Ухвала

від 02.02.2017 по справі 826/9632/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9632/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Харченко О.М.,

від відповідача Панасюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Моментум до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0001781402 від 15.04.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 18.03.2016 року по 24.03.2016 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю МОМЕНТУМ по взаємовідносинах з ТОВ Просто Реклама (код 39194868) та ТОВ Рент Ріелт Компані (код 37079579) за період з 01.02.2015 року по 31.03.2015 року.

Результати перевірки відображено в акті перевірки №128/26-15-14-02-02/36866982 від 31.03.2016 року, в якому контролюючим органом встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 468851 грн., в тому числі по періодах за 2015 рік на загальну суму 468851 грн.;

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 371892 грн, в тому числі: за лютий 2015 року в сумі 64879 грн, за березень 2015 року в сумі 307013 грн;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду всього у сумі 10699 грн., в тому числі: за березень 2015 року в сумі 10699 грн.

15.04.2016 року податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001801402, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 10699,00 грн.;

- №0001791402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 468851,00 грн.;

- №0001781402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 464865,00 грн. (з яких 371892,00 грн. за основним зобов'язанням, 92973,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень ДФС України прийнято рішення №12950/6/99-99-11-01-02-25 від 10.06.2016 року, яким залишено без розгляду лист ТОВ Моментум від 25.05.2016 №133 (вх. №13342/6 від 25.05.2016) в частині оскарження ППР ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2016 №0001781402; скасовано ППР ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2016 №0001791402, №00001801402 в частині господарських операцій з ТОВ Просто Реклама , ТОВ Рент Ріелт Компані .

Вважаючи вказане рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини позивача з наступними контрагентами: ТОВ Просто Реклама , ТОВ Рент Ріелт Компані є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки господарські операції позивача з його контрагентами: ТОВ Просто Реклама , ТОВ Рент Ріелт Компані не мали реального характеру у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності цими контрагентами через відсутність у них адміністративно-господарських можливостей для ведення господарської діяльності та порушення податкового законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Перевіряючи реальність здійснення позивачем господарських операцій у спірний період, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Моментум з ТОВ Просто Реклама було укладено ряд договорів про надання послуг та договорів поставки, наданих до перевірки: №101 від 25.12.2014, №5-2 від 23.01.2015, №4-2 від 21.01.2015, №2 від 05.01.2015, №24-01 від 05.06.2014, №4-1 від 19.01.2015, №87 від 20.12.2014, №95-3 від 10.12.2014, №10-1 від 29.01.2015, №10-2 від 02.02.2015, №6-2 від 26.01.2015, №5-0 від 22.01.2015, №12 від 20.02.2015, №74-3-1 від 01.11.2014, №92 від 03.12.2014, №95-2 від 10.12.2014, №3 від 15.01.2014, №6 від 26.01.2015, №7 від 26.01.2015, №10-3 від 06.02.2015, №10-4 від 06.02.2015, №11-01 від 10.02.2015, №11-2 від 13.02.2015, №11-3 від 16.02.2015, №13 від 23.05.2015, №13-1 від 23.02.2015, №14 від 27.02.2015, №14-1 від 27.02.2015, №15 від 02.03.2015, №15-1 від 05.03.2015, №15-2 від 08.03.2015, №15-3 від 08.03.2015, №15-4 від 10.03.2015, №15-5 від 10.03.2015, №15-6 від 10.03.2015, №16-1 від 11.03.2015, №18-1 від 17.03.2015, №18-2 від 17.03.2015, №19 від 20.03.2015, а саме: по організації та проведенню рекламних акцій, послуг по адаптації дизайнів і інтересах ПрАТ Філіп Морріс Україна , послуг з розміщення матеріалів та комплекс технічних послуг в рамках проведення заходів в інтересах клієнта замовника, комплекс послуг/робіт по створенню креативної ідеї, розробці дизайну та технічному забезпеченню для послуги з підготовки звіту по результатах проведення рекламної акції Подяка за піклування , створення об'єкта інтелектуальної власності - аудіовізуального твору під назвою Marketing , який складається з графічних та дизайнерських зображень, текстового та звукового супроводу, в інтересах клієнта замовника - ПрАТ Філіп Морріс Україна ; послуги в інтересах клієнта замовника - ПрАТ Філіп Морріс Україна по супароводженнюприйому лояльних повнолітніх споживачів продукції під торговою маркою Marlboro; послуги в інтересах клієнта замовника - ПП Фанбері , що діє в інтересах і за рахунок свого клієнта - ТОВ ГУГЛ , по організації та проведенню заходу під умовною назвою Організація події по збору учасників української спільноти Google Map Maker ; послуги з організації та проведення перевірки відповідності якості послуг в місцях проведення рекламного заходу під умовною назвою CREMA , в інтересах клієнта замовника - ПрАТ Монделіс Україна , з метою розповсюдження інформації про товари під торговою маркою Jacobs Monarch , формування інтересу та споживчого попиту на ці товари, формування обізнаності споживачів про ці товари; монітор, панель з ПВХ, маска Окуліс Ріфт, вітровки в асортименті, рюкзак. Тубус з лого, пристрій для дистанційного фотографування, табличка Голд з тримачем, вироби зі скла Діамант .

За результатами виконання договорів ТОВ Просто Реклама на адресу ТОВ Моментум оформлено акти прийому-передачі виконаних робіт та видаткові накладні на загальну суму 2465579,00 грн. (в т. ч. ПДВ 501089,90 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ Просто Реклама на адресу ТОВ Моментум було оформлено податкові накладні на загальну суму 2569849,00 грн. (в т. ч. ПДВ 513969,8 грн.) Зокрема здійснено коригування суми податкового кредиту у зв'язку з поверненням коштів в сумі 578403,00 грн. (в т. ч. ПДВ 115681 грн.).

Розрахунки між ТОВ Просто Реклама та ТОВ Моментум проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень, наданих до перевірки, на загальну суму 1678350,00 грн. На момент проведення перевірки рахувалась кредиторська заборгованість у розмірі 700093,50 грн.

Крім первинних документів на підтвердження господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Просто Реклама позивачем було надано звіти за результатами надання послуг, в яких відображено зміст послуг та зафіксовано результати їх надання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції ТОВ Моментум з ТОВ Просто Реклама у спірний період мали реальний характер.

Стосовно взаємовідносин позивача з Рент Ріелт Компані судом встановлено наступне.

ТОВ Моментум (замовник) та ТОВ Рент Ріелт Компані (виконавець) було укладено договір №23/032015 від 20.03.2015, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати комплекс послуг/робіт по організації супроводження заходів клієнта замовника, які проводяться у вигляді прийомів лояльних повнолітніх споживачів продукції під торговою маркою Маlborо, з використанням мобільної конструкції під умовною назвою МYМ зона , а Замовник зобов'язується прийняти послуги/роботи згідно умов даного Договору.

Для виконання умов цього Договору Виконавець має право залучати третіх осіб від свого імені, без узгодження із Замовником.

Згідно Додатку №1 від 23.03.2015, загальна вартість робіт/послуг Виконавця за договором становить 238602,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 39767,00 грн.).

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

На виконання умов договору, ТОВ Рент Ріелт Компані на адресу ТОВ Моментум оформлено податкову накладну від 27.03.2015 №5 на загальну суму 139148,50 грн. (в т. ч. ПДВ 27836,90 грн.).

Суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Рент Ріелт Компані (код 37079579) було включено до складу податкового кредиту за березень 2015 у розмірі 27836,90 грн. та відображено у розділі II Податковий кредит розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015).

Допитаний судом першої інстанції в судовому засіданні 15.11.2016 року в якості свідка директор ТОВ Рент Ріелт Компані підтвердив здійснення господарських операцій в березні 2015 року з ТОВ МОМЕНТУМ . Свідок пояснив, що надання послуг згідно укладеного договору здійснювалось шляхом супроводження рекламних компаній позивача, які проводились в різних містах України шляхом залучення ним третіх осіб.

На підтвердження проведення рекламних заходів у вигляді прийомів лояльних повнолітніх споживачів продукції під торговою маркою Маlborо позивачем долучено до матеріалів справи фотозвіти.

Враховуючи те, що виконання умов договорів підтверджується дослідженими в судовому засіданні первинними документами, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Посилання контролюючого органу на порушення контрагентами позивача податкового законодавства, результати співставлення задекларованих позивачем податкових зобов'язань із зобов'язаннями його контрагентів не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг, на які посилаються контролюючі органи, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).

Доводи контролюючого органу про відсутність трудових ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не свідчить про неможливість залучення орендованих ресурсів.

Враховуючи те, що надання послуг позивачу підтверджене дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з контрагентами: ТОВ Просто Реклама , ТОВ Рент Ріелт Компані мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем правомірно, що обгрунтовується наступним.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на виконання договорів поставки та про надання послуг відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України внаслідок заниження суми податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову в частині, що переглядається.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 06.02.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.