Рішення

від 03.02.2017 по справі 337/708/16-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

03.02.2017

Справа № 337/708/16-ц

Провадження № 2/337/21/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

при секретарі Коваленко В.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя в режимі відео конференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті (далі - ТОВ Порше Мобіліті ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору №50008238 від 11.04.2013р., в рахунок часткового погашення боргу за кредитним договором, розмір якого станом на 12.02.2016р. складав 297164,61 грн., просили звернути стягненняавтомобіль марки Seat, модель Ibiza, з об'ємом двигуна 1 390 см.куб., 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

До початку розгляду справи по суті, в жовтні 2016 року, позивач подав заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ Порше Мобіліті заборгованість за кредитним договором №50008238 від 11.04.2013р., яка станом на 20.09.2016р. становить в загальній сумі 327 029, 34 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 11.04.2013р. між ТОВ Порше Мобіліті та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №50008238 , невід'ємними частинами якого є Загальні умови кредитування та Графік погашення кредиту, за умовами якого відповідачеві надано кредит у сумі 93990,78 грн., що еквівалентно 11545,36 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90% на рік, які є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту - 15.04.2018р. Цільове призначення кредиту - придбання автомобіля марки Seat, модель Ibiza, з об'ємом двигуна 1 390 см.куб., 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_1.

Також позивач надав відповідачу додатковий кредит у сумі 40227,95 грн., що еквівалентно 4941,40 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90% на рік, які є змінними, на той же строк, з цільовим призначенням - сплата страхових платежів за договором страхування.

17.04.2013р. з метою забезпечення виконання цього договору між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, згідно з яким у заставу відповідачем передано автомобіль марки Seat, модель Ibiza з об'ємом двигуна 1 390 см.куб., 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який йому належить на праві власності.

13.05.2013р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис за реєстровим № 13672591 про обтяження - заборону відчуження вказаного предмета застави.

При цьому, 02.10.2015р. відповідач ОСОБА_3, в порушення умов договору застави, здійснив відчуження предмета застави на користь іншої особи - ОСОБА_4

Також зазначають, що з березня 2015р. відповідач перестав виконувати взяті за договором зобов'язання щодо сплати щомісячних платежів, погоджених в графіку погашення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та додатковим кредитом.

05.01.2016р. відповідачу направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, яка на дату направлення становила 146616,26 грн. Вимога відповідачем проігнорована.

Станом на 20.09.2016р. прострочена заборгованість по кредиту складається з: 72565,75 грн. - прострочена заборгованість по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом; 2494,91 грн. - 3% річних за час прострочення за кредитом та додатковим кредитом, 6389,35 грн. - сума інфляційних втрат за час прострочення за кредитом та додатковим кредитом; 6921,43 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язання по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом, 159174,65 грн. - заборгованість з дострокового повернення кредиту; 10199,12 грн. - заборгованість за процентами; 3187,97 грн. - сума 3% річних; 10626,46 грн. - пеня в порядку п.8.1. Загальних умов.

Крім того відповідачу нараховані: штраф в розмірі 20% від суми кредиту за порушення терміну дострокового повернення кредиту в розмірі 18798,16грн. (п.8.2 Загальних умов); штраф за неодноразове направлення позивачем вимог про сплату заборгованості в розмірі 2297,17 грн. (п.8.3 Загальних умов); штраф в розмірі 10% від заставної вартості предмета застави за порушення умов, передбачених п.2.3 договору застави в розмірі 12532,10 грн. (п.4.1.2. договору застави); сплачені позивачем страхові платежі за договором страхування наземного транспорту №РМ74445Га/13скв від 29.03.2013р., що розраховані до закінчення річного періоду страхування, в сумі 5942,27 грн.

Також позивач вважає, що відповідач повинен сплатити на користь позивача понесені збитки за договором про надання юридичних послуг №82 від 11.01.2016р. в сумі 12 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2000,00грн.), а також витрати на вчинення виконавчого напису щодо боржника ОСОБА_3 за кредитним договором згідно рахунку №48 від 30.09.2015р. в сумі 3900,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 650,00 грн.)

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №50008238 від 11.04.2013р. станом на 20.09.2016р. в загальній сумі 327029,34 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві про стягнення заборгованості за кредитним договором, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, його інтереси в суді за довіреністю представляв ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №50008238від 11.04.2013р. належними доказами не доведений, розрахунок заборгованості виконаний представником позивача, який діє на підставі довіреності та не є працівником ТОВ Порше Мобіліті , наданий розрахунок заборгованості складений не на підставі умов кредитного договору та графіку погашення кредиту, яким передбачається окреме погашення за тілом кредиту, відсотками та додатковим кредитом, а на підставі рахунків, які виставлялись компанією на оплату кредиту, в яких відсутня інформація щодо порядку виникнення боргу та курсу, за яким було розраховано всі платежі за тілом кредиту та відсотками. При цьому по виставленим позивачем рахункам, зокрема, за травень, червень, липень 2013р., а також з лютого 2015 року невірно застосовано курс долару США, заборгованість за тілом кредиту не підлягає коригуванню в залежності від курсу долару США, оскільки згідно умов договору, люраховується за обмінним курсом іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладання кредитного договору. Зазначає, що позивачем також не доведено направлення відповідачу рахунків та вимоги про дострокове повернення кредиту.

Крім того вказує, що відповідач договору страхування з ТОВ Порше Мобіліті або з ТОВ АХА Страхування не підписував та не укладав, а договір страхування від 29.03.2013р., на який посилається позивач, укладено до кредитного договору від 11.04.2013р. та набуття відповідачем права власності на автомобіль, що свідчить про його нікчемність та безпідставність направлення ТОВ Порше Мобіліті коштів в рахунок погашення додаткового кредиту за період з 11.04.2013р. по 06.03.2015р. в сумі 1894,28 доларів США та необхідність направлення їх на погашення кредиту.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій зазначає, що стягнення одночасно штрафу та пені за одне й те саме порушення є подвійною відповідальністю, тому в задоволенні позовних вимог про стягненні штрафів необхідно відмовити.

Заперечив проти задоволення вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки умовами кредитного договору між сторонами було погоджено погашення на користь кредитора процентів на рівні 9,90% річних, тому вимоги про стягнення 3% річних не підлягають задоволенню і свідчать про намагання кредитора стягнути подвійну суму процентів; а оскільки кредитором сума заборгованості визначається як еквівалент іноземного зобов'язання (долару США), розмір якого не регулюється ЗУ Про індексацію грошових доходів населення , то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат задоволенню також не підлягають.

Вказує також на те, що витрати на юридичну допомогу не є збитками і не підлягають відшкодуванню на підставі ст. 22 ЦК України.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 10, ч.1 ст.11, ч.1 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 11.04.2013р. між ТОВ Порше Мобіліті , який діє відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 02.07.2009р., виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №50008238, невід'ємними частинами якого є Загальні умови кредитування та графік погашення кредиту, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачеві ОСОБА_3 кредит у сумі в сумі 93990,78 гривень, що є еквівалентом 11 545,36 доларів США, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки Seat, модель Ibiza, з об'ємом двигуна 1 390 см.куб., 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, а також додатковий кредит у сумі 40 227,95 гривень, що є еквівалентом 4941,40 доларів США - для оплати страхових платежів за договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору, на строк користування кредитом 60 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 9,90% на рік, які відповідно до п. 2.3. цього договору є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту - 15.04.2018р., а відповідач зобов'язався прийняти кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути позивачеві кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до договору та згідно із графіком погашення кредиту.

Спосіб надання кредиту - перерахування на рахунок №26002000095991 в банку ПАТ Укрсоцбанк, МФО 300023, ЄДРПОУ 25484074, одержувач ТОВ Агротехкомплект .

Відповідно до п.1.3.1. Загальних умов кредитування, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на день укладення кредитного договору у Графіку погашення кредиту. В подальшому позичальник зобов'язався сплачувати платежі відповідно до виставлених ТОВ Порше Мобіліті рахунків у гривні. При цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, назву якого зазначено у кредитному договорі (ПАТ КредіАгріколь Банк ). Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни або обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунка та обмінного курсу, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником.

Пунктом 1.3.2 Загальних умов кредитування встановлено, що компанія має право вимагати, щоб платежі у погашення кредиту були розраховані за обмінним курсом за безготівковими операціями іншого банку, замість обмінного курсу банку, вказаного вище. Сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд компанією і без обмежень щодо кількості таких вимог протягом дії Кредитного договору, і для цього не вимагатиметься згода позичальника. Компанія повинна повідомити позичальника про свій намір щодо такої зміни за 7 робочих днів до дати відповідного платежу, який має бути сплачений.

Згідно з даними Графіку погашення кредиту сторони встановили, що усі платежі в період з 15.05.2013р. по 15.04.2018р. за кредитним договором повинні сплачуватися на підставі розрахунку ТОВ Порше Мобіліті в гривнях за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту у доларах США, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування.

Відповідно до п.1.4.2. Загальних умов кредитування, повернення кредиту здійснюється позичальником в повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.

До 10 числа кожного місяця ТОВ Порше Мобіліті надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту. У разі, якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за три робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення кредиту звертається до компанії за рахунком, в якому визначається розмір платежів у повернення кредиту. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату (п. 1.4.3. Загальних умов).

Згідно з п.2.4 Загальних умов кредитування, нарахування процентів здійснюється щомісячно 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом 30/360 (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до Графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою відповідно до графіка погашення кредиту. При цьому проценти не нараховуються в період з дати отримання кредиту до першого календарного дня наступного місяця.

Відповідно до п.2.5 Загальних умов кредитування, термін сплати процентів: одночасно із поверненням чергового платежу в терміни та в сумі відповідно до Графіку погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів.

Згідно із п.3.2 Загальних умов кредитування, сторони погодили, що компанія має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору у випадку, зокрема, порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) і повернення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць (п.3.2.1).

Згідно з п.3.3 Загальних умов кредитування, позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції протягом 30-ти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником - фізичною особою. Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Згідно п.3.4. Загальних умов кредитування, у випадку повного дострокового повернення позичальником кредиту, ТОВ надає позичальнику транш додаткового кредиту у розмірі неоплачених страхових премій за відповідним договором страхування майна, що розрахований до закінчення річного періоду страхування, протягом якого відбулося дострокове повернення кредиту відповідно до кредитного договору. Надання зазначених траншів додаткового кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на користь страхової компанії з якою позичальник уклав договір страхування майна на виконання умов кредитного договору.

Умовами п.3.6. Загальних умов кредитування визначено, що у випадку повного дострокового повернення кредиту позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі додатковий кредит (з урахуванням положень п.3.4. кредитного договору) разом з несплаченою сумою процентів та штрафних санкцій, якщо такі підлягають застосуванню.

Пунктом 5.5 Загальних умов кредитування сторони встановили, що позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, на протязі усього строку дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована компанією. Страхування майна забезпечується на наступних умовах: термін страхування - не менше одного року з дня укладення договору застави з переукладанням/продовженням терміну страхування на кожний наступний рік, при цьому позичальник зобов'язаний упевнитись, що страхова компанія є авторизована компанією, в протилежному випадку позичальник укладає договір страхування майна з іншою авторизованою страховою компанією; застраховані ризики - пошкодження, втрата або знищення майна; страхова сума - повна вартість майна з виплатою страхового відшкодування компанії (вигодонабувач за страхуванням) в межах заборгованості позичальника за кредитним договором. Здійснювати щорічне страхування зазначеного майна на вказаних умовах до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Невідкладно надавати компанії оригінали відповідних полісів страхування.

За змістом п. 9.4. Загальних умов кредитування, будь-які повідомлення та вимоги повинні бути направлені у письмовій формі рекомендованими поштовими відправленнями на адресу сторони, вказану у кредитному договорі (або іншу адресу, про яку сторона повідомить у письмовій формі; відправлене таким чином повідомлення вважатиметься отриманим стороною на 3-й робочий день з дня відправлення.

Як зазначено у п.п. 9.5.-9.7. Загальних умов кредитування, компанія належним чином ознайомила позичальника, зокрема, з правилами надання фінансових послуг ( кредитів ), затверджених компанією, з інформацією, передбаченою статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів", також йому надана вичерпна інформація про умови надання послуги фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.

Крім того, 17.04.2013р. між ТОВ Порше Мобіліті та ОСОБА_3 укладено договір застави, за яким для забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідачем ОСОБА_3 було передано у заставу автомобіль марки Seat, модель Ibiza, з об'ємом двигуна 1 390 см.куб., 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, колір білий. За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 125 321,00 грн.

Згідно п. 2.1.1. договору застави у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 5 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію.

Згідно п. 2.3.5 договору застави, заставодавець без згоди з заставодержателем не має права здійснювати дії, пов'язані зі зміною права власності на предмет застави, а також дії, пов'язані з передачею предмета застави третім особам.

Згідно з пунктом 2.3.8. договору застави заставодавець зобов'язувався здійснювати щорічне страхування предмета застави до повного виконання зобов'язання за кредитним договором.

Згідно п.4 договору застави, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою у разі, зокрема, передачі предмета застави іншій особі без попередньої згоди заставодержателя згідно з порядком, визначеним у п.1.7, 2.3.5; у разі порушення правил розпорядження предметом застави, згідно з п.2.3.5.

На підставі вищевказаного договору застави, 13.05.2013р. на автомобіль із зазначеними характеристиками було накладено заборону відчуження. Обтяжувач - ТОВ Порше Мобіліті .

При цьому судом встановлено, що згідно відомостей з бази даних Єдиного державного реєстру МВС про актуального власника автомобіля Seat Ibiza, кузов VSSZZZ6JZDR027224, який був зареєстрований під державним реєстраційним номером АР 4031 СК, станом на 13.09.2016р. вказаний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі довідки-рахунку №ААЕЗ72156 від 21.09.2015р.

З договору добровільного страхування наземного транспорту № РМ74445Га/13скв від 29.03.2013р., укладеного між АТ СК АХА Страхування та ОСОБА_3 вбачається, що на підставі кредитного договору №50008238 застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки Seat, модель Ibiza, з об'ємом двигуна 1 390 см.куб., 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір білий, який належить на праві власності ОСОБА_3 Вигодонабувачем за зазначеним договором є ТОВ Порше Мобіліті . Строк дії договору з 17.04.2013р. по 16.04.2018р.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, як це зазначено в ч.1 ст.530 ЦК України, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит в розмірі, визначеному в кредитному договорі шляхом перерахування на рахунок №26002000095991 в банку ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023, ЄДРПОУ 25484074, одержувач ТОВ Агротехкомплект , призначення платежу - оплата за авто згідно кредитного договору №50008238 від 11.04.2013р., що підтверджується платіжним дорученням № 50002614 від 18.04.2013р.

Відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує.

Так, позивачем, відповідно до п.1.4.3 Загальних умов кредитування, відповідачу щомісячно були виставлені відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) платежів, зокрема, за березень - грудень 2015 року, які в порушення викладених норм чинного законодавства та положень укладеного кредитного договору, залишилися несплаченими, внаслідок чого виникла заборгованість.

В зв'язку з систематичним невиконанням умов кредитного договору, позивачем відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями на адресу, вказану у кредитному договорі, 06.01.2016р. було направлено вимогу-повідомлення щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором (вих. №5008238 від 05.01.2016р.). Доказом направлення вказаної вимоги відповідачу свідчить відповідна квитанція УДППЗ Укрпошта , яка міститься в матеріалах справи.

У вимозі звернуто увагу відповідача на ту обставину, що заборгованість по сумі кредиту визначено в еквіваленті іноземної валюти, її розмір підлягає зміні відповідно до показників обмінного курсу та буде перераховано на дату подання позову.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, починаючи з березня 2015р., перестав виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, перестав сплачувати щомісячні кредитні платежі, що відповідно до п. 3.2.1. умов договору та ч.2 ст.1050 ЦК України, дає позивачу підстави для визнання терміну повернення кредиту таким, що настав в строки, передбачені в п.3.3 Загальних умов кредитування.

Вирішуючи питання щодо встановлення розміру вимог кредитора та правильності визначення розміру заборгованості за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до наданого позивачем детального щомісячного розрахунку заборгованості за кредитним договором, якій зроблений відповідно до первинних документів, пов'язаних з видачею кредиту відповідачу та документів про часткове погашення відповідачем існуючої заборгованості, що відповідає умовам укладеного договору, зокрема, копій платіжних доручень за період з 07.05.2013р. по 06.02.2015р. про сплату відповідачем коштів на виконання умов кредитного договору, копій рахунків-фактур за період з березня 2015 року по грудень 2015р., які виставлялись відповідачу, але ним не сплачені, інформації про курс долара США до гривні, встановленого філією КІБ ПАТ КредіАгріколь , які використовувались при визначенні зобов'язань відповідача та при розрахунку всіх виставлених йому рахунків, копій щомісячних звітів з укладених договорів та копій платіжних доручень до них щодо інформації про направлення суми кредиту на рахунки АТ СК АХА Страхування , заборгованість відповідача за кредитом станом на 20.09.2016р . складається з: простроченої заборгованості за кредитом (несплачені чергові платежі за період з березня 2015р. по грудень 2015р.) в розмірі 72565,75 грн.; суми кредиту (сума дострокового повернення) в розмірі 159174,65 грн. (еквівалент 6096,31 дол.США за курсом 26.11 грн./дол.) , процентів за користування кредитом в розмірі 10199,12 грн. за період з 01.02.2016р. по 20.09.2016р.

Суд приймає за основу наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, оскільки надані позивачем письмові докази на підтвердження вказаних сум, відповідають вимогам ст.64 ЦПК України, відповідачем та його представником не спростовані, допустимих доказів на підтвердження доводів про неправильність розрахунку суду не надано.

Доводи представника відповідача щодо невірності розрахунків щомісячних платежів, виставлених позивачем, зокрема, за травень, червень, липень 2013р., судом не приймаються, оскільки вони не включені в розрахунок заборгованості, яка є предметом даного спору, при цьому суд враховує, що відповідач тривалий час виконував умови кредитного договору та до березня 2015 року сплачував щомісячні платежі в розмірі, які виставлялись йому позивачем без зауважень.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про недопустимість складання розрахунку заборгованості за кредитом представником позивача ОСОБА_1, який не є працівником ТОВ Порше Мобіліті , оскільки останній діяв в межах повноважень, визначених довіреністю позивача та, як вже зазначалось, вказаний розрахунок виконаний з урахуванням умов кредитного договору та первинних документів.

Безпідставними також є твердження представника відповідача про необхідність розрахунку платежів за курсом долару США чинного на день укладання кредитного договору, оскільки відповідно до п.1.3.1 Загальних умов кредитування, розмір платежів, які позичальник сплачує у повернення кредиту, розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, назву якого зазначено у кредитному договорі.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано суду доказів щодо направлення відповідачу несплачених рахунків-фактури, то суд звертає увагу на те, що п.1.4.3. Загальних умов кредитування встановлено, що у разі, якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, він не пізніше ніж за 3 робочих дні до настання строку платежу повинен звернутися до ТОВ Порше Мобіліті за відповідним рахунком.

Таким чином, відсутність доказів щодо надіслання відповідачу рахунків для сплати чергових платежів рекомендованим поштовим відправленням не звільняє відповідача від обов'язку щодо виконання умов кредитного договору і не може бути підставою для відмови у позові.

Крім того, за положеннями ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч . 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Пунктом 8.1 Загальних умов кредитування передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності, за порушення позичальником строків сплати будь-якого платежу з повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, допущені з його боку прострочення по сплаті платежів з повернення кредиту та неповернення суми кредиту, йому, згідно п.8.1. Загальних умов кредитування та вимог чинного законодавства, нарахована пеня на загальну суму 17547,89грн. (6921,43грн.по несплаченим черговим платежам + 10626,46грн. за період з 05.02.2016р. по 20.09.2016р .)

Пунктом 8.2. Загальних умов кредитування також передбачено, що у разі порушення терміну повернення кредиту, визначеного у статті 3.3 цих умов, позичальник сплачує ТОВ штраф у розмірі 20 % від суми кредиту.

Виходячи з того, що відповідачем не було повернуто кредит у термін, визначений п.3.3 договору, останньому за умовами договору правомірно нараховано штраф в сумі 18798,16 грн .

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України Про заставу заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов договору застави (п.2.3) та положень чинного законодавства, було вчинено дії, що порушують умови зобов'язання щодо відчуження Предмета застави на користь іншої особи без згоди на це заставодержателя.

Згідно з пунктом 4.1.2. договору застави у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов, передбачених статтею 2.3 цього Договору заставодержатель може застосовувати до заставодавця штрафні санкції у розмірі 10 % від вартості предмета застави, визначеної у статті 1.1 цього Договору.

Враховуючи вартість предмету застави, яка встановлена в п.п.1.1 договору застави в розмірі 125321,00грн., розмір штрафу становить 12532,10 грн., який підлягає стягненню на користь позивача.

При ухваленні рішення суд не приймає доводів представника відповідача в частині недопустимості застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і те саме порушення, зокрема, стягнення одночасно пені та штрафів через таке.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06.11.2013р. (справа № 6-116цс13) у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до умов кредитного договору, договору застави, пеня та вищевказані види штрафів настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони позичальника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань. У зв'язку з цим доводи щодо подвійної відповідальності відповідача за одне і теж саме порушення зобов'язання є безпідставними.

Крім того, в зв'язку з вимогою ТОВ Порше Мобіліті відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний також сплатити три проценти річних від простроченої суми. Загальна сума 3% річних, що підлягає сплаті відповідачем у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання становить 5682,88грн. (2494,91 грн. по несплаченим черговим платежам + 3187,97 грн. за період з 05.02.2016р. по 20.09.2016р.). Зазначений розрахунок базується на даних, які знайшли своє належне документальне підтвердження та обґрунтування.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про безпідставність одночасного стягнення 3% річних та процентів за користування кредитом, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Так, суд виходить з того, що проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Саме такий правовий висновок зроблений в постанові Верховного Суду України від 19.10.2016р. у справі №761/6313/14-ц.

Крім того суд, вирішуючи спір в частині стягнення 3% річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, враховує правові позиції висловлені в постановах Верховного Суду України від 06.06.2012р. у справі №6-49цс12, від 24.10.2011р. у справі № 6-38цс11, від 17.102011р. у справі №6-42цс11, від 29.05.2013р. у справі № 6-39цс13 які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів, а також п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 № 5.

Також суд вважає необхідним на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України задовольнити вимоги позивача та стягнути суму інфляційних втрат в розмірі 6389,35 грн.

Суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Як вбачається з розрахунку позивача, інфляційні втрати нараховані на прострочену заборгованість, яка розрахована помісячно з березня 2015 року по грудень 2015 року, коли за умовами кредитування позивач щомісячно виставляв рахунки у національній валюті - гривні і розмір платежів розраховувався шляхом застосування до еквіваленту платежів у іноземній валюті - долару США, які вказані у графіку погашення кредиту, обмінного курсу на момент виставлення рахунку. Суми щомісячної заборгованості, обчислені у гривні, не були своєчасно сплачені та знецінились внаслідок інфляційних процесів.

Таким чином доводи представника відповідача, що позивач забезпечив повернення кредиту від інфляції національної валюти шляхом прив'язки її до курсу долара США і не поніс збитків, викликаних знеціненням гривні, є безпідставними.

Крім того, у зв'язку із достроковим поверненням кредиту ТОВ Порше Мобіліті в порядку п.3.4. Загальних умов кредитування здійснило оплату страхових платежів за договором страхування наземного транспорту №РМ74445Га/13скв від 29.03.2013р., що розрахований до закінчення річного періоду страхування в сумі 5942,27 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Доводи представника відповідача про нікчемність договору страхування наземного транспорту №РМ74445Га/13скв від 29.03.2013р. через те, що він відповідачем не підрисувався, укладений до укладання кредитного договору та набуття відповідачем права власності на застрахований транспортний засіб судом не приймаються через таке.

Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст. 981 ЦК України у разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до дослідженої в судовому засіданні копії договору добровільного страхування наземного транспорту №РМ74445Га/13скв від 29.03.2013р., сторонами договору є АТ СК АХА Страхування та ОСОБА_3, договір підписаний сторонами та укладений на підставі кредитного договору №50008238, вказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки Seat, модель Ibiza, з об'ємом двигуна 1 390 см.куб., 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір білий, який належить на праві власності ОСОБА_3 Вигодонабувачем за зазначеним договором є ТОВ Порше Мобіліті . Строк дії договору з 17.04.2013р. по 16.04.2018р..

Належних та допустимих доказів, що відповідач ОСОБА_3 не підписував вищевказаний договір страхування, в порушення вимог ст.10, 60 ЦПК України, відповідачем та його представником суду не надано, в той час коли саме на них покладається обов'язок довести ці обставини.

Виходячи зі змісту та умов договору добровільного страхування наземного транспорту №РМ74445Га/13скв, суд вважає, що вказаний договір укладений на підставі кредитного договору №50008238, зазначення дати його укладання - 29.03.2013р. не тягне його нікчемність.

При вирішенні вимог ТОВ Порше Мобіліті в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2297,17 грн., суд вважає необхідним в задоволенні таких вимог відмовити через наступне.

Згідно до п.8.3 Загальних умов кредитування, за кожний випадок порушення позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 та 8.2, позичальник сплачує компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 дол. США відповідно до еквіваленту суми кредиту та/або додаткового кредиту за обмінним курсом банку, зазначеного у кредитному договорі на момент направлення компанією першої вимоги щодо сплати, та відповідно у розмірі еквіваленту 20 Євро або 25 дол. США в українських гривнях за направлення другої вимоги щодо сплати за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі, на момент направлення такої вимоги, та у розмірі еквіваленту 25 Євро або 30 дол. США в українських гривнях за направлення третьої вимоги щодо сплати за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі, на момент направлення такої вимоги.

Зі змісту вказаних умов вбачається, що сплата позичальником за порушення умов договору вказаного штрафу та його розмір напряму пов'язується з надісланням йому ТОВ Порше Мобіліті відповідних листів.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2297,17 грн., позивач стверджує, що неодноразово надсилав відповідачу листи щодо сплати заборгованості у зв'язку з порушенням ним зобов'язань, передбачених п.п. 5.1. -5.4., 8.2 Загальних умов кредитування, тому відповідно до п.8.3. Загальних умов кредитування відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

В матеріалах справи містяться копії листів позивача від 03.04.2015р., 17.04.2015р., 05.05.2015р. та 19.05.2015р. про необхідність сплати відповідачем платежів за кредитним договором разом з рахунками-фактурами про сплату нарахованих сум штрафу та пені. Однак позивач не надав суду належних доказів про те, що такі листи були надіслані на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 2297,17 грн. є недоведеними і задоволенню не підлягають.

Також суд прийшов до висновку про необхідність відмови у стягненні збитків, в якості яких позивачем зазначено витрати на вчинення виконавчого напису у розмірі 3900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 650,00грн.) та витрати на надання юридичних послуг в розмірі 12 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 2000,00грн.) через таке.

Згідно з ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Так, ТОВ Порше Мобіліті не доведено, що вищевказані витрати в розумінні положень ст. 22 ЦК України є збитками позивача.

При цьому суд враховує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відносно боржника ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за вказаним кредитним договором. Копія рахунку №48 від 30.09.2015р. про сплату ТОВ Порше Мобіліті за вчинення нотаріальних дій - виконавчих написів, в т.ч. за договором застави №50008238, не є належним доказом вчинення нотаріусом виконавчого напису та підставою для стягнення з відповідача вказаних витрат в межах даної справи.

Також суд вважає, що витрати по оплаті юридичних послуг не відносяться до збитків у розумінні ст.22 ЦК України, є витратами на правову допомогу, відносяться до судових витрат, які підлягають розподілу за правилами статті 88 ЦПК України.

При цьому, суд враховує, що відповідно до договору про надання юридичних послуг від 26.05.2015р., укладеного між позивачем та ТОВ КПД Консалтинг , заявкою на надання юридичних послуг №82 від 11.01.2016р., акту №1 про надані послуги від 11.01.2016р., рахунку на плату №150526 від 11.01.2016р., ТОВ КПД Консалтинг зобов'язалось надавати позивачу послуги, які полягають у представництві інтересів замовника в судах у справі за позовом ОСОБА_3 (позивач) до ТОВ Порше Мобіліті (відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто по іншій справі.

Позивачем не надано належних доказів понесених витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права за даною справою, розрахунку часу на вчинення окремих процесуальних дій тощо, тому вимоги позивача про стягнення витрат на юридичну допомогу в сумі 12 000 грн. є недоведеними.

Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Порше Мобіліті про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 308832,17 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом та додатковим кредитом в сумі 72565,75 грн., заборгованості з дострокового повернення кредиту в сумі 159 174,65 грн., процентів за користування кредитом в сумі 10199,12 грн., пені в сумі 17547,89 грн., штрафів в сумі 31330,26 грн., 3% річних в сумі 5682,88 грн., інфляційних втрат в сумі 6389,35 грн., витрат на оплату страхових платежів в сумі 5 942,27 грн.

Також, у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ Порше Мобіліті на відшкодування судових витрат 4632, 48 грн. - суму сплаченого судового збору при поданні позовної заяви, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 525, 526,549, 610, 611, 625, 629, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 4, 10,11, 57-61, 88, 212-215 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальність Порше Мобіліті (ідентифікаційний код юридичної особи 36422974) заборгованість за кредитним договором №50008238 від 11.04.2013р. станом на 20.09.2016р. в загальній сумі 308832 (триста вісім тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 17 копійок, що складається з простроченої заборгованості за кредитом та додатковим кредитом в сумі 72565,75 грн., заборгованості з дострокового повернення кредиту в сумі 159 174,65 грн., процентів за користування кредитом в сумі 10199,12 грн., пені в сумі 17547,89 грн., штрафів в сумі 31330,26 грн., 3% річних в сумі 5682,88 грн. , інфляційних втрат в сумі 6389,35 грн. ,витрат на оплату страхових платежів в сумі 5 942,27 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальність Порше Мобіліті (ідентифікаційний код юридичної особи 36422974) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4632 (чотири тисячі шістсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення суду.

Суддя М.В. Сидорова