-Арт Груп" в особі ліквідаційної комісії, ідентифікаційний код 37289292, місцезнаходження 48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Генерала Шухевича, 1, офіс 7, включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ОСОБА_6, ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, станом на 02.06.2016 за договором №б/н від 13.12.2011 за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 56 141,24грн, з яких: 12 000,00грн заборгованість по кредиту; 17 246,92грн заборгованість по процентах; 4 240,00грн заборгованість по комісії; 22 654,32грн пеня; за договором б/н від 01.08.2013 Гарантовані платежі в сумі 42 411,41грн, з яких: 10 000,00грн заборгованість по кредиту, 15 796,67грн заборгованість по відсотках та 16 614,74грн пеня.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Пункт 3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Арт Груп", ідентифікаційний код 37289292, місцезнаходження 48400, Тернопільська область, м. Бучач,вул. Генерала Шухевича, 1, офіс 7, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, - 1377,27 грн на відшкодування судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Арт Груп",ідентифікаційний код 37289292, місцезнаходження 48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Генерала Шухевича, 1, офіс 7, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, - 1 515,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5 . Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 06.02.2017.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.В. Зварич

Суддя Я.О. Юрченко