Рішення

від 07.02.2017 по справі 904/11402/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2017 Справа № 904/11402/16

За позовом Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

до Комунального закладу "Дніпропетровська міська лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю теплової енергії

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №349 від 02.12.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 19.09.16р.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2016р. Комунальне підприємство "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Дніпропетровська міська лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення основного боргу в розмірі 381 782,46грн., пені у розмірі 167 620,77грн., 3% річних у розмірі 15 406,00грн., інфляційних у розмірі 33 140,64грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №132 від 28.01.2016р. про закупівлю теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за державні кошти, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати теплової енергії.

30.01.2017р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 147 534,60грн., 3% річних у розмірі 12 775,00грн., інфляційні у розмірі 24 582,11грн.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що прострочення оплати теплової енергії виникло не з його вини, а через недостатнє фінансування з Державного бюджету України.

У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

31.01.2017р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2016р. між Комунальним підприємством "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" (постачальник) та Комунальним закладом "Дніпропетровська міська лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) укладено договір №132 про закупівлю теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за державні кошти.

Згідно п.1.1. договору постачальник здійснює послуги з постачання пари та гарячої води по об'єктах споживача у 2016р., а споживач приймає та зобов'язується оплатити теплову енергію на умовах договору.

За п.1.3. договору теплова енергія постачається споживачу на такі потреби: опалення - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року.

У п.3.1. договору сторони визначили ціну договору.

Відповідно до п.5.1. договору строк поставки теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, передбачених п.1.2. договору, з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно. Місце поставки теплової енергії: м. Дніпропетровськ, вул. Бр. Трофімових, 111 (п.5.2. договору).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що облік спожитої теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до ст.631 ЦК України та ст.180 ГКУ цей договір набуває чинності з 1 січня 2016р. по 31 грудня 2016р. включно, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного здійснення (п.10.1. договору).

Згідно ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується сторонами, що позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з січня по червень 2016р. на загальну суму 1 319 657,41грн.

За ч.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно п.4.5. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Постачальник до 5-го числа поточного місяця виставляє споживачу рахунок на 100% передплату місячноїсуми планових платежів, передбачених п.1.2. договору (п.4.6. договору).

За п.4.7. договору постачальник протягом 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених п.п.5.3., 5.5. договору, виставляє споживачу рахунки на сплату з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Обов'язок по отриманню рахунків покладається на споживача (п.4.8. договору).

Пунктом 4.9. договору передбачено, що у разі не отримання споживачем рахунку на 100% передплату він самостійно розраховує та здійснює оплату планових платежів, передбачених п.1.2. договору.

Згідно п.6.1. договору споживач зобов"язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії; приймати поставлену теплову енергію згідно з актом приймання-передачі; своєчасно отримувати рахунки, передбачені п.4.7. та 4.8. договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується сторонами, що відповідач оплатив поставлену теплову енергію у повному обсязі, однак з порушенням встановленого договором строку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.п.7.3.7. договору за несвоєчасну сплату теплової енергії, передбачену п.4.6. договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.п.7.3.8. договору за несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п.4.7. договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу на підставі Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-Х1У.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі п.п.7.3.7. договору за загальний період з 16.02.2016р. по 12.12.2016р. у розмірі 147 534,60грн.

Однак пеня, передбачена п.п.7.3.7. договору, нараховується на 100% передплату (п.4.6. договору), у той час, як остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.7. договору).

Господарський суд, перерахувавши пеню на підставі п.п.7.3.8. договору, з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України та без включення у періоди днів фактичної часткової оплати суми заборгованості, встановив, що пеня за загальний період з 16.02.2016р. по 12.12.2016р. складає 1 520 895,27грн. Однак, враховуючи ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", пеня обмежується 100% загальної суми боргу, яка на момент звернення з позовом до суду складала 381 728,46грн.

Стягнення пені у розмірі 381 728,46грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, у зв"язку з чим суд вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 147 534,60грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 16.02.2016р. по 12.12.2016р. у розмірі 12 775,00грн., а також інфляційні за березень, травень - листопад 2016р. у розмірі 24 582,11грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України та без включення у періоди днів фактичної часткової оплати суми заборгованості, встановив, що 3% річних за загальний період з 16.02.2016р. по 12.12.2016р. складають 12 330,72грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо інфляційних, то вони нараховані позивачем правильно та підлягають до стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов"язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Беручи до уваги майновий стан сторін, статус відповідача, враховуючи значний розмір неустойки, а також повну оплату відповідачем теплової енергії, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, який підлягає до стягнення, на 80% і стягнути пеню у розмірі 29 506,92грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про повернення йому з Державного бюджету України суми переплаченого судового збору у розмірі 6 195,87грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровська міська лікарня №5" Дніпропетровської обласної ради" (49128, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 111, ЄДРПОУ 01985205) на користь Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 7, ЄДРПОУ 30982775) пеню у розмірі 29 506,92грн. (двадцять дев"ять тисяч п"ятсот шість грн. 92коп.), 3% річних у розмірі 12 330,72грн. (дванадцять тисяч триста тридцять грн. 72коп.), інфляційні у розмірі 24 582,11грн. (двадцять чотири тисячі п"ятсот вісімдесят дві грн. 11коп.) та 2 766,72грн. (дві тисячі сімсот шістдесят шість грн. 72коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Комунальному підприємству "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" з Державного бюджету України суму переплаченого судового збору у розмірі 6 195,87грн., про що винести ухвалу.

Повне рішення складено 06.02.2017р.

Суддя ОСОБА_3