Рішення

від 05.08.2010 по справі 2-4067/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-4067

2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10 Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.

при секретарі Тунда І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вимогою про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва провести перерахунок та виплату, як постраждалій внаслідок Чорно бильської катастрофи 1 категорії основної пенсії, згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням встановленого законодавством прожитко вого мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.04.2010 року з подальшим перера хунком з урахуванням раніше здійснених виплат.

В судовому засіданні позивач уточнила вимоги позову, а саме просила суд зобов'язання Управ ління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва провести перерахунок та виплату, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії основної пенсії, згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи" з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, за подіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням встановленого зако нодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 21.12.2009 року з моменту встановлення та виплати їй пенсії, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії основної пенсії, згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , з подальшим перерахунком з ураху ванням раніше здійснених виплат.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва - ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав у повному обсязі посилаючись на те, що пенсія позивачу нараховується та виплачується на підставі чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи 1 категорії, інвалідом III групи.

Згідно ст. 46 ОСОБА_3 України громадяни мають право на соціальний захист.

Відповідно до п.1 та п. 6 ст. 92 ОСОБА_3 України виключно законами України визначаються свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, а також основи соціального захисту.

Стаття 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам III групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Стаття 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону У країни 1 Іро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року N 107-УІ, який набрав чинності з 1 січня 2008 року, була викладена в новій редакції в частині того, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам III групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили пра цездатність.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1- 28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнаннітакими, що не відповідають ОСОБА_3 України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України . У вказаному рішенні Конституційного суду Укра їни було зазначено, що положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрис дикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень За кону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті 50 Закону України Про ста тус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам III гру пи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва щомісячно з 22 травня 2008 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.3 ст.67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катастрофи у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесе ним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чор нобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожит кового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвер дження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України Про загальнообов'я зкове державне пенсійне страхування встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а та кож окремо хія тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 26 грудня 2008 року № 835-УІ, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 498 гривень, з 1 листопада - 573 гривень.

Таким чином, для позивача як інваліда III групи, особи, постраждало! внаслідок Чорнобильської катастрофи. 1 категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведе них розмірів.

Крім того позиція суду ґрунтується на нормах ОСОБА_3 України, як нормах прямої дії, а саме: відповідно до частини 3 статті 22 ОСОБА_3 України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 2 статті 8 ОСОБА_3 України встановлено вимогу щодо законів України, які при ймаються виключно на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй.

Пунктом 3 частини першої статті 85 та статтею 91 ОСОБА_3 України до повноважень Верхов ної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в України віднесено прийняття законів. Виклю чно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система (пункт 1 частини 2 статті 92 ОСОБА_3 України).

В частині 1 статті 96 ОСОБА_3 України закріплено, що Державний бюджет України затвер джується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст. 95 ОСОБА_3 України).

При цьому. Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 констатував: метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпе чення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобо в'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 ОСОБА_3 України).

Оскільки предмет закону про Державний бюджет чітко визначений у ОСОБА_3 України, Бю джетному кодексі України, то суд приходить до висновку, що цей закон не може скасовувати чи зміню вати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (аб зац 7, 8 пункту 4 вказаного Рішення КСУ).

У Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституцій ного права на достатній життєвий рівень, таким чином звуження змісту та обсягу права, наданого Зако ном N 796-ХІІ, є безпідставним.

В Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року вказано, що зі змісту наведених положень ОСОБА_3 України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та викори стання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зок рема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регу лювання відносин, що є предметом регулювань інших законів України.

Зокрема, в частині 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року зазначено: Визнати такими, що не відповідають ОСОБА_3 України (є неконституційними), такі положення Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік : ...абзаців другого, тре тього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини 1 ...та частини 7 статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Згідно з частиною 3 резолютивної частини Рішення КСУ від 9 липня 2007 року Положення ... пунктів ... 13...та 30 .... статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рі шення .

З пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 вбачається, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих за конів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулю вання суспільних відносин .

Відповідно до частини 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслі док дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними .

Відповідно до частини 3 статті 150 ОСОБА_3 України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскар жені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових ак тів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тоб то посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'я зань судом до уваги не приймається.

Так, наприклад, у справі Кечко проти України Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на соціальний захист (в даному випад ку це стосується можливості реалізації встановленої державою гарантії для інвалідів війни та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як складової їхнього правового статусу) засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на недоско налість певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріп лених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічноївлади схвалили певну концепцію , в даному випадку це надання допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про змінив такій політиці чи поведінці, оскі льки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обгрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про гривень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягуправ і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кіль кості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісно характеристики.

Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріа льний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері жит тєдіяльності. який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини 2 статті 3 ОСОБА_3 України - права і свободи людини та їх гарантії ви значають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяль ність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 ОСОБА_3 України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти при ймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є норма ми прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина без посередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Відповідно до положень статті 21 ОСОБА_3 України права і свободи людини є невідчужува- ними та непорушними.

Статтею 64 ОСОБА_3 України визначено, що конституційні права і свободи людини і грома дянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_3 України.

Керуючись вимогами частини 1 статті 8 ЦПК України, суд вирішує справи на підставі Конститу ції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 8 ЦПК України на суди покладено обов'язок, у разі невідповідності норматив но-правового акта ОСОБА_3 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язко вість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Керуючись вищевикладеним, суд, встановивши невідповідність положень нормативно-правового акту ОСОБА_3 України застосовує положення ОСОБА_3 України як норми прямої дії. При цьому, суд може лише не застосовувати закон, який не відповідає ОСОБА_3 України.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Коде ксом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, вимога позову, щодо подальшого перерахунку відповідно до ч.3 ст.67 Закону Украї ни Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підлягає задоволенню судом оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, компенсування витрат по сплаті судового збору віднес ти на рахунок державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 81, 84, 88, 212-215 ЦПК України, ст.8, 22, 46, 55, 56, 64, 124, 152 ОСОБА_3 України, ст.ст.15, 16 ЦК України,, ст.ст.50, 54, 67 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , п.12 пункту 28 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року N 107-УІ, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва здійсни ти з 21 грудня 2009 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розмірів, ви значених ст. ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катастрофи , а саме: державної пенсії - в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та ви платити недоплачені суми з урахуванням проведених виплат по 05 серпня 2010 року - по дату постанов- 7 лення рішення судом.

Компенсування витрат по сплаті судового збору віднести на рахунок державного бюджету Укра їни у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: