Справа № 383/926/16-ц
Провадження № 2/383/28/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2017 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,
за участю:
секретаря - Оверченко Л.В.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Приватного підприємства ″Світоч″ до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, Бобринецької міської ради, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування рішень Бобринецької міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування земельних ділянок, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Світоч звернулось до суду з позовом з урахуванням доповнень від 26.12.2016 року до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, Бобринецької міської ради, ОСОБА_7 про визнання незаконним і скасування рішення третьої сесії Бобринецької міської ради шостого скликання № 43 від 24 грудня 2010 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність безкоштовно земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_5; визнання незаконним і скасування рішення дванадцятої сесії Бобринецької міської ради шостого скликання № 406 від 16 листопада 2011 року Про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_5; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 428762 , виданого 31 травня 2012 року Бобринецькою міською радою Кіровоградської області ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0650 га., кадастровий номер 3520810100:50:154:0008, що розташована у місті Бобринець Кіровоградської області та передана для ведення особистого селянського господарства; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 428763, виданого 31 травня 2012 року Бобринецькою міською радою Кіровоградської області ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0650 га., кадастровий номер 3520810100:50:154:0007, що розташована у місті Бобринець Кіровоградської області, передана для ведення особистого селянського господарства; визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0650 га., кадастровий номер 3520810100:50:154:0007, передану для ведення особистого селянського господарства, розташовану у місті Бобринець Кіровоградської області, укладеного 20 листопада 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 604; визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0,0650 га., кадастровий номер 3520810100:50:154:0008, передану для ведення особистого селянського господарства, розташовану у місті Бобринець Кіровоградської області, укладеного 9 грудня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 695; визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0650 га., кадастровий номер 3520810100:50:154:0007, передану для ведення особистого селянського господарства, розташовану у місті Бобринець Кіровоградської області, укладеного 19 лютого 2016 року між ОСОБА_7 Дмитровичем та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за № 58; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0650 га., кадастровий номер 3520810100:50:154:0008, передану для ведення особистого селянського господарства, розташовану у місті Бобринець Кіровоградської області, укладеного 19 лютого 2015 року між ОСОБА_7 ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 59; та стягнення з відповідачів по справі на користь приватного підприємства Світоч витрати понесені по справі, а саме сплачений судовий збір у сумі 11024 гривні.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 25 лютого 2004 року між приватним підприємством Світоч та головою ліквідаційної комісії СВК Бобринець ОСОБА_9 за результатами аукціону в письмовій формі укладено договір купівлі-продажу майна, а саме будівлі зерноскладу з двох частин, за адресою: Кіровоградська область, м.Бобринець, Устинівське шосе за ціною 3877,00 грн. на загальну суму 7754,00 грн., яке рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2008 року по справі №2-114 2008 визнано дійсним та визнано за ПП Світоч Бобринецького району Кіровоградської області право власності на будівлю зерноскладу з двох частин, розташованої за адресою Кіровоградська область м. Бобринець, Устинівське шосе 2.
У березні 2008 року Бобринецькою дільницею Кіровоградського ООБТІ приватному підприємству Світоч було виготовлено технічну документацію на нерухоме майно, відповідно до якої в реєстровій книзі домоволодінь під реєстровим номером 273/2 за ПП Світоч значився склад (нежитлова будівля), позначений на плані літерою А , огорожа, позначена на плані літерою N» , замощення (асфальт), позначене на плані літерою 1 , розташовані за адресою: вулиця Устинівське шосе, 2 у місті Бобринець Кіровоградської області.
Згідно довідки-характеристики за № 135, виданої 22 квітня 2008 року Бобринецькою дільницею ООБТІ приватному підприємству Світоч на праві власності належить склад, позначений на плані літерою А , огорожа, позначена на плані N» , замощення), позначене на плані літерою 1 , що знаходяться по вулиці Устинівське шосе, 2 у місті Бобринець Кіровоградської області.
Також у листопаді 2008 року на замовлення державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Бобринецьким представництвом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати було проведено оцінку складського приміщення та замощення, що знаходиться по вулиці Устинівське шосе, 2 у місті Бобринець Кіровоградської області, і у висновку звіті оцінювача № В-1315 від 38 листопада 2008 року заначено, що власником складського приміщення та замощення є приватне підприємство Світоч .
Рішенням двадцять п'ятої сесії Бобринецької міської ради четвертого скликання № 758 від 25 квітня 2005 року приватному підприємству Світоч було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 6000м-2 за адресою: вулиця Устинівське шосе місто Бобринець для передачі її в оренду строком на 25 років з метою обслуговування господарських будівель зі складу земель технічної інфраструктури міста Бобринець.
На підставі цього рішення 30 січня 2008 року між Бобринецькою міською радою та приватним підприємством Світоч було укладено письмовий договір на право тимчасового користування земельною ділянкою, за яким Бобринецька міська рада надала, а приватне підприємство Світоч прийняло в користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 6000 м-2, що знаходиться по вулиці Устинівське шосе у місті Бобринець Кіровоградської області.
Відповідно до податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, приватним підприємством Світоч задекларовано та сплачено до Бобринецької міської ради орендної плати: за 2010 рік - 2196,37 грн.; за 2011 рік - 2196,37 грн., за 2012 рік - 2220 грн., за 2013 рік - 2427,49 грн., за 2014 рік - 2427,49 грн., за 2015 рік - 3033,60 грн., що підтверджується письмовою довідкою за № 1340/1101, виданою 1 вересня 2016 року Бобринецьким відділенням Новоукраїнської ОДПІ.
Взимку 2016 року від громадянина ОСОБА_3, директор приватного підприємства Світоч ОСОБА_2, дізналась, що останній придбав у громадянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дві земельні ділянки загальною площею 0,1300 га. (у кожної по 0,0650 га.), що знаходяться на території замощення (асфальтного покриття) біля складського приміщення приватного підприємства Світоч по вулиці Устинівське шосе, 2 у місті Бобринець Кіровоградської області.
Відразу після цього ОСОБА_2 18 лютого 2016 року звернулась до Бобринецької міської ради із письмовою заявою з проханням врегулювання спору.
Із отриманої 14 квітня 2016 року від Бобринецької міської ради Кіровоградської області письмової відповіді, ОСОБА_2 дізналась, що земельні ділянки громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_10 по 0,0650 га кожному були передані у приватну власність на підставі рішення 20 сесії Бобринецької міської ради шостого скликання за № 406 від 16 листопада 2011 року.
Спірними рішеннями Бобринецької міської ради надано дозвіл ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на складання проекту землеустрою та передано земельні ділянки у їх власність, на підставі яких останні отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.
20 листопада 2015 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу свою земельну ділянку відчужила ОСОБА_7, а 09 листопада 2015 року ОСОБА_6 за договором дарування свою земельну ділянку подарувала ОСОБА_7. У свою чергу останній за договором купівлі-продажу від 19 лютого 2016 року відчужив свої земельні ділянки ОСОБА_3.
Приймаючи рішення про передачу безкоштовно у власність Бобринецька міська рада зазначила, що земельні ділянки площею 0,1300 га знаходиться в межах міста Бобринець Кіровоградської області, перебувають у запасі Бобринецької міської ради Кіровогрдської області, а цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Позивач вважає, що прийнятими Бобринецькою міською радою рішеннями були порушені його права.
Земельні ділянки, які надані громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перебували в їх користуванні. Земельні ділянки не є землями сільськогосподарського призначення. Це заасфальтований тік, який ще у 1977 році був визнаний майном колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС, який згодом було реорганізовано у КСП імені ХХ з'їзду КПРС, рішенням зазальних зборів членів якого було створено СВК Бобринець , який є правонаступником КСП. Рішенням загальних зборів членів СВК Бобринець від 24 листопада 2001 року протокол №3 сільськогосподарський виробничий кооператив був ліквідований.
Таким чином, земельні ділянки, які були надані у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_10 являються майном, заасфальтованим током, замощенням, яке знаходиться біля будівлі зерноскладу приватного підприємства Світоч , що знаходиться по вулиці Устинівське шосе, 2 у місті Бобринець Кіровоградської області. Посилаючись на ч.1 ст.22, 31,33-37 ЗК України позивач вважає, що рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №43 від 24 грудня 2010 року, №406 від 16 листопада 2011 року є незаконними, а видані на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки недійсними.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала з підстав зазначених в позові, додатково пояснивши, що про існування спірних правочинів дізналась у 2016 році, а розташованим біля складу замощенням користувалась спільно з ОСОБА_3 та іншими особами. Проект відведення земельної ділянки площею 6000 м.кв. ПП Світоч не виготовлено.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених в ньому.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти позову додатково пояснивши, що користувався земельними ділянками, де зберігав свою техніку, розмовляв із чоловіком ОСОБА_2 перед придбання землі з приводу належності території поблизу зерноскладу від якого заперечень не було. Подав письмові заперечення (Т.2 а.с.5-7).
Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечив проти позову, оскільки за договором купівлі-продажу, на які посилається позивач, останній придбав лише будівлю зерноскладу з двох частин, а земельну ділянку, що розташована між складом позивача та сусіднім складом позивач не придбавав, як і асфальтове покриття, що розташоване на спірній земельній ділянці, також не було предметом вказаного договору, виготовлений технічний паспорт БТІ та звіт про оцінку майна правовстановлюючими документами не являються, договір на право тимчасового користування землею від 30 січня 2008 року укладений лише на один рік, який не зареєстрований, а тому не укладений та є нікчемним, позивач не надав доказів, що ним сплачувалась орендна плата з 2004 року по 2015 рік саме за цим договором, проект землеустрою для виділення земельної ділянки в оренду позивач не виготовив та договір оренди не уклав, позивач на спірну земельну ділянку прав не має, а отже його права спірними правочинами не порушені (Т2 а.с.5-7).
ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти позову, про що подала письмові заперечення за якими земельні ділянки позивачем не придбавалися, об'єктом купівлі-продажу не були, технічна документація ОБТІ, виготовлена у 2008 році не являється правовстановлюючим документом на земельну ділянку, рішення Бобринецької міської ради №758 від 25.04.2005 року не виконано, адже документація не виготовлена, договір на право тимчасового користування землею суперечить нормам Земельного кодексу України, у позивача ніколи не існувало права оренди спірної землі та не міг сплачувати за неї орендну плату, спірні рішення Бобринецької міської ради законні та обгрунтовані (Т1 а.с.185-186).
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т2 а.с.3), про причини неявки суд не повідомив, неявка якого не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши докази в їх сукупності прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступного.
Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За правилами п. в) ч. 3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно п. а) ч.2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
24 грудня 2010 року рішенням третьої сесії Бобринецької міської ради шостого скликання №43 та додатку до нього ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність безкоштовно земельних ділянок по 0,0650 га для ведення особистого селянського господарства з метою надання у власність громадянам (згідно додатку), загальною площею 0,1300 га, в тому числі 0,1300 га - під господарськими будівлями і дворами, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території Бобринецької міської ради в межах міста Бобринець Кіровоградської області (Т1 а.с.40, 41).
Рішенням дванадцятої сесії Бобринецької міської ради шостого скликання №406 від 16 листопада 2011 року затверджено проект землеустрою та надано у власність безкоштовно громадянам (згідно додатку) земельні ділянки загальною площею 0,1300 га для ведення особистого селянського господарства, з них сільськогосподарські землі - під господарськими будівлями та дворами - 0,1300 га, що знаходяться в запасі Бобринецької міської ради за адресою (в межах м.Бобринець) Кіровоградської області та дозволено виготовити державні акти на право власності вказаними земельними ділянками, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (Т1 а.с.42).
Згідно списку громадян, яким надано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства наведеного в додатку до рішення №406 ОСОБА_5 та ОСОБА_10 надано кожному земельні ділянки по 0,0650 га. (Т1 а.с.43).
На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0650 га з кадастровим номером 3520810100:50:154:0007 (Т1 а.с.50).
На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0650 га з кадастровим номером 3520810100:50:154:0008 (Т1 а.с.51).
Відповідно до п.б ч.2 ст. 22 ЗК України землі під господарськими будівлями і дворами належать до несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення. Отже, твердження позивача про те, що вказані земельні ділянки не є землями сільськогосподарського призначення є помилковим та судом до уваги не приймається.
09 грудня 2015 року ОСОБА_6 за договором дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №695, передала земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:154:0008 розміром 0,065 гектарів у власність ОСОБА_7 безоплатно, що підтверджується його копією (Т1 а.с.177-178).
20 листопада 2015 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №604, продала належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3520810100:50:154:0007 ОСОБА_7, що підтверджується його копією (Т1 а.с.179-181).
19 лютого 2016 року ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8 та зареєстрованих в реєстрі за №58 та №59, продав належні йому земельні ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:154:0007 площею 0,065 гектарів та з кадастровим номером 3520810100:50:154:0008 площею 0,065 гектарів ОСОБА_3, що підтверджується їх копіями (Т1 а.с.142-147, 148-153).
Відповідно до архівної довідки архівного відділу Бобринецької районної державної адміністрації від 16.09.2016 року №936 на підставі рішення загальних зборів колгоспників, протокол від 26 січня 1993 року №1, колгосп імені ХХ з'їзду КПРС було реорганізоване у колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) імені ХХ з'їзду КПРС; рішенням загальних зборів членів КСП імені ХХ з'їзду КПРС, протокол від 09 лютого 2000 року №1, було створено сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) Бобринець , який є правонаступником КСП імені ХХ з'їзду КПРС; рішенням загальних зборів членів СВК Бобринець від 24 листопада 2001 року, протокол №3, СВК ліквідовано (Т1 а.с.58).
25 лютого 2004 року ПП Світоч за договором купівлі-продажу майна №14 з ПМВТБП Агросервіс-Інтекс асоційованого члена Української універсальної товарної біржі, Брокерська контора №53 та СВК Бобринець (головою ліквідаційної комісії) придбав на торгах майно, що перебувало в податковій заставі СВК Бобринець , а саме будівля зерноскладу з двох частин, за адресою: Кіровоградська область, м.Бобринець, Устинівське шосе за ціною 3877,00 грн. на загальну суму 7754,00 грн. (сім тисяч сімсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) (Т1 а.с.34).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2008 року по справі №2-114 2008 визнано дійсним договір купівлі-продажу будівлі зерноскладу з двох частин, розташованої за адресою Кіровоградська область м.Бобринець, Устинівське шосе 2, укладений 25 лютого 2004 року між ПП Світоч та Головою ліквідаційної комісії СВК Бобринець ОСОБА_9 та визнано за ПП Світоч Бобринецького району Кіровоградської області право власності на будівлю зерноскладу з двох частин, розташованої за адресою Кіровоградська область м.Бобринець, Устинівське шосе 2 (Т1 а.с.35). Згідно відмітки на копії рішення суду, воно набрало законної сили 15.03.2008 року.
Рішенням двадцять п'ятої сесії Бобринецької міської ради четвертого скликання №758 від 25 квітня 2005 року надано дозвіл ПП Світоч на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 6000 м2 за адресою м.Бобринець Устинівське шосе, для передачі її в оренду строком на 25 років з метою обслуговування господарських будівель зі складу земель технічної інфраструктури м.Бобринець. Остаточні розміри земельної ділянки затвердити по результатах робіт виконавця (Т1 а.с.36). Однак проект відведення земельної ділянки виготовлено не було, що визнається представником позивача ПП Світоч ОСОБА_2
Згідно ч.1, 2 ст. 120 ЗК України (чинній на час виникнення спірних правовідносин - укладення договору купівлі-продажу майна №14 від 25 лютого 2004 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Згідно договору на право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/ від 30 січня 2008 року між Бобринецькою міською радою та ПП Світоч останняє прийняло у користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 6000 м2 на умовах оренди строком з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року (Т1 а.с.79). Однак вказаний договір не містить відмітки про його державну реєстрацію, що свідчить про те, що цей договір не пройшов державної реєстрації.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 125 ЗК України (в редакції, чинній на час підписання договору від 30.01.2008 року) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно ст. 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час підписання договору від 30.01.2008 року) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Таким чином, посилання позивача на договір на право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/ від 30 січня 2008 року як підставу існування у нього права користування (оренди) спірної земельної ділянки суд до уваги не приймає, оскільки договір не пройшов державної реєстрації, а отже не породжує прав та обов'язків з користування (оренди) землі для зазначених в ньому сторін. Крім того, у вказаному договорі зазначено, що земельна ділянка надається на умовах оренди строком з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року та не містить умов щодо продовження строку його дії тобто на час прийняття спірних рішень позивач не мав права користування (оренди) вказаною землею.
Посилання позивача на лист від 01.09.2016 року №1340/1101 Бобринецького відділення Новоукраїнської ОДПІ про декларування орендної плати з 2010 року по 2015 роки суд оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки вказаний лист не містить відомостей щодо договору, за яким здійснено сплату орендної плати, юридичну особу, яка її сплачувала та дата сплати орендної плати.
Згідно інвентарної справи по вул. Устинівське шосе, 2, м.Бобринець Кіровоградської області первинна інвентаризація проведена 29.01.2008 року (Т1 а.с.132-142). За довідкою від 21.03.2008 року належності будівель №2 по вул. Устинівське шосе зареєстрованих інвентарним бюро в реєстровій книзі домоволодінь під реєстровим № 273/2 запис про власника ПП Світоч здійснено на підставі рішення суду від 4.03.2008 року за №2-114 (Т1 а.с.233).
З експлікації до плану земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу) вул. Устинівське шосе, 2, місто Бобринець (Форма №1) від 29.01.2008 року вбачається, що за літерою А розташована нежитлова будівля з площею земельної ділянки під господарськими будівлями 746,9 м2 та огорожа під літерою № . При цьому загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою при здійсненні первинної інвентаризації 29.01.2008 року визначена працівником БТІ в розмірі 2063,6 м.кв. (Т1 а.с.236). Однак зазначені в плані земельної ділянки її межі в розмірі 2063,6 м.кв. не ґрунтуються на будь-яких належних та допустимих письмових доказах, а тому судом оцінюється критично та до уваги не приймається.
Разом з тим, з оцінювального акту про господарські будівлі та споруди за вказаною адресою (Т1 а.с.238) вбачається, що оцінку проведено також замощення, що складається з асфальту, яке не відображено на вказаному плані земельної ділянки.
Однак, з рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2008 року по справі №2-114 2008 вбачається, що вказаним судовим рішенням спір вирішений лише щодо права власності на будівлю зерноскладу, яким не визнавалось за позивачем будь-яких прав щодо земель, розташованих під будівлею зерноскладу та суміжних з нею земель, тому посилання позивача на вказане рішення із зазначенням адреси як підстави виникнення права на спірну земельну ділянку відповідача судом до уваги не приймаються.
Крім того, позивачем також надано копію звіту №В-1315 про визначення залишкової вартості складського приміщення з урахуванням замощення, приватного підприємства Світоч м.Бобринець Бобринецького району Кіровоградської області вул. Устинівське шосе 2 (Т1 а.с.84-99), яке судом до уваги не приймається, оскільки предмет оцінки визначає її замовник, а звіт про оцінку не являється правовстановлюючим документом на земельну ділянку, а тому не може посвідчувати права позивача на замощення.
Твердження позивача про те, що замощення, яке розташоване поблизу складу позивача на спірних земельних ділянках огороджених огорожею (фото в Т2 а.с.8-9), є приналежністю до складу, як до головної речі та його належність позивачу, є помилковим, оскільки вказане замощення не призначено для обслуговування розташованих будівель та не пов'язане з будівлею позивача спільним призначенням та може використовуватись за своїм призначенням незалежно від розташованих поряд будівель, а отже асфальтове замощення є самостійним об'єктом цивільних прав.
Вказане асфальтове замощення не зазначено в договорі купівлі-продажу майна №14 від 25 лютого 2004 року, на який посилається позивач, ні як окремий об'єкт, ні як складова частина будівлі зерноскладу, що відчужена за договором, що також підтверджено рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2008 року по справі №2-114 2008, а тому суд приходить до висновку, що позивач не має право власності на вказане замощення та земельну ділянку, що під ним розташована, а зазначення замощення лише в оцінювальному акті (Т.1 а.с. 238) інвентарної справи не наділяє позивача правом на спірне майно.
Використання ПП Світоч разом з відповідачем та іншими особами земельної ділянки, на якій розташоване вказане замощення, для власних потреб без правових підстав саме по собі не наділяє позивача правом власності на вказаний об'єкт - асфальтове замощення чи правом користування земельними ділянками, на яких розташоване замощення.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Однак позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у нього права на спірні земельні ділянки, що належать відповідачу чи розташованого на них асфальтового замощення, а отже і не доведено порушення відповідачами прав позивача. Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки неіснуюче право не підлягає захисту, у задоволенні вимог позивача, спрямованих на захист неіснуючого у позивача права про визнання незаконними та скасування спірних рішень Бобриннецької міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, договорів купівлі-продажу та дарування земельних ділянок щодо спірних земельних ділянок слід відмови.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 357 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Представник позивача ОСОБА_2 дізналась про існування спірних правочинів в 2016 році (Т1 а.с. 63), після звернення позивача за спірною земельною ділянкою (Т1 а.с.62), інше відповідачами не доведено, а отже строк позовної давності позивачем не пропущений.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні.
Керуючись ст.ст. 215, 256, 257, 261 ЦК України, 22, 83, 116, 120, 125 ЗК України, Закон України Про оренду землі , ст.ст. 3, 10, 11, 15, 58-60, 61, 79, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Приватного підприємства ″Світоч″ до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, Бобринецької міської ради, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування земельних ділянок - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Бондаренко
Суд | Бобринецький районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2017 |
Оприлюднено | 07.02.2017 |
Номер документу | 64546222 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кадєтова Олена Веніамінівна
Цивільне
Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Бондаренко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні