Ухвала

від 01.02.2017 по справі 826/6285/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6285/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.05.2014 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" (далі - ТДВ СК Фінекс ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.01.14р. №0000032202.

Позов обґрунтовано тим, що господарські операції з контрагентами за договорами страхування, перестрахування, купівлі-продажу цінних паперів мали реальний характер, що підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а податковий орган необ`єктивно здійснив оцінку сукупності наданих під час проведення перевірки даних, які характеризують дотримання підприємством податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.14р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.14р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 січня 2014 року № 0000032202.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.15р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено частково, рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що судами не досліджено питання щодо змісту та обсягу отриманих послуг та пов'язаності їх з господарською діяльністю позивача; не досліджено питання щодо використання позивачем коштів згідно договорів страхування в господарських цілях, з відповідним документальним підтвердженням, крім того, не досліджено питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді із понесеними витратами на виконання господарських операцій.

За наслідками нового розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову від 22 вересня 2016 р. про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки податкового органу є законним та обґрунтованими, оскільки під час перевірки були виявлені відповідні порушення вимог чинного законодавства.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем з 25.11.2013 року по 20.12.2013 року проведено планову виїзну перевірку ТДВ СК Фінекс (код ЄДРПОУ 32641358) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 січня 2014 року № 187/26-58-22-02-18/32641358.

На підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032202 від 29 січня 2014 року, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, пункту 137.14 статті 137, підпункту 156.1.1 пункту 156.1 статті 156 Податкового кодексу України ТДВ СК Фінекс визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України в загальному розмірі 4 381 330, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 3 893 900, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 487 430, 00 грн.

ТДВ СК Фінекс оскаржило дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20 березня 2014 року № 2646/10/26-15-10-06-15 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 14 квітня 2014 року № 6646/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29 січня 2014 року № 0000032202 залишено без змін, скаргу ТДВ СК Фінекс - без задоволення.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Водночас, особливості оподаткування страховика податком на прибуток встановлено ст.156 Податкового кодексу України. Так, як слідує з вимог вищезазначеної статті ставка податку (п.156.2 ст.156 Податкового кодексу України) залежить від зазначених факторів, зокрема, чи оподатковуються доходи від страхової діяльності, передбачені в пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 Податкового кодексу України. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що перелік вищезазначених доходів не є виключним.

Відповідно до пп. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94) передбачено, що дохід від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 Закону № 334/94, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 Закон № 334/94; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

За змістом наведеної норми умовою зменшення оподатковуваного доходу страховика є сплата ним страхових платежів за договорами перестрахування.

В свою чергу, здійснення розрахунків за договорами перестрахування є підставою для зменшення оподатковуваного доходу страховика відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 334/94.

Пункту 137.14 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що датою збільшення доходів від страхової діяльності є дата виникнення відповідальності платника податку - страховика перед страхувальником за укладеним договором, що випливає з умов договорів страхування/перестрахування незалежно від порядку сплати страхового внеску, визначеного у відповідному договорі (крім довгострокових договорів страхування життя та інших договорів страхування, укладених на строк більше одного року, договорів страхування, укладених відповідно до Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення ).

З матеріалів справи вбачається, що ТДВ СК Фінекс укладало договори страхування як страховик.

На виконання договорів ТДВ СК Фінекс отримувало страхові платежі, які в подальшому повинні виплачуватися страховиком відповідно до умов договорів страхування при настанні страхових випадків.

Подалі, ТДВ СК Фінекс задекларувало валові внески за договорами страхування та перестрахування на загальну суму 51 481 780, 00 грн., в тому числі внески від фізичних осіб та державних підприємств на суму 34 304 754, 00 грн.

Згідно акту перевірки, податковим органом зроблено висновок, що ТДВ СК Фінекс укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховою компанією, яка задіяна у схемах мінімізації податкових зобов'язань з метою виведення грошових коштів через операції з цінними паперами, що призвело до заниження податку на прибуток, зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТДВ СК Фінекс протягом перевіряємого періоду придбавало у ТОВ Фондова компанія Нотис акції, емітентом яких є ВАТ Лебединська спеціалізована колона №11 на суму 2 889 740, 00 грн. та у ТОВ ІК Холдинг груп акції, емітентом яких є ВАТ Лебединська спеціалізована колона № 11 у 4 кварталі 2011 року на суму 2 106 300, 00 грн., якого постановою Господарського суду Сумської області від 03.06.2013 року визнано банкрутом.

Проте, відповідачем під час перевірки не було досліджено питання внесення в Єдиний державний реєстр запису щодо припинення юридичної особи, а висновки про фіктивність господарської операції з придбання акцій ґрунтувались на постанові Господарського суду Сумської області від 03.06.13р. про визнання банкрутом емітента акцій.

Крім того, придбання та подальша реалізація зазначених акцій відбулась у 2011 році, тобто за два роки до визнання емітента банкрутом.

Також, ТДВ СК Фінекс придбавало акції, емітентом яких є ПАТ КВІФ Горизонт НВЗТ у: ТОВ Фондова компанія Нотис на суму 4 200 260, 00 грн.; Фондова Компанія Моноліт Капітал на суму 2 800 000, 00 грн.; ТОВ ІК Холдинг груп на суму 3 077 675, 00 грн. При цьому, податковим органом встановлено, що розмір статутного капіталу ПАТ КВІФ Горизонт НВЗТ складає 450 000, 00 грн., остання податкова звітність подана за 2011 рік (підприємство не звітує, тобто фактично господарська діяльність не здійснюється), інформація щодо чисельності працюючих та наявність основних засобів відсутня, у зв'язку з неподанням відповідної відомості. Водночас, згідно постанови Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16.02.2012 року по справі № 1/0808/113/2012 про закриття провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, останній визнав свою вину у створенні фіктивних підприємств, які здійснювали фіктивні фінансово-господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів, в тому числі із ПАТ КВІФ Горизонт НВЗТ .

Не зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена постанова не може бути підставою для визнання акцій ПАТ КВІФ Горизонт НВЗТ не ліквідними, а операцій позивача такими, що спрямовані на виведення грошових коштів, оскільки зазначені у вказаній постанові товариства, у фіктивному створенні яких було обвинувачено вищезазначеного громадянина, не мають жодного відношення до ТДВ СК Фінекс ; крім того, предметом розгляду кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, не були господарські операції з цінними паперами так званих фіктивних підприємств з ПАТ КВІФ Горизонт НВТЗ .

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що у перевіряємому періоді позивач придбав у ТОВ Фондова компанія Нотіс акції ПАТ КВІФ Горизонт НВТЗ кількістю 418 407 шт. на суму 4 200 260 грн.; згодом частина вказаних акцій періодично продавалась позивачем за договорами купівлі - продажу цінних паперів: №Б609-2/11;3Д-240/11 від 25.06.11р. кількістю 278 607 шт. та договірною вартістю 2 800 000 грн. Взамін за договором купівлі - продажу цінних паперів №5Д-241/11 від 29.06.11р. позивачем було придбано іменні інвестиційні сертифікати ТОВ КУА Фінансовий актив кількістю 2 800 шт. за договірною вартістю 2 800 000 грн. ; №Б725-3/11;8Д-301/11 від 27.09.11р. кількістю 208 955 шт. та договірною вартістю 2 100 000 грн. Взамін за договором купівлі - продажу цінних паперів №2Д-302/11 від 28.09.11р. позивачем було придбано іменні інвестиційні сертифікати ТОВ КУА Фінансовий актив кількістю 2 090 шт. за договірною вартістю 2 100 000 грн. ( том 3 а.с. 146-159).

Також позивачем згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2012 року № Б-240112/01-1, укладеного з Рієтум Файненс Лімітед (Кіпр) (Покупець) та ТОВ ІК Холдинг груп (Повірений), було реалізовано 8 векселів, виданих ТОВ Кооптехбудпрод , на суму 2 935 000 грн. Кошти від нерезидента на рахунок ТДВ СК Фінекс не надходили. При цьому, податковим органом встановлено, що стан платника ТОВ Кооптехбудпрод 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. ТОВ Кооптехбудпрод не звітує, фактично господарська діяльність не здійснюється, інформація щодо чисельності працюючих та наявність основних засобів відсутня у зв'язку з неподанням відповідної звітності.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що в рахунок оплати за вищенаведені векселя, Рієтум Файненс Лімітед (Кіпр) (Продавець) та ТОВ ІК Холдинг груп (Повірений) згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 24.01.12 №Б-240112/02-1 було реалізовано акції, емітентом яких є ПАТ ЗН КІФ Стандарт Кепітал на суму 2 935 000, 00 грн. Зазначені акції ПАТ ЗН КІФ Стандарт Кепітал обліковуються у позивача і на даний час з метою збереження майнових прав вказаного товариства, яке є діючою юридичною особою з розміром статутного капіталу 160 000 000 грн., отже, фактична міна векселів ТОВ Кооптехбудпрод на акції акціонерного товариства є економічно обґрунтованою дією зі сторони позивача.

Водночас, як вбачається з акту перевірки податковим органом зроблено висновок, що в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств ТДВ СК Фінекс завищено суму валових внесків, сплачених за вказаним вище договором перестрахування з ПрАТ Страхова компанія Прогрес-фонд на 4 118 130, 00 грн. за 1 квартал 2011 року.

Податковий орган прийшов до такого висновку на підставі акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19 липня 2013 року № 445/2250/3030336 Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ПРОГРЕС-ФОНД (код ЄДРПОУ 30303336) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року , яким не встановлено реальності укладених правочинів між ПАТ СК Прогрес-Фонд та його контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2014 року, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року та ухвалою ВАС України від 13.05.14р у справі № 826/18310/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ПРОГРЕС-ФОНД до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, позов задоволено.

Отже, висновки акту перевірки, результати якого скасовані, не можуть слугувати доказом того, що ПрАТ СК Прогрес-фонд фактично не мало можливості здійснювати захист майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб - страхувальників, а отже, страхові договори не могли бути виконані, крім того, предметом перевірки не були господарські відносини між позивачем та вказаним підприємством.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки вищевказаного акту зроблені без врахування умов (предмету) вищевказаного договору, відповідні первинні документи органами державної податкової служби під час складання вказаних вище актів не досліджувалися.

Згідно зі статтею 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачена нікчемність правочинів, що порушують публічний порядок. Так, правочин, який порушує публічний порядок, є спрямованим на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, обов'язковою кваліфікаційною ознакою правочину як нікчемного є встановлення спрямованості, тобто умислу сторін на укладення такого правочину, доказом чого може бути виключно обвинувальний вирок у кримінальній справі.

Відповідачем не доведено нікчемності укладеного правочину позивача з вищевказаним ПАТ СК Прогрес-Фонд та не надано жодного відповідного судового рішення, яким укладений договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) визнано недійсним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Тобто, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Аналізуючи вказані обставини та надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що позивач на підтвердження господарських операцій з контрагентами надав суду первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 06.02.2017 р.

Керуючись статтями 41, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.