Постанова

від 01.02.2017 по справі 805/3194/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г. М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року справа №805/3194/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника відповідача Колеснікової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 805/3194/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 22.10.2014 року № 2614-25 та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 року № 0002921503, 0002911503,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.09.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом (в подальшому було надано додаткові пояснення), мотивуючи свої вимоги тим, що 05.08.2016 року він отримав від Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області адміністративний позов про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків позивача. З зазначено позову йому стало відомо про те, що Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області 22.10.2014 року прийнято податкову вимогу за формою Ю № 2614-25, якою за позивачем станом на 21.10.2014 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями наявна сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 6828,48 грн. Також з'ясувалося, що у 2014 році Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 30.08.2014 року по 27.11.2014 року, за наслідками якої складено податкові повідомлення-рішення № 0002921503 на суму штрафних санкцій 2112,24 грн. та № 0002911503 на суму штрафних санкцій 1975,33 грн.

Просив суд скасувати податкову вимогу за формою Ю № 2614-25 від 22.10.2014 року прийняту Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області щодо стягнення з нього суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 6828,48 грн.;

скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002921503 від 28.05.2015 року прийняте Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області щодо стягнення з нього суму штрафних санкцій у розмірі 2112,24 грн.;

скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002911503 від 28.05.2015 року прийняте Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області щодо стягнення з нього суму штрафних санкцій у розмірі 1975,33 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 805/3194/16-а адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкову вимогу за формою Ю № 2614-25 від 22.10.2014 року у розмірі 6828,48 грн.

Скасовані податкові повідомлення-рішення № 000221503 від 28.05.2015 року на суму 2112,24 грн. та № 0002911503 від 28.05.2015 року на суму 1975, 33 грн.

Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції від 12.10.2016 року щодо скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень, вважає її винесеною без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на норми Податкового кодексу України, Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та зазначає, що ТОВ Маравтосервіс самостійно, своєчасно та в повному обсязі нараховано та обчислено орендну плату, про що свідчать звіти, подані та зареєстровані в податковому органі за № 9001480914 від 20.01.2014 року; № 9015813037 від 13.02.2015 року; № 9009631739 від 04.02.2016 року. Але позивачем не було сплачено узгоджені податкові зобов'язання з листопада 2014 року по січень 2015 року включно у розмірі 31 683,60 грн.; з березня 2015 року по січень 2016 року включно у розмірі 158 293,20 грн.; з березня 2016 року по травень 2016 року включно у розмірі 75 610,60 грн. У зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань Жовтневою ОДПІ було прийнято: податкову вимогу від 22.10.2014 року № 2614-25 на суму 6828,48 грн., яка повернена у зв'язку з закінченням терміну зберігання; податкові повідомлення-рішення № 0002921503 від 28.05.2015 року на суму штрафних санкцій 2112,24 грн., яке було повернене у зв'язку з закінченням терміну зберігання, № 0002911503 від 28.05.2015 року на суму штрафних санкцій 1975,33 грн., яке було повернене у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

З огляду на наведене, позиція суду щодо відсутності правових підстав для винесення Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкової вимоги від 22.10.2014 року та податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 року є цілком необґрунтованою та безпідставною.

Крім того, апелянт зазначає, що всупереч вимогам ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивачем не надавався до податкового органу сертифікат Торгово-промислової палати України.

Також апелянт зазначає, що якщо платники земельного податку (орендної плати) перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати та сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі вимоги визначені Конституцією України, яка є єдиним нормативним актом вищої юридичної сили, зокрема визначений в ст. 67 обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розміру, встановлених законом, а також зобов'язані виконувати всі вимоги визначені в Податковому кодексі України, зокрема в статті 287 ПК України, в якій закріплено обов'язок сплачувати плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, про розгляд справи був повідомлений належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс зареєстровано в якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за номером 20345304, місцезнаходження юридичної особи: 87537, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 120.

У січні 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс було подано до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з розбивкою річної суми грошового зобов'язання рівними частками за місяцями, у відповідності до якої визначені щомісячні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2014 рік з січня по грудень у розмірі 10561,20 грн., загальна сума складає 126734,40 грн. (а.с. 31-33).

22 жовтня 2014 року Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області відносно позивача прийнято податкову вимогу Ю № 2614-25, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 21.10.2014 року становить 6828,48 грн., з них основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції 6828,48 грн. (а.с. 40).

15.04.2015 року Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Маравтосервіс з питання дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 30.08.2014 року по 27.11.2014 року за результатами якої складено акт № 709/99/05-81-15-04-11-1/20345304 (а.с. 41-43).

У висновках до акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. Відповідальність передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (а.с. 43).

28.05.2015 року Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області на підставі акту № 709/99/05-81-15-04-11-1/20345304 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002921503, яким ТОВ Маравтосервіс за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 21122,40 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 2112,24 грн.; № 0002911503, яким ТОВ Маравтосервіс за затримку на 31 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 9876,65 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1975,33 грн. (а.с. 44, 45).

Позивач вважає, що вимога та податкові повідомлення-рішення прийняті Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області незаконно, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Маравтосервіс , суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Маріуполь Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника земельного податку, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову неправомірним та зазначає, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування спірних рішень податкового органу з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

За приписами підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п. 287.1 - 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У підпункті 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За унормуванням підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В додаткових поясненнях до позовної заяви ТОВ Маравтосервіс зазначає, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа № 805/2461/16-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс про стягнення грошових коштів у розмірі 266 064,79 грн. В обгрунтування позовних вимог податковий орган зазначив, що за позивачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 266 064,79 грн., який виник внаслідок самостійного визначення ТОВ Маравтосервіс сум податку в податкових деклараціях: за 2014 рік, за 2015 рік та за 2016 рік, яку останній не сплатив в строк встановлений законом. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2016 року у задоволенні позовних вимог податковому органу було відмовлено (а.с. 57-60).

Дійсно, в матеріалах справи наявна копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 805/2461/16-а за адміністративним позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в розмірах 266 064,79 грн., яка не містить позначки про набрання цього судового рішення законної сили (а.с. 61-64).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 805/2461/16-а апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 805/2461/16-а - скасовано. Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в розмірі 266 064,79 грн. - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс (87537, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 120, код ЄДРПОУ 20345304) грошові кошти, що належать платнику податків, з розрахункових рахунків у банках на суму податкового боргу в розмірі 266 064 (двісті шістдесят шість тисяч шістдесят чотири) гривні 79 коп. Постанова набрала законної сили 24.11.2016 року (а.с. 132-136).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду на час розгляду цієї справи набрала законної сили, а тому судом апеляційної інстанції згідно з правилами, встановленими частиною другою статті 255 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені зазначеними рішеннями в іншій адміністративній справі.

Зокрема, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс було подано податкові декларації з плати за землю за 2014-2016 роки, у яких самостійно визначено суми земельного податку, які підлягають сплаті за даними платника. За результатами проведеної Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області документальної невиїзної перевірки, на підставі акту № 709/99/05-81-15-04-11-1/20345304 від 15.04.2015 року було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0002921503 від 28.05.2015 року на суму штрафних санкцій 2112,24 грн., № 0002911503 від 28.05.2015 року на суму штрафних санкцій 1975,33 грн. У зв'язку з несплатою самостійно визначених сум податку за ТОВ Маравтосевріс обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 266 064,79 грн.

Також у наведеній постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року судом визначено, що, оскільки узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, то суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність законних підстав для стягнення з ТОВ Маравтосервіс заборгованості із орендної плати з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 266 064,79 грн.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що так як суми, визначені в податковій вимозі № 2614-25 від 22.10.2014 року, податкових повідомленнях-рішеннях № 000221503 та № 0002911503 від 28.05.2015 року, увійшли до складу сум податкового боргу, які стягнуто з ТОВ Маравтосервіс на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, то позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, належних і достатніх доказів, які б підтверджували законність заявлених позовних вимог, позивачем не надано.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 805/3194/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Маравтосервіс до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги за формою Ю від 22.10.2014 року № 2614-25 та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 року № 0002921503, 0002911503 - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 6 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко