Ухвала

від 01.02.2017 по справі 825/2241/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2241/16 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 року по справі за позовом Приватного підприємства Укрінтеркомпані до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові, Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП Укрінтеркомпані звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення 167131,59 грн. пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за 2015 рік.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УДКСУ у м. Чернігові подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову. При цьому посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконання вимог п. 200.1 та п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) ПП Укрінтеркомпані було подано декларацію з ПДВ за лютий 2015 року (реєстраційний № 9043473521) та задекларовано бюджетне відшкодування (Д3, Д4) в сумі 274591,00 грн..

ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено документальну перевірку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за результатами якої складено акт від 19.05.2015 № 928/15/36339132. Вказаною перевіркою підтверджено від'ємне значення з ПДВ у сумі 274591,00 грн. та факт оплати платником товарів/послуг на суму ПДВ 97756,00 грн. на рахунок платника у банку.

ПП Укрінтеркомпані було подано декларацію з ПДВ за березень 2015 року (реєстраційний № 9073547478), в якій задекларовано бюджетне відшкодування (Д3, Д4) в сумі 227046,00 грн..

ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну перевірку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за результатами якої складено довідку від 12.06.2015 №1122/15/36339132. Перевіркою підтверджено від'ємне значення з ПДВ у сумі 227 175,00 грн. та бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 403881,00 грн..

На підставі уточнюючого розрахунку за березень 2015 року позивачу було відшкодовано 176 835,00 грн. Залишок невідшкодованого ПДВ за лютий 2015 року склав 97756,00 грн. (274 591,00 грн. - 176 835,00 грн.), а сума 227 046,00 грн. залишилась не відшкодована, тобто не повернута позивачу.

ПП Укрінтеркомпані було подано декларацію з ПДВ за червень 2015 року (реєстраційний № 9145995642) та задекларовано бюджетне відшкодування (Д3, Д4) в сумі 252031,00 грн..

ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну перевірку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за результатами якої складено довідку від 10.09.2015 № 1573/15/3633913. Перевіркою підтверджено від'ємне значення з ПДВ у сумі 126055,00 грн. та бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 252 031,00 грн. (а.с. 29).

ПП Укрінтеркомпані було подано декларацію з ПДВ за серпень 2015 року (реєстраційний № 9194714053) в якій задекларовано бюджетне відшкодування (Д3, Д4) в сумі 119905,00 грн..

ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну перевірку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за результатами якої складено довідку від 04.12.2015 №1991/15/36339132. Перевіркою підтверджено від'ємне значення з ПДВ у сумі 103970,00 грн. та бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 119 905,00 грн..

Відповідно до п.200.12. ст. 200, п. 200.13. ст. 200 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 03 червня 2014 року по справі № 21-131а14.

Так, перевірка даних, заявлених в декларації за лютий 2015 року закінчилась 19.05.2015, за березень 2015 року - 12.06.2015, за червень 2015 року - 10.09.2015, за серпень 2015 року - 04.12.2015, отже, позивач мав отримати бюджетне відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року в розмірі 97756 грн. до 03.06.2015 включно, за березень 2015 року в розмірі 227046,00 грн. до 26.06.2015 включно, за червень 2015 року в розмірі 252031,00 грн. до 24.09.2015 включно, за серпень 2015 року в розмірі 119 905,00 грн. - до 18.12.2015 включно.

Всупереч приписам ст.200 ПК України, бюджетне відшкодування з ПДВ за перелічені місяці 2015 року, на загальну суму 696738,00 грн., не було здійснено в строки передбачені ст. 200 ПК України.

Натомість, суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 696738,00 грн. були отримані на розрахунковий рахунок позивача лише 27.05.2016, що підтверджується копією банківської виписки від 27.05.2016.

Враховуючи наведене, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що УДКСУ у м. Чернігові було здійснено перерахування позивачу сум ПДВ за лютий, березень, червень та серпень 2015 року з порушенням стоку, а тому до моменту його відшкодування ця сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та у відповідності до ст. 200 ПК України на суму заборгованості нараховується пеня.

За розрахунками позивача, з якими погодився суд першої інстанції, всього сума пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування з ПДВ складає 167131,59 грн. Апелянт розрахунок санкцій не оскаржує.

Доводи апелянта про те, що саме з вини податкового органу, який подав висновок про відшкодування бюджетного відшкодування пізніше, ніж це визначено ПК України, не можуть бути розцінені апеляційною інстанцією як достатні підстави для відмови у позові, оскільки вказане відшкодування стягується за рахунок коштів Державного бюджету і в даному випадку не має значення за вини якого державного органу відбулося прострочення виплати.

Враховуючи наведене, суд погоджується з розрахунком пені позивача та вважає, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України пені в розмірі 167 131,59 грн. є обґрунтованими.

Наведене вище дає підстави погодитися з висновком суд першої інстанції про відмову у задоволенні позову, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.